П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 473/1931/25
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:
с. Веселинове;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
11.07.2025 року;
Головуючий в 1 інстанції: Орленко Л.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Градовського Ю.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 11 липня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати постанову від 07.04.2025 року Серії ЕНА №4445374, винесену поліцейським Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Стецюком Назарієм Руслановичем, про накладення адміністративного стягнення за частиною 4 статті 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 20400 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.04.2025 поліцейським на місці зупинки транспортного засобу винесено постанову Серії ЕНА №4445374 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП. Згідно вказаної постанови поліцейського, позивачем допущено порушення вимог пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху, що виразилось у керуванні транспортним засобом, будучи позбавленим цього права в судовому порядку.
Позивач стверджує, що зміст оспорюваної постанови не містить дійсних відомостей про судове рішення, на підставі якого позивача позбавлено права керування транспортним засобом. Зокрема, при складанні постанови поліцейським допущено помилки в найменуванні відповідного суду, номері відповідної судової справи, у тому числі не зазначено, чи набрало рішення суду законної сили.
Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 11 липня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Суд скасував постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4445374 від 07.04.2025 року, винесену поліцейським Кременецького РВП ГУ НП в Тернопільській області капралом поліції Стецюком Назарієм Руслановичем, про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за частиною 4 статті 126 КУпАП закрив.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 605,6 гривень.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано обов'язок, передбачений статтею 77 КАС України, та на підставі належних і допустимих доказів не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП. Висновок суду мотивовано тим, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оспорюваної постанови судове рішення, на підставі якого позивача позбавлено права керування транспортним засобом, не набрало законної сили.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що під час винесення оспорюваної постанови поліцейський діяв з дотриманням чинного законодавства, з урахуванням наявної інформації про судове рішення про позбавлення позивача права керування транспортним засобом. Поряд з цим, будучи обізнаним із судовим рішенням про позбавлення позивача права керування транспортним засобом, останній в порушення вимог пункту 2.1 (підпункт «а») Правил дорожнього руху України керував транспортним засобом фактично не маючи права керування транспортним засобом.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 07.04.2025 поліцейським Кременецького РВП ГУ НП в Тернопільській області Стецюком Назарієм Руслановичем винесено постанову Серії ЕНА №4445374 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 гривень за частиною 4 статті 126 КУпАП.
Згідно вказаної постанови, 07.04.2025 о 13 год. 05 хв. в м. Кременець по вул. Базарна, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги пункту 2.1.а Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись із винесеною поліцейським постановою, посилаючись на її необґрунтованість та неправомірність, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (пункти 1.1, 1.9 Правил).
Згідно із пунктом 1.3 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід враховувати, що відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 260 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 2, 3 статті 283 КУпАП передбачено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Одночасно, відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з обставин справи, позивач заперечує вчинення ним порушення Правил дорожнього руху та правомірність накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене частиною 4 статті 126 КУпАП, що в силу приписів частини 2 статті 77 КАС України зобов'язує відповідача довести правомірність свого рішення та дій і обґрунтованість адміністративного стягнення.
Поряд з цим, згідно фактичних обставин справи, постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 березня 2025 року по справі №473/905/25 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Зазначена постанова суду набрала законної сили 01.05.2025 на підставі постанови Миколаївського апеляційного суду від 01 травня 2025 року по справі №473/905/25, якою відмовлено ОСОБА_1 в поновленні процесуального строку на апеляційне оскарження постанови судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 березня 2025 року. Апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Отже, в контексті наведеного, судом першої інстанції правильно зауважено на тому, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпП, а саме керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, на момент події, що відбулась 07.04.2025.
Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оспорюваної постанови, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову та скасування рішення відповідача.
З огляду на те, що висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області - залишити без задоволення.
Рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 11 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.І. Бітов
Ю.М. Градовський