Справа № 356/1151/25
Номер провадження: 2/365/227/26
іменем України
15 травня 2026 року селище Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Солдатової Т.М.
за участі секретаря судових засідань Матвієнко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
03 грудня 2025 року (через систему «Електронний суд») позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» в особі уповноваженого представника Медведєвої Н.О. звернувся до Березанського міського суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №16.02.2025-100002251 від 16.02.2025 у розмірі 12400,00 грн та судові витрати.
В обґрунтування позову зазначає, що ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 16.02.2025 р. уклали Кредитний договір (оферти) №16.02.2025-100002251 відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 4000,00 грн (шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5169-36ХХ-ХХХХ-9959) строком на 140 днів.
Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту - 16/02/2025; 2. Сума кредиту - 4000,00 грн; 3. Строк на який надається кредит - 140 днів з дати його надання; 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 05.07.2025; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Продовження (лонгація, пролонгація) строку договору не передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Кредитодавець також інформує Позичальника про зміну строку повернення Кредиту шляхом відправлення повідомлення в особистий кабінет Позичальника на вебсайті Кредитодавця, який є створеним на момент укладення даного кредитного договору або створюється Позичальнику при укладенні ним даного договору, та є обраним за згодою з Позичальником каналом для комунікації, для відправлення повідомлень про зміну строку повернення Кредиту та строку виплати кредиту. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача. 6. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - «процентна ставка»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 7. Комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - «Комісія»; економічна сутність - плата за надання кредиту) - 20% від суми кредиту та дорівнює 800,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. 8. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір, крім продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування та строку виплати кредиту у порядку, передбаченому договором. 9. Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг. 10. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,87% = (4890,91/4000)/140 х 100%. 11. Проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховується шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. 15. Неустойка: 40,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. У свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на момент пред'явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 12400,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000,00 грн, по процентам у сумі 5600,00 грн, по комісії (пов'язаної з наданням кредиту) в розмірі 800,00 грн, по неустойці в сумі 2000,00 грн.
Законом України № 3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» були внесені зміни до ЗУ «Про споживче кредитування», зокрема до Прикінцевих та перехідних положень.
На підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов'язань.
Кредитний договір з відповідачем був укладений після набрання чинності змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому вимога позивача про стягнення неустойки, на думку останнього, є правомірною, з огляду також на те, що нормами ЦК України врегульовано загальне питання про звільнення від сплати неустойки позичальників при отриманні кредиту (позики), в той час як Закон України «Про споживче кредитування» є спеціальною нормою, яка регулює питання щодо загальних правових та організаційних засад споживчого кредитування.
Відповідно до умов кредитного договору, з відповідачем був укладений саме споживчий кредитний договір, тобто у кредит були отримані гроші для придбання товарів (робіт, послу) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльність або виконанням обов'язків найманого працівника, а тому в цьому випадку мають застосовуватись саме норми ЗУ «Про споживче кредитування».
Позичальником документи, що складають кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий - 0635633435.
ОСОБА_1 , використовуючи електронний підпис одноразовим ідентифікатором, 16.02.2025 року підписала Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтвердила укладення кредитного договору та отримала на свій рахунок кошти у розмірі 4000,00 грн, а отже акцептувала умови договору. Кожна сторінка договору була підписана вищезазначеним ідентифікатором.
Позичальник ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №16.02.2025-100002251 пройшла ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку.
Під час ідентифікації ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.
Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи: 2422,40 грн - судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу - орієнтовно 6000,00 грн. Повідомляє, що докази понесення судових витрат у відповідності до ч. 8 ст. 141 та ч. 1 ст. 246 ЦПК України будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення, оскільки за домовленістю сторін, оплата правової допомоги здійснюється після винесення судом позитивного рішення за позовом.
Ухвалою судді Березанського міського суду Київської області від 10.12.2025 року справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Згурівського районного суду Київської області.
Ухвалою судді Згурівського районного суду Київської області від 12.01.2026 року було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам визначено строки для подання заяв по суті справи.
06.02.2026 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 у якій остання зазначила, що з поважних причин не має можливості прибути у судове засідання, призначене на 11 лютого 2026 року та просила розглянути справу за її відсутності на підставі поданих нею письмових пояснень та заяв, проте водночас останні подані не були.
У судове засідання позивач свого представника не направив, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку, у позовній заяві представник позивача Медведєва Н.О. просила проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», проти ухвалення заочного рішення сторона позивача не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи у її відсутність не подавала.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
В силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин, відзиву до суду не подав та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Провівши заочний розгляд справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію на веб-сайті кредитодавця ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» https://sgroshi.com.ua/ua/ за допомогою системи BankID (а.с. 24), та 16.02.2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та визначеному в п. 2.3 оферти, було укладено електронний кредитний договір №16.02.2025-100002251 (а.с. 13-19), складовими якого є: пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта); заявка кредитного договору (кредитної лінії); відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт).
Відповідно до п. 22 акцепту додатком до даного кредитного договору є інформаційне повідомлення позичальника. У додатку до кредитного договору позичальника позичальник ОСОБА_1 , зокрема, зазначила: контактні телефони позичальника, інформацію про місце роботи позичальника, персональні дані третіх (включаючи близьких) осіб, окрема згода кожної з яких на обробку їх персональних даних та на взаємодію з ТОВ «Споживчий центр» отримана позичальником до передачі таких персональних даних ТОВ «Споживчий центр» (а.с. 18 (зворотній бік)-19).
Відповідно до п. 1.1 оферти дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) є пропозицією ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст. 634 ЦК України, ні публічним договором у розумінні ст. 633 ЦК України. Підписання споживачем даної пропозиції (оферти) передбачає надання його згоди на зазначені умови надання споживчого кредиту (п. 1.13 оферти).
Згідно з пунктом 4.1 оферти кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5169-36ХХ-ХХХХ-9959.
Відповідно до заявки та акцепту, які за змістом є повністю ідентичними, кредитор надає позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту - 4000,00 грн строком на 140 днів з дати його надання (16/02/2025). Дата повернення (виплати) кредиту - 05.07.2025 (п. 1- 4 акцепту).
Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Продовження (лонгація, пролонгація) строку договору не передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Кредитодавець також інформує Позичальника про зміну строку повернення Кредиту шляхом відправлення повідомлення в особистий кабінет Позичальника на вебсайті Кредитодавця, який є створеним на момент укладення даного кредитного договору або створюється Позичальнику при укладенні ним даного договору, та є обраним за згодою з Позичальником каналом для комунікації, для відправлення повідомлень про зміну строку повернення Кредиту та строку виплати кредиту. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача (п. 5 акцепту).
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - «процентна ставка»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п. 6 акцепту).
Комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - «Комісія»; економічна сутність - плата за надання кредиту) - 20% від суми кредиту та дорівнює 800,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту (п. 7 акцепту).
Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,87% = (4860,61/4000)/140 х 100% (п. 10 акцепту).
Проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховується шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді (п. 11 акцепту).
У п. 12 акцепту погоджено графік платежів.
Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір, крім продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування та строку виплати кредиту у порядку, передбаченому договором (п. 8 акцепту).
Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг (п. 9 акцепту).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 7910,07%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 8890,91 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 4890,91 грн (п. 14 акцепту).
Неустойка: 40,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 365% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України встановлюється законом (п. 15,16 акцепту).
Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 5169-36ХХ-ХХХХ-9959.
Спосіб ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему Bank ID НБУ (п. 18 заявки та п. 18 акцепту).
ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов'язання за кредитним договором №16.02.2025-100002251 від 16.02.2025 року виконало в повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 4000,00 грн на підставі та на умовах цього договору, що підтверджується повідомленням ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. №245-2611 від 26.11.2025 про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта 16.02.2025 20:56:46 на суму 4000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 655531635, призначення платежу: Видача за договором кредиту №16.02.2025-100002251 (а.с. 25).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №16.02.2025-100002251 від 16.02.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору складає 12400,00 грн, з яких: 4000,00 грн - основний борг, 5600,00 грн - проценти (нараховані за період з 16.02.2025 по 05.07.2025 - в межах строку кредитування), 800,00 грн - комісія за надання; 2000,00 грн - неустойка (а.с. 26).
Своїх заперечень та доказів на спростування заявлених позовних вимог відповідач суду не надала.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У пункті 5 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Як зазначено у статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як передбачено частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, як кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, наведені у справі аргументи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, керуючись засадами верховенства права, суд дійшов висновку, що позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачем ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №16.02.2025-100002251 від 16.02.2025 року, на підставі якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4000,00 грн на умовах, зазначених в договорі. ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов'язання щодо надання кредиту виконало в повному обсязі. Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №16.02.2025-100002251 від 16.02.2025 року в розмірі 12400,00 грн, з яких: 4000,00 грн - основний борг, 5600,00 грн - проценти, 800,00 грн - комісія за надання, 2000,00 грн - неустойка. Проценти нараховані за період з 16.02.2025 по 05.07.2025 - в межах строку кредитування.
Нарахована заборгованість відповідає умовам договору, проте не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства.
Вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 4000,00 грн, процентів у сумі 5600,00 грн та комісії за надання у розмірі 800,00 грн є обґрунтованими та підлягають до задоволення судом.
Щодо позовних вимог в частині стягнення неустойки у сумі 2000,00 грн, суд не погоджується з наведеними позивачем аргументами щодо обґрунтованості цих вимог з наступних підстав.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Цим же законом Розділ ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено п. 61 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».
Тобто, законодавець передбачив, що під час дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за договором про споживчий кредит.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023 пункт 61 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» виключено та внесено зміни до пункту 6 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 6 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на дату укладення кредитного договору»), у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови ВС від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.
Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.
Проте, зміни до п. 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України ні законом № 3498-IX, ні будь-яким іншим законом не вносились.
Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України Закон України «Про споживче кредитування» встановлює особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту.
У випадку, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня, застосовуються класичні для юридичної практики формули (принципи): закон пізніший має перевагу над давнішим (lex prosperior derogat priori); закон спеціальний має перевагу над загальним (lex specialis derogat generali), закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим (lex prosperior generalis non derogat priori speciali).
Проте, із системного аналізу приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що положення п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв'язку з іншими обставинами, а саме прийняття ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".
У той же час, загальна норма, яка регулює правовідносини щодо нарахування пені за кредитними договорами під час воєнного стану в державі залишається чинною та не містить виключень щодо договорів про споживчий кредит.
З огляду на вищезазначене, заявлена до стягнення заборгованість по неустойці, нарахована ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором №16.02.2025-100002251 від 16.02.2025 року у розмірі 2000,00 грн підлягають списанню.
Враховуючи вищезазначене, суд вбачає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на корить ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №16.02.2025-100002251 від 16.02.2025 року у розмірі 10400,00 грн, з яких: 4000,00 грн - основний борг, 5600,00 грн - проценти та 800,00 грн - комісія за надання
Відмовити у задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по неустойці у розмірі 2000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позовна заява була подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд». За подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір, визначений в підпункті 1) п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» та розрахований з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2422,40 гривень (а.с. 9 - копія платіжної інструкції № СЦ00057814 від 27.11.2025 року).
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що судом частково задоволено позовні вимоги, а саме у розмірі 10400,00 грн, що у відсотковому співвідношенні до заявлених вимог становить 83,87%, отже з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2031,67 грн (2422,40 х 83,87% = 2031,67 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст. 205, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 2, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280, 281, 288, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №16.02.2025-100002251 від 16.02.2025 року у розмірі 10400,00 грн (десять тисяч чотириста гривень 00 копійок), з яких: 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок) - основний борг, 5600,00 грн (п'ять тисяч шістсот гривень 00 копійок) - проценти та 800,00 грн (вісімсот гривень 00 копійок) - комісія за надання.
Відмовити у задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по неустойці у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 2031,67 грн (дві тисячі тридцять одна гривня 67 копійок).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя Т.М. Солдатова