Справа № 361/570/22 провадження № 2/361/1722/24
13.05.2026
«13» травня 2026 року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс компані» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна,
У січні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2022 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року закрито провадження у справі відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 20 жовтня
2023 року головуючим суддею у справі визначено суддю Василишина В.О.
Ухвалою суду від 08 листопада 2023 року дану справу прийнято до розгляду у загальному провадженні та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 05 березня 2024 року витребувано письмові докази у даній справі.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 02 травня 2024 року, судом до участі у справі залучено правонаступників померлого позивача ОСОБА_3 :
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Судове засідання у даній справі призначено на 20 листопада 2025 року.
20 листопада 2025 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством, про що свідчить розписка (а.с.113). 14 листопада 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Данкевич М.С. подала до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи. 20 листопада 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки договір про надання правової допомоги укладено 20 листопада 2025 року. Відповідачі у судове засідання представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. З підстав неявки всіх учасників справи, заявленого стороною позивача клопотання, судове засідання відкладено на 25 лютого 2026 року.
25 лютого 2026 року позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 , позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с.124) та розписка (а.с.122). Про дату, час та місце розгляду справи позивач ОСОБА_2 повідомлялася судовою повісткою, направленою рекомендованим листом. У матеріалах справи міститься конверт з відміткою про повернення до суду з підстав відсутності адресата (а.с.126). Відповідачі у судове засідання представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. З підстав неявки всіх учасників справи, судове засідання відкладено на
13 травня 2026 року.
13 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 , позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с.129) та зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.132). Відповідачі у судове засідання представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Частинами першою, другою статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
У даному випадку позивачі не подали до суду заяв про розгляд справи за їх відсутності, при цьому неявка позивачів перешкоджає розгляду справи по суті з урахуванням предмету та підстав позову.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення даного позову без розгляду, оскільки позивачі належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, повторно, тобто двічі поспіль не з'явилися, не повідомили про причини неявки, не надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.
Крім того, в Україні діє система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті Судова влада і позивач має усі можливості з отримання інформації про розгляд його справи.
Отже, позивачі повинні цікавитися ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (наприклад розгляд справи в режимі відеоконференції у порядку статті 212 ЦПК України, у разі неможливості особистої явки до суду).
Вирішуючи питання про залишення даного позову без розгляду, суд також керується наступним.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного та керуючись статтями 223, 257, 260, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин