Справа № 761/5711/26
Провадження № 1-кп/761/3295/2026
14 квітня 2026 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025100100004251 від 25 грудня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2025 року у справі №761/54251/25 щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
До Шевченківського районного суду міста Києва звернувся захисник обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну йому запобіжного заходу.
У судовому засіданні захисник та обвинувачений підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу.
Присутній у судовому засіданні прокурор просив продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, суд дійшов наступних висновків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
На думку суду, ризики переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідка та потерпілого доведені стороною обвинувачення.
Суд вважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками.
Окрім цього, суд вважає доведеним існування ризику незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків, інших учасників провадження.
Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов'язує слідчого суддю, суд перевірити також можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до особи.
Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись КПК України, суд
Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12025100100004251 від 25 грудня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва на 14 квітня 2026 року о 14:20 одноособово.
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу задовольнити частково.
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.
Застосувати у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк два місяці, тобто до 14 червня 2026 року, включно, та покласти обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1) не залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 20:00 год до 06:00 год наступної доби;
2) прибувати до суду за кожною вимогою;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Суддя ОСОБА_1