Справа № 758/8388/24
14 травня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Будзан Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Топоровського М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сенченко Альони Сергіївни про відвід головуючого судді Ковбасюк О.О. від розгляду цивільної справи № 758/8388/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, -
У провадженні Подільського районного суду м. Києва (головуючий суддя Ковбасюк О.О.) перебуває цивільна справа № 758/8388/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.
07 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сенченко Альона Сергіївна подала до суду заяву про відвід головуючого судді Ковбасюк О.О. у вказаній справі.
В обґрунтування заяви про відвід, представник позивача зазначає, що має обґрунтовані сумніви в об'єктивності та неупередженості судді Ковбасюк О.О., оскільки після призначення справи до розгляду по суті її розгляд відкладався виключно з підстав не залежних від волі сторін, а саме з ініціативи головуючого у справі судді, при цьому такі підстави ставали відомі позивачу в день проведення судового засідання. Таким чином, тривале невмотивоване затягування розгляду справи №758/8388/24 за відсутності будь-яких об'єктивних підстав для такого зволікання саме по собі свідчить про порушення принципу справедливого судочинства та в сукупності з іншими обставинами, викладеними у заяві, дає підстави ставити під сумнів об'єктивність та безсторонність головуючого у цій справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2026 року вирішення питання про відвід головуючого у справі судді Ковбасюк О.О. передано для розгляду судді Будзан Л.Д.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому, відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України, розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву про відвід судді, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
При цьому, Європейський суд з прав людини у справі «Хаушильдт проти Данії» (справа № 11/1987/134/188, скарга № 10486/83) наголошував, що суду потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому, враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини в п. 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Водночас, представник позивача у своїй заяві не наводить пояснень, в чому саме полягає необ'єктивність та упередженість судді в результаті розгляду даної справи, які саме обставини викликають сумнів у неупередженості та необ'єктивності.
За таких обставин, суд вважає, що мотиви, з яких заявлений відвід головуючому судді Ковбасюк О.О., а саме те, що, на думку представника позивача головуючою у справі тривало невмотивовано затягується розгляд справи №758/8388/24 за відсутності будь-яких об'єктивних підстав для цього, не є підставою для відводу судді Ковбасюк О.О. у даній справі.
Таким чином, судом не встановлено будь-яких обставин чи фактів, що можуть викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Ковбасюк О.О. при розгляді вказаної справи, а доводи представника позивача фактично зводяться до її незгоди з процесуальними рішеннями судді.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сенченко Альони Сергіївни про відвід головуючого судді Ковбасюк О.О. від розгляду цивільної справи № 758/8388/24, слід відмовити.
Керуючись ст. 36, 39, 40, 259-261, 353 ЦПК України,-
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сенченко Альони Сергіївни про відвід головуючого судді Ковбасюк О.О. від розгляду цивільної справи № 758/8388/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, відмовити.
Розгляд цивільної справи № 758/8388/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, проводити у тому ж складі суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Л.Д. Будзан