14 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/30584/25
Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В.,
повний текст судового рішення
складено 05.11.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Димерлія О.О.,
суддів - Вербицької Н.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №420/30584/25 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії
08.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4310 грн 63 коп в складі одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4310 грн 63 коп в складі одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік, виплату провести з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4310 грн 63 коп в складі одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік;
- зобов'язати Регіональне управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4310 грн 63 коп. в складі одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, виплату провести з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4310 грн 63 коп в складі підйомної допомоги, виплаченої в грудні 2018 року;
- зобов'язати Регіональне управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої в грудні 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4310 грн 63 коп., виплату провести з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4310 грн 63 коп. в складі одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;
- зобов'язати Регіональне управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4310 грн 63 коп., виплату провести з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що одноразова грошова допомога на оздоровлення, підйомна допомога, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби мають розраховуватись із урахуванням індексації грошового забезпечення.
Відповідачі -Адміністрація Державної прикордонної служби України, Регіональне управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України з позовними вимогами не погоджуються та вважають їх необґрунтованими з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, вказуючи про правильність проведеного розрахунку грошового забезпечення. На думку відповідачів, індексація грошового забезпечення військовослужбовців не входить до складу грошового забезпечення, з якого мала розраховуватись одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, підйомна допомога та грошова допомога на оздоровлення. Індексацією грошового забезпечення є виплатою направленою на підтримання купівельної спроможності грошового забезпечення військовослужбовця під час проходження служби.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №420/30584/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік без індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого здійснювався обрахунок.
Зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік з врахуванням нарахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №420/27785/24 індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого проводилось обчислення та провести її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, підйомної допомоги та одноразової грошової допомоги при звільненні без індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого здійснювався обрахунок.
Зобов'язано Регіональне управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, підйомної допомоги та одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням нарахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №420/27785/24 індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого проводилось обчислення та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи вказане рішення в частині задоволених позовних вимог суд першої інстанції вказав, що грошова допомога на оздоровлення, підйомна допомога та одноразова грошова допомога при звільненні мають бути рораховані та виплачені з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №420/27785/24.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог відповідачами подано апеляційні скарги в яких, з посиланням на неповне з'ясування окружним адміністративним судом фактичних оставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, викладено прохання скасувати оскаржувану частину судового акту із прийнттям у відповідній частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позових вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційних скарг Регіональне управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України та Адміністрація Державної прикордонної служби України зазначають, що під час розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги та одноразової грошової допомоги при звільненні індексація грошового забезпечення не враховується. Спірні види грошового забезпечення позивачу розраховано правильно та виплачено в повнму обсязі.
У свою чергу, ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подано відзиви на апеляційні скарги, у яких позивач вказує, що наведені відповідачами в апеляційних скаргах доводи є безпідставними. На думку позивача, судом першої інстанції рішення прийнято з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права.
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, судом апеляційної інстанції установлено наступні обставини справи.
Зокрема, колегією суддів з'ясовано, що ОСОБА_1 військову службу проходив у Державній прикордонній службі України.
Наказом голови Державної прикордонної служби України №1122-ОС від 07.11.2019 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у зв'язку з закінченням строку дії контракту, а наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.12.2019 №88-ос - виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Під час проходження військової служби ОСОБА_1 нараховано та виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення, підйомну допомогу та одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби.
Уважаючи, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 неправильно нараховувалось та не в повному обсязі виплачено грошове забезпечення останній звернувся до суду з позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №420/27785/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, січень 2008 року.
Зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 04.11.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород поліцейськими та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Визнано протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.07.2018 індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4310грн. 63коп. в місяць за період з 01.03.2018 по 31.07.2018 включно відповідно до абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород поліцейськими та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Визнано протиправною бездіяльність Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.08.2018 по 05.12.2019 індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язано Регіональне управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4310грн. 63коп. в місяць за період з 01.08.2018 по 05.12.2019 включно відповідно до абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород поліцейськими та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2025 у справі №420/27785/24 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 залишено без змін.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №420/27785/24 набрало законної сили.
Уважаючи, що при обчисленні розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби повинна враховуватись індексація-різниці грошового забезпечення у розмірі 4310грн. 63коп. щомісяця, яка передбачена рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №420/27785/24, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційних скарг колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Абзацом 3 частини 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Абзацом 1 частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «оплата праці» і «заробітна плата» Верховний Суд неодноразово висловлював позицію стосвоно рівнозначності таких понять.
Так, під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем.
До «усіх виплат» також належить і виплата одноразової грошової допомоги при звільненні.
Отже, матеріальної допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги та одноразової грошової допомоги при звільненні входать до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".
Статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
З урахуванням наведеного, апеляційний адміністративний суд констатує, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, має систематичний (щомісячний) характер та спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, дає підстави для висновку, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Необхідно зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції відмічає, що спеціальним законодавством, яким імперативно визначено види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, не врегульовано питання щодо віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється матеріальна допомога на оздоровлення, підйомна допомога та одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
У зв'язку з чим, при вирішенні спірного питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Таке субсидіарне застосування вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку матеріальної допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Не врахування відповідачами розміру індексації грошового забезпечення під час розрахунку матеріальної допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби призвело до виплати знеціненого грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 21.12.2021 по справі № 820/3423/18, від 29.04.2020 по справі № 240/10130/19, від 19.03.2020 по справі №820/5286/17, від 26.02.2021 по справі № 620/3346/19, предметом розгляду яких було, включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.
З урахуванням наведеного апеляційний суд уважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на проведення перерахунку матеріальної допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини та зроблені висновки у повному обсязі спростовують наведені відповідачами в апеляційних скаргах доводи стосовно того, що індексація грошового забезепчення не повинна враховуватись під час розрахунку матеріальної допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені відповідачами в апеляційних скаргах доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційні скарги Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №420/30584/25 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Н.В. Вербицька О.І. Шляхтицький