Справа № 161/4663/26
Провадження № 1-в/161/106/26
м. Луцьк 13 травня 2026 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву ОСОБА_3 про розстрочку виплати не сплаченої суми штрафу за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 березня 2026 року,
05.05.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 про розстрочку виплати не сплаченої суми штрафу за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 березня 2026 року.
В заяві ОСОБА_3 зазначив, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.03.2026 року його було визнано винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст.366-3 КК України та призначено покарання у вигляді сплати штрафу в доход держави у розмірі 42500 грн. У зв'язку зі складним матеріальним становищем та відсутністю коштів для сплати штрафу єдиним платежем, просить суд на підставі ч.4 ст. 53 КК України застосувати розстрочку сплати штрафу в розмірі 42500 грн. певними частинами на строк один рік.
В судове засідання заявник надав заяву про розгляд заяви про розстрочку сплати штрафу у його відсутність. Вимоги, викладені в заяві просив задовольнити.
В судове засідання прокурор надав заяву про розгляд заяви про розстрочку виплати штрафу у його відсутність. Не заперечує проти її задоволення.
Дослідивши подану заяву, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 539 КПК України передбачено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
Згідно із п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Судом встановлено, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.03.2026 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-3 КК України та призначено йому покарання у вигляді сплати штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 42500 (сорок дві тисячі п'ятсот) грн з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 1 (один) рік. Вирок суду набув законної сили.
Засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу. У разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов'язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату відповідної частини штрафу. (ч.1, 2 ст. 26 КВК України)
Згідно ч. 4 ст. 53 КК України, з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
При вирішенні заяви сторони про розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що її задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 не працює, тобто не має джерела доходу, та сума штрафу в розмірі 42500 грн. є для нього занадто значною сумою, що ставить його в скрутне матеріальне становище.
Враховуючи встановлені судом обставини та викладені у заяві доводи щодо неплатоспроможності заявника, а також для забезпечення належного виконання вироку, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочки вироку суду строком на 12 (дванадцять) місяців. Застосування саме такого механізму розстрочення на думку суду відповідатиме балансу інтересів сторін та буде достатнім для забезпечення належного виконання заявником вироку суду.
Таким чином, заява ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, ст. 53 КК України, ст. 26 КВК України, суд,
Заяву ОСОБА_3 про розстрочку виплати не сплаченої суми штрафу за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 березня 2026 року, задовольнити.
Розстрочити ОСОБА_3 сплату штрафу в розмірі 42500 грн., призначеного вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 березня 2026 року у справі № 161/4663/26; провадження № 1-кп/161/842/26, строком на 12 (дванадцять) місяців, а саме: по 3541, 67 грн. (три тисячі п'ятсот сорок одна грн. 67 коп.), щомісячно, починаючи з 01 червня 2026 року і до повної сплати присудженої суми.
На ухвалу може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1