Справа № 401/4297/25
Провадження № 2/401/751/26
"18" травня 2026 р. м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючий суддя Макарова Ю.І.,
секретар судового засідання Горбатюк К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
30 грудня 2025 року через електронну систему "Електронний суд" представником позивача подано позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3423521 від 30 січня 2023 року в розмірі 17 990 грн. 00 коп., судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 9 000 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 січня 2023 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено договір № 3423521 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями. Відповідно до умов договору, ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 3 000,00 грн., строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,99 % на день. ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" належним чином виконало свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 . Відповідач у свою чергу, свої зобов'язання не виконав, кредитні кошти та нараховані відсотки в термін встановлений договором не повернув.
26 жовтня 2023 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФК ПРОФІТ" укладено Договір факторингу № 26102023, відповідно до якого ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" передало (відступило) за плату ТОВ "ФК ПРОФІТ" права вимоги, а ТОВ "ФК ПРОФІТ" прийняло належні ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, право вимоги за кредитним договором № 3423521 від 30 січня 2023 року.
09 вересня 2025 року між ТОВ "ФК ПРОФІТ" та ТОВ "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" укладено Договір факторингу № ДО-20250909/001, відповідно до якого ТОВ "ФК ПРОФІТ" передало (відступило) за плату ТОВ "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" права вимоги, а ТОВ "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" прийняло належні ТОВ "ФК ПРОФІТ" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, право вимоги за кредитним договором № 3423521 від 30 січня 2023 року.
Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 3423521 від 30 січня 2023 року в сумі 17 990,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - тіло кредиту; 14 990,00 грн. - нараховані відсотки. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 9 000,00 грн. (а.с. 2-9)
Ухвалою суду від 15 січня 2026 року у справі відкрито спрощене провадження з викликом сторін по справі, розгляд справи призначено на 02 березня 2026 року. (а.с. 52-53)
Розгляд справи, призначений на 02 березня 2026 року, відкладено до 07 квітня 2026 року для повторного виклику відповідача. (а.с. 58)
Розгляд справи, призначений на 07 квітня 2026 року, відкладено до 18 травня 2026 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному. (а.с. 63)
Представник позивача, повноваження якого належним чином підтверджені, у судове засідання не з'явився, у позовних вимогах просить суд справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного порядку розгляду справи не заперечує. (а.с. 2-9)
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовим конвертом, повернутим до суду з відміткою "Адресат відсутній". (а.с. 62, 65)
У зв'язку з вищевикладеним, відповідно до ухвали суду від 18 травня 2026 року, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи відповідно до ст. 229 ЦПК України, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 30 січня 2023 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено договір № 3423521 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав у ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" кредит у розмірі 3 000,00 грн., строк кредитування - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п. п. 1.2, 1.3). Стандартна процентна ставка становить 2,00 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору (п. 1.4.1). Знижена процентна ставка складає 0,01 % в день (п. 1.4.2). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту - 30 341,06 %, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 7 062,13 % річних (п. 1.5). Кредитний договір № 3423521 від 30 січня 2023 року підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х186. (а.с. 10-19)
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, стандартна процентна ставка складає 730,00 % річних, Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою - 24 600,00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки - 22 809,00 грн. (а.с. 19 зворотний бік - 21)
26 жовтня 2023 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФК ПРОФІТ" укладено Договір факторингу № 26102023, відповідно до умов якого ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" відступило ТОВ "ФК ПРОФІТ" права вимоги до боржників вказаних у відповідному реєстрі. (а.с. 29-30)
09 вересня 2025 року між ТОВ "ФК ПРОФІТ" та ТОВ "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" укладено Договір факторингу № ДО-20250909/001, відповідно до умов якого ТОВ "ФК ПРОФІТ" відступило ТОВ "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" права вимоги до боржників вказаних у відповідному реєстрі. (а.с. 31-33)
Згідно із платіжною інструкцією № 1 від 17 вересня 2025 року, ТОВ "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" сплатило ТОВ "ФК ПРОФІТ" 1 007 777,66 грн. згідно Договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09 вересня 2025 року. (а.с. 33 зворотний бік)
Реєстром боржників до Договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09 вересня 2025 року підтверджується передання права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3423521 від 30 січня 2023 року, загальна сума заборгованості 17 990,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - тіло кредиту; 14 990,00 грн. - нараховані відсотки. (а.с. 34, 35)
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ", заборгованість відповідача за кредитним договором № 3423521 від 30 січня 2023 року станом на 26 жовтня 2023 року складає 17 990,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - тіло кредиту; 14 990,00 грн. - нараховані відсотки. (а.с. 21 зворотний бік - 25)
Згідно із Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29 травня 2025 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ", ЄДРПОУ 43950742, здійснює надання інших фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (основний) (код 64.99), інші види грошового посередництва (код 64.19), інші види кредитування (код 64.92), інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (код 66.19). (а.с. 37)
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно із ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.02.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Частиною 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" - електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що кредитний договір № 3423521 від 30 січня 2023 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Відтак, після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у кредитодавця виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання з повернення кредитних коштів.
Судом встановлено, що в підписаному відповідачем кредитному договорі чітко визначені сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення кредиту. Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно із ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідач ОСОБА_1 у порушення умов укладеного кредитного договору № 3423521 від 30 січня 2023 року, своєчасно не повернув кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування кредитом, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 17 990,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - тіло кредиту; 14 990,00 грн. - нараховані відсотки.
Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, позивач довів належними та допустимими доказами заявлену до стягнення з відповідача суму заборгованості, тоді як відповідачем не спростовано доводів позивача будь-якими доказами.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про доведеність обставин щодо невиконання відповідачем ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим відповідно до вимог наведеного чинного законодавства позивач вправі ставити вимоги до нього про стягнення заборгованості.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 3423521 від 30 січня 2023 року в розмірі 17 990,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - тіло кредиту; 14 990,00 грн. - нараховані відсотки.
Щодо вирішення питання про судові витрати та витрати пов'язані із правничою допомогою, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положеннями про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК України). Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру", ст. 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/17845/15-ц Верховний Суд зауважує, що адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.
Суд зазначає, що за змістом ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно із ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених судових витрат у вигляді професійної правової допомоги, позивачем подано: Договір № 25 про надання правової допомоги від 17 жовтня 2025 року; Додаток № 1 до Договору № 25 про надання правової допомоги від 17 жовтня 2025 року, яким встановлено Прайс-лист; платіжна інструкція № 711 від 01 грудня 2025 року; Заявка про надання правової допомоги № 1019 від 25 листопада 2025 року; Витяг з акту про надання правової допомоги № 1019 від 26 листопада 2025 року. (а.с. 43-44, 45, 46)
Враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо вартості понесених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката, подання суду належних доказів щодо вартості вказаних послуг та наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 9 000 грн. 00 коп. на відшкодування понесених ним витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
За встановлених вище обставин, судові витрати, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 530, 1054 ЦК України, ст. ст. 137, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" заборгованість за кредитним договором № 3423521 від 30 січня 2023 рокув сумі 17 990 (сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто) гривень 00 коп., яка складається з:
- 3 000 (три тисячі) гривень 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту;
- 14 990 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто) гривень 00 коп. - сума заборгованості за нарахованими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000 (дев'ять тисяч) гривень 00 коп.
Відомості про сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ", ЄДРПОУ 43950742, місце реєстрації за адресою: 02154, м. Київ, проспект Соборності, буд. 30-А, офіс 321;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 21 липня 2015 року Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 284 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 355 ЦПК України, безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Ю.І. Макарова