Справа № 192/1901/25
Провадження № 3/192/17/26
Іменем України
13 травня 2026 року
Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В.,
за участю захисника Приступка С.Д. (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Дніпровського району Дніпропетровської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
До суду надійшли від Відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Захисник Приступко С.Д. подав до суду клопотання, просить провадження у справі про адміністративне правопорушення, розпочате відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити, у зв?язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП).
Обґрунтовуючи клопотання, захисник посилається на те, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 388961 від 12 липня 2025 року вбачається, що 12 липня 2025 року о 01 год 30 хв за адресою: с. Червонокам?яне, вул. Затишна, буд. 1, на 440 км автодороги Н-08, ОСОБА_1 керував автомобілем Geely, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп?яніння, тест проведено зі згоди водія, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР, відповідальність за що передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник посилається на те, що на долученому до матеріалів справи про адміністративне правопорушення DVD-R диску міститься відеозапис із назвою «ехроrt-оh0lt Борискін.mр4». На вказаному відеозаписі відображено запис зафіксований за допомогою відеореєстратора 798657, закріпленому на форменому одязі на грудях поліцейського.
Відеозапис розпочинається із запису зафіксованому на відеореєстратор 798657, на вказаному відеозаписі знаходиться позначка дати 12/07/2025 та часу 01:30:50.
На початку вказаного відеозапису зафіксовано, що транспортний засіб Geely, реєстраційний номер НОМЕР_1 , стоїть припаркованим вздовж узбіччя дороги з правого боку, а ОСОБА_1 демонструє вміст багажнику.
О 01:30 (01:32:09 час подій) працівник поліції запитує у ОСОБА_1 з приводу того чи вживав він алкогольні напої.
01:54 (01:32:34 час подій) працівник поліції повідомляє, що він наполягає на проходженні ОСОБА_1 огляду за допомогою алкотестера Drager.
02:13 (01:32:54 час подій) відеозапис переривається до часу 01:34:10 коли працівник поліції разом із ОСОБА_1 прямують та заходять до приміщення.
08:58 (01:40:43 час подій) працівник поліції надає ОСОБА_1 прилад Drager для проходження огляду та фіксує отриманий результат.
Згідно із п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (далі - Інструкція із застосування технічних приладів), затвердженої Наказом МВС України № 1026 від 18 грудня 2018 року, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов?язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов?язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції із застосування технічних приладів відеозаписи працівникам органу, підрозділу поліції видаються в тому вигляді, в якому вони були збережені на док-станції, - без коригування.
Всупереч цьому, досліджений відеозапис не є безперервним та містить ознаки монтажу, оскільки на останньому в одному відеофайлі поєднано одразу два відеозаписи з одного відеореєстратора із проміжком часу з 01:32:54 до 01:34:10, який взагалі не охоплюється відеозаписом, що є порушенням Інструкції із застосування технічних приладів.
Вказане свідчить про недопустимість такого доказу як DVD-R диск з відеофайлом «export-oh01t Борискін.mр4».
В порушення ч. 1 ст. 266 КУпАП, п. 1 розділу Х Інструкції, п. 2 Порядку та п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, працівники поліції ще до встановлення будь-яких ознак алкогольного сп?яніння у ОСОБА_1 цікавляться в останнього щодо вживання ним алкогольних напоїв та повідомляють останньому про те, що вони наполягатимуть на проходженні ним огляду на стан алкогольного сп?яніння за допомогою алкотестера Drager.
Згідно із абз. 2, 3 п. 4 розділу Х Інструкції, результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп?яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп?яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Відповідно до п. 5 Порядку, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп?яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про алміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп?яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп?яніння.
На підставі п. 10 розділу Х Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, результати огляду на стан сп?яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2), У випадку установлення стану сп?яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Додатком 2 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року є акт огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому, зокрема, є графа «огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками:».
Поліцейським відділення поліції № 1 (с. Солоне) Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в. Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Ярошенком В.М. за наслідком огляду ОСОБА_1 складено акт огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 12 липня 2025 року, а у графі «огляд проведено у зв?язку з виявленими ознаками:» зазначено, що виявленими ознаками є: «почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота».
Оскільки почервоніння очей згідно із п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, не є ознакою алкогольного сп?яніння, можна стверджувати про те, що вказаний доказ є неналежним у цій частині.
Крім того, за умови наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ним має бути це належним чином зафіксовано з метою унеможливлення виникнення будь-яких розумних сумнівів щодо дійсності таких підстав (наявності ознак сп?яніння), які через свою специфіку пов?язану із фізіологією людини, можна встановити лише протягом обмеженого проміжку часу.
Проте, на відеозаписі не зафіксовано будь-яких дій працівника поліції, які б були спрямованими на виявлення ознак алкогольного сп?яніння ОСОБА_1 , працівник поліції не пропонував ОСОБА_1 подихати на нього, щоб відчути запах алкоголю з порожнини рота, будь-які інші ознаки алкогольного сп?яніння також відсутні.
За відсутності дійсних ознак алкогольного сп?яніння працівник поліції взагалі не мав пропонувати ОСОБА_1 проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння, через що результати такого огляду не можуть створювати негативних наслідків для ОСОБА_1 та не може бути підставою притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУПАП.
Враховуючи викладене, а також те, що працівник поліції не здійснив будь-яких дій спрямованих на виявлення такої ознаки алкогольного сп?яніння, як запах алкоголю з порожнини рога, слід критично ставитись до зазначення вказаної ознаки алкогольного сп?яніння у акті огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів, через що останній загалом не відповідає вимогам щодо допустимості та достовірності доказів.
Результат проведення огляду ОСОБА_1 поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів зафіксовано також у довідці про результат проходження тесту № 731 з використанням приладу Drager від 12 липня 2025 року. У вказаній довідці відображається, зокрема, інформація про дату останнього калібрування приладу, а саме «2024.10.01», тобто 01 жовтня 2024 року.
Водночас із цим, виробником приладу Drager Alcotest 6810 у інструкції з експлуатації визначені інтервали технічного обслуговування, калібрування - 6 місяців (Calibration interval 6 months).
Таким чином, на день проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп?яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів минуло вже понад 9 місяців з дня останнього калібрування приладу Alcotest 6810, через що до результатів такого огляду, належності та достовірності доказу у виді довідки про результат проходження тесту № 731 з використанням приладу Drager від 12 липня 2025 року слід ставитись критично.
Захисник також посилається на те, що згідно із п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров?я.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 липня 2025 року, яке складено поліцейським відділення поліції № l (с. Солоне) Дніпровського районного управління поліції № l ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Ярошенком В.М, про направлення ОСОБА_1 до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня психіатричної допомоги» ДОР.
У вказаному направленні, зокрема, зазначено, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп?яніння: «різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння очей».
Водночас із цим, вказаний доказ с недопустимим, оскільки такий документ як направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції може бути складеним виключно у разі, якщо водій транспортного засобу відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами.
Таким чином складання вказаного направлення (отримання доказу) відбулось всупереч п. 6. Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Крім того, зазначені у направленні виявлені ознаки сп?яніння не в повній мірі відповідають тим, що зазначені в акті огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 12 липня 2025 року, оскільки також включають таку ознаку як «млява мова», яка відсутня в акті, а також згідно із п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, не є ознакою алкогольного сп?яніння.
Захисник посилається на те, що працівниками поліції в ході спілкування із ОСОБА_1 жодного разу не було проінформовано останнього про можливість висловити власну незгоду щодо проведення огляду на стан алкогольного сп?яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів із альтернативною у виді проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я; висловити власну незгоду щодо результатів огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів із подальшим проходженням огляду в закладі охорони здоров'я.
Натомість, замість того, щоб поцікавитись у ОСОБА_1 з приводу того чи згоден він із результатами, які отримані після проходження огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, який склав 1,28% проміле, поліцейський цікавиться у ОСОБА_1 виключно про те, чи визнає він провину (09:42 відеозапису, 01:41:28 час подій) та диктує останньому, що саме йому слід написати в акті огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зокрема, щодо згоди із отриманими результатами, незважаючи на те, що ОСОБА_1 фактично із ними непогоджується.
ОСОБА_1 було невідомо про можливість висловити власну незгоду як щодо проведення огляду на стан алкогольного сп?яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів так і щодо результатів огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, через що неможливо погодитись із тим, що отримані в ході такого огляду результати можуть бути підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки порядок такого огляду було істотно порушено.
На підставі абз. 4 ст. 256 КУпАП, при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз?яснюються його права і обов?язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Всупереч цьому ОСОБА_1 при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не були роз?яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а лише відібрано від останнього підпис про ознайомлення із ними, що не може свідчити про дотримання вказаних вимог за умови того, що цього не зафіксовано на відеозаписі.
Захисник зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 388961 від 12 липня 2025 року, складного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначені, зокрема, відомості про технічні засоби відеозапису, а саме відеореєстратори № 798657, 787645.
Проте, відеозапис із відеореєстратору 787645 фактично не долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що об?єктивним чином перешкоджає оцінці доказів у своїй сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до п. 2 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з абз. 2 ст. 251 КУпАП обов?язок щодо збирання доказів покладається на осіб. уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 нього Кодексу.
Відповідно до п. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року (Інструкція), наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вищенаведений недолік допущений при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення унеможливлює здійснення повного та всебічного розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Також захисник вказує, що долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення докази не підтверджують тієї обставини, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом Geely, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а натомість лише сидів (спав) у вказаному транспортному засобі, про що неодноразово повідомляв співробітників поліції, які не надали цьому належної оцінки.
Так, відеозапис відбувається близько 01:30 ночі, автомобіль ОСОБА_1 стоїть припаркованим вздовж дороги, а сам ОСОБА_1 перебуває поруч із цим транспортним засобом та спілкується із працівниками поліції. При цьому жодних доказів того, що він безпосередньо здійснював рух на вказаному автомобілі матеріали справи не містять.
Посилання працівника поліції на відеозаписі на те, що ОСОБА_1 начебто рухався по зустрічній смузі не підтверджується належними і допустимими доказами, оскільки на відеозаписі відсутні будь-яка фіксація руху транспортного засобу чи будь-які інші об?єктивні докази вказаної обставини, відповідної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не прийнято, а сам ОСОБА_1 одразу повідомив працівникам поліції, що він взагалі не здійснював рух, а зупинився на узбіччі дороги через початок комендантської години, вжив алкогольні напої та вирішив залишитися ночувати у транспортному засобі.
Тобто, ОСОБА_1 припинив здійснювати рух на вказаному транспортному засобі ще близько 23 години 11 липня 2025 року, в той час, як працівники поліції підійшли до останнього аж через дві з половиною години після того, як він припинив рух та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортів від 23 грудня 2005 року № 14: «Судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп?яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп?яніння в закладах охорони здоров?я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп?яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись».
Зі змісту вказаних положень діючого законодавства вбачається, що до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції можуть бути притягнуті тільки ті особи, які керували транспортними засобами і вказане протиправне діяння вважається закінченим з моменту, коли відповідна особа почала рухатись керуючи відповідним транспортним засобом.
Таким чином, в матеріалах справи немає жодного доказу того, що ОСОБА_1 дійсно рухався на транспортному засобі Geely, реєстраційний номер НОМЕР_3 , у визначеному у протоколі про адміністративне правопорушення місці та час, оскільки на долученому до справи відеозаписі навіть не зафіксовано рух вказаного транспортного засобу.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув. Захисник у судовому засідання клопотання про закриття провадження у справі підтримав з викладених у ньому підстав.
Заслухавши захисника, дослідивши надані суду докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
За приписами п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Згідно з п. 3 вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, встановлений порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачає проведення такого огляду поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Судом встановлено, 12 липня 2025 року о 01 год 30 хв у селі Червонокам'яному по вулиці Затишній, 1, на 440 км а/д Н-08 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Джилі, д.н. НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами:
протоколом про адміністративне правопорушення від 12 липня 2025 серії ЕПР1 № 388961, який ОСОБА_1 підписав;
актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому, зокрема, вказано про таку ознаку алкогольного сп'яніння, як запах алкоголю з порожнини роту, результати огляду (проба позитивна, 1,28 ‰), з яким ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його підписом в акті;
роздруківкою результату тесту на стан сп'яніння (тест № 731, результат тесту 1,28 ‰);
рапортом поліцейського СРПП ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області Ярошенка В., за змістом якого 12.07.2025 при несенні служби на 440 км а/д Н-08 було зупинено автомобіль Джилі, д.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , який керував у стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився зі згоди водія за допомогою алкотестера Драгер 0685, тест 731, показник 1,28 ‰;
відеозаписом, яким зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, встановлення факту, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та повідомлення ОСОБА_1 , що він провину визнає.
Доводи сторони захисту не спростовують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо посилання захисника на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то суд звертає увагу, що таке твердження спростовується протоколом про адміністративне правопорушення, у якому вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, рапортом поліцейського, у якому вказано, що було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 .
Окрім того, відеозаписом, наданим на підтвердження огляду водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння, також зафіксовано розмову поліцейського з водієм, в ході якої поліцейський запитує ОСОБА_1 , звідки він, на що ОСОБА_1 відповідає, що із Запоріжжя, додому не встиг, ночував тому. Далі, за змістом розмови, поліцейський говорить ОСОБА_1 , що він, ОСОБА_1 , їде по зустрічній. ОСОБА_1 відповідає, що він не встиг у місто, зупинився та ночував. Поліцейський запитав у ОСОБА_1 , чи вживав він спиртне. ОСОБА_1 відповів, що так, тому й ночував у машині. Після цього поліцейський говорить ОСОБА_1 , що той їде у машині. ОСОБА_1 відповідає, що він зупинився та ночував. Поліцейський знову говорить ОСОБА_1 , що той їхав по зустрічній. ОСОБА_1 відповідає, що він вживав добу тому спиртне. Поліцейський повідомив, про те, вони будуть наполягати на проходження ним тесту на алкотестері Драгер. ОСОБА_1 відповів, що він пройде та що він абсолютно тверезий. Після проходження огляду на стан сп'яніння з використання спеціального технічного засобу, ОСОБА_1 повідомив, що провину визнає.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 то пояснює поліцейському, що він не встиг у місто, зупинився та ночував, то, що вживав він спиртне, тому й ночував, в машині, то, що він вживав спиртне добу тому.
