Справа №760/7294/24
2/760/8137/26
15 травня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді Букіної О.М.,
при секретарі -Черчукан В.О., Есер М.Р.,Капеляшкіної Ю.В., Рєзанцева Б.О.,
за участі представника позивача - Єфремової І.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_5.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» до ОСОБА_1 про усунення перешкод та вселення у житлове приміщення та зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шершун Наталія Костянтинівна, Повне товариство «ЛОМБАРД ТОВ «НАДАЛ» І КОМПАНІЯ» про скасування рішення про державну реєстрацію права власності,-
У березні 2023 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та просить усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» у користуванні квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, вселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» до квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачу належить на праві власності двокіманатна квартира загальною площею 51,2 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі наступних документів:
- іпотечного договору № 7-26/2018-МК-USD-3 від 16.10.2018, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Мегабанк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О.В. за реєстр. № 452;
- договору № G16N021446 від 28.12.2022 про відступлення права вимоги, укладеного між ПАТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Централ фінанс», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К. за реєстр. № 794;
- вимог позивача (іпотекодержателя) про усунення порушень кредитного договору № 613 від 14.03.2023, № 618 від 10.07.2023.
Посилається, що право власності позивача на вказану квартиру зареєстроване в Державному реєстрі речових прав, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 346805867, виданим 15.09.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К.
01.02.2024 представник позивача за довіреністю Татаркін О.Л. намагався потрапити до сказаної вище квартири з метою встановлення охоронної сигналізації, проте колишній власник ОСОБА_1 перешкодив йому це зробити.
Представником позивача 14.02.2024 на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про усунення перешкод в користуванні житлом, у якій представник позивача вимагав в останнього негайно усунути перешкоди у володінні та користуванні квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом:
1) забезпечення вселення (безперешкодного входження представників позивача до квартири, їх проживання (перебувавння) в ній, тощо) позивача до квартири;
2) передати представнику позивача повний комплект ключів від квартири;
3) не чинити позивачу та його представникам перешкод у володінні та користуванні квартирою.
Вказана вимога була отримана відповідачем 24.02.2024, однак станом на момент подачі позову до суду виконана не була.
З огляду на дані обставини та враховуючи закріплене в Конституції України право власника вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності майном, позивач просить суд задовольнити позов.
27.03.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.04.2024 було відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.
Сторонам було направлено копію ухвали від 04.04.2024, також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
23.04.2024 відповідач ОСОБА_1 , подав до суду зустрічний позов до ТОВ «ФК «Централ фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шершун Наталія Костянтинівна, Повне товариство «ЛОМБАРД ТОВ «НАДАЛ» І КОМПАНІЯ» про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, у якій просить суд:
- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К. про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс», індексний номер: 69309128 від 15.09.2023, номер відомостей про речове право: 51744495, та провести державну реєстрацію набуття права власності на квартру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1
- покласти судові витрати на відповідача за зустрічним позовом.
Свої вимоги мотивує тим, що 16.10.2018 між ПАТ «Мегабанк» та ПТ «ЛОМБАРД ТОВ «НАДАЛІ» І КОМПАНІЯ» було укладено Кредитний договір № 7-26/2018-MK-USD на суму 33 000,00 доларів США з фіксованою процентною ставкою 9% річних.
У забезпечення даного договору ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договори поруки та іпотеки, загальна вартість предметів якої перекривала суму кредиту у декілька разів.
Зокрема, між ОСОБА_1 та ПАТ «Мегабанк» 16.10.2018 було укладено іпотечний договір № 7-26/2018-MK-USD-3, де предметом іпотеки була квартира (єдине житло останнього) АДРЕСА_2 , вартість якої було оцінено банком у 1 033 300,00 грн (що по курсу НБУ станом на дату укладення договору складало 37 000,00 доларів США).
Даний договір виконувся ОСОБА_1 у повному обсязі до 24.02.2022, що підтверджується довідкою ПАТ «Мегабанк» від 07.09.2021, яка фіксує залишок загальної суми боргу у загальному розмірі 9 533,44 доларів США та 11 931,03 грн пені.
З початком повномасштабного вторгнення і введення в Україні воєнного стану за домовленістю із кредитором, всі подальші платежі йшли на погашення тіла кредиту без донарахування процентів. Жодних претензій з боку кредитора не було.
Вказує, що 21.07.2022 було прийнято рішення про ліквідацію кредитора ПАТ «Мегабанк», і з того часу ОСОБА_1 не отримував жодної інформації про нового кредитора.
Проте, з часом ОСОБА_1 випадково отримав вимогу від ТОВ «ФК «Централ фінанс» про відступлення права вимоги за кредитним договором останнього, де нараховані проценти за кредитним договором значно перевищували реальну суму боргу.
На думку ОСОБА_1 , відсутність розрахунку заборгованості та підстав для нарахування боргу, є фактом рейдерства, у зв'язку з чим останній подав заяву до прокуратури, в результаті чого було відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 КК України.
ОСОБА_1 зазначає, що приватний нотаріус, під час здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_2 за ТОВ «ФК «Централ фінанс» не виконала у повному обсязі положення Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, а саме, не здійснила перевірку суми основного зобов'язання та наявності документів, які його підтверджують. А також приватний нотаріус не з'ясувала, чи був повідомлений позивач про відступлення права вимоги належним чином, та чи був повідомлений про намір перереєстрації права на належну йому квартиру, чого вимагає положення Порядку № 1127. Вважає, що надані приватному нотаріусу копії нібіто отриманих ОСОБА_1 поштових відправлень не містять жодної відмітки про їх отримання останнім, а дані про відправлення за номерами треків на роздруківках з веб-сайту оператора поштового зв'язку Укрпошта на самому сайті відсутні.
Крім цього, позивач за зустрічним позовом вважає, що нараховані за кредитним договором пеня та інші штрафні санкції, є безпідставними та необгрунтованими, оскільки відповідно до Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивач за зустрічним позовом звертає увагу суду на те, що договір про відступлення права вмоги укладений в нотаріальній формі та містить домовленість між банком і новим кредитором про загальне передання права вимоги, без жодної ідентифікації предмета іпотеки. Однак, надалі жодних доповнень або змін до договору іпотеки не укладалось та жодної фіксації такого переходу права відносно іпотекодавця не відбулось, у зв'язку з чим на підставі ст. 585 ЦК України та ст. 19 Закону України «Про іпотеку» вважає, що право іпотеки ТОВ «ФК «Центр фінанси» не виникає.
Вказує, що ТОВ «ФК «Централ фінанс» надав приватному нотаріусу відомості, в яких зазначена вартість спірної квартири становить 698 372,00 грн, що менше реальної ринкової вартості, та вартості, зазначеної в договорі про іпотеку, де вартість предмету іпотеки вказана 1 033 300,00 грн. Оцінка вартості спірної квартири також проведена не була.
З огляду на таке, ОСОБА_1 вважає, що реєстрація приватним нотаріусом права власності за ТОВ «ФК Централ фінанс» проведена з порушенням чинного законодавства України, тому останній і звернувся до суду за захистом своїх порушенх прав із позовом, який просить задовольнити.
08.05.2024 від ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, з огляду на таке.
Зазначені у позові підстави набуття позивачем права власності на спірну квартиру, а саме, договір відступлення права вимоги, договір іпотеки, не є правовстановлюючими документами.
Витяг з Державного реєстру речових прав підтверджує стан реєстрації спірної квартири, проте не є способом набуття права власності.
Звертаючись до суду із позовом про вселення, позивач завуальовано просить суд виселити відповідача зі спірної квартири, навіть не враховуючи те, що дана квартира є єдиним житлом відповідача та не була придбана за рахунок кредитних коштів.
Відповідач переконаний у тому, що державна реєстрація права власності позивача на спірну квартиру була здійснена з грубими порушеннями чинного законодавства України, і як наслідок, має бути скасована, а також виселення відповідача із належної йому квартири за наявних умов є протиправною.
З огляду на таке, відповідач просить суд відмовити у задоволенні первісного позову.
11.07.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Стратілатова К.Г., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконфеернції, проте ухвалою суду від 16.07.024 було відмовлено у задоволені даного клопотання через відсутність в суді технічної можливості забнзпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
09.10.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання про витребування доказів, відповдіно до якого останній просив суд витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К. матеріали реєстраційної справи об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 762546280000, а саме, квартири АДРЕСА_2 , що були підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію, індексний номер: 69309128 від 15.09.2023, номер відомостей про речове право: 51744495.
09.10.2024 від представника позивача ТОВ «ФК «Централ фінанс» надійшли заперечення на клопотання відповідача про накладення арешту з підстав невідповідності даного клопотання нормам процесуального права, дійсним обставинам справи та наявним у ній доказам,оскільки арешт на спірну квартиру вже накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15.03.2024 у справі № 760/5717/24, що унеможливлює її відчуження позивачем.
09.10.2024 представник позивача подав до суду відзив на зустрічний позов, вказуючи, що викладені у зустрічному позові вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, а сама заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Позичальник ПТ «ЛОМБАРД ТОВ «НАДАЛ» І КОМПАНІЯ» свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, а саме, не повернув отриманий кредит в повному обсязі до 16 год. 00 хв. 30.09.2022 згідно з графіком зменшення ліміту, у зв'язку з чим останьому була направлена вимога від ПАТ «Мегабанк» про погашення простроченого кредиту в сумі 733,33 доларів США.
Крім цього, позичальник допустив ще ряд порушень вимог кредитного договору, таких як, не вносив плату по кредиту та процентах, внаслідок чого до останього були застосовані штрафні санкції у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченизх процентів за користування кредитом та/або комісійної винагороди.
Порушення умов кредитного договору були вчинені позичальником до запровадження в Україні воєнного стану. Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій, нарахованих позичальнику за порушення умов кредитного договору на момент запровадження воєнного стану складав 271 553,38 грн, який і був зазначений у вимогах, що направлялись позичальнику (ПТ «ЛОМБАРД ТОВ «НАДАЛ» І КОМПАНІЯ) та майновому поручителю, яким є ОСОБА_1 .
У рахунок забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 16.10.2018 між банком і ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, за яким в іпотеку банку було передано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 02.10.2022 допустив порушення вимог іпотечного договору, а саме, не надав банку доказів страхування предмету іпотеки на визначений період, за що останній мав сплатити штраф у розмірі 154 995,00 грн. Дане порушення зобов'язання не підпадає під дію п. 18 Перехідних положень ЦК України, адже ОСОБА_1 є не позичальником у даних договірних відносинах, а іпотекодавцем.
Під час відступлення права вимоги до нового кредитора ТОВ «ФК «Централ фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором, включно з вимогою про сплату штрафних санкцій, які були нараховані ще до відступлення права вимоги.
За кредитним договором № 7-26/2018-MK-USD позичальником є юридична особа (ПТ «ЛОМБАРД ТОВ «НАДАЛ» І КОМПАНІЯ»), цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів, а отже даний кредит не є споживчим, а тому до нього не застосовуються положення Закону України «Про споживче кредитування» та п. 5-2 Розділу VІ Прикінцеві положення Закону України «Про іпотеку», на які посилається ОСОБА_1 у своєму зустрічному позові.
На доводи ОСОБА_1 щодо неотримання ним повідомлень кредитора з вимогами погасити заборгованість представник відповідача за зустрічним позовом зазначає, що такі повідомлення направлялись останньому засобами поштового зв'язку, докази чого містяться в матеріалах справи, а твердження ОСОБА_1 про відсутність відомостей на сайті Укрпошти про доставлення кореспонденції спростовується тим, що інформація в автоматизованій системі Укрпошти зберігається протягом 6 місяців.
З огляду на викладене, представник ТОВ «ФК Централ фінанси» просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позова та покласти судові витрати на ОСОБА_1
11.10.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, тобто доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.
09.10.2024 від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просив суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , строком дії до моменту набуття рішенням суду по справі 760/7294/24 законної сили, мотивувавши свою заяву тим, що на час розгляду даної цивільної справі у суді існують реальні ризики неодноразової зміни формального власника спірної квартири з метою унеможливлення її повернення законному власнику.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.10.2024 дана заява передана на розгляд головуючому судді Букіній О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 14.10.2024 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ТОВ «ФК «Централ фінанс».
25.10.2024 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній не погоджується із розміром та порядком розрахунку заборгованості за кредитним договором, вважаючи, що на момент набуття ТОВ «ФК «Централ фінанс» права вимоги за даним кредитним договором він, ОСОБА_1 , не мав жодної заборгованості за кредитним договором, та сумлінно і вчасно здійснював погашення кредитної заборгованості.
Також, на думку ОСОБА_1 , п. 18 Перехідних положень ЦК України поширюється на усі види крединих боргових зобов'язань як перед юридичними, так і перед фізичними особами.
28.10.2024 від третьої особи за зустрічним позовом, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К., надійшли пояснення у справі, в яких остання повідомляє, що відповідно до вимог чинного законодавства України нею були витребувані та долучені до матеріалів реєстраційної справи усі документи, передбачені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127.
Приватний нотаріус також зауважила, що ТОВ «ФК «Централ фінанс» був наданий повний пакет документів, необхідний для вчинення нотаріусом відповідних реєстраційних дій.
Просила суд відмовити у задоволенні зустрічного позову та провести розгляд справи без її участі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29.10.2024 було витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К. належним чином завірені копії всіх матеріалів реєстраційної справи об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 762546280000, а саме - квартири АДРЕСА_2 , що були підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію, індексний номер: 36309128 від 15.09.2023, номер відомостей про речове право: 51744495.
На виконання зазначеної ухвали суду приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К. надала суду зазначені в ухвалі матеріали реєстраційної справи.
17.12.2024 під час судового засідання суд на місці ухвалив закінчити підготовче судове засідання та призначити справу до судового розгляду по суті.
20.03.2025 позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 надав суду додаткові письмові пояснення, у яких зазначено, що останній не погоджується із поясненнями третьої особи та вважає, що дії приватного нотаріуса щодо реєстрації права власності відповідача за первісним позовом були вчинені з порушенням чинного законодавства України.
25.03.2026 від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі, а також клопотання про долучення до матеріалів справи в якості доказів розрахунок заборгованості ПТ «ЛОМБАРД ТОВ «НАДАЛ» І КОМПАНІЯ» за договором № 7-26/2018-МК-USD від 16.10.2018 станом на 28.12.2022 та виписка по рахункам ПТ «ЛОМБАРД ТОВ «НАДАЛ» І КОМПАНІЯ».
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити.
Відповідач та його представник просили відмовити у задоволенні первинного позову ТОВ «ФК «Централ фінанс», зустрічний позов підтримали та просили його задовольнити.
Третя особа за зустрічним позовом- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К. до суду не з'явилась, подала заяву, в якій просила суд провести розгляд справи без її участі, при вирішенні справи по суті покладається на розсуд суд.
Третя особа за зустрічним позовом- Повне товариство «ЛОМБАРД ТОВ «НАДАЛ» І КОМПАНІЯ» до суду не з'явилось, будучи належним чином повідомлене про дату, час та місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи, заяв та клопотань не надало.
Суд вислухавши пояснення сторін вважав за можливе розглядати справу у відсутності третіх осіб, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення та припинення правовідношення.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що 16.10.2018 між ПАТ «Мегабанк» (кредитодавець) та ПТ «ЛОМБАРД ТОВ «НАДАЛ» І КОМПАНІЯ» (позичальник) уклали кредитний договір № 7-26/2018-МК-USD, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 33 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується на умовах, передбачених Договором, повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 9,00% річних. Кредит надається на строк з 16 жовтня 2018 року до 30 вересня 2022 року, мета кредиту - поповнення обігових коштів.
16.10.2018 між ОСОБА_1 (іпотекодавець) та ПАТ «Мегабанк» (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір № 7-26/2018-МК-USD-3, який забезпечує виконання ПТ «ЛОМБАРД ТОВ «НАДАЛ» І КОМПАНІЯ» зобов'язань перед іпотекодержателем за умовами кредитних договорів, у тому числі, за кредитним договором № 7-26/2018-МК-USD від 16.10.2018 та за будь-якими додатковими угодами до нього. Предметом іпотеки є двокімнатна квартира АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 762546280000.
Вартість предмету іпотеки становить 1 033 300,00 грн.
Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями.
Відповідно до п. 5.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
28.12.2022 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Централ фінанс» було укладено договір №G16N021446 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого Банк відступає новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1 до даного Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників за кредитним договором, договорами поруки та договорами іпотеки.
Відповідно до Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, до ТОВ «ФК «Централ фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 7-26/2018-МК-USD від 16.10.2018, укладеного між ПАТ «Мегабанк» та ПТ «ЛОМБАРД ТОВ «НАДАЛ» І КОМПАНІЯ», із заборгованістю у розмірі 6 047,16 доларів США, що еквівалентно 221 36,18 грн; за іпотечним договором № 7-26/2018-МК-USD-3 від 16.10.2018, укладеного між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_1
14 березня 2023 року ТОВ «ФК «Централ фінанс» надіслав ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень іпотечного договору, у якій повідомив останнього про відступлення права вимоги за кредитним договором № 7-26/2018-МК-USD від 16.10.2018 до нового кредитора, яким є ТОВ «ФК «Централ фінанс», а також про необхідність погасити наявну заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 5 866,27 доларів США - простроченої заборгованості за кредитом, у розмірі 271 553,38 грн - штраф, заборгованість за договором іпотеки у розмірі 154 995,00 грн протягом 5 днів, з дня отримання цієї вимоги, надати документи, що свідчать про фінансовий стан іпотекодавця, забезпечити представникам іпотекодержателя фізичний доступ до предмета іпотеки для здійснення перевірки, а також за власний рахунок здійснити оцінку предмета іпотеки.
Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу вбачається, що ОСОБА_1 даний рекомендований лист з вимогою отримано не було.
10 липня 2023 року ТОВ «ФК «Централ фінанс» надіслав ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень іпотечного договору, у якій повідомив останнього про відступлення права вимоги за кредитним договором № 7-26/2018-МК-USD від 16.10.2018 до нового кредитора, яким є ТОВ «ФК «Централ фінанс», а також про необхідність погасити наявну заборгованість за вказаним кредитним договором: у розмірі 5 866,27 доларів США - простроченої заборгованості за кредитом; у розмірі 271 553,38 грн - штраф; заборгованість за договором іпотеки у розмірі 154 995,00 грн; протягом 5 днів, з дня отримання цієї вимоги, надати документи, що свідчать про фінансовий стан іпотекодавця, забезпечити представникам іпотекодержателя фізичний доступ до предмета іпотеки для здійснення перевірки, а також за власний рахунок здійснити оцінку предмета іпотеки.
Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу вбачається, що ОСОБА_1 даний лист з вимогою отримав, про що свідчить його особистий підпис.
29 серпня 2023 року на замовлення ТОВ «ФК «Централ фінанс» було здійснено оцінку предмету іпотеки у суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Оціночна компанія вік стейт».
Відповідно до висновку про вартість майна станом на день проведення оцінки вартість предмету іпотеки складала 689 372 грн без ПДВ, що еквівалентно 19 097,60 доларів США по курсу НБУ.
ТОВ «ФК «Централ фінанс» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К. із заявою про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, а саме, на квартиру АДРЕСА_2 .
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 346805867 від 15.09.2023 ТОВ «ФК «Централ фінанс» є власником квартири АДРЕСА_2 .
14 лютого 2024 року ТОВ «ФК «Централ фінанс» надіслав ОСОБА_1 вимогу про усунення перешкод в користуванні житлом, у якій повідомив останнього про те, що ТОВ «ФК «Централ фінанс» є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_2 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав № 346805867 від 15.09.2023, тому просить останнього забезпечити вселення (безперешкодне входження представників Товариства до квартири, їх проживання, перебування тощо) Товариства до квартири; передати представнику Товариства повний комплект ключів від квартири; не чинити товариству та його представникам перешкод у володінні та користуванні квартирою.
Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, ОСОБА_1 даний лист з вимогою отримав, про що свідчить його особистий підпис.
Проте, як зазначає позивач, ОСОБА_1 вищевказану вимогу не задовольняє та чинить перешкоди у користуванні позивачем належним йому нерухомим майном.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами статей 1048 та 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути банку суму кредиту та сплатити проценти до дня повернення кредиту, при цьому, кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми на банківський рахунок кредитора.
В силу приписів частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Приписами статті 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частиною 1 статті 574 ЦК України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забзпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
У статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Завершенням позасудового врегулювання спору є державна реєстрація прав власності на предмет іпотеки. Оцінка предмета іпотеки є істотною обставиною, яка передує здійснення державної реєстрації права власності нового власника. Дана законодавча норма захищає право іпотекодавця на отримання різниці вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекодержателем вимог.
Як вже було встановлено судом, ПТ «ЛОМБАРД ТОВ «НАДАЛ» І КОМПАНІЯ» не виконало належним чином умови кредитного договору № 7-26/2018-MK-USD від 16.10.2018, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 6 047,16 доларів США, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 5 866,76 доларів США, заборгованості зі сплати відсотків у розмірі 180,37 доларів США, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунку.
Наявність розрахунку заборгованості та виписки по рахунку ПТ «ЛОМБАРД ТОВ «НАДАЛ» І КОМПАНІЯ» спростовують доводи ОСОБА_1 про те, що розрахунок заборгованості за кредитним договором здійснений з порушенням вимог чинного законодавства України, адже сторони кредитного договору № 7-26/2018-MK-USD від 16.10.2018 погодили всі істотні умови, у тому числі розмір процентної ставки, її порядок нарахування та строки погашення кредиту, про що свідчить підпис сторін у даному договорі, та додатку до нього, який містить графік погашення заборованості.
Крім цього, ОСОБА_1 посилається у своїх твердженнях на те, що нараховані штрафні санкції за кредитним договором у розмірі 271 553, 78 грн суперечать п. 18 Перехідних положень ЦК України.
Суд не погоджується з доводами відповідача, з огляду на таке.
Відповідно до п. 18 у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Проте, як вбачається з кредитного договору № 7-26/2018-MK-USD позичальником є юридична особа (ПТ «ЛОМБАРД ТОВ «НАДАЛ» І КОМПАНІЯ»), цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів, а отже даний кредит не є споживчим, а тому до нього не застосовуються положення Закону України «Про споживче кредитування» та п. 5-2 Розділу VІ Прикінцеві положення Закону України «Про іпотеку», на які посилається ОСОБА_1 у своєму позові, а також положення п. 18 Перехідних положень ЦК України.
Крім цього, іпотекодавець допустив порушення вимог іпотечного договору, а саме, не надав банку доказів страхування предмету іпотеки на визначений період, за що останній мав сплатити штраф у розмірі 154 995,00 грн, що передбачено п.3.1.2, 4.2 Договору іпотеки.
Дане порушення зобов'язання, на думку суду не підпадає під дію п. 18 Перехідних положень ЦК України, адже ОСОБА_1 є не позичальником у даних договірних відносинах, а іпотекодавцем.
Разом з цим, як свідчать матеріали справи позичальником були порушені умови кредитного договору, зокрема п.п. 4.2.1,7.1.1.,4.2.3, ,7.1.4, 7.1.2, у період 29.03.2019, 31.01.2021-28.02.2021, тобто до запровадження в Україні військового стану, що також спросовує доводи відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти первинного позову.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що у ТОВ «ФК «Централ фінанс» виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 7-26/2018-MK-USD-3 від 16.10.2018, укладеним як засіб забезпечення виконання вищевказаного зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ТОВ «ФК «Централ фінанс», маючи право вимагати у боржника за договірним зобов'язанням виконання такого зобов'язання належним чином, у якості забезпечення виконання такого зобов'язання, звернулось до приватного нотаріуса із заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, яким таке зобов'язання і було забезпечено.
Таким чином, набувши у приватну власність спірну квартиру (предмет іпотеки), позивач має законодавче встановлене право на реалізацію своїх прав, що випливать зі змісту права власності, тобто володіння, користування та розпорядження.
Проте, як стверджує позивач останній не може у повній мірі здійснити своє право власності, оскільки у спірній квартирі проживає відповідач та останнім чиняться перешкоди у її користуванні, так як уповноважений представник позивача не може потрапити до спірного житла.
На думку позивача належним та ефективним захистом порушених прав останнього є саме звернення до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні спірною квартирою шляхом вселення до спірної квартири позивача.
Щодо обраного способу поновлення порушених прав, суд виходить з наступного.
Відповідно до правової позиції викладеної у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18 зазначено, що суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції.
Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Предметом позову у цій справі є вселення позивача, як юридичної особи у житлове приміщення набуте останній шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя за Іпотечним договором від 16.10.2018.
Аналізуючи матеріали справи на відповідність їх нормам матеріального права, суд не знаходить правових підстав для задоволення вимог позивача про вселення.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача про вселення не призведуть до реальне поновлення прав особи, за захистом яких він звернувся до суду.
Як свідчать матеріали справи та не оспорюється сторонами у справі, у спірній квартирі проживає відповідач, який за твердженнями останнього не має іншого житла.
Відповідно до вимог ст.109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.
Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.
Разом з тим, позивачем вимог про виселення відповідача зі спірної квартири заявлено не було та таке право останнім не вичерпано.
Крім того, суд вважає, що у вказаний спосіб звернення позивача до суду останній завуальовано намагається уникнути правової відповідальності, яка врегульована ст.109 ЖК України та яка фактично регулює спірні правовідношення.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ «ФК «Централ фінанс».
Щодо зустрічного позову ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, суд приходить до наступного висновку.
Як вже було встановлено судом, 16.10.2018 між ПАТ «Мегабанк» (кредитодавець) та ПТ «ЛОМБАРД ТОВ «НАДАЛ» І КОМПАНІЯ» (позичальник) укладено кредитний договір № 7-26/2018-МК-USD від 16.10.2018, за яким кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 33 000,00 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9,00% річних; мета кредиту - поповнення обігових коштів.
На забезпечення виконання вказаного договору між ОСОБА_1 (іпотекодавець) та ПАТ «Мегабанк» (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір № 7-26/2018-МК-USD-3 від 16.10.2018.
Позичальник умови договору виконував неналежним чином, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунку останнього.
При чому, суд вважає, що доказів на спростування розміру заборгованості ОСОБА_1 не надано.
28.12.2022 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Централ фінанс» було укладено договір №G16N021446 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого Банк відступає новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1 до даного Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників за кредитним договором, договорами поруки та договорами іпотеки.
До ТОВ «ФК «Централ фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 7-26/2018-МК-USD від 16.10.2018, укладеного між ПАТ «Мегабанк» та ПТ «ЛОМБАРД ТОВ «НАДАЛ» І КОМПАНІЯ», із заборгованістю у розмірі 6 047,16 доларів США, що еквівалентно 221 36,18 грн; за іпотечним договором № 7-26/2018-МК-USD-3 від 16.10.2018, укладеного між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 .
З метою відновлення порушеного права через несплату заборгованості за вищевказаним кредитним договором та невиконання умов іпотечного договору ТОВ «ФК «Централ фінанс» звернувся до приватного нотаріуса із заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки, а саме, на квартиру АДРЕСА_2 , попередньо надсилавши іпотекодавцю ОСОБА_1 та боржнику письмові вимоги із наголошенням про необхідність погасити наявну заборгованість за вказаним кредитним договором.
Умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" пов'язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов'язання.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №757/13243/17 зазначено, що належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв'язку чи кур'єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.
Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов'язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов'язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.
В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов'язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов'язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.
За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов'язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.
При цьому метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.
Як свідчать матеріали справи 16.03.2023 ТОВ "ФК "Централ фінанс" цінними листами з описом вкладень та повідомленням про вручення направив іпотекодавцю та позичальнику відповідні вимоги, які повернулися адресату з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
12.07.2023 ТОВ "ФК "Централ фінанс" повторно цінними листами з описом вкладень та повідомленням про вручення направив іпотекодавцю та позичальнику відповідні вимоги, які ОСОБА_3 отримав 18.07.2023, а направлена кореспонденція позичальнику 04.08.2023 повернулася адресату з відміткою " за закінченням терміну зберігання".
З огляду на викладене вище, суд вважає, що доводи ОСОБА_1 про неповідомлення його належним чином про відступлення права вимоги, необхідність погашення заборгованості та наміру звернути стягнення на предмет іпотеки є недоведеними та спростовуються усталеною судовою практикою та отриманою власноруч ОСОБА_1 18.07.2023 вимогу про усунення порушень умов кредитного договору та договору іпотеки.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 346805867 від 15.09.2023 ТОВ «ФК «Централ фінанс» є власником квартири АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 вважає реєстрацію права власності на належну йому квартиру за ТОВ «ФК «Централ фінанс» такою, що проведена із порушенням вимог чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 4 статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Частиною першою статті 2 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини першої, третьої статті 10 цього Закону визначено, що державним реєстратором є, окрім інших, нотаріус. Державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною першої статті 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
За змістом статті 18 Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Відповідно до ч. 9 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.
Відтак, право власності на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_2 , перейшло ТОВ «ФК «Централ фінанси» на підставі іпотечного договору від 16.10.2018 7-26/2018-МК-USD-3, про що відповідним рішенням державного реєстратора (приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К.) було проведено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки.
ОСОБА_1 неодноразово посилався на те, що приватним нотаріусом під час реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Централ фінанс» на предмет іпотеки були порушені вимоги Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема, останнім не надано письмової заяви на режстрацію, а також не надано повного пакету документів для проведення державним реєстратором відповідних реєстраційних дій, суд не погоджується з даними доводами , виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127), державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.
Відповідно до п. 8 Порядку № 1127 формування та реєстрація заяви здійснюється державним реєстратором окремо щодо кожного майна, крім випадків, передбачених законом, із зазначенням відомостей, передбачених Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 86, ст. 3145), і виконанням усіх дій, пов'язаних із перевіркою та внесенням відомостей про ідентифікованого суб'єкта речового права, обтяження, у тому числі верифікацію відомостей про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, про ідентифіковане майно, на підставі відомостей, отриманих із електронних інформаційних систем, передбачених зазначеним Порядком.
Відповідно до п. 61 Порядку № 1127 для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або
оригінал або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв'язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або
Вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, незалежно від обраного іпотекодержателем способу її направлення, передбаченого цим підпунктом, повинна бути надіслана не раніше шести місяців до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;
3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов'язанням станом на дату не раніше 10 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб'єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;
4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
З витребуваної ухвалою суду у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К. реєстраційної справи об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 762546280000, а саме - квартири АДРЕСА_2 , що були підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію, індексний номер: 36309128 від 15.09.2023, номер відомостей про речове право: 51744495, вбачається, що ТОВ «ФК «Централ фінанс» надав приватному нотаріусу весь необхідний пакет документів, включаючи направлену поштову кореспонденцію ОСОБА_1. та кредитору письмових вимог про погашення наявної заборгованості та повідомлення про вчинення реєстраційних дій щодо предмету іпотеки.
Аналізуючи норми чинного законодавства та дослідивши матеріали цивільної справи, суд, вважає, що доводи зустрічного позову щодо порушення приватним нотаріусом порядку вчинення реєстраційних дій щодо предмету іпотеки є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами.
За стандартом Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України»), право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції) охоплює обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення. Однак це не означає, що суд зобов'язаний дати детальну відповідь на кожен аргумент. Межа між обґрунтованістю та деталізацією визначається залежно від характеру рішення. Суди мають відхиляти або приймати аргументи сторін з наведенням відповідних мотивів.
Суд вважає, що доводи ОСОБА_1 про те, що наданий позивачем Звіт про оцінку нерухомого майна суперечить вимогам чинного законодавства не підтверджений належними доказами у справі.
Крім того, доводи ОСОБА_1 про те, що у матеріалах реєстраційної справи відсутні докази неможливості нотаріуса Косенко О.В. здійснювати нотаріальні дії з іпотечним договором не є правовою підставою для скасування державної реєстрації.
Разом з цим, доводи ОСОБА_1 про те, що в силу ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» позивач не мав права вчиняти дії на звернення стягнення на іпотечне майно є помилковими, оскільки наданий кредит не є споживчим, а відтак дія вказаного Закону на спірні правовоношення не розповсюджується.
З огляду на викладене вище, суд не знаходить правових підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні первинного та зустрічного позову.
Відповідно до ч.ч. 9-10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 14.10.2024.
З огляду на те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні як первісного позову, так і зустрічного позову, а тому правові підстави для стягнення зі сторін понесених судових витрат, суд не вбачає.
Керуючись ЗУ " Про іпотеку", ЗУ " Про нотаріат", 109 ЖК України, ст.ст.15,15, 319, 321,391, 516, 517, 584, 585, 625,638, 353,654,1048,1049 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» до ОСОБА_1 про усунення перешкод та вселення у житлове приміщення, відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шершун Наталія Костянтинівна, Повне товариство «ЛОМБАРД ТОВ «НАДАЛ» І КОМПАНІЯ» про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 14.10.2024 по справі № 760/7294/24.
Зняти арешт з квартри АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя: О.М.Букіна