печерський районний суд міста києва
757/25264/26-к
1-кс-28106/26
11 травня 2026 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 27.02.2026 та зобов'язання вчинити дії,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 27.02.2026 та зобов'язання вчинити дії.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Особа, яка подала скаргу, звернувся до слідчого судді в порядку статті 303 КПК України та просить, далі по тексту:
«1. Визнати протиправною бездіяльність Генерального прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР за моєю заявою від 27 лютого 2026 року по злочинам зі сторони народної депутатки України ОСОБА_3 по статті 209 ККУ (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) і зі сторони брата народної депутатки України ОСОБА_3 по статті 209 ККУ (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) і по стаття 212 ККУ (ухилення від сплати податків).
2. Зобов'язати Генерального прокурора виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести відповідні відомості до ЄРДР по злочинам зі сторони народної депутатки України ОСОБА_3 по статті 209 ККУ (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом), зі сторони брата народної депутатки України ОСОБА_3 по статті 209 ККУ (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) і по стаття 212 ККУ (ухилення від сплати податків).»
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною першою статті 303 КПК України.
Зокрема, предметом такого оскарження є бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, а також рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; про закриття кримінального провадження; про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; про відмову у визнанні потерпілим; про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, а також повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру та рішення, дії чи бездіяльність при застосуванні заходів безпеки. Даний перелік, визначений КПК України, є вичерпним.
Частина друга зазначеної статті встановлює заборону розгляду під час досудового розслідування скарг на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора. Такі скарги можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді, згідно з правилами статей 314-316 зазначеного Кодексу.
Зазначені обставини також кореспондуються і з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, відображеної у постанові від 26.03.2019 по справі № 807/1456/17, які беруться слідчим суддею до уваги в силу вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, згідно якої наведений у частині першій статті 303 КПК України перелік рішень, дій або бездіяльності, що можуть бути предметом судового оскарження, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У частині другій статті 303 КПК України закріплена пряма заборона окремого оскарження інших рішень, дій або бездіяльності слідчого, прокурора.
Частиною другою статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Частиною першою статті 36, частиною п'ятою статті 40 КПК України, частиною четвертою статті 40-1 КПК України визначено, що прокурор, слідчий та дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий, дізнавач або прокурор самостійно.
Згідно з частиною першою статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
За змістом вказаної норми, обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, незалежно від того, чи відносяться розслідування фактів про повідомлені кримінальні правопорушення до територіальної юрисдикції або процесуальної компетенції органу, до якого надійшла заява чи повідомлення.
Частиною другою статті 60 КПК України передбачено, що заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Водночас з матеріалів скарги встановлено, що вказані вимоги вже були предметом розгляду та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.02.2026 у справі № 757/13735/26-к скаргу задоволено, зобов'язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_2 від 27.02.2026 та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової (юридичної) визначеності. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Як зазначено у пункті 61 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії», право на справедливий розгляд у суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, з-поміж іншого, верховенство права як частину спільної спадщини договірних сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.
Ураховуючи, що ініційоване у скарзі питання вже було предметом судового розгляду, за результатами якого ухвалено судове рішення, яке не підлягає оскарженню і є остаточним, та відповідно до імперативних норм Конституції України, а саме статті 129-1 є обов'язковим до виконання, слідчий суддя дійшов висновку, що вказана у скарзі вимога не може бути предметом повторного розгляду.
Крім того, що стосується вимог скарги про визнання протиправною бездіяльності Генерального прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя звертає увагу, що частиною другою статті 307 КПК України визначені види рішень, які слідчий суддя має право прийняти за наслідками розгляду скарги, таким чином право визнання бездіяльності протиправною чинним кримінальним процесуальним кодексом слідчому судді не надано.
Відповідно до частини четвертої статті 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо вона подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
Керуючись статтями 24, 26, 303, 304, 307, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 27.02.2026 та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1