15 травня 2026 р. Справа № 520/30137/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 (суддя Рубан В.В.; м. Харків) по справі № 520/30137/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії солідарно ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку. Причина: не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- зобов'язати солідарно ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку. Причина: не прибув за повісткою до ТЦК та СП.
Ухвалою від 02 лютого 2026 року Харківський окружний адміністративний суд адміністративну справу №520/30137/25 за позовом ОСОБА_1 - передав на розгляд до Салтівського районного суду м. Харкова.
Вказана ухвала мотивована тим, що дії відповідачів, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем, в даному випадку, пов'язані із притягненням позивача до адміністративної відповідальності.
З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що дана адміністративна справа не є підсудною Харківському окружному адміністративному суду, а має вирішуватись відповідним місцевим загальним судом, як адміністративним судом, в порядку, визначеному КАС України.
Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного районного суду м. Харкова від 02.02.2026р. по справі № 520/30137/25, провадження № П/520/36417/25, направити справу № 520/30137/25 для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що зміст адміністративного позову не містить жодних вимог щодо протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справі про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку чи мобілізації, отже розгляд цієї справи повинен здійснюватись Харківським окружним адміністративним судом.
Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Враховуючи обставини цієї справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, з таких підстав.
Відповідно до частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Віднесення судового спору до тієї чи іншої юрисдикції залежить від сукупності умов, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства. Такими умовами, зокрема, є: суб'єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин. Крім того, такою умовою може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в порядку якого розглядається визначена категорія справ.
Варто зазначити, що відповідно до статті 260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 267 КУпАП передбачено право оскарження, в тому числі до суду, заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, до яких відноситься і затримання особи.
Також, слід враховувати, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано статтею 286 КАС України.
Частиною 1 статті 286 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частина 3 вказаної статті визначає, що за наслідком розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, за приписами статті 286 КАС України адміністративним судам підсудні справи не лише з приводу оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а також справи щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно, і факт наявності/відсутності рішення (постанови) про притягнення до адміністративної відповідальності не впливає на право позивача щодо оскарження дій та рішень суб'єктів владних повноважень щодо застосування заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року по справі №308/12685/14-а, від 28 червня 2022 року по справі №679/1344/16-а.
Поряд з цим, у цій справі спірне питання, яке підлягає вирішенню, полягає в розмежуванні предметної юрисдикції адміністративних судів, а саме з'ясуванню підлягає, чи відноситься спір у цій справі до юрисдикції окружного адміністративного суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Частиною 2 статті 20 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Оспорюваними за цим позовом є дії відповідачів, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку. Причина: не прибув за повісткою до ТЦК та СП.
З метою поновлення прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду, у позові ставиться питання про зобов'язання відповідачів виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку. Причина: не прибув за повісткою до ТЦК та СП.
Звертаючись до суду з цим позовом позивач посилається на порушення відповідачами приписів Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2016 № 1951-VІІІ. Саме про перевірку дотримання відповідачами вимог цього Закону, зокрема, про перевірку наявності правових підстав для вчинення оспорюваних дій, ставиться позивачем питання у цьому адміністративному позові.
Предмет адміністративного позову та обставини справи свідчать, що спірні правовідносини між позивачем і відповідачами виникли не з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, а також заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, що прямо передбачені у статті 260 КУпАП, а тому колегія суддів вважає, що ця справа не підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду.
Водночас, відповідно до положень статей 19 та 20 КАС України, така адміністративна справа відноситься до юрисдикції окружного адміністративного суду.
У зв'язку з цим, висновок суду першої інстанції про неможливість прийняття адміністративного позову до розгляду зроблений з порушенням вимог статей 2, 19, 20 КАС України.
З огляду на заявлені позивачем вимоги і підстави, викладені на їх обґрунтування, предметом позову у цій справі є дії суб'єктів владних повноважень у сфері публічно-правових відносин і є відмінними від дій, що входять до переліку, які враховуються адміністративним органом під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Тому, як вже зазначено вище, такі оспорювані дії суб'єктів владних повноважень підлягають розгляду та вирішенню окружним адміністративним судом, а не місцевому загальному суду як адміністративному суду, як помилково указав суд першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для направлення цієї справи до іншого суду за встановленою підсудністю.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд до Салтівського районного суду м. Харкова, тому ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 по справі № 520/30137/25 - скасувати.
Справу № 520/30137/25 направити до Харківського окружного адміністартивного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді О.А. Спаскін Я.М. Макаренко