П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/30709/25
Перша інстанція суддя Харченко Ю.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 , Відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, а саме:
- визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «ОБЕРІГ»), інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного та резервіста (мобільного застосунку «РЕЗЕРВ+») інформації про вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 КУПАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками Національної поліції до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до Відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції №l Головного Управління Національної поліції в Одеській області у разі потреби до інших органів Національної поліції), повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , Р НОКПП: НОМЕР_1 ), як такого, що вчинив адміністративні правопорушення, передбачене ст. 210, 210-1 КУпАП до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487 (та іншого чинного законодавства України);
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «ОБЕРІГ»), інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного та резервіста (мобільного застосунку «РЕЗЕРВ+») всю інформацію про вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками Національної поліції до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
- зобов'язання Відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції №l Головного Управління Національної поліції в Одеській області виключити з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», інших баз Національної поліції всю інформацію (яка була внесена на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 березня 2025 року № E/808015 та інших звернень) про вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками Національної поліції до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року матеріали справи передано на розгляд до Київського районного суду м. Одеси на підставі п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про необхідність передачі даної справи на розгляд до місцевого загального суду, як адміністративного, так як предмет спору у даній справі не пов'язаний з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У позовній заяві позивач зазначив, що йому стало відомо про звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області зі зверненням щодо здійснення адміністративного затримання/доставки позивача у зв'язку зі скоєнням позивачем адміністративного правопорушення передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП.
Така інформація відображена і у військово-обліковому документі «РЕЗЕРВ+».
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом до окружного адміністративного суду.
За наслідком встановлення зазначених обставин справи судом першої інстанції зроблено висновок, що дана справа підсудна місцевому загальному суду, як адміністративному, оскільки її предметом є перевірка рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
В свою чергу, колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції про передачу даної справи на розгляд до місцевого суду, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Згідно ст. 1 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно ч. 8 ст. 5 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
При цьому, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно ч. 5 ст. 33 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Згідно п. 1 Порядку № 1487, він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Згідно п. 79 Порядку № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);
- звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;
- виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Між тим, згідно п. 20-1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», передбачено внесення до Реєстру відомостей про притягнення призовника, військовозобов'язаного та резервіста до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
При цьому, згідно ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, зокрема з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
З іншого боку, згідно ч. 1 ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
При цьому, згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ч. 6 ст. 29 КАС України, питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності дій ІНФОРМАЦІЯ_1 по внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» та мобільного застосунку «РЕЗЕРВ+» даних про порушення правил військового обліку позивачем, а як наслідок подання звернення до органів Національної поліції стосовно розшуку позивача для оформлення документів про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
В свою чергу, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, а також висновкам суду першої інстанції про необхідність передачі даної справи на розгляд місцевого загального суду, як адміністративного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з аналізу вищевикладених норм права вбачається, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
При цьому, неприбуття військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особливий період може мати наслідком притягнення такого військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності.
В свою чергу, встановлення наявності у вищеописаних діях (бездіяльності) військовозобов'язаного складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтями 210, 210-1 КУпАП, відноситься до дискреційних повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які мають реалізовуватись у встановленому КУпАП порядку.
Тобто, адміністративний суд не може перевіряти наявність у вищеописаних діях (бездіяльності) військовозобов'язаного складу адміністративного правопорушення до розгляду відповідної справи про адміністративне правопорушення територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, відповідно до положень КУпАП.
З іншого боку, як зазначено вище, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені окремими повноваженнями з ведення військового обліку, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також на звернення до органів Національної поліції.
При цьому, варто враховувати, що перевірка правомірності дій, бездіяльності та рішень, пов'язаних з реалізацією зазначених повноважень, поза межами процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, не ототожнює відповідну судову справу зі справами про притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, предмет спору у даній справі, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції про передачу даної справи за підсудністю до місцевого загального суду як адміністративним постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки дана справа має розглядатись окружним адміністративним судом.
Тому, керуючись ст.ст. 29, 308, 311, 320, 325 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року, у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук