провадження № 1-кс/294/457/26
справа № 294/841/26
15.05.2026 м. Чуднів
Слідчий суддя Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача СД ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, подане в рамках кримінального провадження за №12026065630000022 від 08.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
До Чуднівського районного суду Житомирської області надійшло клопотання дізнавача СД ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке постановою слідчого від 08.05.2026 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що 08.05.2026 близько 10 години 50 хвилин поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 , працівниками поліції здійснено вимогу зупинки автомобіля марки «PEUGEOT 308» з реєстраційним номером НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за порушення ПДР. При перевірці документів у ОСОБА_4 та при візуальному огляді автомобіля «PEUGEOT 308» з реєстраційним номером НОМЕР_1 в салоні авто на килимку переднього пасажирського сидіння виявлено три фольгованих згортка з порошкоподібною речовиною білого кольору.
08.05.2026 старшим слідчим слідчого відділення відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області майором поліції ОСОБА_5 проведено огляд автомобіля «PEUGEOT 308» з реєстраційним номером НОМЕР_1 на ділянці місцевості поблизу будинку №116 по вул. Сергія Лялевичав с-щі. Романів Житомирського району Житомирської області під час якого виявлено три фольгованих згортка з порошкоподібною речовиною, які вилучено до відділення поліції та визнано речовими доказами.
В органу досудового розслідування наявні розумні підозри вважати, що виявлені та вилучені три фольгованих згортка з порошкоподібною речовиною, є психотропною речовиною - амфетамін, який ОСОБА_4 придбав у невстановленої особи, при цьому незаконно зберігав та перевозив використовуючи автомобіль «PEUGEOT 308» з реєстраційним номером НОМЕР_1 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , власником автомобіля «PEUGEOT 308» з реєстраційним номером НОМЕР_1 являється ОСОБА_6 , фактично володільцем і користувачем вказаного транспортного засобу є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Зважаючи на вищевикладене та матеріали кримінального провадження у їх сукупності, на даний час у органу досудового розслідування наявні достатні підстави та розумні підозри вважати, що вищевказане виявлене і вилучене майно, являється речовим доказом вчиненого кримінального правопорушення та становить вагоме значення для досудового розслідування по даному кримінальному провадженні.
У зв'язку з вищевикладеним, 08.05.2026 вище вказане майно тимчасово вилучене до ВП №2 та визнано речовими доказами у справі.
У судове засідання дізнавач не з'явився, однак через канцелярію суду подав заяву, згідно якої клопотання підтримує в повному обсязі та розгляд просить проводити без його участі.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду 14.05.2026 подав заяву, у якій просив розгляд клопотання здійснювати за його відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Вирішуючи питання про накладення арешту на вказане у клопотанні майно, слідчий суддя виходить з наступного.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам статті 171 КПК України.
За змістом статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є, зокрема, доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частини 2 та 3 ст. 170 КПК України визначають, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 вказаної статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В ході розгляду клопотання встановлено, що майно, яке просить арештувати слідчий, в силу положень статей 167, 168 КПК України є тимчасово вилученим майном, яке обґрунтовано визнано у кримінальному провадженні №12026065630000022 речовим доказом на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області від 08.05.2026, а тому це майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.
Зважаючи на те, що встановлено наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а саме: з метою забезпечення збереження його як речових доказів, враховуючи те, що воно зберігає на собі сліди скоєного злочину, а також зважаючи на наявність ризиків, що його може бути приховано, пошкоджено, зіпсовано чи знищено, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про накладення арешту на майно.
Крім того, необхідність накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12026065630000022, обумовлена тим, що застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження надасть можливість провести належне розслідування кримінального провадження за ч. 4 ст. 185 КК України, забезпечить виконання вимог ст.ст. 2, 9, 28, 94 КПК України щодо реалізації завдань кримінального провадження, забезпечення повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 28, 98, 94, 107, 131, 170-173, 395 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання дізнавача СД ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12026065630000022 від 08.05.2026 за ч. 1 ст. 309 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно: три фольгованих згортка з порошкоподібною речовиною білого кольору, вилучені 08.05.2026припроведенні огляду місця події в салоні автомобіля «PEUGEOT 308» з реєстраційним номером НОМЕР_1 за адресою: ділянка місцевості поблизу домоволодіння №116 по вул. Сергія Лялевича в с-щі. Романів Житомирського району Житомирської області.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Копію ухвали надіслати слідчому, особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7