11 травня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 925/372/26
за позовом Відділу комунального майна та земельних ресурсів Виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області
до Фізичної особи-підприємця Водянова Марини Валеріївни
про стягнення 64125,09 грн.
Представники учасників справи:
Позивач - не з'явився;
Відповідач - не з'явилася.
Секретар судового засідання Сидоренко О.А.
Суддя Гладун А.І.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1. 19.03.2026 Відділ комунального майна та земельних ресурсів Виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Водянової Марини Валеріївни.
2. Змістом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення 56517,03 грн боргу з орендної плати, 976,37 грн 3% річних та 6631,69 грн пені.
3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що надав відповідачу в оренду майно нерухоме майно. Відповідач неналежно виконав зобов'язання зі сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 02.12.2019. За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем позивач нарахував та просив стягнути пеню за 3% річних.
4. 24.03.2026 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд призначив о 09:30 хв. 28.04.2026.
5. 27.04.2026 відповідач подала до суду клопотання, у якому просила відкласти розгляд справи на іншу дату, надати час для ознайомлення зі справою та підготовки відзиву. (а.с.45)
6. 27.04.2026 позивач подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, поновлення строку на подання відзиву залишити без задоволення. (а.с. 47-48)
7. 28.04.2026 у судове засідання представники сторін не з'явилися.
8. 28.04.2026 суд ухвалив відкласти розгляд справи до 12:30 11.05.2026.
9. 04.05.2026 відповідач подала до суду відзив на позов, у якому просила відмовити у позові в частині стягнення боргу, пені та 3% річних за період з 11.02.2026 до 06.03.2026, оскільки 11.02.2026 набрало законної сили рішення Господарського суду Черкаської області від 26.03.2024, яким достроково розірвано договір оренди нерухомого майна від 02.12.2019. (а.с. 58)
10. 11.05.2026 представники сторін у судове засідання не з'явилися.
11. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
12. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (пункт 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
13. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення судового періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
14. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
15. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
16. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
17. Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.
18. Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов'язковою не визнавав.
19. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними матеріалами справи.
20. 11.05.2026 суд розпочав розгляд справи по суті.
21. Керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, 11.05.2026 суд підписав рішення суду (вступну та резолютивну частину) у справі №925/372/26 без його проголошення.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
22. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення боргу, 3% річних та пені.
23. Підставами позову є обставини, яким позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна.
24. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
25. Предметом доказування у справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору оренди; строк дії договору оренди; розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати, період прострочення виконання грошового зобов'язання, підстави та порядок нарахування 3% річних та пені за прострочення виконання грошового зобов'язання; порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.
26. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
27. 26.03.2024 Господарський суд Черкаської області у справі №925/1436/23 ухвалив рішення, яким позов Відділу комунального майна та земельних ресурсів Виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області задовольнив частково. Стягнув на користь Відділу комунального майна та земельних ресурсів Виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області:
- з Фізичної особи-підприємця Водянової Марини Валеріївни 27057,27 грн боргу з орендної плати за період з 05.01.2021 до 08.08.2023, 1077,50 грн 3% річних за період з 26.10.2021 до 25.08.2023;
- з Фізичної особи-підприємця Водянова Сергія Миколайовича 56427,82 грн боргу з орендної плати за період з 05.01.2021 до 08.08.2023, 10797,36 грн 3% річних за період з 26.10.2021 до 25.08.2023;
- з Фізичної особи-підприємця Чередніченко Ольги Василівни 88151,46 грн боргу з орендної плати за період з 05.01.2021 до 08.08.2023, 30013,00 грн 3% річних за період з 26.10.2021 до 25.08.2023.
Достроково розірвав договір оренди нерухомого майна від 02 грудня 2019 року, укладений Відділом комунального майна та земельних ресурсів виконавчого комітету Канівської міської ради, ФОП Водяновою Мариною Валеріївною, ФОП Водяновим Сергієм Миколайовичем та ФОП Чередніченко Ольгою Василівною.
28. 11.02.2026 Північний апеляційний господарський суд ухвалив заяву представника Водянової М.В. Константінової Т. про відмову від апеляційної скарги у справі №925/1436/23 задовольнити. Прийняв відмову Фізичної особи - підприємця Водянової Марини Валеріївни від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.03.2024 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.03.2024 про зупинення провадження в справі №925/1436/23. Закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Водянової Марини Валеріївни на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.03.2024 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.03.2024 про зупинення провадження в справі № 925/1436/23. Поновив дію рішення Господарського суду Черкаської області від 26.03.2024 у справі №925/1436/23.
29. 20.05.2025 Господарський суд Черкаської області у справі №925/73/25 ухвалив рішення, яким позов Відділу комунального майна та земельних ресурсів Виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області до Фізичної особи-підприємця Водянової Марини Валеріївни задовольнив частково. Стягнув з Фізичної особи-підприємця Водянової Марини Валеріївни на користь Відділу комунального майна та земельних ресурсів Виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області 52233,68 грн боргу з орендної плати за період з 01.09.2023 до 31.12.2024, 1214,05 грн пені за період з 01.07.2024 до 12.12.2024, 796,18 грн 3% річних за період з 01.09.2023 до 31.12.2024, 1514,00 грн судового збору. Рішення суд набрало законної сили 11.06.20025.
30. Позивач та відповідач є учасниками справ 925/1436/23, 925/73/25 та №925/372/26.
31. Враховуючи норми частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу не підлягають доказуванню під час розгляду справи №925/372/26 обставини:
- укладення сторонами договору оренди нерухомого майна від 02 грудня 2019 року, розмір та строк сплати орендної плати за користування майном, строк дії договору, розірвання договору за рішенням суду.
Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
32. 02.12.2019 Відділ комунального майна та земельних ресурсів виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області (орендодавець) та Фізичні особи-підприємці (орендарі) Водянова Марина Валеріївна, Водянов Сергій Миколайович, Чередніченко Ольга Василівна, ОСОБА_1 уклали договір оренди нерухомого майна. (а.с. 12-17)
Відповідно до умов договору сторони домовилися:
п. 3.1 - розмір орендної плати встановлюється на один місяць згідно розрахунку, що додається до договору та є його невід'ємною частиною (додаток №3), орендна плата за перший місяць оренди становить 8518,59 грн з ПДВ, яку орендарі сплачують в рівних частках солідарно;
п. 3.2 - орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України (про що Орендар попереджається письмово за місяць до введення нових ставок);
п. 3.5 - встановлена орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно до 5 числа місяця, за який проводиться розрахунок, самостійно, з урахуванням щомісячного індексу інфляції;
п. 3.6 - кінцевий розрахунок по орендній платі за фінансовий рік проводиться не пізніше 31 січня наступного року на підставі акта звірки;
п. 6.2 - орендар зобов'язується: б) - вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі;
п. 7.4 - за несвоєчасну сплату орендної плати орендарю нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день сплати, згідно законодавства.
33. 30.12.2021 позивач надіслав ФОП Водянову С.М. претензію №596к з вимогою сплатити до 12.01.2022 позивачу 33362,57 грн за оренду приміщення. (а.с. 24)
34. 31.05.2022 позивач надіслав ФОП Водяновій М.В., ФОП Водянову С.М., ФОП Чередніченко О.В., ФОП Соколовському В.В. вимогу №1169 сплатити позивачу заборгованість з орендної плати у розмірі 54523,78 грн. (а.с. 25)
35. 09.08.2022, 24.10.2022 позивач надіслав Фізичним особам-підприємцям Водяновій М.В., Водянову С.М., Чередніченко О.В., Соколовському В.В. претензії №157 та №193 з вимогами сплатити позивачу заборгованість з орендної плати. (а.с. 26, 27)
36. 22.11.2022 Фізичні особи-підприємці Водянова М.В., Водянов С.М., Чередніченко О.В., Соколовський В.В. надіслали позивачу лист, у якому вказали, що форс-мажарні обставини відтерміновують виконання зобов'язання, зокрема сплату за оренду приміщення, а нарахування пені позивачем є безпідставним. Просили укласти угоду реструктуризації боргу без урахування пені, а також надати згоду на внесення суттєвих покращень в орендоване приміщення та право на подальший викуп із врахуванням вартості внесених покращень. (а.с. 30).
37. 21.12.2022 позивач надіслав Фізичним особам-підприємцям Водяновій М.В., Водянову С.М., Чередніченко О.В., Соколовському В.В. лист №217, у якому просив до 20.01.2023 сплатити 151752,98 грн заборгованості з орендної плати згідно з розрахунком за період з 01.01.2022 до 21.12.2022. Позивач зазначив, що доказів про порушення виконання зобов'язань за договором через форс-мажорні обставини не надано, а сам факт введення на території України воєнного стану не є підставою для звільнення від сплати орендної плати на період воєнного стану. (а.с. 31-32)
38. 22.03.2023 та 10.05.2023 позивач надіслав Фізичним особам-підприємцям Водяновій М.В., Водянову С.М., Чередніченко О.В., Соколовському В.В. претензії № 47 та №73 з вимогами сплатити до 05.04.2023 та до 19.05.2023 заборгованість з орендної плати згідно з розрахунками. (а.с. 33-34)
39. За розрахунком позивача розмір заборгованості відповідача з орендної плати становить 56517,03 грн за період з 05.01.2025 до 06.03.2026, розмір пені - 6631,69 грн за період з 05.09.2025 до 06.03.2026, розмір 3% річних - 976,37 грн за період з 05.01.2025 до 06.03.2026. (а.с. 19-21)
40. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подала.
41. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
42. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
43. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.
44. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
45. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.
46. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
47. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.
48. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
49. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій
50. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
51. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
52. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
53. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
54. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
55. Враховуючи обставини, що не підлягають доказуванню, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
56. між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання на підставі договору оренди від 02.12.2019;
57. позивач надав Фізичним особам-підприємцям Водяновій М.В., Водянову С.М., Чередніченко О.В., Соколовському В.В. в оренду нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 31-в, площею 181,4 кв. м, на 15 років;
58. відповідач не виконала зобов'язання за договором та не сплатила позивачу орендну плату за період з 05.01.2024 до 10.02.2026;
59. за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у позивача виникло право на стягнення з відповідача за період з 05.01.2024 до 10.02.2026 3% річних та пені.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
60. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
61. Зобов'язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини оренди.
62. Згідно із статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
63. Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
64. Згідно із статтями 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
65. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
66. Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
67. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
68. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
69. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
70. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
71. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
72. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
73. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
74. Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
75. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору оренди.
76. Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати.
77. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.
78. На підставі встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору оренди майна.
79. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
80. Відповідно до пункту 3.1 укладеного сторонами договору розмір орендної плати встановлюється на один місяць згідно розрахунку, що додається до договору та є його невід'ємною частиною (додаток №3), орендна плата за перший місяць оренди становить 8518,59 грн з ПДВ, яку орендарі сплачують в рівних частках солідарно;
81. Встановлена орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно до 5 числа місяця, за який проводиться розрахунок, самостійно, з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п. 3.5 договору).
82. Відповідно до пункту п. 3.6 договору кінцевий розрахунок по орендній платі за фінансовий рік проводиться не пізніше 31 січня наступного року на підставі акта звірки.
83. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.03.2024 у справі №925/1436/23, яке набрало законної сили 11.02.2026, стягнуто на користь Відділу комунального майна та земельних ресурсів Виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області:
- з Фізичної особи-підприємця Водянової Марини Валеріївни 27057,27 грн боргу з орендної плати за період з 05.01.2021 до 08.08.2023, 1077,50 грн 3% річних за період з 26.10.2021 до 25.08.2023;
- з Фізичної особи-підприємця Водянова Сергія Миколайовича 56427,82 грн боргу з орендної плати за період з 05.01.2021 до 08.08.2023, 10797,36 грн 3% річних за період з 26.10.2021 до 25.08.2023;
- з Фізичної особи-підприємця Чередніченко Ольги Василівни 88151,46 грн боргу з орендної плати за період з 05.01.2021 до 08.08.2023, 30013,00 грн 3% річних за період з 26.10.2021 до 25.08.2023.
Достроково розірвано договір оренди нерухомого майна від 02 грудня 2019 року, укладений Відділом комунального майна та земельних ресурсів виконавчого комітету Канівської міської ради, ФОП Водяновою Мариною Валеріївною, ФОП Водяновим Сергієм Миколайовичем та ФОП Чередніченко Ольгою Василівною;
84. Отже, з 11.02.2026 договір оренди майна достроково розірваний.
85. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.05.2025 у справі №925/73/25, яке набрало законної сили, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Водянової Марини Валеріївни на користь Відділу комунального майна та земельних ресурсів Виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області 52233,68 грн боргу з орендної плати за період з 01.09.2023 до 31.12.2024, 1214,05 грн пені за період з 01.07.2024 до 12.12.2024, 796,18 грн 3% річних за період з 01.09.2023 до 31.12.2024.
86. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
87. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування , їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
88. Суд враховує, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
89. За розрахунком позивача заборгованість відповідача виникла зі сплати орендної плати за користування майном у період з 05.01.2025 до 06.03.2026 та становить 56517,03 грн. (а.с. 19)
90. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
91. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
92. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
93. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
94. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
95. Невиконання відповідачем свого обов'язку у зобов'язані зі сплати за користування нерухомим майном порушує право позивача на належне виконання зобов'язаною стороною свого обов'язку та отримання плати за надані послуги.
96. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є присудження до примусового виконання обов'язку в натурі.
97. Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування розміру орендної плати, суд дійшов висновку про його невідповідність періоду нарахування та сумі боргу, оскільки позивач не врахував, що 11.02.2026 набрало законної сили рішення Господарського суду Черкаської області від 26.03.2024, яким достроково розірвано договір оренди нерухомого майна від 02.12.2019 .
98. Отже, з 11.02.2026 у позивача відсутнє право на стягнення з відповідача орендної плати за користування майном.
99. За розрахунком суду розмір орендної плати становить 50254,20 грн за період з 01.01.2025 до 10.02.2026, зокрема 44857,70 за період з 01.01.2025 до 31.12.2025, 3872,23 за січень 2026 року, 1524,27 грн за період з 01.02.2026 до 10.02.2026, оскільки 11.02.2026 договір оренди розірваний.
100. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 56517,03 грн боргу з орендної плати за період з 05.01.2025 до 05.03.2026 суд визнає обґрунтованою частково, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині частково у розмірі 50254,20 грн.
101. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
102. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
103. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).
104. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
105. У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу укладеного договору та закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
106. У кредитора згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
107. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
108. За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
109. Грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
110. У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення.
111. За розрахунком позивача розмір 3% річних становить 976,37 грн за період з 05.01.2025 до 06.03.2026, зокрема 123,88 грн за січень 2025 року від суми боргу 3546,35 грн, 117,34 грн за лютий 2025 року від суми боргу 3596,00 грн, 109,47 грн за березень 2025 року від суми боргу 3639,15 грн, 101,30 грн за квітень 2025 року від суми боргу 3668,26 грн, 93,34 грн за травень 2025 року від суми боргу 3723,28 грн, 84,75 грн за червень 2025 року від суми боргу 3749,34 грн, 76,48 грн за липень 2025 року від суми боргу 3798,08 грн, 67,34 грн за серпень 2025 року від суми боргу 3828,46 грн, 57,44 грн за вересень 2025 року від суми боргу 3818,61 грн, 47,92 грн за жовтень 2025 року від суми боргу 3810,97 грн, 38,33 грн за листопад 2025 року від суми боргу 3822,40 грн, 29,16 грн за грудень 2025 року від суми боргу 3856,80 грн, 19,41 грн за січень 2026 року від суми боргу 3872,23 грн, 9,57 грн за лютий 2026 року від суми боргу 3879,97 грн, 0,64 грн за березень 2026 року від суми боргу 3907,13 грн (а.с. 21)
112. Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних, суд дійшов висновку про його невідповідність періоду нарахування та сумі боргу, оскільки позивач не врахував, що 11.02.2026 набрало законної сили рішення Господарського суду Черкаської області від 26.03.2024, яким достроково розірвано договір оренди нерухомого майна від 02.12.2019 .
113. За розрахунком суду розмір 3% річних становить 887,62 грн, зокрема 118,34 грн за період з 01.01.2025 до 10.02.2026 за 406 днів (3546,35 (сума боргу) x 3 % x 406 : 365 : 100), 110,84 грн за період з 01.02.2025 до 10.02.2026 за 375 днів (3596,00 (сума боргу) x 3 % x 375 : 365 : 100), 103,79 грн за період з 01.03.2025 до 10.02.2026 за 347 днів (3639,15 (сума боргу) x 3 % x 347 : 365 : 100), 95,27 грн за період з 01.04.2025 до 10.02.2026 за 316 днів (3668,26 (сума боргу) x 3 % x 316 : 365 : 100), 87,52 грн за період з 01.05.2025 до 10.02.2026 за 286 днів (3723,28 (сума боргу) x 3 % x 286 : 365 : 100), 78,58 грн за період з 01.06.2025 до 10.02.2026 за 255 днів (3749,34 (сума боргу) x 3 % x 255 : 365 : 100), 70,24 грн за період з 01.07.2025 до 10.02.2026 за 225 днів (3798,08 (сума боргу) x 3 % x 225: 365 : 100), 61,05 грн за період з 01.08.2025 до 10.02.2026 за 194 дні (3828,46 (сума боргу) x 3 % x 194 : 365 : 100), 51,16 грн за період з 01.09.2025 до 10.02.2026 за 163 дні (3818,61 (сума боргу) x 3 % x 163 : 365 : 100), 41,66 грн за період з 01.10.2025 до 10.02.2026 за 133 дні (3810,97 (сума боргу) x 3 % x 133 : 365 : 100), 32,05 грн за період з 01.11.2025 до 10.02.2026 за 102 дні (3822,40 (сума боргу) x 3 % x 102 : 365 : 100), 22,82 грн за період з 01.12.2025 до 10.02.2026 за 72 дні (3856,80 (сума боргу) x 3 % x 72 : 365 : 100), 13,05 грн за період з 01.01.2026 до 10.02.2026 за 41 день (3872,23 (сума боргу) x 3 % x 41 : 365 : 100), 1,25 грн за період з 01.02.2026 до 10.02.2026 за 10 днів (1524,20 (сума боргу) x 3 % x 10 : 365 : 100).
114. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 976,37 грн 3% річних за період з 05.01.2025 по 06.03.2026 суд визнає обґрунтованою частково, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині частково у розмірі 887,62 грн за період з 05.01.2025 до 10.02.2026.
115. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
116. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
117. У разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
118. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
119. Відповідно до пункту 7.4 договору за несвоєчасну сплату орендної плати орендарю нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день сплати, згідно законодавств.
120. За прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у позивача виникло право на стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.
121. За розрахунком позивача розмір пені становить 6631,69 грн за період з 05.09.2025 до 06.03.2026, враховуючи подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, зокрема 849,87 грн за період з 05.09.2025 до 04.10.2025 від суми боргу 33367,53 грн, 978,50 грн за період з 05.10.2025 до 04.11.2025 від суми боргу 37178,50 грн, 1044 грн за період з 05.11.2025 до 04.12.2025 від суми боргу 41000,90 грн, 1180,61 грн за період з 05.12.2025 до 04.01.2026 від суми боргу 44857,70 грн, 1034,29 грн за період з 05.01.2026 до 29.01.2026 від суми боргу 48729,93 грн, 240,34 грн за період з 30.01.2026 до 04.02.2026 від суми боргу 48729,93 грн, 1210,87 грн за період з 05.02.2026 до 04.03.2026 від суми боргу 52609,90 грн, 92,91 грн за період з 05.03.2026 до 06.03.2026 від суми боргу 56517,03 грн. (а.с. 20)
122. Перевіривши розрахунок позивача пені, суд дійшов висновку про помилковість визначення позивачем суми боргу та періоду його нарахування, оскільки позивач мав здійснити розрахунок пені від суми простроченого кожного платежу за кожен місяць оренди з урахуванням строку сплати, встановленого договором, за кожен день такого прострочення до 10.02.2026 (дня набрання законної сили рішення Господарського суду Черкаської області від 26.03.2024, яким суд достроково розірвав договір оренди нерухомого майна від 02.12.2019).
123. За розрахунком суду розмір пені становить 517,02 грн за період з 05.09.2025 до 10.02.2026, зокрема 97,30 грн за період з 05.09.2025 до 04.10.2025 за 30 днів (3818,61 (сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 30 днів (прострочення) : 100), 100,34 грн за період з 05.10.2025 до 04.11.2025 за 31 день (3810,97 (сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 31 днів (прострочення) : 100), 97,39 грн за період з 05.11.2025 до 04.12.2025 за 30 днів (3822,40 (сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 30 днів (прострочення) : 100), 101,54 грн за період з 05.12.2025 до 04.01.2026 за 31 день (3856,80 (сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 31 днів (прострочення) : 100), 82,22 грн за період з 05.01.2025 до 29.01.2026 за 25 днів (3872,23 (сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 25 днів (прострочення) : 100), 19,10 грн за період з 30.01.2026 до 04.02.2026 за 6 днів (3872,23 (сума боргу) x (2 x 15,00 : 365) x 6 днів (прострочення) : 100), 19,13 грн за період з 05.02.2026 до 10.02.2026 за 6 днів (3879,97 (сума боргу) x (2 x 15,00 : 365) x 6 днів (прострочення) : 100).
124. Прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за користування майном порушує право позивача на належне виконання зобов'язання іншою стороною та надає йому право нарахувати та вимагати стягнення пені від простроченої суми за весь час прострочення.
125. Сплата неустойки є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.
126. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 6631,69 грн пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 05.09.2025 до 06.03.2026 суд визнає обґрунтованою частково, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині частково у розмірі 517,02 грн за період з 05.07.2024 до 10.02.2026 з урахування суми боргу та періоду прострочення.
Розподіл судових витрат.
127. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
128. У позові позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3328,00 грн.
129. За подання позовної заяви до суду позивач сплатив 3328,00 грн судового збору на підставі платіжної інструкції від 17.03.2026 №6, що становить мінімальний розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру. (а.с. 13).
130. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
131. Оскільки позивач за подання позовної заяви сплатив судовий змір у мінімальному розмірі, що підлягає сплаті за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, не зважаючи на те, що позов позивача задоволено частково, при розподілі судових витрат зі сплати судового збору суд враховує сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3328,00 грн.
132. Відповідач у відзиві на позов просила стягнути з позивача на її користь понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
133. У підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідач подала договір про надання правової допомоги від 27.04.2026 №31, детальний опис робіт виконаних адвокатом та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 02.05.2026 на суму 5000,00 грн, акт прийому-передачі виконаних робіт від 02.05.2026 до договору про надання правової допомоги від 27.04.2026 №31, квитанцію до прибуткового касового ордеру №31 від 02.05.2026 на суму 5000,00 грн, ордер про надання правничої допомоги від 27.04.2026 ФОП Водяновій Марині Валеріївні адвокатом Бовшиком Миколою Юрійовичем(а.с. 59-64)
134. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).
135. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
136. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
137. Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
138. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
139. Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
140. На виконання вимог статей 124 та 129 Господарського процесуального кодексу України відповідач у відзиві вказав розмір понесених витрат на правову допомогу, які поніс у зв'язку з розглядом справи, у розмірі 5000,00 грн.
141. Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
142. Отже, до закінчення розгляду справи відповідач подав докази на підтвердження розміру судових витрат, які поніс у зв'язку з розглядом справи.
143. Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
144. Відповідно до статей 16, 58 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
145. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
146. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
147. Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
148. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
149. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
150. Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
151. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
152. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
153. Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
154. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідач подала докази, дослідивши які, суд встановив.
155. 27.04.2026 ФОП Водянова Марина Валеріївна (клієнт) та Бовшик Микола Юрійович (адвокат) уклали договір правової допомоги №31, згідно з пунктом 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси в обсязі та на умовах, встановлених цим договором, зокрема щодо участі у справі №925/372/26. (а.с.60-62)
156. Відповідно до пункту 4.1 договору розмір гонорару за надання правової допомоги встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю.
157. 02.05.2026 Бовшик Микола Юрійович (адвокат) склав та підписав детальний опис робіт виконаних адвокатом та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 02.05.2026 на суму 5000,00 грн, зокрема 27.04.2026: консультацію правового характеру з використанням юридичної літератури, нормативно-правових документів та реєстру судових рішень у кількості 1 години вартістю 1000,00 грн, вивчення та надання правової оцінки позову та письмовим документам, поданих адвокату клієнтом, здійснення перевірки розрахунків у кількості 1,5 години вартістю 1500,00 грн, з підготовки процесуальних документів та подання їх до суду у кількості 30 хвилин вартістю 500,00 грн, 02.05.2026: з підготовки відзиву на позов та письмових доказів, подання відзиву до суду у кількості 2 години вартістю 2000,00 грн.(а.с. 63)
158. 02.05.2026 ФОП Водянова Марина Валеріївна (клієнт) та Бовшик Микола Юрійович (адвокат) склали та підписали акт прийому-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 27.04.2026 №31, згідно з яким адвокат надав, а клієнт прийняв надані послуги на загальну суму 5000,00 грн. (а.с. 63 на звороті)
159. 02.05.2026 ФОП Водянова Марина Валеріївна сплатила адвокату Бовшику М.Ю. 5000,00 грн за надані послуги на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру №31 (а.с. 64)
160. З урахуванням поданих відповідачем доказів розмір судових витрат відповідача на професійну правничу (правову) допомогу, які відповідач понесла у зв'язку з розглядом справи, становить 5000,00 грн.
161. За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
162. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
163. Отже, за змістом частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
164. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
165. Позивач не подав до суду заяви про зменшення суми судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
166. Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
167. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
168. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
169. Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
170. На предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
171. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.
172. Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
173. Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
174. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
175. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
176. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
177. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.
178. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
179. Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
180. Зокрема, у рішенні у справі "Лавентс проти Латвії" Європейський суд з прав людини сформував висновок, за змістом якого відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
181. У рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд з прав людини виснував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
182. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
183. З урахуванням конкретних обставин цієї справи, зокрема її складність, обсяг наданих адвокатом відповідача послуг, ціну позову, часткове задоволення позову у розмірі 51658,84 грн (80,56%) суд дійшов висновку стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розміру 972,00 грн пропорційного до розміру задоволених позовних вимог, що становить 19,44% від вартості понесених витрат у розмірі 5000,00 грн.
184. Решту понесених відповідачем витрат на правничу допомогу суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 14, 129, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Відділу комунального майна та земельних ресурсів Виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області до Фізичної особи-підприємця Водянової Марини Валеріївни задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Водянової Марини Валеріївни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Відділу комунального майна та земельних ресурсів виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області (ідентифікаційний код 21387003, адреса місцезнаходження: 19003, Черкаська обл., м. Канів, вул. Шевченка, 11, р/р UA408201720314251001203046725, МФО 820172, Канівське УДКСУ Черкаської області, код ЄДРПОУ 38048557, код доходів 25010300) 50254,20 грн (п'ятдесят тисяч двісті п'ятдесят чотири гривні 20 копійок) боргу, 517,02 грн (п'ятсот сімнадцять гривень 02 копійок) пені, 887,62 грн (вісімсот вісімдесят сім гривень 62 копійки) 3% річних, 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.
У решті вимог про стягнення 6262,83 грн боргу, 6114,67 грн пені, 88,75 грн 3% річних у позові відмовити.
Стягнути з Відділу комунального майна та земельних ресурсів виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області (ідентифікаційний код 21387003, адреса місцезнаходження: 19003, Черкаська обл., м. Канів, вул. Шевченка, 11) на користь Фізичної особи-підприємця Водянової Марини Валеріївни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) 972,00 грн (дев'ятсот сімдесят дві гривні 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складено 15.05.2026.
Суддя А.І. Гладун