Пояснення ОСОБА_1 при спілкування з поліцейським, є суперечливими, нелогічними та не послідовними.
Поліцейський неодноразово вказував ОСОБА_1 , що він їхав по зустрічній.
Щодо встановлення ознак алкогольного сп'яніння та складання акта огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, то суд звертає увагу, що встановлення наявності ознак сп'яніння належить до дискреційних повноважень поліцейського. В акті вказані такі ознаки сп'яніння як почервоніння очей та різкий запах алкоголю з порожнини рота. Суд погоджується з тим, що почервоніння очей не належить до ознак алкогольного сп'яніння. Разом з тим, різкий запах алкоголю з порожнини рота є ознакою алкогольного сп'яніння та наявність такої ознаки є підставою для вимоги поліцейського до водія про проходження огляду на стан сп'яніння. У даному разі результати огляду вказують на те, що така вимога була обґрунтованою.
Щодо посилання захисника на порушення строків калібрування приладу Drager Alcotest 6810 суд звертає увагу на таке.
Захисник вказує, що виробником приладу Drager Alcotest 6810 в інструкції з експлуатації визначені інтервали технічного обслуговування, калібрування - 6 місяців (Calibration interval 6 months). Разом з клопотанням суду надано технічний паспорт (інструкцію) на вказаний прилад, складений німецькою мовою, який за змістом пояснень захисника, знаходився у мережі інтернет.
Відповідно до п.п. 1, 3 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно з ч. 1 с. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»:
калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу;
періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал);
повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Статтею 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» врегульовано порядок повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, а статтею 27 врегульовано питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 вказаного Закону калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології.
Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить 1 рік.
Як вбачається з матеріалів справи, прилад Drager Alcotest 6810, що використовували поліцейські під час проведення огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу, пройшов процедуру калібрування 01 жовтня 2024 року. Відомостей про те, що вказаний прилад не пройшов періодичну повірку, суду не надано.
За таких обставин, відсутні підстави для визнання результатів, отриманих з використанням приладу Drager Alcotest 6810, що використовували поліцейські під час проведення огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу, недійними.
Інструкцію щодо приладу Drager Alcotest 6810 з мережі Інтернет, надану захисником, суд не може вважати належним та допустимим доказом.
Щодо посилання захисника на не роз'яснення прав ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливості висловити власну незгоду із результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, то воно спростовується протоколом про адміністративне правопорушення, за змістом якого у відповідній графі протоколу ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив роз'яснення йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Окрім того, у протоколі та поясненні ОСОБА_1 вказав, що пояснення надасть у суді.
Суд також звертає увагу, що із результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його підписом в акті огляду та відеозаписом. За таких обставин у поліцейських не було підстав для проведення такого огляду у закладі охорони здоров'я.
У зв'язку з цим, суд погоджується із захисником, що не було підстав для складання направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до медичного закладу.
Щодо посилання захисника на те, що у ОСОБА_1 було лише «відібрано» підпис, то суд звертає увагу, що ОСОБА_1 є повнолітньою та дієздатною особою та підписуючи документи, повинен усвідомлювати значення своїх дій. Доказів того, що на ОСОБА_1 здійснювався будь-який тиск суду не надано.
Інші доводи захисника, зокрема, що відеозапис не є безперервним, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначені відомості про відеореєстратори №№ 798557, 787645, проте відеозапис із відеореєстратору 787645 фактично не долучений до справи про адміністративне правопорушення, то ці доводи також не спростовують вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення.
Суд звертає увагу, що за змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Надані суду докази узгоджуються між собою та підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд зазначає, що у рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати дійшов висновку про те, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
З огляду на викладені обставини та приписи законодавства, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом і тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Зважаючи на викладені обставини, суд доходить висновку, що до ОСОБА_1 потрібно застосувати адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Таке адміністративне стягнення відповідатиме вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП та буде необхідним і достатнім для виховання особи та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи становить 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя Н.В. Ковальчук