про відмову у відкритті касаційного провадження
14 травня 2026 року
м. Київ
справа №200/10290/25
адміністративне провадження № К/990/18677/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16.01.2026 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі № 200/10290/25 за позовом Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 через свого представника (адвоката) та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив (мовою оригіналу):
- «Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перебування громадянина ОСОБА_1 - представника дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю - у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами.
Ця заборонена дискримінація полягає у застосуванні до позивача не передбаченого законодавством порядку розрахунку пенсії, із протиправним втручанням та безпідставним внесенням змін до його електронної пенсійної справи в режимі «макетної обробки», без використання стандартних алгоритмів розрахунку пенсії ІКІС ПФУ, у значно меншому фіксованому розмірі, без автоматичних перерахунків, осучаснення й індексації у розмірі, в порядку та у спосіб, не передбачених чинним законодавством на момент нарахування до виплати, із обмеженням максимальним розміром, зокрема у розрахунках у протоколі/розрахунку №914220189704 від 26.05.2025 року.
Зобов'язати Відповідача вжити позитивні дії:
1) Негайно усунути виявлену дискримінацію шляхом: - скасування всіх змін, внесених Відповідачем до електронної пенсійної справи Позивача в режимі «макетної обробки», як таких, що здійснені у спосіб, не передбачений чинним законодавством та відновлення попередніх значень;
- скасування результатів протиправних розрахунків пенсії, здійснених із порушенням вимог законодавства, зокрема протоколу/розрахунку №914220189704 від 26.05.2025 року.
2) Застосувати до Позивача загальний, передбачений законом порядок поновлення, нарахування та розрахунку пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або «макетного» втручання в електронну пенсійну справу, включити Позивача до кола осіб, яким Відповідач проводить індексацію, автоматичні масові перерахунки, доплати та надбавки до пенсії, відповідно до пенсійного законодавства в редакції, чинній на момент здійснення перерахунку пенсії для фактичної виплати;
3) Здійснити відновлення пенсійної справи Позивача в тому вигляді в якому вона була до внесення протиправних змін (протиправного втручання) з 14.04.2023 року, здійснити перерахунок поточної пенсії позивача та недоотриманої пенсії позивача починаючи з 14.04.2023 року з врахуванням статусу роботи "Не працює", здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивача без обмеження її максимальним розміром з 14.04.2023 з урахуванням індексації, та здійснити виплату на визначений Позивачем банківський рахунок нарахованої пенсії за винятком виплачених відповідачем сум пенсій за вказаний період, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
4) Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.01.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк - протягом десяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали - для усунення недоліків, а саме необхідно було:
- привести зміст позовних вимог у відповідність до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, основну позовну вимогу викласти чітко (без слова «зокрема») із зазначенням дати (дат), якої (яких) стосується ця позовна вимога. В цій частині судом звернуто увагу на те, що при цьому виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, та додані до позовної заяви докази мають стосуватися викладених позовних вимог. Роз'яснено, що недоліки позовної заяви в цій частині унеможливлюють вирішення судом питань: щодо кількості позовних вимог немайнового характеру; чи викладено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; чи зазначені докази, що підтверджують вказані обставини; чи додані такі докази до позову; чи дотримано позивачем строк звернення до суду з позовом. (Якщо такий строк не дотримано, за відсутності заяви позивача про його поновлення, як в даній справі, суддя має відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху.);
- в разі, якщо щодо основної позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, пропущений строк звернення до суду з позовом, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів), - до позовної заяви додати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом та докази поважності причин його пропуску;
- в позовній заяві зазначити підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону і додати до неї документи, які підтверджують наявність таких підстав. В разі відсутності таких судовий збір в сумі 968,96 грн. за кожну основну позовну вимогу немайнового характеру сплатити на рахунок (зазначено який саме); документ про сплату судового збору додати до позовної заяви. В цій частині звернуто увагу на те, що при обчисленні розміру судового збору судом враховані положення частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якими при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Представником позивача у встановлений строк було подано заяву про усунення недоліків та платіжну інструкцію про сплату судового збору у сумі 968,96 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.01.2026 позов було повернуто позивачу у зв'язку із не усуненням підстав, які стали підставою для залишення позову без руху у встановлений законом строк, а саме: уточнені позовні вимоги унеможливлюють вирішення судом питань, зокрема: щодо предмета позову; щодо кількості основних позовних вимог немайнового характеру; щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом та наявності підстав для його поновлення; щодо дотримання вимог законодавства щодо сплати судового збору (надано квитанцію про сплату судового збору в сумі 968,96 грн., тобто за одну основну позовну вимогу немайнового характеру).
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 25.03.2026 ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16.01.2026 залишив без змін, погодившись із судом першої інстанції про неусунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.
Не погодившись із такими судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник позивача - адвокат Меламед Вадим подав до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16.01.2026 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026, а справу направити до суду апеляційної інстанції.
Перевіряючи обґрунтованість доводів касаційної скарги, Верховний Суд керується такими мотивами.
Так, частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Проте процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права.
Вимоги до форми і змісту позовної заяви передбачені статтями 160, 161 КАС України.
Зокрема, відповідно до вимог частини першої статті 5 та пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За правилами частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Встановлені статтями 5, 245 КАС України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Цим способам повинні відповідати і позовні вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду.
Позовні вимоги мають бути сформульовані відповідно до встановлених законом способів захисту порушених прав (свобод, законного інтересу), в межах яких, як це установлено частиною другою статті 9 КАС України, суд і розглядає позовну заяву.
Отже, позовні вимоги у позовній заяві повинні відповідати критерію чіткості, відображати конкретну позицію позивача в адміністративному спорі, в тому числі і в частині обраного ним способу захисту порушеного права.
Окрім того, у відповідності до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначає, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно із частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга статті 169 КАС України).
Отже, невикладення позовних вимог відповідно до встановлених процесуальним законом способів захисту порушених прав (свобод, охоронюваних законом інтересів), в межах яких суд розглядає позовну заяву, а також ненадання позивачем документа про сплату судового збору за кожну із вимог у встановленому законом розмірі є підставою для залишення позовної заяви без руху, а у разі неусунення таких недоліків, повернення такої заяви особі, яка її подала.
У контексті наведеного слід зазначити, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).
Частина друга статті 44 КАС України визначає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо усунення недоліків позовної заяви.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена в усуненні недоліків позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
У цій справі підставою для постановлення судом першої інстанції ухвали про повернення позовної заяви ОСОБА_1 стало неусунення позивачем її недоліків у встановлений судом строк шляхом надання доказу доплати судового збору у розмірі 968,96 грн. за кожну основну позовну вимогу немайнового характеру та приведення позовних вимог у відповідність до положень частини першої статті 5 та пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, повертаючи позовну заяву з підстав неусунення її недоліків, правильно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України та інших означених вище норм цього Кодексу, правильне їх застосовування та тлумачення є очевидним, не викликає сумніву, а доводи касаційної скарги не спростовують мотивів судів першої та апеляційної інстанцій, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Колегія суддів критично ставиться до доводів скаржника про обмеження права позивача на звернення до суду з адміністративним позовом із самостійно визначеними предметом та способами судового захисту, а також відсутність у суду повноважень до зобов'язання зміни позовних вимог на стадії відкриття провадження у справі, оскільки надані особі процесуальним законодавством права кореспондуються із передбаченим обов'язком оформлення та подачі позовної заяви із додержанням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, який, у даному випадку, позивачем виконано не було.
Згідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частина друга статті 333 КАС України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Отже, аналіз правових норм та обставин справи дає колегії суддів можливість зробити висновок, що підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.
Керуючись положеннями статей 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16.01.2026 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі за позовом Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.М. Чиркін
Судді: В.М. Бевзенко
Я.О. Берназюк