15 травня 2026 рокусправа № 380/6078/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання відмови протиправною,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить :
- Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення за період з 01.09.2021 по 19.05.2023, за весь час затримки їх виплати з жовтня 2021 року, по день фактичної виплати заборгованості - 23.07.2025 відповідно до Закону №2050 та Порядку № 159.
-Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення за період з 01.09.2021 по 19.05.2023, за весь час затримки їх виплати з жовтня 2021 року, по день фактичної виплати заборгованості - 23.07.2025, відповідно до Закону відповідно до Закону №2050 та Порядку №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доході фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Обґрунтування позиції позивача базується на тому, що ІНФОРМАЦІЯ_3 несвоєчасно провів розрахунок при звільненні, виплативши заборгованість із грошового забезпечення лише 23.07.2025 на виконання рішення суду, а не в день виключення зі списків особового складу. Згідно із Законом № 2050-ІІІ та Порядком № 159, будь-яка затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців є підставою для обов'язкового нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з інфляційними процесами. Позивач наголошує, що така компенсація має бути виплачена за весь період затримки - з жовтня 2021 року по липень 2025 року, оскільки ці кошти є компенсаторною складовою заробітної плати, що підтверджується правовими позиціями Конституційного та Верховного Судів України. Окрім цього, позивач вимагає виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44, оскільки затримка стосувалася виплат, отриманих під час виконання обов'язків військової служби. Відмова відповідача у нарахуванні цих сум з посиланням на те, що попереднє судове рішення їх не передбачало, є протиправною, адже обов'язок нарахування компенсації виникає автоматично в силу закону при самому факті несвоєчасної виплати доходу. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 03.04.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх,№ 31243 від 15.04.2026) у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування вказує, що відповідач діяв виключно в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, не допускаючи протиправної бездіяльності. На момент виключення позивача зі списків особового складу 01.02.2024 року з ним був проведений повний розрахунок за наявними на той час відомостями, а вимоги щодо додаткових виплат виникли лише після звільнення. Відповідач наголошує, що нарахування та виплата основної суми заборгованості відбулися 23.07.2025 року на виконання судового рішення у справі №380/6070/24, що свідчить про відсутність добровільного затримання виплат у розумінні Закону №2050-III. Оскільки компенсація втрати доходів є похідною виплатою, її нарахування за період після звільнення є безпідставним, адже для захисту прав звільнених працівників існують спеціальні заходи відповідальності, які не можуть дублюватися з компенсацією інфляційних втрат. Таким чином, через відсутність факту протиправної поведінки органу та правових підстав для нарахування компенсації поза межами періоду служби, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - водія другого протитанкового відділення протитанкової застави прикордонної комендатури швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з 01.09.2021.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України (по стройовій частині) від 01.02.2024 №154-ОС позивача виключено зі списків особового складу загону та усіх видів грошового забезпечення з 01.02.2024.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №380/6070/24 визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 щодо здійснення розрахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в період з 01.09.2021 по 19.05.2023 без урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в період з 01.09.2021 по 19.05.2023, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 та провести виплату, з урахуванням виплачених сум.
На виконання вищезазначеного рішення відповідачем 23.07.2025 виплачено позивачу недоплачену суму грошового забезпечення в розмірі 156991,84 грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку та довідкою - розрахунком виплачених сум.
Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 10.03.2026 у якому просила повідомити про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/6070/24, а також просила нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення за період з 01.09.2021 по 19.05.2023, за весь час затримки їх виплати з жовтня 2021 року, по день фактичної виплати заборгованості - 23.07.2025 відповідно до Закону №2050 та Порядку № 159.
Листом від 12.03.2026 відповідач повідомив представника позивача про те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/6070/24 виконане з проведенням відповідних нарахувань. Нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення за період з 01.09.2021 по день проведення її фактичної виплати вищезазначеним рішенням не передбачено.
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення, позивач звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).
Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до ст. ст. 3 та 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно зі ст. 6 Закону №2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Відповідно до п. 2 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з п. 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
За приписами п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
За змістом абз. 4 п. 7 Порядку №159 компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Із наведеного випливає, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у тому числі, індексації грошового забезпечення.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації грошового забезпечення). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі №21-518а14, від 11.07.2017 у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі №681/423/15-а, від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 05.10.2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18.
У цій справі позивач просить нарахувати компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки виплати з жовтня 2021 року по день фактичної виплати 23.07.2025.
Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що суми грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі № 380/6070/24, позивачу своєчасно не виплачено, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на одержання компенсації за втрату частини доходів з огляду на порушення термінів виплати таких сум.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок №44), який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до п. 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Згідно з п. 4 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Таким чином, нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати, потрібно провести із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до вимог Порядку № 44.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач жодними належними та допустимими доказами не довів правомірності відмови у нарахуванні компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд висновує, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає визначеному ч. 2 ст. 2 КАС України критерію законності, та порушує право позивача на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати.
За таких обставин бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення, виплачених на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі № 380/6070/24, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, за весь період невиплати, а саме з жовтня 2021 по 23.07.2025, необхідно визнати протиправною.
Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги та підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення, виплачених на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі № 380/6070/24, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, за весь період невиплати, а саме з жовтня 2021 по 23.07.2025, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати між сторонами не розподіляються..
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України,
1.Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_5 (військової частини НОМЕР_1 ) (адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення за період з 01.09.2021 по 19.05.2023, за весь час затримки їх виплати з жовтня 2021 року, по день фактичної виплати заборгованості - 23.07.2025 відповідно до Закону №2050 та Порядку № 159.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення за період з 01.09.2021 по 19.05.2023, за весь час затримки їх виплати з жовтня 2021 року, по день фактичної виплати заборгованості - 23.07.2025, відповідно до Закону відповідно до Закону №2050 та Порядку №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доході фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
4.Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна