"14" травня 2026 р. Справа № 363/1842/26
14 травня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області
Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимог статей 170, 171 ЦПК України заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Вишгородського районного суду Київської області від 14.04.2026 у справі №363/1842/26,
11.05.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, засобами поштового зв'язку, надійшла вказана вище заява (датовано 06.05.2026, надіслано до суду 09.05.2026), у якій ОСОБА_1 просить поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу, а судовий наказ Вишгородського районного суду Київської області від 14.04.2026 у справі №363/1842/26 скасувати.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану заяву передано судді Лукач О.П., для розгляду.
Перевіривши дану заяву, суд дійшов висновку про залишення її без розгляду та повернення заявнику, з таких підстав.
Так, відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Статтею 170 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання.
Відповідно до частини третьої статті 170 ЦПК України, заява про скасування судового наказу має містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
4) наказ, що оспорюється;
5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Пунктом 1 частини п'ятою статті 170 ЦПК України встановлено, що до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Так, перевіривши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, яка одночасно містить клопотання про поновлення строку на її подання, встановлено, що вона не відповідає вимогам пункту 2 частини третьої та пункту 1 частини п'ятої статті 170 ЦПК України, оскільки у заяві зазначено лише найменування стягувача, проте не зазначено його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, а також до заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.
У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду (частина шоста статті 170 ЦПК України).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №363/1842/26, підлягає поверненню без розгляду на підставі частини шостої статті 170 ЦПК України.
Крім цього, варто зазначити, що підпунктом 4-1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до суду заяви про скасування судового наказу - 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто за подання заяви про скасування судового наказу, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 166,40 грн.
Керуючись статтями 170-171, 259-260, 353 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Вишгородського районного суду Київської області від 14.04.2026 у справі №363/1842/26 - повернути боржнику без розгляду.
Роз'яснити боржнику, що він не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу після усунення умов, що стали підставою її повернення.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.П. Лукач