15 травня 2026 року місто Чернівці справа №2-856/12
провадження №22-ц/822/819/26
Судді-доповідача Височанської Н. К.
суддів: Литвинюк І.М., Одинака О.О.
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів, витребування доказів, виклик для допиту експерта, призначення судової молекулярно-генетичної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Хотинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства,
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 05 березня 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Хотинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства - задоволено.
Визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Внесено зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 № 15, складеного 04.09.1993 року Чорнівською сільською радою Новоселицького району Чернівецької області, зазначивши батьком дитини - ОСОБА_3 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 коп.).
Повне рішення складено 09 березня 2026 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідачка ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Колесник Г.М. спрямувала засобами поштового зв'язку 07 квітня 2026 року до апеляційного суду апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
В поданій апеляційній скарзі просила:
-прийняти та долучити до матеріалів справи нові письмові докази, подані разом з апеляційною скаргою;
-повторно дослідити докази, на які послався суд першої інстанції як на підставу для задоволення позову, зокрема висновок молекулярно- генетичної експертизи №175, письмові матеріали щодо його одержання та передачі, а також показання свідків, покладені в основу рішення;
-витребувати у Міністерства юстиції України належним чином засвідчені копії повного пакета документів, поданих заявником у справі “Молдован проти України» (заява № 62020/14), включно з додатками та листуванням, у частині документів, що стосуються передачі біологічних зразків, протоколів судових засідань, листа Чернівецького бюро СМЕ та інших матеріалів, на які посилався ЄСПЛ;
-витребувати у Державної спеціалізованої установи “Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, пов'язаних із висновком експерта № 175, які не були належно досліджені судом першої інстанції, зокрема реєстраційні журнали, супровідні документи, документи щодо отримання, маркування, зберігання та дослідження об'єкта № 3, а також інші первинні лабораторні матеріали, якщо вони збереглися;
-витребувати у Чернівецького обласного бюро судово-медичної експертизи документи щодо відбору, передачі, обліку та подальшого руху біологічних зразків, відібраних 03.12.2012, а також лист від 02.04.2013, якщо він існує, та інші документи, що стосуються способу передачі зразка крові на марлі до Одеського бюро;
-витребувати у відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану документи, які підтверджують правову підставу внесення відомостей про батька до актового запису про народження позивача;
-викликати спеціаліста / експерта Глушка С.М. для надання пояснень щодо консультативного висновку № 147 від 05.04.2026, поданого разом з апеляційною скаргою;
-призначити у справі нову судову молекулярно-генетичну експертизу для встановлення наявності або відсутності біологічного споріднення між позивачем та відповідачкою як між племінником і рідною тіткою по ймовірності батьківській лінії, проведення якої доручити ДСУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» (ЄДРПОУ 05484497, адреса: м. Вінниця, вул. Є. Коновальця (Г. Успенського 83, 21012), на вирішення експерта постановити питання: «Чи є факт спорідненості на родинному рівні тітка-племінник між ОСОБА_1 (відповідачем) та ОСОБА_2 (позивачем);
-зобов'язати позивача та відповідачку з'явитися для відбору біологічних зразків, необхідних для проведення нової судової молекулярно-генетичної експертизи, та роз'яснити їм наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені статтею 109 ЦПК України.
Згідно із ч.2 ст.365 ЦПК України, підготовчі дії, визначені пунктами 5, 6 частини першої цієї статті, вчиняються з дотриманням прав всіх учасників справи висловити свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 17 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у даній справі. Встановлено учасникам справи строк для подачі своїх заперечень щодо заявлених клопотань ОСОБА_1
28 квітня 2026 року позивач ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Фокій Б.В. сформував в системі «Електронний Суд» заперечення на подане клопотання відповідачки, в якому вказав, що у змісті апеляційної скарги відсутні належні та переконливі мотиви неподання апелянтом таких доказів до суду першої інстанції та причини неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції.
Вказане також стосуються заперечень щодо клопотань апелянта про повторне дослідження доказів, витребування доказів, виклик спеціаліста / експерта ОСОБА_4 , призначення нової судової молекулярно-генетичної експертизи для встановлення наявності або відсутності біологічного споріднення між позивачем та відповідачкою як між племінником і рідною тіткою по ймовірності батьківській лінії, клопотання про зобов'язання позивача та відповідачку з'явитися для відбору біологічних зразків.
Переважна більшість поданих відповідачкою клопотань не були заявлені в суді першої інстанції та не існувало жодних непереборних обставин, які унеможливлювали подання відповідних клопотань. Отже, задоволення цих клопотань на цій стадії судового розгляду (апеляційне провадження) істотно підірве принцип рівності та змагальності сторін в судовому процесі. Крім того, такий підхід суперечитиме усталеній практиці Верховного Суду, ВПВС, а також ЄСПЛ.
Щодо клопотання апелянта про витребування у Міністерства юстиції України належним чином засвідчені копії повного пакета документів, поданих заявником у справі “Молдован проти України», то таке клопотання було заявлено в суді першої інстанції з явним порушенням вимог статей 83, 84 ЦПК України. Крім того, відсутнє належне обґрунтування необхідності в отриманні тих доказів, які просить витребувати апелянт.
Вважає, що підстав для задоволення заявлених клопотань не вбачається.
Оглянувши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Щодо прилучення та витребування доказів
Згідно статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України.
За змістом пункту 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими доказами (п.1 ч.2 ст.76 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.1-2 ст.126 ЦПК України).
Частина 1 ст.127 вказує, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно із статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
В силу ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частин 7-9 статті 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що встановлено вимогою ч.2 ст.77 ЦПК України.
За приписами ч.1-3 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Зазначене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції наділений відповідними повноваженнями, які дозволяють йому усунути порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді справи, зокрема щодо реалізації принципу змагальності у цивільному процесі, доказування сторонами тих обставин, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
Отож, прийняття нових доказів до розгляду судом апеляційної інстанції є виключенням, яке допускається у разі наявності в учасника, який їх подає, об'єктивних причин, підтверджених належними доказами, щодо неможливості подання доказів до суду першої інстанції.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №145/474/17.
Як вбачається з матеріалів справи предметом доказування у зазначеній справі є визнання батьківства.
ОСОБА_1 звертаючись до апеляційного суду з клопотанням про прийняття та долучення до матеріалів справи нових письмових доказів; витребування у Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» належним чином засвідчені копії всіх матеріалів; витребування у Чернівецького обласного бюро судово-медичної експертизи документи щодо відбору, передачі, обліку та подальшого руху біологічних зразків, відібраних 03.12.2012, а також лист від 02.04.2013; витребування у відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану документи, які підтверджують правову підставу внесення відомостей про батька до актового запису про народження позивача; виклик спеціаліста / експерта Глушка С.М. для надання пояснень щодо консультативного висновку № 147 від 05.04.2026, не навела обґрунтованих доводів неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від неї.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Отже процесуальним законодавством передбачено обов'язок сторін подати докази у суді першої інстанції разом із першими заявами по суті справи.
Відповідачка ОСОБА_1 подаючи до суду першої інстанції відзив на позов (том 2 а.с.27-28) не заявляла жодних клопотань з приводу прилучення чи витребування доказів.
Подаючи апеляційну скаргу, відповідачка ОСОБА_1 в обґрунтування поданих клопотань не вказала підстави для поновлення строку для подання відповідних доказів, не зазначила, чому не заявила такі клопотання в суді першої інстанції, які до цього були об'єктивні перешкоди, які унеможливили вчинення відповідних процесуальних дій.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Щодо виклику та допиту експерта, то апеляційний суд вважає, що звертаючись до апеляційного суду з вказаним клопотанням про допит експерта, відповідачка також не навела чіткого обґрунтування даного клопотання, не зазначила які саме обставини експерт може підтвердити або спростувати, що позбавляє апеляційний суд оцінити необхідність допиту експерта та належність його показань до предмета доказування, а тому клопотання про виклик експерта задоволенню також не підлягає.
Будь-яких обставин, які виникли лише на стадії апеляційного розгляду справи, і є виключними в розумінні ст. 367 ч. 3 ЦПК України, в якості підстави дослідження апеляційним судом цього нового доказу, який не надавався стороною у районному суді і не досліджувався районним судом, у клопотанні ОСОБА_1 не наведено.
Що стосується заявленого клопотання про витребування з Міністерства юстиції України належним чином засвідчених копій повного пакета документів, поданих заявником у справі «Молдован проти України» (заява № 62020/14), включно з додатками та листуванням, у частині документів, що стосуються передачі біологічних зразків, протоколів судових засідань, листа Чернівецького бюро СМЕ та інших матеріалів, на які посилався ЄСПЛ, то як вбачається з протоколу судового засідання, відповідачкою заявлялось вказане клопотання і судом першої інстанції відмовлено в його задоволенні.
Апелянт у відповідності до ч. 3 ст.367 ЦПК України звертаючись до суду апеляційної інстанції з вказаним клопотанням не навела виняткових обставин, що дають підстави для повторного розгляду вказаного клопотання судом апеляційної інстанції.
Також, повторно звертаючись до апеляційної інстанції з вказаним клопотанням відповідачка в обґрунтування вказаного клопотання не вказала, яке значення для розгляду вказаної справи про визнання батьківства має пакет документів поданих у справі «Молдован проти України», не вказала які обставини вказані документи спростовують чи підтверджують, а також яке значення ці документи мають для розгляду цієї справи.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання заявника.
Щодо призначення експертизи
Судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
У статті 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі № 201/15019/14 зазначено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, суд може призначити повторну експертизу, яка доручається іншому експертові (експертам).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2012 року було призначено у справі генотипоскопічну експертизу, виконання якої доручено експертам Одеського біологічного бюро судово-медичних експертиз.
На виконання вищезазначеної ухвали КУ Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи була проведена судово-медична експертиза, на розв'язання експертам поставлені наступне запитання: «чи є ОСОБА_3 , біологічним батьком ОСОБА_2 ?».
Згідно висновку експерта №175 від 04 січня 2013 року ймовірність підтвердження біологічного батьківства становить 99,9999%. (том 2 а.с.5-8).
Згідно копії висновку експерта №175 від 04 грудня 2012 року, який надійшов на адресу суду на виконання ухвали суду про витребування доказів, з висновком про те, що молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що ОСОБА_3 , 1953 року народження, може являтися біологічним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з ймовірністю 99,9999 % (том 2 а.с.184-192).
13 березня 2013 року ОСОБА_1 в суді першої інстанції заявляла клопотання про проведення повторної генетичної експертизи, однак в подальшому відмовилась від заявленого клопотання, що підтверджується ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 грудня 2013 року, якою прийнято відмову ОСОБА_1 від призначення експертизи (том 1 а.с.8).
В апеляційній скарзі відповідачка заявляє клопотання про проведення нової судової молекулярно-генетичної експертизи. При цьому, законом не передбачена можливість проведення нової експертизи.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, сторона відповідача не скористалась своїм правом та не заявляла в суді першої інстанції клопотання про проведення додаткової чи повторної експертизи з посиланням на підстави, визначені в статті 113 ЦПК України.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду справи в суді першої інстанції проведена експертиза містить інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, а заявником жодним чином не спростовано те, що висновки експерта викликають сумніви щодо їх правильності, а тому заявлене апелянтом клопотання про призначення експертизи є затягуванням розгляду справи.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи те, що обґрунтованих мотивів стосовно повторного проведення у справі експертизи у зв'язку з істотним порушенням процесуальних норм, які регулюють порядок призначення і проведення повторної судової експертизи, клопотання не містить і належні докази того, що висновок експерта є неповним, неясним, неправильним або недостатньо обґрунтованим відсутні, у задоволенні клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, слід відмовити.
Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладені вимоги закону та обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотань ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.77, 83, 84, 103, 108, 112, 222, 367, 368, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, виклик для допиту експерта ОСОБА_4 , призначення судової молекулярно-генетичної експертизи - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.К. Височанська
Судді: І.М. Литвинюк
О.О. Одинак