печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12517/26-ц
пр. № 2-7702/26
11 березня 2026 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Гуртова Т. І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Перша Київська державна нотаріальна контора (адреса: 01135, м. Київ, просп. Берестейский, буд.11), про визнання права власності в порядку спадкування,
До Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , щодо якого заявлено вимогу про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на 1/8 частину квартири.
Позовна заява підписана та подана представником позивача ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності від 11.02.2026, виданої приватним нотаріусом Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Разом із тим, під час розгляду спорів, що виникають з цивільних правовідносин, представництво особи, яка не є адвокатом, допускається лише у випадках, прямо передбачених процесуальним законом, зокрема у малозначних справах.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними є справи незначної складності, визнані судом малозначними, а також справи, у яких ціна позову не перевищує встановленого законом розміру.
Так, для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом даного спору є визнання права власності в порядку спадкування, тобто спір щодо набуття права власності на спадкове майно.
Визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом судового захисту та застосовується за наявності перешкод для оформлення спадщини у нотаріальному порядку. Зазначена категорія справ потребує встановлення обставин щодо складу спадкового майна, кола спадкоємців, факту прийняття спадщини, правових підстав набуття права власності, дослідження значного обсягу доказів та застосування норм спадкового права, що свідчить про складність такого спору.
Крім того, відповідно до п. 2, 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування, а також справи, в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу, що предметом позову є визнання права власності в порядку спадкування.
Також, слід врахувати, що вартість спадкового майна оцінена в 883 300 грн, що, з огляду на прожитковий мінімум для працездатних осіб, який в 2026 році становить 3328, перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 832 000 грн.
Отже, справа не належить до категорії малозначних у розумінні положень ст. 19, 274 ЦПК України.
Матеріали позовної заяви не містять доказів того, що особа, яка підписала та подала позовну заяву від імені позивача, має статус адвоката або є законним представником позивача у розумінні цивільного процесуального законодавства.
З огляду на характер спору дана справа не є справою незначної складності у розумінні ч. 6 ст. 19 ЦПК України, а відтак представництво у ній здійснюється за правилами професійної правничої допомоги відповідно до ст. 60 ЦПК України.
Сам по собі факт наявності довіреності не наділяє особу правом здійснювати представництво інтересів іншої особи у суді у справах, в яких таке представництво відповідно до закону здійснюється виключно адвокатом.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, якщо її подано або підписано особою, яка не має права її підписувати.
За таких обставин позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. 19, 60, 62, 175, 177, п. 1 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 274, 260-261, 354-355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Перша Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування - повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення зазначених недоліків у порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Тетяна ГУРТОВА