Справа № 138/1634/26
Провадження №:2-з/138/8/26
15 травня 2026 року м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області Савкова І.М., розглянувши заяву представника позивача ФГ «Яружанка» - адвоката Путіліна Євгена Вікторовича про забезпечення позову, -
14.05.2026 до Могилів-Подільського міськрайонного суду надійшла позовна заява адвоката Путіліна Є.В. в інтересах ФГ «Яружанка» до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеним.
Разом з позовною заявою до суду надійшла заява представника про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 1,7229 га кадастровий номер 0522688000:01:000:0174.
Заяву обґрунтовує тим, що до суду подано позов про визнання договору купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки укладеним. Відповідач, як власник земельної ділянки може розпордитися нею, передати її в іпотеку або іншим чином відчужити її третім особам. У разі задоволення позову невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить та унеможливить виконання рішення суду.
Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову з додатками, вважаю, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України. Зокрема, позов забезпечуєтьсянакладенням арешту на майно.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Згідно ч. 1,2 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене, однак втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення.
Заявником не доведено, що невжиття заходів про які він просить ускладнить чи унеможливить виконання рішення настільки, що це буде співмірним з обмеженням права особи вільно володіти, користуватися та розпоряджатися власністю. Натомість, вжиття заходів забезпечення позову про які просить заявник, призведе до вирішення спору по суті до рішення суду.
За таких обставин, враховуючи, що позивачем не наведено достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає
За викладених підстав та керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258-261 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника позивача ФГ «Яружанка» - адвоката Путіліна Євгена Вікторовича про забезпечення позовувідмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.М. Савкова