Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 травня 2026 року Справа№200/1660/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошового забезпечення, -
У березні 2026 року до Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області стосовно включення до розрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
2) стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману частину одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту з урахуванням додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 165 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області. На думку позивача, відповідач невірно визначив розмір одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби внаслідок не включення в її розрахунок додаткової винагороди відповідно до Постанови №168.
У зв'язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом.
16 березня 2026 року відкрито провадження у справі, керуючись статті 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
31 березня 2026 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода, передбачена Постановою КМУ № 168, має тимчасовий характер, тому на його думку немає підстав для включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу має бути обрахована одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, додаткової винагороди, яка нараховувалася та виплачувалася згідно Постанови КМУ № 168.
У зв'язку з чим, представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 проходив службу у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 позивач має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 08 грудня 2025 року № 1016 ОСОБА_1 вважати таким, який здав справи та припинив виконання обов'язків, зняти з усіх видів забезпечення та виключити з кадрів ДСНС України 08 грудня 2025 року.
Вищевказаним наказом доручено виплати позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби цивільного захисту в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 33 (тридцять три) повних календарних років служби.
Згідно довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області №50/01-05-54 від 31.03.2026 року, в період з 01 січня 2025 року до 30 листопада 2025 року позивачу виплачувалась додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, зокрема: в грудні 2025 року за листопад 2025 року 4 000,00 грн за 4 дні (розмір додаткової винагороди 30 000,00); 322,58 грн за 1 день (розмір додаткової винагороди 10 000,00).
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні розраховано без врахування додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Частиною першою статті 115 Кодексу цивільного захисту України визначено, що держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
На підставі статті 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків.
Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У відповідності пункту 5 розділу I Інструкції №623 при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день перебування на службі визначається шляхом поділу суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Згідно з пунктом 12 розділу XXVII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 20 липня 2018 року №623 (далі Інструкція №623) особам рядового і начальницького складу, які в разі звільнення зі служби цивільного захисту мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця грошова допомога, включаються:
для осіб рядового і начальницького складу, що звільняються з посад, на які вони були призначені,- оклад за штатною посадою, оклад за спеціальним званням і додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), що були встановлені наказом органу управління (підрозділу) на день звільнення;
для осіб рядового і начальницького складу, які на день звільнення зі служби перебували в розпорядженні відповідних начальників органів управління (підрозділів),- посадовий оклад за останньою штатною посадою, оклад за спеціальним званням, установлений на день звільнення зі служби, додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), що були встановлені наказом органу управління (підрозділу) за останніми штатними посадами..
Отже, пункт 12 розділу ХХVІІ Інструкції №623 не містить застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.
Натомість пункт 3 розділу І Інструкції №623 визначає, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168, у пункті 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Пунктом 1-2 Постанови № 168 визначено, що виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168, міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, у тому числі поліцейським.
На виконання пункту 2-1 Постанови № 168, з метою врегулювання порядку, умов та розміру виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час дії воєнного стану наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 35, затверджено Порядок та умови виплати особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) (далі Порядок № 35) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 2 якого встановлено, що на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується в розмірах:
1) до 10 000 гривень - особам пропорційно в розрахунку на місяць, а тим із них, які залучені до виконання завдань з ліквідації наслідків актів збройної агресії (ракетних ударів та/або ударів безпілотних літальних апаратів, ударів реактивними системами залпового вогню, мінування територій) (далі - завдання), на територіях, які знаходяться поза районами ведення бойових (воєнних) дій, розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у виконанні таких завдань;
2) до 30 000 гривень - особам, які проходять службу (виконують обов'язки) на територіях Харківської, Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей, Нікопольської, Марганецької міських, Червоногригорівської селищної, Покровської, Мирівської сільських територіальних громад Нікопольського району, Зеленодольської міської, Грушівської сільської територіальних громад Криворізького району, Новопавлівської, Великомихайлівської сільських, Покровської, Межівської селищних територіальних громад Синельниківського району Дніпропетровської області, Очаківської міської, Куцурубської сільської територіальних громад Миколаївського району Миколаївської області, Сновської, Корюківської міських територіальних громад Корюківського району, Семенівської та Новгород-Сіверської міських територіальних громад Новгород-Сіверського району, Городнянської міської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області, Середино-Будської, Дружбівської, Глухівської міських, Зноб-Новгородської, Свеської, Есманьської, Шалигинської селищних територіальних громад Шосткинського району, Путивльської міської, Новослобідської сільської територіальних громад Конотопського району, Білопільської, Ворожбянської, Сумської міських, Краснопільської, Миколаївської, Степанівської, Хотінської селищних, Бездрицької, Верхньосироватської, Миколаївської, Миропільської, Нижньосироватської, Річківської, Садівської, Юнаківської сільських територіальних громад Сумського району, Великописарівської селищної територіальної громади Охтирського району Сумської області, пропорційно в розрахунку на місяць;
3) до 50 000 гривень - особам, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань;
4) до 100 000 гривень - особам, які забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах.
Відповідно до пункту 15 Порядку №35 Додаткова винагорода та винагорода за навчання є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення.
Отже, при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні відповідач був зобов'язаний урахувати суму додаткової винагороди, яка входить до складу грошового забезпечення, яке позивач отримував перед звільненням.
Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області №50/01-05-54 від 31.03.2026 року виплачувалася позивачу щомісяця, вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2024 року у справі № 240/23909/23, від 20 грудня 2024 року у справі № 240/21650/23.
Щодо позовних вимог про стягнення недоотриманої частини одноразової грошової допомоги при звільненні, суд зазначає наступне.
У рішенні від 01 грудня 2020 року у справі № 465/273/16-а Верховний Суд зробив наступний висновок: «Реалізація права на отримання пенсії чи соціальної допомоги передбачає певну послідовність дій та рішень: звернення особи до повноваженого органу; перевірку наявності у неї права на відповідну виплату; розрахунок її розміру; прийняття рішення про призначення пенсії чи соціальної допомоги; проведення виплати. Спір може виникнути на будь-якій стадії правовідносин.
Якщо спір виник щодо неправомірної, на думку позивача, відмови у призначенні пенсії, допомоги чи іншої виплати або неправильного визначення її розміру, належним способом захисту є зобов'язання вчинити дії - нарахувати і виплатити відповідну пенсію чи допомогу. При цьому немає підстав стягувати відповідну суму, оскільки рішенням відповідного органу її ще не призначено».
Як вбачається з матеріалів справи, одноразова грошова допомога при звільненні з урахуванням додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» позивачу не нарахована.
Отже, належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде ефективним та забезпечить належний судовий захист у тій мірі, яка є необхідною у цьому випадку, буде зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням вже виплачених сум.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошового забезпечення.
Щодо посилання відповідача на правову позицію викладену у постанові від 26.09.2025 у справі № 300/4692/23, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизувала, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими (п. 39).
Суд звертає увагу, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду перебувають у нерозривному зв'язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі обставин окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.
Спірним питанням у справі №300/4692/23 було правомірність дій відповідача щодо не включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, нарахованої та виплаченої за період з 24.02.2022 по 01.04.2023 до довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та зобов'язання відповідача оформити вказану довідку з урахуванням такої додаткової винагороди.
Отже, суд розглядав питання чи підлягає включенню/невключенню суми отриманої додаткової грошової винагороди, установленою постановою № 168, до довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону №2262-XII.
У цій справі спірним є правомірність невключення відповідачем до складу грошового забезпечення, з якого обчислена одноразова грошова допомога при звільненні, сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
Отже, обставини у справі №300/4692/23 не є тотожними обставинам цієї справи.
Клопотання позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу буде вирішено судом шляхом ухвалення додаткового рішення за умови подання позивачем відповідних доказів з цього питання протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (місцезнаходження вул. Тихого Олекси, б.10-і, м. Краматорськ, Донецька область, 84313, код ЄДРПОУ 38652962) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошового забезпечення - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо невключення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена одноразова грошова допомога при звільненні.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, обчисливши її із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням вже виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Лазарєв