печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26291/26-к
пр. 1-кс-28982/26
14 травня 2026 року
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань та інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , яке погоджене заступником Генерального прокурора ОСОБА_4 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42026140000000046 від 24.02.2026,
Учасники судового провадження: слідчий ОСОБА_3 ,
До провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026140000000046 від 24.02.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом виконувача обов'язків керівника Львівської обласної прокуратури №1643к від 14.08.2025 ОСОБА_5 з 18.08.2025 призначено на посаду прокурора Шептицької окружної прокуратури Львівської області, на якій він перебуває по даний час.
Прокурор, відповідно до ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України та ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», є службовою особою та працівником правоохоронного органу.
Пунктами 1.5., 1.7. та 1.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР) встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Водії зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. п. «б» та «д» п. 2.3 ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, а також не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Згідно з вимогами п. п. 12.1., 12.2., 12.3. ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Однак, водій ОСОБА_5 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив вищевказані вимоги правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинула неповнолітня особа та спричинено тяжкі тілесні ушкодження малолітньому потерпілому за наступних обставин.
Так, 24.02.2026 близько 19:00 год прокурор Шептицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом марки «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним автодорогою М-09 сполученням «Тернопіль-Львів-Рава-Руська» із сторони м. Жовква Львівської області в напрямку м. Львів, поблизу с. Смереків Львівського району (Е-372 км), грубо порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: Розділу 1 п. 1.5, 1.7. (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, водії зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як зокрема пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей); Розділу 2 п. 2.3 б) (бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), д) (не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху); Розділу 12 п.п. 12.1, 12.2, 12.3 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди), які виразилися в тому, що він будучи неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, зокрема появу на проїзній частині неповнолітніх пішоходів, не дотримався безпечної швидкості руху, не вжив заходів до зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду пішоходів, внаслідок чого відбулась дорожньо-транспортна пригода - наїзд вказаним транспортним засобом на неповнолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які переходили проїзну частину дороги справа наліво відносно напрямку руху автомобіля.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, неповнолітня ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодженні, від яких померла на місці події, а малолітній ОСОБА_7 , отримав тілесні ушкодження, з якими госпіталізований у КНП «Перше територіальне медичне об'єднання м. Львова» ВП «Лікарня святого Миколая», зокрема: закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку, множинні переломи склепіння та основи черепа, перелом лицевого черепа, пневмоцефалія, контузійне геморагічне вогнище лобної частки зліва, переорбітальна гематома зліва, множинні забійні садна обличчя та грудної клітки. Вказані тілесні ушкодження відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 № 370, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
24.02.2026 о 20 год. 00 хв. ОСОБА_5 після вчинення злочину затримано в порядку ст. 208 КПК України за адресою: Львівська область, Львівський район, поблизу с. Смереків, на автодорозі Тернопіль-Львів-Рава Руська.
Таким чином, ОСОБА_5 будучи особою, яка керує транспортним засобом, підозрюється в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть неповнолітньої ОСОБА_6 та заподіяло тяжкі тілесні ушкодження малолітньому ОСОБА_7 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ураховуючи вищевказане, відповідно до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором 25.02.2026 здійснено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного тяжкого злочину, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть неповнолітньої ОСОБА_6 та заподіяло тяжкі тілесні ушкодження малолітньому ОСОБА_7 .
Слідчий зазначає, що необхідним є проведення низки слідчих та процесуальних дій з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки і забезпечення прийняття законного та неупередженого процесуального рішення, а тому для проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій необхідний строк не менше 6 місяців.
У судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання в повному обсязі, з викладених у ньому підстав. Вважає необхідним продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні до 6 місяців, який буде достатнім для встановлення істини у даному кримінальному провадженні.
Підозрюваний та його захисник при вирішенні питання про продовження строку досудового розслідування, поклалися на розсуд суду, про що направили відповідну заяву.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Клопотання слідчого відповідає вимогам, зазначеним у ч. 2 ст. 295-1 КПК України та підлягає розгляду Печерським районним судом міста Києва.
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026140000000046 від 24.02.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У даному кримінальному провадженні, слідчим за погодженням з прокурором 25.02.2026 здійснено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного тяжкого злочину, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть неповнолітньої ОСОБА_6 та заподіяло тяжкі тілесні ушкодження малолітньому ОСОБА_7 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Кримінальне правопорушення, про підозру у вчиненні якого повідомлено ОСОБА_5 , відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.02.2026 та схемою до нього; протоколом огляду трупа ОСОБА_6 від 24.02.2026; висновком судово-медичної експертизи № 20260214010400010 від 25.03.2026; висновком судово-медичної експертизи № 246/2026-ім від 03.03.2026; висновком судово-медичної експертизи № 503/2026 від 23.03.2026; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; протоколом затримання ОСОБА_5 від 24.02.2026.
Допитаний в якості підозрюваного 25.02.2026, ОСОБА_5 повідомив, що 24.02.2026 близько 18 год він виїхав із роботи (м. Сокаль Львівської області) та рухався транспортним засобом марки Skoda модель Superb з номерним знаком НОМЕР_1 до м. Львова автодорогою сполученням «Тернопіль-Львів-Рава-Руська». Рух здійснювався у темну пору доби, дорожнє покриття було мокрим, падав дрібний дощ, температура повітря становила приблизно +1 С. На одному із проміжку автодороги поблизу с. Смереків, рухаючись в сторону м. Львова із включеними ближнім світлом фар, із включеними двірниками, миттєво побачив силуети двох людей одягнутих в темний одяг, які перебігали проїзну частину дороги справа на ліво відповідно до напрямку його руху і в момент виникнення небезпеки застосував гальмування, і в цей час відбувся наїзд на вказаних людей, тобто наїзд відбувся одночасно із початком гальмування. В процесі гальмування автомобіль занесло в праву сторону автодороги та в подальшому розвернуло в протилежний напрямок. Після повної зупинки автомобіля, ОСОБА_5 вибіг на дорогу та побачив травмовану дівчину, підійшовши до неї остання була без ознак життя. Після чого на проїжджій частині дороги підбіг до дитини - хлопчика рухами подавав ознаки життя. В подальшому він зателефонував у медичний заклад та викликав медичних працівників, також аналогічним способом повідомив в органи поліції. Можливо рухався на вказаному транспортному засобі зі швидкістю 80 км/год, в залежності від ділянки дороги.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Слідчий суддя зауважує та звертає увагу, що на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу або ж продовження строків досудового розслідування.
З огляду на наведене, слідчий суддя доходить висновку, що вказані матеріали є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозр у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.
Постановою заступника Генерального прокурора від 14.04.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42026140000000046 продовжено до трьох місяців, а саме до 24.05.2026 включно.
У ході досудового розслідування проведено значну кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак через особливу складність кримінального провадження завершити досудове розслідування до вказаного строку не видається можливим.
Необхідним є проведення низки слідчих та процесуальних дій з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки і забезпечення прийняття законного та неупередженого процесуального рішення.
Зокрема, цього строку недостатньо для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, проведення усіх необхідних слідчих та процесуальних дій для повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин справи.
На цей час у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне:
- отримати висновок судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» відповідно до постанови від 04.03.2026;
- отримати висновок комплексної (автотехнічної, транспортно-трасологічної) експертизи відповідно до постанови від 04.03.2026;
- отримати висновок судової медико-криміналістичної експертизи відповідно до постанови від 10.04.2026;
- отримати висновок судової медико-криміналістичної експертизи відповідно до постанови від 10.04.2026;
- провести слідчий експеримент, шляхом відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, що вимагає ретельної організації проведення цієї слідчої дії;
- допитати підозрюваного ОСОБА_5 та інших осіб з урахуванням отриманих результатів експертиз;
- провести слідчі (розшукові) та процесуальні дії, направлені на отримання додаткових матеріалів, які підтверджують чи спростовують факт вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення;
- виконати інші слідчі та процесуальні дії у кримінальному провадженні, необхідність у яких виникне під час здійснення досудового розслідування;
- після отримання результатів експертизи, з урахуванням зібраних у провадженні доказів здійснити остаточну кваліфікацію дій підозрюваного ОСОБА_5 ;
- скласти та вручити підозрюваному ОСОБА_5 остаточну редакцію повідомлення про підозру та допитати з приводу обставин, викладених у новій підозрі, а також здобутих нових доказів у кримінальному провадженні;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України з підозрюваним та його захисниками.
Викладені у клопотанні слідчі та процесуальні дії, виконання яких планується, є важливими для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ст. 91 КПК України, зокрема встановлення вичерпного кола причетних осіб, мотивів і мети вчинення злочину.
Проведення вказаних слідчих та процесуальних дій спрямовано на забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для збирання додаткових доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду.
Вказані процесуальні дії у кримінальному провадженні, у зв'язку з особливою складністю провадження не були закінчені в тримісячний строк досудового розслідування, через специфіку кримінального правопорушення, яке вчинено в умовах неочевидності, тривалість проведення експертиз, необхідність проведення вищевказаних слідчих і процесуальних дій та інші об'єктивні причини.
Слідчий суддя бере до уваги доводи сторони обвинувачення про те, що протягом зазначеного строку досудового розслідування вищевказані слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії не виявилось за можливе виконати у зв'язку з об'єктивними обставинами.
Відповідно до частини першої статті 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців.
Строк досудового розслідування в кримінальному провадженні обчислюється з дня першого повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, тобто 25.02.2026.
Злочин, який інкримінується підозрюваним у даному кримінальному провадженні, у відповідності до ст. 12 КК України відноситься зокрема до категорії тяжких.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 294 КПК України якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу: до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора.
Згідно ст. 295-1 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у разі його протиправності та необґрунтованості. Крім підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.
Таким чином, в судовому засіданні стороною обвинувачення було доведено те, що вказані в клопотанні дії не могли бути виконанні в строк, визначений в ухвалі суду з урахуванням об'єктивних причин та у зв'язку з значним їх обсягом.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що вимоги щодо проведення розслідування не є обов'язком досягнення результату, але обов'язком вжиття заходів. Іншими словами, державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, проведення допитів свідків та інше.
Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано й у підпункті «а» пункту 3статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною. З даного приводу Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25 липня 2000 року у справі «Маттоціа проти Італії» зазначив, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.». При цьому, Європейський суд з прав людини також вказав «…межі гарантій, передбачених підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції, мають оцінюватись, зокрема, у світлі більш загального права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. У кримінальних справах надання повної та докладної інформації щодо висунутих особі обвинувачень, які в подальшому можуть бути сприйняті судом як юридична кваліфікація діяння, є неодмінною передумовою забезпечення справедливості провадження.» (рішення: від 9 березня 2011 року у справі «Жупнік проти України», від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»).
Окрім того, слідчий суддя вважає, що додатковий строк для проведення значного обсягу слідчих та процесуальних дій є необхідним для забезпечення зокрема й завдань кримінального провадження, тобто захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушень, обсяг слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, що органу досудового розслідування необхідно виконати для забезпечення повноти досудового розслідування, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити та продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42026140000000046 від 24.02.2026, до 6 (шести) місяців, який буде достатнім для досягнення цілей, завдань кримінального провадження.
Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують та не заперечувались.
Керуючись ст. 294, 295-1, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42026140000000046 від 24.02.2026 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, до шести місяців, тобто до 24.08.2026.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1