печерський районний суд міста києва
757/20967/26-к
1-кс-24775/26
16 квітня 2026 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62025100130001489 від 17.03.2025,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62025100130001489 від 17.03.2025, без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100130001489 від 17.03.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.07.2024 № 221 солдат ОСОБА_4 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 відповідно до розпорядження начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 15.07.2024 № 11120дск призначений на посаду у розпорядження командира військової частини.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.12.2024 № 360 солдат ОСОБА_4 призначений на посаду стрільця - номера обслуги 2 механізованого відділення З механізованого взводу 12 механізованої роти 4 механізованого батальйону.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.12.2024 № 363 солдат ОСОБА_4 , стрілець - номер обслуги 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 12 механізованої роти 4 механізованого батальйону, вибув у відрядження до ОТУ «Старобільськ» згідно з бойовим розпорядженням командира Окремої президентської бригади № 1/193т/пу від 29.06.2024, з 13.12.2024.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.01.2025 № 5 солдат ОСОБА_4 , стрілець - номер обслуги 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 12 механізованої роти 4 механізованого батальйону, госпіталізований до військової частини НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Надалі, в період з 07.01.2025 по 13.01.2025 солдат ОСОБА_4 , стрілець - номер обслуги 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 12 механізованої роти 4 механізованого батальйону проходив лікування у КНП «МКЛ № 4» в м. Дніпро.
Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог статей 65,68 Конституції України, статті 17 Закону України «Про оборону України», статей 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, як зазначає слідчий, в порушення указаних вимог закону, солдат ОСОБА_4 , стрілець - номер обслуги 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 12 механізованої роти 4 механізованого батальйону, вчинив злочин проти встановленого порядку несення військової служби за таких обставин.
У ході досудового розслідування встановлено, що під час дії воєнного стану старшина першої статті солдат ОСОБА_4 , стрілець - номер обслуги 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 12 механізованої роти 4 механізованого батальйону, у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, без поважних причин і без дозволу відповідних командирів (начальників), будучи виписаним 13.01.2025 КНП «МКЛ № 4» в м. Дніпро, де проходив лікування у зв'язку з пораненням, не прибув до військової частини НОМЕР_1 до пункту тимчасової дислокації в АДРЕСА_2 по теперішній час. На телефонні дзвінки не відповідає, час проводить на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби, жодних заходів для повернення до місця служби не вживає та за наявності реальної можливості не звертався до правоохоронних органів, інших державних органів чи органів військового управління станом на теперішній час.
15.04.2026 о 06 год 35 хв солдата ОСОБА_4 затримано слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за адресою: АДРЕСА_3 .
26.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
06.03.2026 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук, досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено.
15.04.2026 в зв'язку з затриманням підозрюваного ОСОБА_4 досудове розслідування відновлено.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказані ризики слідчий обґрунтовує наступним.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та знаючи про тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його судом винним, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, тим самим може вчинити ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому необхідно врахувати те, що ОСОБА_4 переховувався від органів досудового розслідування у зв'язку з тим, що проходить службу у Збройних Силах України, тобто являться військовослужбовцем, перебуває у задовільному стані здоров'я, до військової частини, правоохоронних органів, органів військового правопорядку самостійно не прибув. Наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 та свідки у кримінальному провадженні є військовослужбовцями, які проходять службу в одній військовій частині. Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує, у подальшому може знову вчинити інше кримінальне правопорушення, у разі переховування ним від органу досудового розслідування та/або суду.
Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку сторони обвинувачення, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, суспільний інтерес, високий рівень суспільної небезпечності інкримінованого кримінального правопорушення, а також з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування дійшов висновку, що для досягнення цілей, визначених статтею 177 КПК України, щодо підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник підозрюваного заперечувала щодо задоволення клопотання, зазначивши, що ризики не доведені, підозра необґрунтована, тому просила відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
15.04.2026 о 06 год 35 хв солдата ОСОБА_4 затримано слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за адресою: м. Київ, просп. Правди, 35, кв. 125.
26.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
06.03.2026 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук, досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено.
15.04.2026 в зв'язку з затриманням підозрюваного ОСОБА_4 досудове розслідування відновлено.
Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ураховуючи, що відповідно до частини п'ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень частини п'ятої статті 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
- актом службового розслідування та додатками до нього;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколом обшуку від 15.04.2026;
- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах, а також з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі статтею 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Відтак, вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, а саме те, що останній може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених статтею 2 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дані, які характеризують особу останнього, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, сімейний стан, характер діяння, високий рівень суспільної небезпечності інкримінованого кримінального правопорушення, а також суспільний інтерес викликаний інкримінованим йому злочином.
Крім того, враховує й те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити дії передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Водночас, вивченням даних про особу підозрюваного, встановлено, що доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.
Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Крім того, відповідно до положень частини четвертої статті 183, частини четвертої статті 199 КПК України слідчий суддя, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує фактичні обставини кримінального провадження, суспільний інтерес інкримінованого діяння, вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до частини восьмої статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Питання доведення винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись статтею 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 04.06.2026 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025100130001489 від 17.03.2025, з утриманням на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а при наявності медичних показань у спеціально відведених кімнатах, які забезпечують надання медичної допомоги.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1