14 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7238/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Щербака А.А., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2025, (суддя суду першої інстанції Прасов О.О.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі, в адміністративній справі №280/7238/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 задоволено частково заяву Військової частини НОМЕР_1 та відстрочено виконання Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі №280/7238/24 до 23.12.2025.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та відмовити в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем не доведено наявності підстав для відстрочення виконання рішення суду в цій справі. Також, позивач посилається на необґрунтованість змісту ухвали суду першої інстанції. Позивач зазначає, що в порушення імперативного припису статті 378 КАС України щодо початку відліку строку, на який суд має право відстрочити виконання рішення суду («з дня ухвалення рішення…») суд першої інстанції безпідставно та протиправно послався на дату постанови Третього апеляційного адміністративного суду - 23.06.2025, від якої й встановив початок строку відстрочення виконання рішення. Але при цьому судом не враховано, що, по-перше, встановлений у статті 378 КАС України строк є присічним, тобто таким, що не може бути збільшений; по-друге, за змістом статті 378 КАС України процедура відстрочення чи розстрочення стосується судового рішення, яке підлягає виконанню, тобто такого, яким встановлені зобов'язуючі норми для однієї із сторін спору. Очевидно, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025, якою вирішено залишити без задоволення апеляційну скаргу боржника та залишити в силі рішення суду першої інстанції - таким рішенням не є, оскільки її резолютивна частина є процесуально-констатуючою та не передбачає її виконання. Отже, при розгляді питання про відстрочення виконання рішення суду суд першої інстанції мав врахувати саме дату ухвалення ним рішення у справі - 17.09.2024, проте в порушення статті 378 КАС України умисно цього не зробив.
11.09.2025 від позивача надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він наголошує на відсутності поважних причин для відстрочення виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2024 позов задоволено частково: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у нарахуванні складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.04.2022 по 31.12.2022, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату (доплату) ОСОБА_1 розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт за період з 29.04.2022 по 31.12.2022, з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у нарахуванні складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату (доплату) ОСОБА_1 розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт за період з 01.01.2023 по 19.05.2023, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 суму грошової допомоги на оздоровлення та суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01.01.2022 та на 01.01.2023 та множення цих показників на відповідний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.
23.06.2025 постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі №280/7238/24 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі №280/7238/24 залишено без змін.
11.08.2025 на адресу суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання судового рішення, в якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі №280/7238/24 за позовом ОСОБА_1 за адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії терміном на 6 (шість місяців).
В обгрунтування вказаної заяви зазначено: "... Підставою для звернення із заявою про відстрочення виконання судового рішення стало те, що нашій військовій частині вже досить тривалий час з держбюджету не виділяються грошові кошти по КЕКВ 2800, і як наслідок військової частини НОМЕР_1 відсутні кошти на рахунку за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», що підтверджується випискою з рахунка за 08.08.2025 Державної казначейської служби (копія додається), а використання грошових коштів за іншими КЕКВ не за їх цільовим призначенням заборонено законодавством. Фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/7238/24 відповідно до відомості №117 від 10.10.2024 здійснено перерахунок грошового забезпечення за період з 29.04.2022 по 19.05.2023 ОСОБА_1 . Фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 кожного місяця подаються заявки та розрахунки потреби в коштах для виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 для витребування коштів на виконання судових рішень та фінансування витрат за рішенням судів, в тому числі і у справі №280/7238/24. Так, 05.08.2025 за вихідним №Ф_2217 подана щомісячна заявка та розрахунок потреби в коштах. ... На підтвердження вищевказаних доводів надаємо суду виписку з рахунка за 08.08.2025 Державної казначейської служби, заявку та розрахунок потреби в коштах для виконання рішення суду та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 для витребування коштів на виконання судового рішення та фінансування витрат за рішенням суду від 05.08.2025 вихідний №Ф_2217. Таким чином на казначейському рахунку військової частини НОМЕР_1 відсутні кошти, достатні для погашення заборгованості. ...".
Вирішуючи заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду суд першої інстанції виходив з того, що військовою частиною надані належні та допустимі докази відсутності коштів для виконання рішення суду. Також, суд вказав, що оскільки рішення суду набрало законної сили 23.06.2025 то можливим є відстрочення виконання рішення суду до 23.12.2025.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною 2 ст.14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Так, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2024 року у справі №280/7238/24 набрало законної сили 23.06.2025 і тому підлягає примусовому виконанню з цієї дати.
Згідно з частиною 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.
Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.
Однак, суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення виконання рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин.
Оцінюючи доводи заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення слід враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Зазначена правова позиція викладена у відповідності до постанов Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011, від 30.01.2020 року у справі №819/150/17.
Так, підставою для звернення із заявою про відстрочення виконання судового рішення стало те, що вськовій частині вже тривалий час не виділяються грошові кошти по КЕКВ 2800, і як наслідок у військової частини НОМЕР_1 відсутні кошти на рахунку за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки», що підтверджується випискою з рахунка за 08.08.2025 Державної казначейської служби (копія додається), а використання грошових коштів за іншими КЕКВ не за їх цільовим призначенням заборонено законодавством.
Фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/7238/24 відповідно до відомості №117 від 10.10.2024 здійснено перерахунок грошового забезпечення за період з 29.04.2022 по 19.05.2023 ОСОБА_1 . Фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 кожного місяця подаються заявки та розрахунки потреби в коштах для виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 для витребування коштів на виконання судових рішень та фінансування витрат за рішенням судів, в тому числі і у справі №280/7238/24. Так, 05.08.2025 за вихідним №Ф_2217 подана щомісячна заявка та розрахунок потреби в коштах. ... На підтвердження вищевказаних доводів надаємо суду виписку з рахунка за 08.08.2025 Державної казначейської служби, заявку та розрахунок потреби в коштах для виконання рішення суду та видатків за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 для витребування коштів на виконання судового рішення та фінансування витрат за рішенням суду від 05.08.2025 вихідний №Ф_2217.
Колегія суддів зазначає, що надані відповідачем документи та пояснення можуть вказувати на наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду.
Між тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини п'ятої, шостої статті 378 КАС відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.
Таким чином, процесуальне законодавство визначає підстави та порядок відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного виконання такого. При цьому приписами КАС України не передбачено можливості продовження чи поновлення такого строку, тобто, він є присічним, та не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Юридична природа строків в адміністративному судочинстві полягає у тому, що вони є фундаментальною правовою категорією, оскільки визначають певні моменти, періоди, з настанням та закінченням яких пов'язані конкретні юридичні наслідки; мають вагоме практичне значення, що полягає у забезпеченні реалізації принципів правової визначеності та рівності учасників, їх дисциплінованості; виступають гарантією своєчасного судового захисту прав та інтересів осіб у публічно-правових спорах.
З огляду на викладене, встановлення строків відстрочення виконання судового рішення у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу виконання прийнятого судового рішення не матиме невизначеної дії у часі. Тобто, встановлений строк відстрочення виконання судового рішення сприяє уникненню ситуації правової невизначеності.
Отже, граничний строк відстрочення рішення суду спливав 17.09.2025, тоді як відповідач в своїй заяві від 11.08.2025 просив суд відстрочити виконання судового рішення на строк шість місяців, вказане суперечить вимогам ч. 5 ст. 378 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що суд позбавлений права відстрочувати чи розстрочувати виконання рішення суду на строк понад 1 рік з дня ухвалення судового рішення незалежно від наявності поважних причин. При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що ч. 5 ст. 378 КАС України чітко визначає, що рішення суду може бути відстрочене не більше як на один рік з дня ухвалення судового рішення, а не з дати набрання ним законної сили, відтак посилання позивача на порушення судом першої інстанції вимог норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали є обґрунтованими.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви військової частини про відстрочення виконання рішення суду - відсутні.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 в адміністративній справі № 280/7238/24 - скасувати та ухвалити нову постанову.
Відмовити в задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі №280/7238/24 на шість місяців.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.А. Щербак
суддя А.В. Шлай