Постанова від 15.05.2026 по справі 440/3795/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 р. Справа № 440/3795/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 (суддя: І.Г. Ясиновський, м. Полтава) по справі № 440/3795/25

за позовом ОСОБА_1

до 5 Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до 5 Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України (далі по тексту - відповідач), в якому просив:

- визнати незаконним та протиправним рішення житлово-побутової комісії 5 Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України, оформленого протоколом №4 від 05 жовтня 2023 року, в частині, щодо: вважати не реалізованим пункт 1 протоколу № 1 засідання житлово-побутової комісії управління від 31.03.2023 стосовно постановки на квартирний облік з правом першочергового забезпечення житловими приміщеннями підполковника ОСОБА_1 , складом сім'ї три особи (він, дружина та син), з 08 лютого 2008 року (зі збереженням попередньо строку, перебування на обліку в УСБУ в Полтавській області) та з 15 червня 2018 року у списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житла;

- скасувати рішення житлово-побутової комісії 5 Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України, оформленого протоколом №4 від 05 жовтня 2023 року, яким прийнято вважати нереалізованим пункт 1 протоколу № 1 засідання житлово-побутової комісії управління від 31.03.2023 стосовно постановки на квартирний облік з правом першочергового забезпечення житловими приміщеннями підполковника ОСОБА_1 , складом сім'ї три особи (він, дружина та син), з 08 лютого 2008 року (зі збереженням попередньо строку, перебування на обліку в УСБУ в Полтавській області) та з 15 червня 2018 року у списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житла;

- зобов'язати житлово-побутову комісію 5 Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України поновити на квартирному обліку підполковника ОСОБА_1 , складом сім'ї три особи (він, дружина та син), з 08 лютого 2008 року (зі збереженням попередньо строку, перебування на обліку в УСБУ в Полтавській області) та з 15 червня 2018 року у списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житла.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач та члени його сім'ї, складом сім'ї три особи, з 08 лютого 2008 року перебували на квартирному обліку при Управлінні СБ України в Полтавській області. У зв'язку з переміщенням по військовій службі, пов'язаним з переїздом в іншу місцевість (м. Кременчук Полтавської області), Управління направило справу квартирного обліку ОСОБА_1 за новим місцем проходження служби на адресу 5 Управління МЦСП ЦСО «А» СБУ (м. Кременчук), що підтверджується відповіддю Управління СБУ в Полтавській області від 20.06.2022 №66/19-197. Згідно Витягів з Реєстру територіальної громади №2025/003657443, №2025/003657951, №2025/003657524 від 18.03.2025, позивач та члени його сім'ї зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, за адресою місця реєстрації позивача та членів його сім'ї зареєстрована адміністративна будівля державної форми власності, яка належить Управлінню Служби безпеки України в Полтавській області. 07.02.2023 ОСОБА_1 подано до житлово-побутової комісії 5 Управління МЦСП ЦСО «А» СБУ (м. Кременчук) рапорт, в якому останній порушив питання про постановку його, складом сім'ї три особи (він, дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на квартирний облік, у зв'язку з тим, що він житлом не забезпечений, на даний час мешкає разом із сім'єю в АДРЕСА_2 . Житлом за час проходження військової служби не забезпечувався. Відповідно до витягу з протоколу від 05.10.2023 №4, Управлінням внутрішнього аудиту СБ України під час проведення внутрішнього аудиту управління за напрямом «Фінансове та матеріально-технічне забезпечення функціональних завдань, а також соціального захисту співробітників та членів їх сімей» встановлено, що зараховано на квартирний облік ОСОБА_1 , а також його дружину та сина неправомірно, оскільки на час зарахування вони були зареєстровані при адміністративній будівлі УСБУ в Полтавській області (м. Полтава, вул. Соборності, 39), чим порушено пункт 15 Правил № 470 (аудиторський звіт № 1/2-354/ДСК від 29.08.2-23).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до 5 Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України ( вул. Лікаря Богаєвського, буд. 2-а, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 20003360) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Зобов'язано 5 Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України в особі відповідної житлово-побутової комісії розглянути рапорт Даценка Романа Ярославовича від 07.02.2023 та прийняти відповідне рішення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань 5 Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України ( вул. Лікаря Богаєвського, буд. 2-а, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 20003360) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (Одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходить військову службу в 5 Управлінні (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України на посаді офіцерського складу у званні підполковник.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .

Позивач та члени його сім'ї, складом сім'ї три особи (він, дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з 08 лютого 2008 року перебували на квартирному обліку при Управлінні СБ України в Полтавській області у загальній черзі та з 15.06.2018 у списку осіб, які користуються правом першочергового отримання житла (а.с. 68).

В липні 2021 року для подальшого проходження військової служби позивач переміщений до 5 Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України (м. Кременчук). Житлово-побутовою комісією Управління Служби безпеки України в Полтавській області позивач був знятий з квартирного обліку, а справа квартирного обліку ОСОБА_1 направлена за новим місцем проходження служби, про що повідомлено листом від 20.06.2022 № 66/19-197 (а.с. 20).

ОСОБА_1 подано до житлово-побутової комісії 5 Управління МЦСП ЦСО «А» СБУ (м. Кременчук) рапорт від 07.02.2023, в якому останній порушив питання про постановку його, складом сім'ї три особи (він, дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на квартирний облік, у зв'язку з тим, що він житлом не забезпечений, на даний час мешкає разом із сім'єю в готелі АДРЕСА_2 . Житлом за час проходження військової служби не забезпечувався (а.с. 67).

Рішенням житлово-побутової комісії 5 Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України від 31 березня 2023 року №1 постановлено взяти на квартирний облік у першу чергу військовослужбовця управління підполковника ОСОБА_1 , складом сім'ї три особи, з 08 лютого 2008 року (зі збереженням попереднього часу перебування на обліку в УСБУ в Полтавській області (а.с. 23, 69).

Рішенням житлово-побутової комісії 5 Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України від 05 жовтня 2023 року №4 постановлено: відповідно до пункту 15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року №470, - ВВАЖАТИ не реалізованим пункт 1 протоколу №1 засідання житлово-побутової комісії управління від 31 березня 2023 року стосовно постановки на квартирний облік з правом першочергового забезпечення житловими приміщеннями підполковника ОСОБА_1 , складом сім'ї три особи (він, дружина та син), з 08 лютого 2008 року (зі збереженням попереднього часу перебування на обліку в УСБУ в Полтавській області) та з 15 червня 2018 року у списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житла. Внести відповідні зміни до облікових документів (а.с. 27).

Представником позивача направлено адвокатський запит від 19.02.2025, в якому останній просив надати документи та/або інформацію, а саме:

- чи перебуває ОСОБА_1 та члени його сім'ї на квартирному обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, у 5 Управлінні (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України станом на день надання відповіді на адвокатський запит;

- у разі неперебування ОСОБА_1 та членів його сім'ї на квартирному обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, на день надання відповіді на адвокатський запит, надати всі прийняті рішення та документи, які стали підставою для прийняття відповідного рішення (зокрема, але не виключно: рішення, протокол житлово-побутової комісії 5 Управління МЦСП ЦСО «А» СБУ (м. Кременчук), довідки, матеріали перевірки тощо);

- чи знято ОСОБА_1 та членів його сім'ї із квартирного обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов у 5 Управлінні (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України;

- у разі зняття з квартирного обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, ОСОБА_1 та членів його сім'ї, надати відповідне рішення/ протокол/протоколи, наказ із зазначенням причин та підстав такого зняття;

- у разі зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 та членів його сім'ї надати інформацію чи повідомлявся ОСОБА_1 у встановленому законом порядку про прийняте рішення (зняття з квартирного обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов) та надати відповідні докази про ознайомлення, направлення, отримання ОСОБА_1 відповідних прийнятих рішень, протоколів, документів тощо;

- надати всі рішення, які приймалися щодо перебування (зняття, зупинення, відмови тощо) ОСОБА_1 та членів його сім'ї на квартирному обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, у 5 Управлінні (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України (а.с. 24).

Відповідно до відповіді відповідача від 28.02.2025 №28/2/1-В-3/9 на вказаний адвокатський запит, зазначений співробітник знятий з квартального обліку, на підтвердження чого було надано витяг з протоколу засідання житлово-побутової комісії №4 від 05 жовтня 2023 року (а.с. 25-26).

Так, рішенням житлово-побутової комісії 5 Управління у формі протоколу від 05.10.2023 № 4 вирішено вважати не реалізованим пункт 1 протоколу №1 засідання житлово-побутової комісії від 31.03.2023 стосовно постановки на квартирний облік з правом першочергового забезпечення житловими приміщеннями підполковника ОСОБА_1 , складом сім'ї три особи (він, дружина та син), з 08 лютого 2008 року (зі збереженням попередньо строку, перебування на обліку в УСБУ в Полтавській області) та з 15 червня 2018 року у списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житла (а.с. 27, 70).

Позивач, вважаючи свої права порушеними таким рішенням житлово-побутової комісії 5 Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України, звернувся до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що, визнавши не реалізованим пункт 1 протоколу №1 засідання житлово-побутової комісії від 31.03.2023 рішенням у формі протоколу від 05.10.2023 № 4, відповідач не прийняв рішення по суті розгляду рапорту ОСОБА_1 від 07.02.2023, який у такому випадку фактично є нерозглянутим.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За приписами статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Житлового кодексу України (далі - ЖК України), громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 40 ЖК України, громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті. Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Відповідно до ст. ст. 9, 43 ЖК України, громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України 25 березня 1992 року №2229-XII "Про Службу безпеки України", кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби. Порядок обліку кадрів Служби безпеки України затверджується Головою Служби безпеки України.

Згідно з положеннями ст. 20 Закону №2229, умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками - військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством.

Статтею 27 Закону №2229 передбачено, що держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби Безпеки України.

Військовослужбовці Служби Безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.

Право на пільги зберігається за військовослужбовцями Служби безпеки України, яких звільнено зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років.

Частиною першої статті 9 Закону України «Про Службу безпеки України» визначено що систему Служби безпеки України складають Центральне управління Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.

Відповідно до ч.1 статті 10 Закону України «Про Службу безпеки України», Центральне управління Служби безпеки України відповідає за стан державної безпеки, координує і контролює діяльність інших органів Служби безпеки України. До його складу входять апарат Голови Служби безпеки України та функціональні підрозділи: контррозвідки, військової контррозвідки, контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, захисту національної державності, боротьби з корупцією і організованою злочинною діяльністю, інформаційно-аналітичний, оперативно-технічний, оперативного документування, слідчий, зв'язку, по роботі з особовим складом, адміністративно-господарський, фінансовий, військово-медичний та інші згідно з організаційною структурою Служби безпеки України.

Відповідно до організаційної структури Служби безпеки України, 5 Управління є структурним підрозділом Центрального управління Служби безпеки України.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач є військовослужбовцем Служби безпеки України та на нього розповсюджуються соціально-економічні гарантії, у тому числі і щодо права на житло, визначені для військовослужбовців Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-ХІІ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно до пункту 14 статті 12 Закону № 3551-XII, учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Відповідно до абз. 1 п. 55 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470, жиле приміщення надається громадянинові на всіх членів, які перебувають разом з ним на квартирному обліку.

Згідно з п. 25 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470, Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації щороку в період з 1 жовтня по 31 грудня проводять перереєстрацію громадян, які перебувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їх облікові дані. Виявлені зміни вносяться в облікові справи громадян і книгу обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень. Зміни з питань, що належать до компетенції виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів, адміністрації підприємства, установи, організації (органу громадської організації) і профспілкового комітету, провадяться після прийняття рішень цими органами. Про внесені зміни заінтересованим особам направляється письмове повідомлення.

Пунктом 25-1 зазначених Правил визначено, що інформація про громадян, взятих на квартирний облік, та зміни до неї в установленому законодавством порядку вносяться до Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Згідно зі статтею 34 Житлового кодексу України, потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках.

Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до пункту 15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470 (далі - Правила № 470), на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання У даному населеному пункті. Зазначені вимоги не поширюються на внутрішньо переміщених осіб, визначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і мають реєстрацію місця проживання у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків, а також осіб, зазначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил).

Пунктом 26 Правил № 470 визначено, що громадяни знімаються з квартирного обліку у таких випадках:

1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;

2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;

3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, пунктом 29 цих Правил та іншими актами законодавства Української РСР;

4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, засланих або вислання;

5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік;

6) скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи,

7) одноразового отримання від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 наголошує, що положеннями Правил № 470 не передбачено зняття з квартирного обліку з підстав, які зазначені в оскаржуваному рішенні, а саме: "вважати не реалізованими попереднє рішення засідання комісії, яке оформлене протоколом № 1 від 31.03.2023".

Відповідно до пункту 2.2. Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Служби безпеки України від 16.11.2007 за № 1308/14575 (далі - Інструкція № 792) (у редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення), житлово-побутові комісії, які створюються в підрозділах Центрального управління СБ України, житлово-побутові комісії органів, закладів та установ СБ України мають наступні повноваження:

організовують ведення квартирного обліку; здійснюють розгляд рапортів (звернень) співробітників СБ України та членів їх сімей про зарахування на квартирний облік, внесення змін до справ квартирного обліку, зняття 3 квартирного обліку, надання житлових приміщень, включення (виключення) до (3) списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове одержання житлових приміщень, з інших питань житлового забезпечення;

здійснюють розгляд матеріалів щодо правомірності перебування військовослужбовців Служби безпеки України та членів їх сімей на квартирному обліку та у списках осіб, які мають право на першочергове чи позачергове одержання житлових приміщень, та перегляд рішень про надання їм житла в порядку, установленому законодавством;

здійснюють перегляд раніше прийнятих рішень з питань житлового забезпечення: організовують перевірку житлових умов співробітників СБ України у випадках, визначених законодавством;

взаємодіють з органами державної влади, органами місцевого самоврядування і громадськими організаціями відповідно до законодавства та компетенції; розглядають інші питання відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття такого рішення послугувало порушення пункту 15 Правил №470, відповідно до положень якого на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. Зазначені вимоги не поширюються на внутрішньо переміщених осіб, визначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і мають реєстрацію місця проживання у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків, а також осіб, зазначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил).

Позивачем не заперечується, що він та його сім'я, хоч і постійно проживають в м. Кременчуці, але мають реєстрацію місця проживання не у даному населеному пункті, а у м. Полтаві.

Враховуючи вимоги пункту 15 Правил № 470, зарахування на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей зі збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списки осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла з підстав, викладених у пункті 3.11. Інструкції № 792, не виключає обов'язку такої особи мати реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. Тобто, в даному випадку не виключає обов'язку позивача мати реєстрацію місця проживання в м. Кременчук, з урахуванням того, що він там постійно проживає і там проходить військову службу.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність рішення у формі протоколу від 05.10.2023 № 4.

Отже, хоча відповідачем і визначено не реалізованим пункт 1 протоколу № 1 засідання житлово-побутової комісії від 31.03.2023 рішенням у формі протоколу від 05.10.2023 № 4, відповідач не прийняв рішення по суті розгляду рапорту ОСОБА_1 від 07.02.2023, який у такому випадку фактично є нерозглянутим.

За наслідками розгляду такого рапорту про зарахування на квартирний облік в Управлінні, відповідач в особі відповідної комісії має прийняти відповідно аргументоване рішення про зарахування на квартирний облік або про відмову у зарахуванні на квартирний облік.

Щодо доводів апеляційної скарги, що Інструкція № 792 не містить вимог щодо обов'язкової реєстрації співробітників при постановці на квартирний облік за місцем служби, колегія суддів зазначає наступне.

Абзацом другим пункту 3.5. Інструкції 792 передбачено долучення до рапорту про постановку на квартирний облік разом з іншими документами інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) осіб згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» (на кожного члена сім'ї);

Згідно цього ж пункту, для вирішення питання про зарахування на квартирний облік, житлово-побутова комісія наділена повноваженнями додатково запитувати від співробітника через керівника органу, закладу, установи СБ України або керівника структурного підрозділу такі документи (залежно від обставин, які підлягають з'ясуванню та мають значення для прийняття обґрунтованого рішення за рапортом) у разі якщо інформація, що міститься в доданих до рапорту документах, є недостатньою для визначення житлово-побутовою комісією потреби співробітника та членів його сім'ї у поліпшенні житлових умов.

Таким чином, рішення житлово-побутової комісії щодо постановки на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, мають здійснюватися після повного та всебічного аналізу їх існуючих житлових умов, у тому числі після отримання даних про наявність їх реєстрації місця проживання в даному населеному пункті.

Отже, колегія суддів зазначає, що, з урахуванням наявного рішення відповідача про те, що слід вважати не реалізованим пункт 1 протоколу №1 засідання житлово-побутової комісії від 31.03.2023 стосовно постановки на квартирний облік позивача, одночасно залишається не розглянутим рапорт ОСОБА_1 від 07.02.2023 із прийняттям відповідного рішення.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв в межах законодавчих норм, а тому прийняте ним рішення не підлягає скасуванню.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі № 440/3795/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій

Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова Я.М. Макаренко

Попередній документ
136562294
Наступний документ
136562296
Інформація про рішення:
№ рішення: 136562295
№ справи: 440/3795/25
Дата рішення: 15.05.2026
Дата публікації: 18.05.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (15.05.2026)
Дата надходження: 26.11.2025
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії