Справа № 755/22911/25
"13" травня 2026 р. місто Київ
Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду міста Києва, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100040003538 від 9 листопада 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Черкаси, Черкаська область, громадянки України, офіційно не працюючої, з середньою освітою, незаміжньої, має на утриманні неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15 частиною четвертою статті 185 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3
у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2002-ІХ, Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 21 19-1Х на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, який станом на теперішній час є діючим.
Так, 08 листопада 2025 року, близько о 16 год. 15 хв., ОСОБА_3 . знаходилась за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11, в магазині «Епіцентр» де у неї виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме штани тренувальні, хакі, штани Hallyard Roermond 48, термобілизна «Скорпіон» ESDY, кофта Hallyard Yukon 002М.
Прийшовши до магазину «Епіцентр», у відділ тактичного одягу, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за її діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та її дії є таємними для покупців та власника, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, таємно викрала із магазину штани тренувальні, хакі, штани Hallyard Roermond 48, термобілизна «Скорпіон» ESDY, кофта Hallyard Yukon 002М, попередньо поклавши дані речі до рюкзака, який перебував на плечах останньої. Однак, відразу ж на виході з приміщення вказаного магазину, була зупинена працівником охорони, що фактично позбавило ОСОБА_3 можливості розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.
ОСОБА_3 виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено, оскільки була затримана працівниками охорони.
Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_3 , могла завдати ТОВ «Епіцентр», матеріального збитку на загальну суму 7832 грн. 44 коп.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15 частиною четвертою статті 185 КК України, визнала повністю та пояснила суду, що їй зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, вона погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказане кримінальне правопорушення, і її заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок.
Пояснила суду, що дійсно 08 листопада 2025 року приблизно о 16 год. 00 хв. зайшла до магазину за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 11, де вирішила викрасти одяг, а саме двоє штанів, термобілизну і кофту. Взявши вказані речі, зайшла до примірочної де зняла бірки, а речі поклала в рюкзак, однак, коли виходила з магазину, була затримана працівником охорони. При цьому повідомила, що речі хотіла продати та таким чином отримати кошти. Протиправні діяння, які ставляться їй у провину, вона не оспорює, в скоєному щиросердно розкаялась та просила її суворо не карати, також запевнила суд, що більше такого вчиняти не буде.
Показання обвинуваченої ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, нею не оспорюються, а також є логічними, послідовними та не викликають у суду сумніву щодо їх щирості.
Відповідно до вимог частини третьої статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення статті 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил частини третьої статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_3 та тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів.
Крім того, винуватість ОСОБА_3 , яка не оспорює фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого їй злочину, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у тому, що вона своїми умисними діями вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений в умовах воєнного стану, оскільки вона виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, тому знаходить правильною кваліфікацію її дій за частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 185 КК України.
При ухваленні вироку стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Згідно статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях вказував, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»; досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує відповідно до статей 65-67 КК України та пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи розмір покарання, суд повинен виходити із усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали, тощо.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченій, суд також враховує, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, яке у відповідності до статті 12 КК України є тяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані, що характеризують особу винної - раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, відношення обвинуваченої до вчиненого, а саме те, що обвинувачена щиро розкаявся у вчиненому, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб його вчинення, стадію, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, та вважає що необхідним й достатнім буде призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції частини четвертої статті 185 КК України у виді позбавлення волі.
Враховуючи положення статті 75 КК України, обставини кримінального правопорушення, наявність обставин, що пом'якшують покарання, поведінку обвинуваченої після вчинення злочину, а також інші дані, що характеризують особу винної, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_3 , без ізоляції від суспільства та звільнення її від покарання з випробовуванням, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог частини другої статті 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків) та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.
Таке покарання, на переконання суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винної, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винної. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Запобіжний захід стовоно ОСОБА_3 у цьому провадженні не обирався клопотань про його обрання не надходило.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Документально підтверджені процесуальні витрати в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись положеннями Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 100, 124, 349, 368-371, 373, 374, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15 частиною четвертою статті 185 КК України, та призначити її покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 2 (два) рік.
Відповідно до статті 76 КК України, у зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на засуджену ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у цьому провадженні не обирався.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Речові докази у справі: - рюкзак, сумку, сітку, які передано на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП у місті Києві - повернути володільцю;
- бірку, яку передано на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП у місті Києві - знищити;
- штани тренувальні, хакі, штани Hallyard Roermond 48, зелена термобілизна «Скорпіон» ESDY, чорна кофта Hallyard Yukon 002М, які передано на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_5 - залишити у володінні та розпорядженні останнього;
- DVD-R диск, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12025100040003538 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченій. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя Дніпровського районного
суду міста Києва ОСОБА_1