Справа № 346/617/26
Провадження № 2/346/1371/26
14 травня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Урбанович І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.04.2024 року між ТОВ «КЛТ Кредит» та відповідачем в електронному вигляді, шляхом реєстрації останнього на сайті товариства та підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, укладено кредитний договір №8539, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 7 000 грн. строком на 365 днів (до 05.04.2025 року), шляхом переказу на її платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних). Однак, відповідач не виконала умов кредитного договору, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором, яка станом на день подання позовної заяви позивачем визначена як 58 870 грн., з яких: 7 000 грн. - заборгованість за кредитом; 51 870 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 05.04.2024 року по 05.04.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та графіку платежів. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати, які складаються із 2 662,40 грн. сплаченого судового збору та 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві вказав клопотання про розгляд справи у відсутності представника ( а.с. 1-12 ).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, а саме за зареєстрованим місцем проживання. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомила, не звернулася із заявою про розгляд справи в її відсутності та не подала відзив на позов.
За таких обставин, з урахуванням положень ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 05.04.2024 року між ТОВ «КЛТ Кредит» та відповідачем укладено кредитний договір №8539, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, шляхом використання одноразового ідентифікатора 626488, відповідно до п.1.1, 1.2 якого товариство зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в розмірі 7 000 грн. на споживчі цілі на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором ( а.с. 14-17 ).
Сторонами кредитного договору погоджено процентну ставку за кредитом у розмірі 2,5% за кожен день користування кредитом (річна процентна ставка 912,50%), визначено строк надання кредиту - 365 днів та погоджено періодичність платежів за кредитом - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за, що є додатком №1 до цього договору (п. 1.3 - 1.4 договору).
Згідно з п. 1.5 договору для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення нарахованих процентів та кредиту згідно наступного розрахунку: дата видачі кредиту 05.04.2024 року, дата платежу процентів першого періоду 25.04.2024 року, сума кредиту 7 000 грн., нараховані проценти за користування кредитом 3 500 грн., разом до сплати 10 500 грн.
Відповідно до п. 1.6-1.8 договору невід'ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «КЛТ КРЕДИТ», які розміщені на сайті https://kltcredit.com.ua. Сума загального розміру кредиту та загальних витрат за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору зазначена в додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору. Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 , що належить позичальникові.
Згідно з п. 2.1.1., 2.4.1 договору товариство має право вимагати від позичальника повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, встановлених договором. Позичальник зобов'язаний у встановлений договором строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та повернути кредит.
Відповідно до п. 4.2. договору нарахування процентів за кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункту 1.1. кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 8 цього договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
У пунктах 6.1-6.3, 6.8, 6.10 договору передбачено, що цей договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на сайті https://kltcredit.com.ua (далі по тексту - ІКС) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». З метою отримання кредиту, позичальник проходить реєстрацію в ІКС, шляхом заповнення всіх необхідних полів (в тому числі ПІБ, РНОКПП, номер телефону, номер електронного платіжного засобу), підтверджує номер телефону, за яким буде здійснюватися подальша ідентифікація позичальника в ІКС, ознайомлюється з Правилами, надає згоду на обробку персональних даних та згоду на отримання та передачу інформації з бюро кредитних історій шляхом проставлення відповідних відміток. Після проведення реєстрації в ІКС, позичальнику створюється особистий кабінет в якому відображаються всі його анкетні дані. ідентифікація/верифікація позичальника здійснюється у спосіб передбачений нормативно-правовими актами Національного банку України та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) способів ідентифікації та верифікації позичальника. Після проходження реєстрації та ідентифікації в ІКС товариства, позичальник в особистому кабінеті в ІКС, реєструє електронний платіжний засіб на який буде перераховано суму кредиту. Позичальник зобов'язаний вказати реквізити електронного платіжного засобу, що належать особисто йому, для можливості належного виконання товариством своїх зобов'язань за цим договором. У разі схвалення заявки на кредит, ІКС товариства генерується паспорт споживчого кредиту для ознайомлення, договір, що є офертою та містить усі істотні умови, про що інформує позичальника в особистому кабінеті. Товариство надсилає позичальнику електронний підпис з одноразовим ідентифікатором шляхом направлення повідомлення на телефонний номер позичальника, що вказаний в особистому кабінеті. Після підпису позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором цього договору, повідомлення надходить в ІКС товариства та свідчить/повідомляє товариство про те, що позичальник надав згоду (акцептував) даний договір. Після зазначених дій, даний договір підписується з сторони товариства шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфікованою електронною печаткою з кваліфікованою електронною позначкою часу уповноваженою особою, відповідно до чинного законодавства.
Сторони дійшли згоди, що у всіх правовідносинах між позичальником і товариством в якості електронного підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис з одноразовим ідентифікатором у випадках визначених законодавством або кваліфікований електронний підпис ( п. 6.5 договору ).
Відповідно до п. 7.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 05.04.2025 року.
Згідно з п. 7.3. договору, підписуючи даний договір, позичальник засвідчує, що: до укладення договору уважно ознайомився з текстом паспорту споживчого кредиту, договору та Правилами, а також отримав від товариства інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема ч. 5 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та ст. ст. 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на веб-сайті товариства, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання (п. 7.3.1 договору); повністю розуміє та погоджується з усіма умовами та змістом договору, Додатків до нього, паспортом споживчого кредиту та Правил і зобов'язується неухильно їх дотримуватись (п. 7.3.10 договору)
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживачів, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за кредитним договором №8539 від 05.04.2024 року згідно затверджених Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит за №16 від 11.06.2021 року, підписаної відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 626488, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період з 05.04.2024 року по 05.04.2025 року строком на 365 днів складає 70 875 грн., проценти за користування кредитом - 63 875 грн.; реальна річна процента ставка - 163 466,77% ( а.с. 18 ).
Додатком за №2 до кредитного договору за №8539 від 05.04.2024 року є інформаційне повідомлення, яким ОСОБА_1 , як споживач фінансових послуг, повідомила товариству, а також надала згоду будь-якому новому кредиторові (у випадку відступлення права вимоги за договором), та будь-якій колекторській компанії, яка може бути залучена до врегулювання простроченої заборгованості за договором (у випадку виникнення такої) персональні дані третіх осіб згідно переліку нижче; підтвердила своє вільне волевиявлення на передання будь-якій або усім особам з переліку нижче інформацію про: укладений договір, умови договору, стан виконання, наявність та розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, процентів за користування кредитом) та інших платежів, що стягуються в разі невиконання зобов'язання за договором або відповідно до законодавства України ( а.с. 19 ).
Згідно з додатком № 3 до кредитного договору №8539 від 05.04.2024 року ОСОБА_1 як споживач фінансових послуг, зазначила власні контактні номери телефонів, за якими може здійснюватись взаємодія між нею та ТОВ "КЛТ Кредит" ( а.с. 19 зворот ).
Відповідно до паспорту споживчого кредиту від 31.03.2024 року, підписаного відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 631408, сторони погодили тип кредиту - кредит; сума кредиту 7 000 грн.; строк кредитування - 365 календарних днів; процента ставка - 912,50 % річних; загальні витрати ща кредитом - 63 875 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування - 70 875 грн.; реальна річна процента ставка - 163 466,77%, тип відсоткової ставки - фіксована (а.с. 20-22 ).
На виконання умов договору відповідачу 05.04.2024 року надано кредитні кошти в розмірі 7 000 грн. шляхом перерахунку на зазначену в договорі банківську картку № НОМЕР_2 за допомогою системи FONDY, що підтверджується довідкою ТОВ “ ТОВ “ ФК “ Елаєнс », наданою ТОВ "КЛТ Кредит"» на підставі договору №40076206-1_26/09/23 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» та ТОВ "КЛТ Кредит " ( а.с.23 ).
Згідно з даними інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк», на ім'я ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 05.04.2024 року здійснено зарахування переказу коштів на суму 7 000 грн. ( а.с. 80-82 ).
Як встановлено з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, однак, остання як позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов'язання належним чином не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 09.01.2026 року позивачем визначена як 58 870 грн., з яких: 7 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 51 870 грн. - за процентами (а.с. 24-32).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами вказаного кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.
Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов'язковим.
При цьому, судом, згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Згідно зі ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідач суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування нею наданими їй кредитними коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач, уклавши з позивачем електронний договір, за яким останньою отримано послуги з надання коштів у кредит, та, взявши на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитом в сумі 7 000 грн. підлягають задоволенню.
Водночас, згідно з вищезазначеним розрахунком заборгованості, відсотки нараховувались в розмірі 2,5% від суми кредиту за договором від 05.04.2024 року, за період з 07.04.2024 року по 05.04.2025 року, тобто в межах строку дії договору.
При перевірці правильності здійснених позивачем розрахунків, судом враховано, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23.04.2024 року - не більше 1,5 %, а з 21.08.2024 року - не більше 1 %.
Кредитний договір року укладено після набрання чинності пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення вказаної норми застосовується до даного кредитного договору.
Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що відсотки за користування кредитними коштами за вказаним договором повинні розраховуватися наступним чином:
- 05.04.2024 року - 7 000 грн. х 2,5% (процентна ставка) х 1 день = 175 грн.
- 07.04.2024 року по 22.04.2024 року, 7 000 грн. х 2,50% (процентна ставка) х 16 днів = 2 800 грн.
- 23.04.2024 року по 20.08.2024 року, 7 000 грн. х 1,5% (процентна ставка) х 120 днів = 12 600 грн.
- 21.08.2024 року по 05.04.2025 року, 7 000 грн. х 1% (процентна ставка) х 228 днів= 15 960 грн.
Загалом проценти: 175 грн. + 2 800 грн. + 12 600 грн. + 15 960 грн. = 31 535 грн.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в загальному розмірі 38 535 грн., яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в сумі 7 000 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 31 535 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити у зв'язку з безпідставністю.
Судом також встановлено, що позивачем за звернення до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн., що стверджується платіжним дорученням (інструкцією) від 30.01.2026 року (а.с. 13).
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судом задоволено позов у розмірі 38 535 грн., що становить 65,46 % від заявлених вимог в розмірі 58 870 грн., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 742,54 грн.
Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн., суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, за змістом ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
Як встановлено судом, 16.09.2024 року між ТОВ «КЛТ Кредит» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання юридичних послуг № 16/09/2024, згідно з п.1.1. якого виконавець, який має право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2412 від 23.10.2018 року, зобов'язується надати замовнику наступні юридичні послуги: складання проектів процесуальних документів, листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, представництво інтересів замовника у органах державної влади та місцевого самоврядування, а замовник зобов'язується прийняти такі послуги та оплатити їх в порядку, в строки та на умовах, визначених цим договором ( а.с. 46-47 ).
Відповідно до п. 3.1, 4.1 зазначеного договору вартість послуг виконавця становить: 10 000 грн. - складання позовної заяви про стягнення заборгованості з боржника замовника; 15 000 грн. - складання апеляційної скарги на рішення першої інстанції; 17 000 грн. - складання касаційної скарги; 3 000 грн. - складання відповіді на відзив на позовну заяву, заперечення, додаткові пояснення; 1 000 грн. - складання та надсилання адвокатського запиту; 1 000 грн. - складання заяв, клопотань; 3 500 грн. - участь у судовому засіданні. Замовник вважається таким, що отримав послуги, а виконавець таким, що надав послуги після підписання акту приймання-передачі наданих послуг. Акт складається виконавцем у двох екземплярах та надається на підписання замовнику не пізніше 5-ти робочих днів, після завершення надання послуг.
Згідно з витягом з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №57 від 03.11.2025 року до договору про надання юридичних послуг №16/09/2024, виконавець підготував позовні заяви про стягнення заборгованості з боржників, зокрема, щодо з ОСОБА_1 за договором № 8539 від 05.04.2024 та адвокатського запиту про витребування доказів вартістю 10000 грн. ( а.с. 51 ).
02.12.2025 року ТОВ «КЛТ Кредит» здійснено оплату послуг адвоката Руденка К.В. на підставі договору № 16/09/2024 від 16.09.2024 року згідно з актом № 57 від 03.11.2025 року в розмірі 10 000 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № 976 від 02.12.2025 року (а.с. 52 ).
Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000 грн. є завищеним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову. Крім того, вартість вказаних послуг є необґрунтованою, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов'язаність витрат з розглядом справи. Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 3000 грн.
На підставі ст. ст. 207, 509, 525, 526, 530, 610, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, ч. 2 ст.247, ст.ст. 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» (код ЄДРПОУ 40076206), заборгованість за кредитним договором №8539 від 05.04.2024 року в загальному розмірі 38 535 (тридцять вісім тисяч п'ятсот тридцять п'ять ) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити в зв'язку з їхньою безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит», 3 000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу та 1 742 (одна тисяча сімсот сорок дві) гривні 54 копійки сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ТОВ «КЛТ Кредит», код ЄДРПОУ 40076206, місцезнаходження: 03035, м. Київ, площа Солом'янська, 2, приміщення 04.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 18 травня 2026 року.
Суддя: Яремин М. П.