15 травня 2026 р. Справа № 520/29053/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: П'янової Я.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 (головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М.) у справі №520/29053/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, які стали підставою для відображення у мобільному застосунку “Резерв+» повідомлення “ТЦК та СП 11.12.2024 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу» шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, внесені за відсутності протоколу та/або постанови про притягнення до адміністративної відповідальності;
- направити повідомлення до відповідного органу Національної поліції (якому було надіслано звернення від 11.12.2024) про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати таке рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог скарги зазначає, що згідно положень КУпАП єдиним документом, що підтверджує вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення є постанова у справі про адміністративне правопорушення, а тому оскільки відповідачем не надано відповідної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.210 чи 210-1 КУпАП, внесення відомостей про “порушення правил обліку» та “розшук» до системи “Оберіг», є передчасним та протиправним.
Вказує, що Закон “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» дозволяє внесення даних лише про притягнення до відповідальності, а не про припущення порушення.
Посилається на факт постійного проживання за кордоном та неможливість у зв'язку з цим отримання повістки за адресою її направлення, крім того повістка підписана пізніше її відправлення.
Відповідач не подав відзив на апеляційну скаргу.
Також, позивачем до суду апеляційної скарги подано клопотання про витребування доказів, а саме:
витяг з лог-файлів (аудиту дій/історії електронної взаємодії) Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» щодо позивача за період з 01.11.2024 по 31.12.2024,
підтвердження (або інформацію про відсутність таких запитів): чи здійснювалися в автоматизованому режимі або шляхом окремих запитів перевірки відомостей щодо перетину державного кордону позивачем та його місця проживання за даними ДМС та ДПСУ в указаний період.
електронний файл повістки №1323229 у форматі, що містить електронний підпис (наприклад, у форматі .p7s), або протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису на цій повістці (із зазначенням точного часу накладання підпису та мітки часу),
пояснення щодо розбіжності в часі: яким чином поштове відправлення з цією повісткою було оформлене 20.11.2024 р., якщо документ був підписаний КЕП лише 21.11.2024; у разі неможливості надання протоколу КЕП з міткою часу, що передує моменту відправлення листа (20.11.2024 20:16), - визнати повістку №1323229 недопустимим доказом.
В обґрунтування клопотання зазначив, що докази необхідні в підтвердження або спростування факту порушення відповідачем процедури перевірки даних перед ініціюванням заходів примусу, а також неналежного оповіщенння про виклик.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 3 ст.308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За правилами ч.4 ст.308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно ч. 1-3 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Таким чином, наведеними вимогами КАС України чітко встановлений як порядок, так і строки подання заяви про витребування доказів.
Не дотримання такого порядку та строку подання клопотання про витребування доказів є підставою для відмови у задоволенні такого клопотання.
Колегія суддів зазначає, що позивачем клопотання не заявлялися в суді першої інстанції, обґрунтувань на підтвердження яких обставин такі докази витребовуються не наведено. Відомості щодо перетину позивачем державного кордону не стосуються предмету спору, а тому клопотання не підлягають задоволенню.
Також, всупереч вимог ч.2 ст.80 КАС України, позивачем не вказано заходи, які ним вжито для отримання доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У застосунку "Резерв+" позивача міститься запис про порушення правила військового обліку, а саме: останній перебуває у розшуку ТЦК, причина: не прибуття за повісткою до ТЦК та СП., у зв'язку із чим відповідач 11.12.2024 звернувся до Нацполіції, щоб доставити позивача для складання протоколу.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» відомостей про порушення ним правил військового обліку та його розшуку, звернувся з позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача у спірних правовідносинах, а відтак відсутності правових підстав для задоволення позову.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянта, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє станом на час розгляду даної справи.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з ч.2 ст.1 України №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно ч.3 ст.1 Закону України №2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно із ч. 8 ст.2 Закону України №2232-XII виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходження зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Відповідно до ч.14 ст.2 Закону України №2232-XII виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актам.
Положеннями ч.9 ст.1 Закону України №2232-XII передбачені категорії громадян України щодо військового обов'язку, зокрема, військовозобов'язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період.
Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України №2232-XII громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.33 Закону України № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється, зокрема на облік військовозобов'язаних. Військовий облік військовозобов'язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 2 статті 33 Закону України №2232-ХІІ визначено, що військовий облік військовозобов'язаних ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України №2232-ХІІ персонально-якісний облік військовозобов'язаних передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно військовозобов'язаних, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку військовозобов'язаних покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
У відповідності до ч.8 ст.5 Закону України від 16.03.2016 №1951-VІІІ “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі по тексту - Закон України №1951-VІІІ) органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з ч.8 ст.5 Закону України №1951-VІІІ органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Частиною 1 статті 14 Закону України №1951-VІІІ передбачено наступне: 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Частиною 3 статті 14 Закону України №1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Відповідно до п.1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі по тексту - Порядок №560) цей Порядок визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи.
Згідно п.27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі по тексту - Положення №154).
Згідно п.9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі по тексту - Порядок №1487).
Згідно п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
- звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Додаток 2 Порядку №1487 містить Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, встановлено, що військовозобов'язані повинні, зокрема: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Пункт 56 цього ж Порядку визначає повноваження Національної поліції, яка за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, з наведених вище норм Положення №154, Порядків №1487, №560 вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань мають повноваження викликати громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою уточнення своїх персональних даних та звертатися в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку у відповідача.
20.11.2024 відповідачем направлено повістку №1323229 рекомендованим поштовим відправленням разом з описом вкладення та повідомленням про вручення поштового відправлення на зареєстровану адресу позивача, згідно якої позивачу належало з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 01.12.2024 о 14:00 для уточнення даних. Повістка повернулася відправнику відділенням Укрпошти з позначкою “адресат відсутній за вказаною адресою».
Надалі, відповідачем внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку разом з позначкою "ТЦК та СП 11.12.2024 звернувся до Нацполіції, щоб доставити Вас для складання протоколу. Причина: не прибули за повісткою до ТЦК та СП".
Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача у спірних правовідносинах.
Доводи апеляційної скарги щодо передчасності та протиправності внесення відомостей про “порушення правил обліку» та “розшук» до системи “Оберіг» за відсутності постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.210 чи 210-1 КУпАП, є необґрунтованими, оскільки сама по собі наявність в застосунку “Резерв+» примітки “Порушення правил військового обліку» та перебування у зв'язку з цим у розшуку ТЦК та СП не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено, ст.ст.210, 210-1 КУпАП, а навпаки передує складенню стосовно особи протоколу про адміністративне правопорушення та притягненню до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів зазначає, що відповідач мав повноваження на звернення до органів Національної поліції з метою доставляння військовозобов'язаного до ТЦК та СП для складення протоколу про адміністративне правопорушення з підстав неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення.
Таким чином, внесення відповідачем відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про порушення позивачем правил військового обліку та направлення повідомлення до Національної поліції з метою його доставлення до відповідача для складання протоколу, є правомірним.
Доводи апеляційної скарги щодо постійного проживання позивача за кордоном та неможливість у зв'язку з цим отримання повістки за адресою її направлення, а також наявність розбіжностей в даті підписання та відправлення повістки про виклик позивача до відповідача, колегія суддів відхиляє, як такі, що не стосуються предмету спору та не впливають на правильність висновків суду висновків суду.
Колегія суддів зазначає, що в межах спірних правовідносин не вирішується питання винуватості або невинуватості позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого, ст.210, 210-1 КУпАП.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» відомостей про порушення позивачем правил військового обліку.
Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено (доказано) правомірність власних дій у спірних правовідносинах.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову .
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
З урахуванням вимог ст.139 КАС України, а також того, що наслідками апеляційного перегляду справи скарга позивача залишена без задоволення, а рішення суду без змін, відсутні правові підстави для розподілу судових витрат.
Відтак, вимоги апеляційної скарги щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат, є необґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі №520/29053/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Я.В. П'янова А.О. Бегунц