Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7778/26
12 травня 2026 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026100070000623, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України про арешт майна,
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026100070000623, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 09.05.2026 близько 23 години, невстановлена особа, перебуваючи біля багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Сергія Данченка, 3, грубо порушила громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, шляхом здійснення пострілів з предмета схожого на вогнепальну зброю.
10.05.2026 слідчим слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 було проведено огляд місця події в період часу з 00 год 16 хв. по 00 год 45 хв. за адресою: АДРЕСА_1, під час якого було вилучено:
- ніж, який поміщено до паперового конверту;
- кофту із капюшоном, яку поміщено до паперового конверту;
- 3 гільзи, які поміщено до сейф-пакету KMV 10052547;
- 2 гільзи, які поміщено до сейф-пакету KMV 10052548.
10.05.2026 вилучені речі визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, оскільки вони мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні і можуть бути використані як доказ під час судового розгляду.
Вищевказане майно не відповідає критеріям майна, на яке, відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, накладення арешту заборонено.
У судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без своєї участі.
Власник майна ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, на момент розгляду клопотання відносно нього обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
З огляду на викладене, враховуючи специфіку даного кримінального провадження, положення ч. 4 ст. 107 КПК України слідча суддя розглянула клопотання за відсутності учасників процесу та без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання та всі долучені до нього документи, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктами 1-2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України відповідно.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду (ч. 5 ст. 237 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як встановлено слідчою суддею, у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження за № 12026100070000623, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.05.2026.
Відповідно до постанови слідчого слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 10.05.2026 року речі, а саме: ніж, який поміщено до паперового конверту, кофту із капюшоном, яку поміщено до паперового конверту, 3 гільзи, які поміщено до сейф-пакету KMV 10052547, 2 гільзи, які поміщено до сейф-пакету KMV 10052548, визнано речовими доказами у кримінальному проваджені № 12026100070000623від 10.05.2026.
Із урахуванням наведеного, на даному етапі досудового розслідування слідча суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого про те, що вказане майно має значення для встановлення істини у кримінальному провадженні і може бути використане, як доказ під час судового розгляду.
Ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту на вказане на таке майно, є реальна загроза його подальшого відчуження, розпорядження та/або користування майном, що може істотно ускладнити або унеможливити виконання завдань кримінального провадження. Відповідно накладення арешту позбавляє власника майна можливості розпоряджатися та користуватися цим майном. Отже, може бути виконане завдання арешту майна - збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
У відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Із урахуванням наведеного, слідча суддя дійшла висновку, що слідчим, у відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а тому незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, у зв'язку з чим накладення арешту на вказане майно є необхідною умовою досягнення дієвості кримінального провадження.
Слідча суддя також враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі наведеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідча суддя дійшла висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно, а саме: ніж, який поміщено до паперового конверту, кофту із капюшоном, яку поміщено до паперового конверту, 3 гільзи, які поміщено до сейф-пакету KMV 10052547, 2 гільзи, які поміщено до сейф-пакету KMV 10052548, а тому клопотання підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Керуючись ст. 170, 173, 175, 309, 370 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026100070000623, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучено під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
-ніж, який поміщено до паперового конверту;
-кофту із капюшоном, яку поміщено до паперового конверту;
-3 гільзи, які поміщено до сейф-пакету KMV 10052547;
-2 гільзи, які поміщено до сейф-пакету KMV 10052548.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1