вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1378/26
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику (повідомлення) сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали заяви про видачу судового наказу (вх.№9953 від 27.04.26)
заявник: Приватне підприємство «РЕНТМЕНЕДЖМЕНТ»
73039, Херсонська область, місто Херсон, вулиця 49 Гвардійської Херсонської Дивізії, будинок 24, код ЄДРПОУ 407055850
боржник: Фізична особа-підприємець МУРАНОВ СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ
АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1
про видачу судового наказу
встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла заява Приватного підприємства «РЕНТМЕНЕДЖМЕНТ» до Фізичної особи-підприємця МУРАНОВА СЕРГІЯ ВІКТОРОВИЧА про видачу судового наказу (вх.№10161 від 11.05.2026), в якій заявлено про стягнення з боржника заборгованості у сумі 28588,00 грн.
За результатом розгляду заяви про видачу судового наказу та поданих заявником доказів, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з таких підстав.
Згідно зі статтею 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
В частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначені вимоги боржника і обставини, на яких вони грунтуються.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається з матеріалів поданої заяви, заявником заявлено до стягнення з боржника заборгованість у загальному розмірі 28588,00 грн, яка, відповідно до змісту заяви, включає орендну плату та пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Разом з тим, заявником не зазначено заявлених до стягнення сум пені та основного боргу, зокрема не зазначено окремо розмір основної заборгованості, розмір пені, період її нарахування, порядок та підстави її обчислення відповідно до умов договору.
Відповідно до положень статті 151 Господарського процесуального кодексу України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про незазначення належним чином у заяві вимог боржника і обставин, на яких вони грунтуються, ненадання заявником належних документів та доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заявлені вимоги, а також належного розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України).
Відтак, наявні підстави для відмови у видачі судового наказу, оскільки таку заяву подано заявником з порушенням вимог частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись статтями 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства «РЕНТМЕНЕДЖМЕНТ» до Фізичної особи-підприємця МУРАНОВА СЕРГІЯ ВІКТОРОВИЧА про видачу судового наказу (вх.№10161 від 11.05.2026).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 15.05.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання.
Суддя С.О. Саванчук