іменем України
(заочне)
Справа №377/183/26
Провадження №2/377/293/26
15 травня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Кононової Н.О., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
26 лютого 2026 року до суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява, у якій позивач, від імені якого діє представник Кудіна А.В., посилаючись на статті 509, 512, 516, 525-526, 530, 549, 599, 610-612, 625-626, 628, 633-634, 638-639, 641-642, 1048-1049, 1054, 1056-1 ЦК України, просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість: за кредитним договором № 100414109 від 28.02.2025 в розмірі 22 670,70 гривень, з яких: 5 000 гривень заборгованість за основною сумою боргу, 4 195,20 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 000 гривень заборгованість по комісії за надання кредиту; 3150 гривень заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 9325,50 гривень заборгованість за неустойкою (штраф, пеня), а також понесені судові витрати.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що 28 лютого 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 100414109. Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний додаток чи інші засоби. Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору кредитні кошти надаються ТОВ «МІЛОАН» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Згідно з пунктом 1.1. кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «МІЛОАН» грошових коштів у сумі, визначеній у пункті 1.2. кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у пункті 2.1. кредитного договору. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився із наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився із всіма його умовами. 28 липня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 28072025, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 3 від 28 липня 2025 року до договору факторингу № 28072025 від 28 липня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі заборгованості 22 670,70 гривень, з яких: 5 000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 4 195,20 гривень -заборгованість за процентами, 1 000 гривень - заборгованість по комісії за надання кредиту; 3150 гривень заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 9325,50 гривень - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня), яка підлягає стягненню з урахуванням положень статей 525-526, 530, 610, 628, 1049-1050 ЦК України з відповідача на користь позивача (а. с. 3-5).
Ухвалою судді від 13 березня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 13 квітня 2026 року. Вказаною ухвалою судді за клопотанням позивача, від імені якого діє представник Кудіна А.В., витребувано докази із Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (а. с. 48-51).
Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року відкладено судовий розгляд справи на 13 травня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України (а. с. 59-60).
Ухвалою суду від 13 травня 2026 року приєднано до матеріалів справи: інформацію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260325/69668-БТ від 31.03.2026 та виписку по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 28.02.2025 по 05.03.2025, які надійшли на виконання ухвали судді від 13 березня 2026 року (а. с. 75-76).
Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, в позовній заяві позивач просив проводити розгляд даної справи без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач повторно в призначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за адресою зареєстрованого місця проживання, проте конверт із судовою повісткою повернувся до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку ОСОБА_1 , якому адресовано судову повістку разом із доданими документами, за зареєстрованим місцем проживання, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву відповідач не надіслав, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суд не повідомив.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 13 травня 2026 року суд ухвалив заочне рішення у справі (а. с. 75-76).
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11, та частин четвертої, п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 лютого 2025 року ОСОБА_1 на сайті tengo.ua створила та заповнила анкету-заяву на кредит № 100414109, в якій зазначив свої особисті дані: прізвище, ім'я, по батькові, ідентифікаційний номер, дату народження, номер мобільного телефону, паспортні дані, адресу зареєстрованого місця проживання, інформацію про щомісячні доходи (а. с. 14).
З Анкети-заяви на кредит № 100414109 від 28 лютого 2025 року вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 погоджені наступні умови кредитування: сума кредиту - 5 000 гривень; строк кредиту - 15 днів; комісія за надання кредиту - 20,00 % одноразово (зв. ст. а. с. 14).
Анкета-заява на кредит № 100414109 від 28 лютого 2025 року також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви № 100414109, зокрема про такі дії: заповнення заяви, автоматичну перевірку, перевірку у базі кредитних історій, скоринг, перевірку у базі кредитних історій, скоринг, підтвердження зміни умов, обробку, підписання паспорту кредиту, підписання договору, обробку.
Отже, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним у заяві номер телефону одноразовий ідентифікатор, який відповідач використав для підтвердження підписання договору.
28 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про споживчий кредит № 100414109 , паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання сторонами електронними підписами (далі - кредитний договір № 100414109) (а. с. 6-11).
Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору № 100414109, кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у пункті 1.2. договору, у кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
В пункті 1.2. кредитного договору № 100414109 зазначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000 гривень.
З пунктів 1.3.-1.4. кредитного договору № 100414109 вбачається, що кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 28.02.2025 (дата надання кредиту). Строк, на який надається окрема частина кредиту, встановлюється графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 08.02.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).
Як вбачається з пунктів 1.5.1.-1.5.4. пункту 1.5., пункту 1.6. кредитного договору № 100414109, комісія за надання кредиту: 1 000 гривень, яка нараховується за ставкою 20 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (пункт 1.5.1. договору). Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 7 700 гривень, що нараховується за ставкою 7 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього договору (пункт 1.5.2. договору). Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 220 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (пункт 1.5.3. договору). Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 220 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (пункт 1.5.4. договору). Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій і процентів, а також тіла кредиту встановлені п. п. 2.2.2, 2.2.3 цього договору.
Як вбачається з термінів і визначень кредитного договору № 100414109, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості ) - встановлена п. 1.5.2 цього договору винагорода за обслуговуванням кредиту (кредитної заборгованості) кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим договором, надсилання позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов'язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього договору службами підтримки кредитодавця, тощо, яка нараховується кредитодавцем та сплачується позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).
Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору № 100414109 кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_3 .
Згідно з пунктом 2.2.1. кредитного договору № 100414109 позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. п. 1.5.1.,1.5.2, 1.5.3, 1.5.4 договору відповідно.
Пунктом 3.2.6. кредитного договору № 100414109 визначено, що кредитодавець має право, крім інших передбачених законодавством та цим договором прав, відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
Відповідно до пункту 3.3.2. кредитного договору № 100414109 позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни, передбачені пунктами 1.1.-1.6. та Графіком платежів.
Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 100414109 від 28.02.2025 є Графік платежів за договором про споживчий кредит № 100414109 від 28.02.2025 (а. с. 12).
З платіжного доручення № 100892026 від 28.02.2025 видно, що 28.02.2025 ТОВ «МІЛОАН» було перераховано на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 5 000 гривень, призначення платежу: кошти згідно договору 100414109 (а. с. 15).
Згідно із розрахунком заборгованості ТОВ «МІЛОАН» за кредитним договором № 100414109 від 28.02.2025, що долучений до матеріалів справи, заборгованість за кредитним договором № 100414109 від 28.02.2025 станом на 28.07.2025 становить 22 670,70 гривень, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5 000 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 4 195,20 гривень, що нараховані за період з 28.02.2025 по 28.07.2025, заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 1 000 гривень, заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 3 150 гривень, заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) у розмірі 9 325,50 гривень (а. с. 16-18).
У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
28 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» було укладено договір факторингу № 28072025 (а. с. 20-24).
Відповідно до умов договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025, Додаткової угоди № 1 від 29.07.2025 до договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025, Акту прийому-передачі Реєстру боржників № 3 за договором факторингу № 28072025 від 28.07.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», платіжної інструкції № 745 від 31 липня 2025 року, Реєстру боржників № 3 в новій редакції згідно Додаткової угоди № 1 від 29.07.2025 до договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025, підписаного генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 100414109 від 28.02.2025 на загальну суму 22 670,70 гривень перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (а. с. 20-28).
Питання дійсності договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», в установленому законом порядку не оспорено. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025 недійсним, або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як зазначено у частини третій статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина перша цієї статті). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом частини першої статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що договір про споживчий кредит № 100414109 від 28.02.2025 було укладено в електронній формі.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У пункті 5 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частини сьомої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина 5 статті 11 Закону України № 675-VIII).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).
На підтвердження своїх вимог позивачем надано паперову копію електронного договору про споживчий кредит № 100414109 від 28.02.2025, який містить інформацію про його підписання відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Зазначені обставини свідчать про належне укладення договору про споживчий кредит № 100414109 від 28.02.2025, в тому числі погодження відповідача ОСОБА_1 з умовами вказаного договору, шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
З інформації АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260325/69668-БТ від 31.03.2026, яка надійшла на адресу суду 14 квітня 2026 року на виконання ухвали суду від 13 березня 2026 року, вбачається, що на ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_5 (IBAN НОМЕР_2 ). Згідно виписок по картці № НОМЕР_5 (IBAN НОМЕР_2 ) за період з 28.02.2025 по 05.03.2025 наявне надходження грошових коштів 28.02.2025 в сумі 5 000 гривень (а. с. 71-72).
Таким чином, доказами підтвердження отримання коштів відповідачем ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 100414109 від 28.02.2025 є інформація АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260325/69668-БТ від 31.03.2026, виписка по картці № НОМЕР_5 (IBAN НОМЕР_2 ) за період з 28.02.2025 по 05.03.2025.
Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з частини першої статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно із розрахунком заборгованості ТОВ «МІЛОАН» за кредитним договором № 100414109 від 28.02.2025, що долучений до матеріалів справи, заборгованість за кредитним договором № 100414109 від 28.02.2025 станом на 28.07.2025 становить 22 670,70 гривень, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5 000,00 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 4 195,20 гривень, що нараховані за період з 28.02.2025 по 28.07.2025, заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 1 000 гривень, заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 3 150 гривень, заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) у розмірі 9 325,50 гривень (а. с. 16-18).
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 100414109 від 28.02.2025, позивач просить стягнути, крім тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості, розмір яких передбачено вказаним договором, заборгованість за неустойкою (штрафом, пенею) у розмірі 9 325,50 гривень.
Відповідно до пункту 4.1. договору № 100414109 у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та Графіку платежів, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1 000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов'язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 дні.
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
З огляду на наведене, суд вважає, що неустойка (пеня, штраф), нарахована за договором про споживчий кредит № 100414109 від 28.02.2025 в розмірі 9 325,50 гривень, яка нарахована позивачем у період дії воєнного стану в Україні, підлягає списанню кредитодавцем.
Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного договору про споживчий кредит № 100414109 від 28.02.2025, договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов'язання з укладеного договору та його неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 , суд вважає правильним задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача: заборгованість за договором про споживчий кредит № 100414109 від 28.02.2025 в розмірі 13 345,20 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000 гривень, заборгованості за процентами, нарахованими за період з 28.02.2025 по 28.07.2025, у розмірі 4 195,20 гривень, заборгованості по комісії за надання кредиту, нарахованої 28.02.2025 в розмірі 1 000 гривень, заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості, нарахованої за період з 28.02.2025 по 28.07.2025, в розмірі 3 150 гривень.
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції № 16503 від 06.02.2026 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 328 гривень (а. с. 2). Вказана сума судового збору була зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (а. с. 1).
Згідно з пунктом 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 328 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з наступного розрахунку: 13 345,20 гривень х 100 : 22 670,70 гривень = 58,87% (відсоток розміру задоволеного позову); 3 328 гривень х 58,87 % (відсоток розміру задоволеного позову):100 % = 1 959,19 гривень (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову).
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором про споживчий кредит № 100414109 від 28.02.2025 в розмірі 13 345,20 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000 гривень, заборгованості за процентами, нарахованими за період з 28.02.2025 по 28.07.2025, у розмірі 4 195,20 гривень, заборгованості по комісії за надання кредиту, нарахованої 28.02.2025 в розмірі 1 000 гривень, заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості, нарахованої за період з 28.02.2025 по 28.07.2025, в розмірі 3 150 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 959 гривень 19 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок № 30.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення суду складено 15 травня 2026 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька