Справа №127/16088/26
Провадження №1-кс/127/6107/26
11 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу в рамках кримінального провадження №12026020010000567 від 09.05.2026, у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12026020010000567 від 09.05.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий у клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час, але не пізніше 18 год. 30 хв. 09.05.2026, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), яку незаконно зберігав при собі з метою збуту у двадцяти трьох окремих згортках ізолюючої стрічки, в яких містились прозорі полімерні пакети з порошкоподібною речовиною.
В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання психотропної речовини з метою збуту, 09.05.2026 близько 18 год. 30 хв., незаконно зберігаючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), знаходячись неподалік будинку № 49 по проспекту Космонавтів, що у місті Вінниці, був зупинений працівниками відділу кримінальної поліції Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та на запитання останніх про наявність у нього заборонених в обігу речовин, останній, усвідомлюючи що його дії, спрямовані на зберігання з метою збуту психотропних речовин, будуть викриті, повідомив, що у нього при собі наявна психотропна речовина, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), що знаходиться у наявній при ньому наплічній сумці.
В подальшому, правоохоронними органами ОСОБА_4 було затримано у порядку ст. 208 КПК України, як особу, підозрювану у вчиненні злочину, та у ході проведення його особистого обшуку виявлено та вилучено двадцять три поліетиленовий пакетики, обмотаних ізолюючою стрічкою, з вмістом порошкоподібної речовини, які останній зберігав при собі з метою збуту.
Згідно з висновком експерта, у одному з вилучених згортків з порошкоподібною речовиною, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон). В досліджуваній речовині масою 1,0452 г, маса 4-ММС (4-метилметкатинону) становить 0,8461 г.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вінниці, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, раніше не судимий, якого 09.05.2026 затримано у порядку ст. 208 КПК України та 10.05.2026 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме: витягом з ЄРДР; протоколом затримання, протоколом обшуку, протоколами допитів свідків, висновком експерта, іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Підставою застосування вказаного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
-переховуватись від органів досудового розслідування та суду ( ОСОБА_4 вчинив умисний тяжкий злочин, а тому без обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк зможе ухилитися від явки до органів досудового розслідування (слідчого), прокурора, та суду, залишивши район, область та межі держави, де він проживає, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєний злочин).
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується ( ОСОБА_4 , маючи змогу вільно пересуватися, може вчинити інші кримінальні правопорушення, що підтверджується характером вчиненого кримінального правопорушення та свідчить про антисоціальну поведінку останнього).
- незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні ( ОСОБА_4 , маючи змогу вільно пересуватися, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, маючи їх анкетні дані, отримані з наданими йому копіями із матеріалів кримінального провадження, схиляючи останніх до зміни показань задля уникнення кримінальної відповідальності).
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ( ОСОБА_4 , маючи змогу вільно пересуватися, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином).
У той же час, застосування до останнього іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
1) особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину.
2) особиста порука, в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до останнього в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, батьків, які можуть слідкувати за дотриманням ним покладених на нього обов'язків та враховуючи вимоги зазначені у Конвенції ООН, позицію яка характеризується визнанням провини та щирим каяттям у скоєному, тому на думку органу досудового розслідування застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатнім для попередження вищевказаних ризиків.
На підставі викладеного, слідчий, за погодженням з прокурором просив суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в певну пору доби (з 19:00 год. по 06:00 год.) строком на два місяці та зобов'язати підозрюваного відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України виконувати обов'язки.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити з підстав наведених у клопотанні.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 та законний представник ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували щодо задоволення вимог клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення даного клопотання. На запитання суду повідомив, що він не судимий, не одружений, не працює, навчається в 16 ліцеї, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12026020010000567 від 09.05.2026, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, захисника та законного представника, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 , неповнолітній, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна, проте, не судимий, не одружений, не працює, навчається в 16 ліцеї, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрювана особа обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Слідчим та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, враховуючи тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , наявний ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Також враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , наявний ризик незаконного впливу свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи без запобіжного заходу може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
На думку слідчого судді більш м'які запобіжні заходи, ніж домашній арешт не будуть достатнім стримуючим фактором та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за злочини по якому оголошено підозру, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що з метою забезпечення покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, а також з метою запобіганню ризикам зазначеним у ст. 177 КПК України, клопотання слідчого необхідно задовольнити.
З огляду на вказане, суд враховує вимоги статті 181 КПК України та вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби з покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України, оскільки даний запобіжний захід буде достатнім для попередження ризиків, реальність існування яких доведено прокурором в судовому засіданні.
Також суд звертає увагу на те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.05.2026 затримано в порядку ст. 208 КПК України, однак пунктом 2 ч. 3 ст. 202 КПК України передбачено, що у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про негайне звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду та його слід зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 181, 186, 193, 196, 400 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, що полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в проміжок часу з 19:00 години до 06:00 години, в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 липня 2026 року.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання таабо місця навчання;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні.
Визначити строк дії ухвали, в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 липня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Негайно звільнити ОСОБА_4 , з-під варти в залі суду та зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання.
Направити ухвалу для виконання органу Національної поліції України за місцем проживання ОСОБА_4 , для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити слідчого і прокурора.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя