Справа № 152/486/26
2/152/602/26
Іменем України
15 травня 2026 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Роздорожної А.Г.
за участі секретаря судового засідання Сербіної М.В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовом адвоката Залокоцької Вікторії Дживанівни
в інтересах ОСОБА_1
до Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області
вимоги позивача: про визнання в порядку спадкування за законом права постійного користування земельною ділянкою,
учасники справи у судове засідання не з'явилися;
після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. Представник позивачки звернулася до суду з цим позовом та вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка на день смерті постійно проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 . На день смерті з останньою проживала та була
зареєстрована її донька - позивачка ОСОБА_1 .. Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається, зокрема, із земельної частки (паю) площею 0,5924 га, цільове призначення якої - для ведення особистого підсобного господарства та яка розташована на території колишньої Конатковецької сільської ради, а тепер -
Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області, і належала
спадкодавцю на підставі державного акту на право постійного користування землею
серії ВН, виданого від 29 грудня 2001 року. Спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 за законом є її донька - позивачка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 .. Проте при зверненні до державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини на вищевказану земельну ділянку, позивачці було відмовлено у зв'язку із тим, що померла не набула права власності на дану земельну ділянку. Право постійного користування на земельну ділянку ОСОБА_2 було оформлено у встановленому порядку та, відповідно, видано державний акт на право постійного користування, а з огляду на те, що право постійного користування землею відноситься до тих прав, котрі можуть бути успадковані, представник заявниці вважає, що наявні законні підстави для задоволення позову. У зв'язку із вищевикладеним, представник позивачки просила визнати за позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право постійного
користування на земельну частку (пай), площею 0,5924 га, цільове призначення якої -
для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території
Конатковецької сільської ради, а тепер - Шаргородської міської ради Жмеринського
району Вінницької області, і належала спадкодавцю на підставі державного акту на
право постійного користування серії ВН від 29 грудня 2001 року (а.с.2-5).
2. На підтвердження позовних вимог представник позивачки надала копію паспорта позивачки та копію її свідоцтва про народження, копію витягу з реєстру територіальної громади, копію свідоцтва про смерть, копію свідоцтва про укладення шлюбу, копію постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, копію повідомлення, копію державного акту на право постійного користування землею, копію довідки.
3. Відповідач відзиву на позов не подав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Разом з позовною заявою представник позивачки подала до суду клопотання про витребування доказів, у якому просила витребувати у державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори Масилюк Р.М.. належним чином посвідчену копію спадкової справи, відкритих після смерті ОСОБА_2 (а.с.22).
5. 6 квітня 2026 року представник позивачки подала до суду клопотання про долучення доказів (а.с.33).
6. 7 квітня 2026 року від представника відповідача до суду надійшла заява, у якій він просив розгляд справи проводити без участі представника Шаргородської міської ради, при ухваленні рішення покладються на розсуд суду (а.с.37).
7. 29 квітня 2026 року від представника позивачки надійшла заява, у якій вона просила підготовче судове засідання проводити без її та позивачки участі (а.с.39).
8. 15 травня 2026 року від представника позивачки надійшла заява про проведення судового засідання без її та позивачки участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.82).
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
9. Ухвалою суду від 30 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк до 29 квітня 2026 року відзив на позовну заяву та зобов'язано Шаргородську державну нотаріальну контору в строк до 29 квітня 2026 року надати Шаргородському районному суду копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Конатківці Шаргородського району Вінницької області (а.с.31).
10. Копію ухвали та позовної заяви відповідач отримав в електронному кабінеті в системі Електронний суд.
11. Ухвалою суду від 29 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті (а.с.81).
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом.
12. Відповідно до копії паспорта та свідоцтва про народження позивачки, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Конатківці Шаргородського району Вінницької області у сім'ї ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.8).
13. Згідно з копією витягу з реєстру територіальної громади, позивачка ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_1 (а.с.10).
14. Згідно із копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , позивачка після реєстрації шлюбу 31 липня 1994 року змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а.с.12).
15. Згідно з копією свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Конатківці Шаргородського (на даний час - Жмеринського) району Вінницької області (а.с.11).
16. Відповідно до копії довідки відділу «ЦНАП» виконавчого комітету Шаргородської міської ради від 23 лютого 2026 року №275, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з померлою постійно проживала та була зареєстрована її донька ОСОБА_1 (а.с.17).
17. Відповідно до копії державного акта на право постійного користування землею, ОСОБА_2 , на підставі рішення 15 сесії 23 скликання Конатковецької сільської Ради народних депутатів від 28 лютого 2001 року, надається у постійне користування земельна ділянка площею 0,5924 гектарів (ріллі) в межах згідно з планом, яка розташована на території с. Конатківці Конатковецької сільської ради, для ведення особистого підсобного господарства (а.с.15-16).
18. Вказаний факт також підтверджується копією повідомлення відділу №4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 16 березня 2026 року №178/14-26. Згідно відомостей ДЗК кадастровий номер на дану земельну ділянку не присвоювався (а.с.14).
19. Відповідно до копії повідомлення Головного управління Держгеокдастру у Вінницькій області від 23 березня 2026 року, згідно показника нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні станом на 1 січня 2026 року (гривень за гектар) на території Вінницької області, зокрема, рілля (перелоги) становить - 34558,74 (а.с.26 на звороті).
20. Згідно із копією постанови державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори Масилюк Р.М. від 29 січня 2026 року, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку (а.с.13).
21. Відповідно до копії спадкової справи №755/2007 до майна померлої ОСОБА_2 , розпочатої Шаргородською державною нотаріальною конторою 31 липня 2008 року, закінченої 31 липня 2008 року та продовженої 20 травня 2011 року, ОСОБА_1 31 липня 2008 року звернулася до державної нотаріальної контори із заявою, в якій вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, після смерті якої вона приймає спадщину. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 просила видати на її ім'я свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно. Інші спадкоємці померлої - чоловік ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_7 подали заяви про те, що спадщину після смерті ОСОБА_2 не прийняли та на неї не претендують. 31 липня 2008 року державним нотаріусом Шаргородської державної нотаріальної контори у Вінницькій області Масилюк Р.М. видано свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 .. Спадщина, на яку видані свідоцтва, складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 , житлового будинку з господарчими будівлями і спорудами в АДРЕСА_2 , земельної ділянки, площею 1,4410 гектари, розташованої на території Конатковецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та права на пайовий фонд майна КСП «Весна» с. Конатківці (а.с.43-80).
22. Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
V. Оцінка Суду.
23. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
24. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
25. Предметом спору у даній справі є визнання за позивачкою права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування. Підставою є відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із ненаданням позивачкою документу, який посвідчує право власності спадкодавця на земельну ділянку.
26. Згідно з статтею 7 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, для ведення особистого підсобного господарства.
27. Відповідно до статті 22 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право володіння або право користування наданою земельною
ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями
меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа,
що посвідчує це право.
28. Статтею 23 ЗК України передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
29. Згідно з статтею 56 ЗК України, для ведення особистого підсобного господарства громадянам Української РСР за рішенням сільської, селищної, міської Ради
народних депутатів надаються земельні ділянки, розмір яких не
повинен перевищувати 2 гектарів.
30. Відповідно до частини першої статті 92 ЗК України, (станом на 1 січня 2002 року), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
31. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верхового Суду, що висловлена у постанові від 5 листопада 2019 року по справі № 906/392/18, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України). Право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 1 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його не переоформлення користувачем. Право постійного користування земельною ділянкою зберігається за таким користувачем до приведення прав і обов'язків щодо вказаної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства. Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з передбачених у статті 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року підстав, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
32. Статті 27 і 114 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, а також стаття 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року не передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.
33. Перелік прав та обов'язків особи, які не входять до складу спадщину визначений у статті 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
34. У Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 р. №5-рп(справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що у ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року була регламентована така форма володіння землею, як довічне успадковуване володіння. ЗК України в редакції від 13 березня 1992 року закріпив право колективної та приватної власності громадян на землю (зокрема, право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення сільського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства тощо (стаття 6)). Це свідчить про те, що поряд із впровадженням приватної власності на землю громадянам, на їх вибір забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування. При цьому в будь якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв'язку з не переоформленням правового титулу. Конституційний Суд України вважав, що встановлення обов'язку громадян переоформити земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні, на право власності або право оренди до 01 січня 2008 року, потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог частини другої статті14, частини другої статті41 Конституції України. У зв'язку з відсутністю визначеного у законодавстві відповідного механізму переоформлення громадяни не в змозі виконати вимоги пункту 6 Перехідних положень Кодексу у встановлений строк, про що свідчить неодноразове продовження Верховною Радою України цього строку.
35. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції Україн и(є неконституційними), положення: пункту 6розділу Х "Перехідні положення" ЗК України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення; пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року N 563-ХIIзнаступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою. З огляду на викладене, особа, яка користується земельною ділянкою на праві постійного користування за Законом не може бути позбавлена права на таке користування.
36. Таким чином, враховуючи те, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов'язків, окрім тих, перелік яких визначено у статті 1219 ЦК України, спадкоємець стає учасником правовідносин щодо права постійного користування землею.
37. Тому, із урахуванням зазначених вище вимог, право постійного користування земельною ділянкою відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані.
38. Суд, давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивачки в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
З цих підстав,
керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі статей 15, 16, 1219 ЦК України, Суд, -
1. Позов адвоката Залокоцької Вікторії Дживанівни, що поданий в інтересах ОСОБА_1 до Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання в порядку спадкування за законом права постійного користування земельною ділянкою задовольнити повністю.
2. Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право постійного користування земельною ділянкою для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,5924 га, що розташована на території колишньої Конатковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області, а на даний час - Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області, та належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ВН від 29 грудня 2001 року, виданого на підставі рішення 15 сесії 23 скликання Конатковецької сільської Ради народних депутатів Шаргородського району Вінницької області від 28 лютого 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №4.
3. Судові витрати залишити за позивачкою.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення складено 15 травня 2026 року.
Ім'я (найменування) сторін :
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_2 , ід.№ НОМЕР_3 , зареєстрована мешканка АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Залокоцька Вікторія Дживанівна, яка знаходиться по вул. Героїв Майдану, 234, в м. Шаргород Вінницької області, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №000697, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 19 серпня 2019 року №570, діє на підставі ордеру серії АА №1689824 від 18 березня 2026 року.
Відповідач: Шаргородська міська рада Жмеринського району Вінницької області, місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, 224, м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326253.
Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА