Справа №:755/7012/26
Провадження №: 2-н/755/154/26
"15" травня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 160-164 Цивільного процесуального кодексу України за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ», -
До Дніпровського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ», яка 14.05.2026 передана у провадження судді Коваленко І.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2026.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, доходжу наступного.
Згідно частини 3 статті 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до частин 1, 2 статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23.12.2011, до заяви про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання. Відсутність документів, що підтверджують наявність суб'єктного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб'єктного права, або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, вказує на наявність спору про право.
Таким чином, судом видаються судові накази у разі відсутності між сторонами спору про право, та за наявності документів на підтвердження перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а також документів, що вказують на розмір нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати.
При цьому слід враховувати, що у наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог, тобто таких, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
Документи, що додаються до заяви про видачу судового наказу, є письмовими доказами, які мають підтверджувати не тільки факт настання права вимоги стягувача, а й розмір обов'язків боржника; відсутність необхідності їх дослідження та аналізу. Докази, що подаються заявником, повинні бути безспірними, оскільки тільки такі докази можуть свідчити про безспірність стягнення та відсутність потреби в їх дослідженні.
Під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Також суд не наділений повноваженнями в межах наказного провадження здійснювати розрахунки сум.
Обґрунтовуючи заяву про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, заявник посилається на те, що у період з 07.05.2024 по 11.12.2025 він знаходився в трудових відносинах з ДП «УКРСПИРТ» та працював на посаді виконувача обов'язків директора. Під час знаходження заявника у трудових правовідносинах з ДП «УКРСПИРТ» йому в період з травня 2024 року по грудень 2025 року була нарахована заробітна плат в розмірі - 714 650,16 грн., з якої утримано: 128 637,02 грн. - ПДФО, 27 006,63 грн. - військового збору та виплачено 40 000 грн., заробітної плати. Заборгованість по заробітній платі ДП «УКРСПИРТ» перед Заявником станом на 10.03.2026 з урахуванням утримання ПДФО та військового збору становить - 519 006,51 грн. 11.12.2025 заявника звільнено відповідно до наказу Фонду державного майна України № 2240 від 11.12.2025 «Про вирішення кадрових питань державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ». Заявник вважає, що ДП «УКРСПИРТ» зобов'язано виплатити йому нараховану та невиплачену заробітну плату в день звільнення, однак по даний час виплата всіх належних сум не проведена.
Заявник на підтвердження заявлених вимог долучає довідку від 12.12.2025 видану в.о. директора ОСОБА_2 та в.о. головного бухгалтера ДП «УКРСПИРТ» ОСОБА_3, у якій підтверджується, що ОСОБА_1 працював у ДП «УКРСПИРТ» з 07.05.2024 по 11.12.2025 на посаді в.о. директора, та заборгованість по невиплаченій заробітній платі станом на 11.12.2025 становить 519 006,51 грн.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, з заявою про видачу судового наказу ОСОБА_1 звернувся через систему «Електронний суд» 11.03.2026, проте в підтвердження факту існування заборгованості долучає довідку від 12.12.2025.
З огляду на те, що заявник не долучає жодних доказів на підтвердження того, що станом на момент звернення до суду із даною заявою, заробітна плата йому не виплачена, суд не має можливості встановити наявність такої заборгованості у безспірному порядку.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
З огляду на викладене суддя приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу, оскільки заявником не долучено доказів, що заробітна плата не виплачена на момент звернення до суду.
У відповідності до частини 1 статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 162, 163, 165, 166, 186, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ».
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя: