П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/11043/25
Перша інстанція: суддя Брагар В. С.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв-Облтранс» до Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
10 жовтня 2025 року товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв-Облтранс» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 18.09.2025 №А372437157300822048, реєстраційний номер документа в ЄДЕССБ MU01:4371 5737-2598-7874;
- зобов'язати Департамент архітектури та містобудування міської видати товариству з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» умови та обмеження забудови земельної ділянки: «Реконструкція логістичного центру з автопарковкою з розміщенням зони перепродажної підготовки автомобілів по вул. Самойловича,28Д в м.Миколаєві».
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» зазначив, що спірним рішенням відповідач відмовив у видачі позивачу містобудівних умов та обмежень, пославшись на ч.4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Однак, Департаментом не наведено, які недостовірні відомості у наданих документах ним виявлено, що виключає можливість застосування п.2 ч.4 ст.29 Закону, тоді як ця норма встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень. Отже, Департаментом відмовлено позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень з формальним посиланням на норми Закону, але без жодного обґрунтування підстав такої відмови, тобто, відмовлено безпідставно. В свою чергу, позивач наголосив, що ним надано всі необхідні документи для видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, в тому числі, що посвідчують право користування земельною ділянкою, при цьому позивач не порушує цільове призначення земельної ділянки. Цільове призначення земельної ділянки відповідає намірам забудови - реконструкція логістичного центру з автопарковкою з розміщенням зони перепродажної підготовки автомобілів.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що розглянувши заяву позивача та долучені до неї документи, керуючись ч. 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ним прийнято рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень. Підставою відмови у наданні містобудівних умов та обмежень повторно стало виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, що стали підставою відмови і в попередній заявці на отримання містобудівних умов та обмежень. Відповідно до актуальної містобудівної документації - Генерального плану міста Миколаєва, затвердженого рішенням міської ради від 18.06.2009 № 35/18 земельна ділянка 4810136600:07:024:0011 - територія зелених насаджень загального користування (існуючий стан).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року позовну заяву ТОВ «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що в поданих документах до департаменту вказано «Будівництво», а в позові вказано «Реконструкція», що суттєво відрізняється, оскільки будівництво це створення нового об'єкта, а реконструкція - покращення, модернізація, розширення або зміна призначення існуючого об'єкта будівництва. Крім того, в рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 зазначено, що позивачем надано до суду викопіювання з топографогеодезичного плану масштабу 1:2000, однак до департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради позивачем надано Схему розпланування М 1:500 та Ситуаційну схему М 1:23000, де вказано «Реконструкція логістичного центру з автопарковкою з розміщенням зони перепродажної підготовки автомобілів по вул. Самойловича,28Д в м.Миколаєві» (без зазначення дати). Апелянт звернув увагу, що відповідно до статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для отримання містобудівних умов та обмежень замовнику необхідно надати саме викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000, однак таке викопіювання не долучалось позивачем до поданих документів, а отже висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Апелянт наголосив, що згідно з чинним законодавством України, наміри забудови повинні відповідати містобудівній документації. Так, відповідно до Генерального плану міста Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 18.06.2009 № 35/18, земельна ділянка з кадастровим номером 4810136600:07:024:0011 належить до території зелених насаджень загального користування. Отже, розміщення об'єкта будівництва «Будівництво зони передпродажної підготовки автомобілів» за адресою: м. Миколаїв, вулиця Самойловича, 28-д не є можливим.
Апелянт звернув увагу, що ним відмовлено позивачу в наданні містобудівних умов та обмежень на об'єкт “Будівництво зони предпродажної підготовки автомобілів.», як зазначено в заяві позивача від 17.09.2025. Задоволення судом першої інстанції позовної вимоги з формулюванням «Реконструкція логістичного центу...», є помилковим та жодним чином не обґрунтовано.
Крім того, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.07.2023 року у справі №160/3882/22, в якій ВС дійшов висновку про необхідність повторно розглянути заяву позивача про надання містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки», суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги шляхом зобов'язання відповідача видати містобудівні умови та обмеження.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 11 лютого 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» подано заяву та документи до неї, стосовно отримання містобудівних умов та обмежень для проєктування об'єкта будівництва на об'єкт, а саме: «Реконструкція логістичного центру з автопарковкою з розміщенням зони передпродажної підготовки автомобілів по вул. Самойловича, 28-д в м. Миколаєві».
17 лютого 2025 року, відповідно до ч.4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідачем відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень, з посиланням на невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні; виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці.
В примітках зазначено, що згідно з чинним законодавством наміри забудови повинні відповідати містобудівній документації. Відповідно до схеми планувальних обмежень Генерального плану міста Миколаєва земельна ділянка розміщена на території зелених насаджень загального користування; відповідно до поданих документів на нерухоме майно (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.03.2019 №30886085) та ситуаційної схеми, виконаної сертифікованим проєктувальником, присутні розбіжності в об'єктах нерухомого майна (а.с.47 зворот - 48).
17 вересня 2025 року товариством з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» повторно подано заяву та документи до неї, стосовно отримання містобудівних умов та обмежень для проєктування об'єкта будівництва, а саме: «Будівництво зони предпродажної підготовки автомобілів» за адресою: м. Миколаїв, вулиця Самойловича, 28-д.
18 вересня 2025 року, відповідно до ч.4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідачем відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень, з посиланням на виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці.
Примітка у зазначеному рішенні відповідачем не заповнена (а.с.52 зворот - 53).
Вважаючи протиправною відмову відповідача у видачі містобудівних умов та обмежень від 18 вересня 2025 року, ТОВ МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» звернулось до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень від 18.09.2025 року є необґрунтованим та невмотивованим. Суд зазначив, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути належним, ефективним та повним (не частковим), забезпечувати реальне відновлення порушеного права та остаточне вирішення спору, тобто запобігати виникненню необхідності звернення до суду повторно за захистом одних і тих самих прав та(або) для вжиття додаткових засобів захисту, у зв'язку із чим задовольнив позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача видати позивачу умови та обмеження забудови земельної ділянки: «Реконструкція логістичного центру з автопарковкою з розміщенням зони перепродажної підготовки автомобілів по вул. Самойловича,28Д в м.Миколаєві».
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038-VI, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проєктування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проєктної документації.
За приписами п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Відповідно до ч. 2, ч.3 ст. 8 Закону № 3038-VI планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону № 3038-VI, управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проєктування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проєктної документації.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проєктування.
Частинами третьою статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
Зміст наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проєктування і будівництва, дотримання яких є обов'язковим для всіх суб'єктів містобудівної діяльності.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі 445/765/16-а, від 27 лютого 2019 року у справі № 809/721/18, від 10 жовтня 2019 року у справі № 260/1499/18, від 20 лютого 2020 року у справі № 813/52/13-а.
З матеріалів справи вбачається що відповідач, як на підставу відмови в задоволенні заяви позивача на отримання містобудівних умов та обмежень, посилається на те, що відповідно до Генерального плану міста Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 18.06.2009 № 35/18, земельна ділянка з кадастровим номером 4810136600:07:024:0011 належить до території зелених насаджень загального користування. Отже, розміщення об'єкта будівництва «Будівництво зони передпродажної підготовки автомобілів» за адресою: м. Миколаїв, вулиця Самойловича, 28-д не є можливим.
Відповідно до статті 18 Закону № 3038-VI план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон.
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
За приписами частини 1 статті 25 Закону № 3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у комплексних планах, генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Згідно із абзацом 2 частини 2 статті 24 Закону № 3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
За приписами статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Проєктування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проєктувальником вихідних даних; 2) розроблення проєктної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проєктної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Основними складовими вихідних даних відповідно до частини 1 статті 29 Закону № 3038-VI є містобудівні умови та обмеження, технічні умови, завдання та проєктування.
Згідно з частиною 2 статті 29 Закону № 3038-VI фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проєктування об'єкта будівництва.
Відповідно до частини 3 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги».
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Відповідно до частини 4 статті 29 Закону № 3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
З вищевикладеного вбачається, що приписами чинного законодавства встановлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень, тому, у такому випадку, відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється наявність однієї або декількох підстав, визначених Законом для відмови, із розкриттям їх змісту.
Дослідивши, визначені відповідачем в рішенні від 18.09.2025 №А372437157300822048, підстави відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, судова колегія констатує, що окрім викладення змісту частини 4 статті 29 Закону № 3038-VI, відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, в чому полягає недостовірність відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою або на об'єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці.
Отже, рішення відповідача від 18 вересня 2025 року про відмову в задоволенні заяви позивача є невмотивованим та необґрунтованим.
Посилання апелянта на невідповідність даних наданих позивачем в поданих документів намірам забудови, судова колегія не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини не були покладені в основу оскаржуваного рішення та не можуть розглядатися в якості обґрунтування правомірності його прийнятого відповідачем.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем в оскарженому рішенні не зазначено конкретної, визначеної законом підстави для відмови в наданні адміністративної послуги із зазначенням переліку документів, які не були додані позивачем до заяви, та які саме недостовірні дані виявлені у документах, що посвідчують право користування земельною ділянкою чи об'єктом нерухомого майна.
Щодо висновку суду першої інстанції про задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача видати ТОВ «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» умови та обмеження забудови земельної ділянки: «Реконструкція логістичного центру з автопарковкою з розміщенням зони перепродажної підготовки автомобілів по вул. Самойловича,28Д в м.Миколаєві», колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із пунктом 4 частини 2, частини 4 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
В контексті вимог пункту 4 частини 2, частини 4 статті 245 КАС України та сталої судової практики її застосування, колегія суддів наголошує, що критеріями обрання способу захисту прав особи є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд (дискреційні повноваження).
У справі, що розглядається, за результатами розгляду заяви позивача про надання містобудівних умов та обмежень та доданих до неї документів, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень із зазначенням конкретної причини такої відмови.
Проте, відповідачем не оцінені надані позивачем документи в обсязі достатньому для висновку щодо їх правомірності, оскільки відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено конкретної підстави для відмови в наданні адміністративної послуги із зазначенням переліку документів, які не були додані позивачем до заяви, та які саме недостовірні дані виявлені у документах, що посвідчують право користування земельною ділянкою.
За такого правового регулювання та встановлених обставин, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ТОВ «Миколаїв - облтранс» про надання містобудівних умов та обмежень, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Суд першої інстанції вірно застосував правову позицію, викладену Верховним Судом в постанові по справі № 160/3882/2 від 06.07.2022 року при вирішенні цієї справи, однак зробив невірні висновки, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі.
Крім того, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в тій частині, що 16 вересня 2025 року позивачем подана заява на видачу містобудівних умов та обмежень для будівництва зони предпродажної підготовки автомобілів та саме у видачі містобудівних умов та обмежень на будівництво відповідачем відмовлено оскаржуваним рішенням.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень на будівництво, зобов'язав відповідача видати ТОВ «Миколаїв - облтранс» містобудівні умови та обмеження на об'єкт реконструкції, що не відповідає поданим позивачем документам.
Суд першої інстанції на викладені обставини уваги не звернув, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині зобов'язання Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради видати товариству з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» умови та обмеження забудови земельної ділянки: «Реконструкція логістичного центру з автопарковкою з розміщенням зони перепродажної підготовки автомобілів по вул. Самойловича,28Д в м. Миколаєві», з ухваленням постанови про часткове задоволення позовних вимог - повторно розглянути заяву ТОВ «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» про видачу містобудівних умов та обмежень для будівництва зони предпродажної підготовки автомобілів по вул. Самойловича,28Д в м.Миколаєві від 16 вересня 2025 року, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 15 жовтня 2025 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради - задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року - скасувати в частині зобов'язання Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради видати товариству з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» умови та обмеження забудови земельної ділянки: «Реконструкція логістичного центру з автопарковкою з розміщенням зони перепродажної підготовки автомобілів по вул. Самойловича,28Д в м. Миколаєві».
Прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС» задовольнити частково.
Зобов'язати Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради повторно розглянути заяву, подану товариством з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВ-ОБЛТРАНС», про видачу містобудівних умов та обмежень для будівництва зони предпродажної підготовки автомобілів по вул. Самойловича,28Д в м.Миколаєві від 16 вересня 2025 року, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині цієї постанови.
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко