Справа № 712/6666/26
Провадження № 1-кс/712/2571/26
16 травня 2026 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання начальника відділення розслідування злочинів вчинених у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026252010000083 від 15.04.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , інвалідом та депутатом не являється, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання начальника відділення розслідування злочинів вчинених у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносноОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 , будучи обізнаним про дію воєнного стану та проведення загальної мобілізації в Україні, діючи всупереч вищевказаним нормам законодавства України, переслідуючи корисливий мотив, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, в квітні 2026 року, вирішив організувати незаконне переправлення громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років через державний кордон України під час дії воєнного стану, виїзд яким заборонений, шляхом працевлаштування до підприємства, яке має статус критичності, що в подальшому слугуватиме підставою для отримання відстрочки від мобілізації до Збройних сил України та подальшого незаконного виїзду за межі України.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час 06.04.2026 діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в ході телефонної розмови з ОСОБА_8 за допомогою месенджера «Telegram» з мобільного номеру НОМЕР_1 , повідомив останній, що може посприяти у виїзді за кордон чоловіку заявниці, шляхом працевлаштування до підприємства ТОВ «ДТЕК», яке має статус критичного, з подальшим отриманням відстрочки від мобілізації та оформленням закордонного відрядження до країн Європи, додавши, що за працевлаштування йому необхідно буде надати грошові кошти в сумі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) доларів США.
В подальшому, ОСОБА_5 близько 19 год. 11 хв. 04.05.2026 діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за допомогою месенджера «Telegram» з мобільного номеру НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_8 та вказав на необхідність якомога швидше надати відповідь, оскільки довго тримати місце для чоловіка ОСОБА_8 він не зможе. Також ОСОБА_5 вказав, що відвідувати роботу не доведеться та процес бронювання розпочнеться через 72 години після призначення на посаду, а закордонне відрядження можливо оформити через місяць після призначення на посаду, додавши, що йому необхідно надати копії документів на особу (паспорт, РНОКПП та витяг із застосунку «ІНФОРМАЦІЯ_2») та кошти в сумі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) доларів США, які необхідно буде перерахувати на банківський рахунок.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_5 близько 09 год. 38 хв. 05.05.2026, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення надіслав ОСОБА_8 в месенджері «Telegram» повідомлення із зазначенням банківського рахунку, на який необхідно перерахувати кошти «Отримувач ОСОБА_5 , номер рахунку IBAN: НОМЕР_2 , призначення платежу: фінансова допомога», додавши, що після оплати розпочнеться процес.
В подальшому, 06.05.2026 о 09 год. 20 хв., ОСОБА_5 за допомогою месенджера «Telegram» надіслав повідомлення ОСОБА_8 із запитанням коли очікувати надходження коштів, додавши, що пообіцяв «людям» цього дня передати частину обумовлених коштів в сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень.
Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 об 19 год. 20 хв. 06.05.2026 діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, на виконання попередніх домовленостей одержав від ОСОБА_8 для себе частину обумовленої суми грошових коштів, а саме 40 000 (сорок тисяч) гривень, шляхом зарахування їх на картковий рахунок № НОМЕР_3 відкритий в АТ «Райффайзен Банк», який використовує ОСОБА_5 , за працевлаштування чоловіка заявниці до підприємства ТОВ «ДТЕК», яке має статус критичного, з подальшим отриманням відстрочки від мобілізації та оформленням закордонного відрядження до країн Європи.
Після чого, об 20 год. 33 хв. 06.05.2026 ОСОБА_5 підтвердив отримання грошових коштів в сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень, надіславши ОСОБА_8 повідомлення в месенджер «Telegram».
Виконуючи попередні домовленості, ОСОБА_5 об 15 год. 05 хв. 14.05.2026 діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, одержав від ОСОБА_8 для себе частину обумовленої суми грошових коштів, а саме 20 000 (двадцять тисяч) гривень, шляхом зарахування їх на картковий рахунок № НОМЕР_3 відкритий в АТ «Райффайзен Банк», який використовує ОСОБА_5 , за працевлаштування чоловіка заявниці до підприємства ТОВ «ДТЕК», яке має статус критичного, з подальшим отриманням відстрочки від мобілізації та оформленням закордонного відрядження до країн Європи.
14.05.2026 о 17 год. 12 хв. на за адресою м. Київ, вул. Сверстюка 19, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
15.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненій з корисливих мотивів.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: заявою гр. ОСОБА_8 від 14.04.2026; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 08.05.2026, 15.05.2026; протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 06.05.2026 та 14.05.2026; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 14.05.2026; іншими матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи зібрані докази на даному етапі досудового розслідування, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 3 ст. 332 КК України карається покаранням у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна.
Метою застосування до ОСОБА_5 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема, спробам з його боку переховуватися від правоохоронних органів та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, або ж вчинити інше кримінальне правопорушення, що негативно відобразиться на повноті та достовірності досудового розслідування.
Так, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Характер інкримінованого правопорушення пов'язаний з корисливою спрямованістю. Санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна.
Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Також ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а отже, під ризиком суворого покарання може переховуватися від органу досудового розслідування.
Крім того, перебуваючи на волі та використовуючи свої зв'язки з працівниками у різних сферах діяльності, про які він неодноразово наголошував заявниці, останній в подальшому може безперешкодно чинити тиск на основного свідка у кримінальному провадженні - ОСОБА_8 , а також інших свідків сторони обвинувачення у провадженні.
Відтак, не будучи обмеженим у спілкуванні із свідками, ознайомившись зі змістом їх показань, протоколи допиту яких є у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, а також з іншими зібраними доказами, останній матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності самостійно або за допомогою третіх осіб впливати на них.
Крім того, ОСОБА_9 притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних тяжких злочинів, вироком Малиновського районного суду м. Одеси 28.09.2023 засуджений до 4 років позбавлення волі (звільнений на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки) за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а отже останній може вчинити новий злочин.
Крім того, вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення пов'язане з допомогою в ухиленні від мобілізації особи в умовах повномасштабної агресії російської федерації, що на даний час викликає підвищений суспільний інтерес.
Слідча в клопотанні ззначає, що вважаю за необхідне застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_5 виключно у вигляді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні.
При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слід врахувати тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального правопорушення, який вчинено під час воєнного стану, та його роль, індивідуальні особливості підозрюваного, майновий та сімейний стан підозрюваного, розмір отриманої неправомірної вигоди, тому є підстави вважати, що у разі визначення альтернативного запобіжного заходу слід визначити заставу у сумі 266 240 гривень. У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки передбачені ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави застави.
Захисник у судовому засіданні Просила відмовити у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Підозрюваний ОСОБА_9 у судовому засіданні просив не застосовувати до нього запобіжний захід тримання під вартою.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У провадженні Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42026252010000083 від 15.04.2026у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
14.05.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
15.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненій з корисливих мотивів.
Із наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження випливає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наданими суду доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Слідчий в своєму клопотанні зазначає, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є запобіганню спробам переховуватися від правоохоронних органів та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, або ж вчинити інше кримінальне правопорушення, що негативно відобразиться на повноті та достовірності досудового розслідування.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, вважає, що наявні у провадженні докази свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних засобів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, з'ясовуючи наявність зазначених слідчим ризиків, виходить з наступного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - рішення «Бекчиєв проти Молдови», § 58, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)).
Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_5 від слідства та суду з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що підозрюваний в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, проте був неодноразово засуджений, а тому з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;.
Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 згідно ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів, та ризик, передбачений статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього розмір застави - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 грн.
Крім того, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_5 ряд процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 181, 193-196, КПК України, слідчий суддя -
Застосувати щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 42026252010000083 від 15.04.2026 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто із 14.05.2026 року по 12 липня 2026 року включно.
Для утримання підозрюваний підлягає направленню до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави 40 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 133 120 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), та у разі внесення якої покласти на нього зобов'язання:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні, зокрема, ОСОБА_8 та іншими свідками сторони обвинувачення, за винятком участі у слідчих та процесуальних діях;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали суду вручити підозрюваному ОСОБА_5 , негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складений та проголошений 16.05.2026