15 травня 2026 р. Справа № 520/3479/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 (суддя Ніколаєва О.В.; м. Харків) по справі № 520/3479/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - ГУ ПФ України в Харківській області) та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі по тексту - ГУ ПФ України в Тернопільській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України в Тернопільській області №204050008898 від 30.10.2023 про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Харківській області призначити та виплачувати з 26.06.2023 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно із п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Харківській області при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV ОСОБА_1 зарахувати до страхового стажу період роботи з 07.04.1990 по 31.12.1999;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Харківській області при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 зарахувати до пільгового стажу згідно із п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, періоди його роботи з 07.04.1990 по 31.12.1999 та з 01.10.2008 по 31.12.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає спірне рішення таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.
Рішенням від 23 вересня 2025 року Харківський окружний адміністративний суд задовольнив частково адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФ України в Тернопільській області №204050008898 від 30.10.2023 про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 24.10.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 07.04.1990 по 31.12.1999 та зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 07.04.1990 по 31.12.1999 та з 01.10.2008 по 31.12.2018, з урахуванням правових висновків суду у даній справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ: 14035769) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
ГУПФУ в Тернопільській області не погодилось з рішенням суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 року у справі №520/3479/25 та винести нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ..
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначив, що станом на дату звернення позивача до Пенсійного фонду необхідними умовами для призначення йому пенсії на пільгових умовах як трактористу- машиністу є: а) загальний страховий стаж - 29 років 6 місяців; б) стаж роботи трактористом-машиністом - 20 років, підтверджений відповідними документами. Страховий стаж позивача на момент звернення року склав 26 років 07 місяців 10 днів, стаж роботи трактористом - машиністом склав 04 роки 0 місяців 15 днів. За результатами наданих документів до страхового стажу та стажу роботи трактористом-машиністом підприємств сільського господарства не зараховано період роботи у колгоспі «Червоний Оскіл» з 10.04.1990 по 31.12.1999 згідно письмових показів свідків, зареєстрованих приватним нотаріусом в реєстрі за №4254 та №4705, оскільки підтвердження виконання мінімуму трудової участі в колгоспі свідками не передбачено нормами Порядку, також запису про цей період роботи немає у трудовій книжці позивача. Вважає, що у діях ГУПФУ в Тернопільській області відсутні будь-які ознаки порушення прав позивача на соціальне забезпечення при відмові у призначенні пенсії відповідно до Закону України №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, з таких підстав.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24.10.2023 звернувся через особистий кабінет порталу електронних послуг до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою, в якій просив призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вказану заяву розглянуто органами пенсійного фонду відповідно до п.4.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (із змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1), за принципом екстериторіальності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №204050008898 від 30.10.2023 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком, з посиланням на відсутність необхідного пільгового та страхового стажу право на призначення пенсії згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування". Страховий стаж становить 26 років 07 місяців 10 днів. Пільговий стаж становить 04 роки 00 місяців 15 днів. До страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи в колгоспі "Червоний Оскіл" з 10.04.1990 по 31.12.1999 згідно письмових показань свідків зареєстрованих в реєстрі приватним нотаріусом №4254 та №4705, оскільки підтвердження свідками виконання мінімуму трудової участі в колгоспі вищезазначеним Порядком не передбачене; з 01.10.2008 по 31.12.2018 у ТзОВ "Чарівний лан" на посаді тракториста-машиніста, оскільки пільгова довідка відсутня та інформація у відомостях по спеціальному стажу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не зазначена.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком з підстав не зарахування позивачу страхового та пільгового стажу, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення в частині задоволених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.10.2023 №204050008898 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових вимогах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV є протиправним.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України №1788-XII від 05.11.1991 "Про пенсійне забезпечення" та №1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно зі ст.9 Закону №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до положень ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Згідно з абзацом 1 частини 2 цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Приписами ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба.
Положеннями ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок № 637).
Відповідно до п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пунктів 17, 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до трудового стажу на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками (пункт 25 Порядку №637).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, за відсутності трудової книжки або якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Також якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов'язаних з заявником спільною роботою.
Позивач у позовній заяві зазначив, що під час війни він втратив свою трудову книжку, що підтверджувала частину періоду його роботи трактористом-машиністом з 07.04.1990 по 31.12.1999, і тому позивачу довелося проводити збір великої кількості уточнюючих довідок для підтвердження періодів роботи, які необхідні для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Як установлено судом, позивач через свого представника звертався до Ізюмського районної військової адміністрації Харківської області з приводу отримання архівних довідок для підтвердження періодів роботи.
Проте, Ізюмська районна військова адміністрація Харківської області надала відповідь № 01-42/007 від 08.08.2023, у якій зазначалося що архівні справи з кадрових питань були знищенні в наслідок пожежі приміщення архівного відділу районної військової адміністрації.
У зв'язку з цим, позивач разом із заявою про призначення пенсії надав до територіального органу Пенсійного фонду України нотаріально завірені письмові показання свідків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які були ознайомлені із частиною 1 статті 384 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за завідомо неправдиві показання свідка, та підтвердили, що ОСОБА_1 з 07.04.1990 по 31.12.1999 працював повни робочий день трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспі "Червоний оскіл" (згодом - КПС "Червоний оскіл" (код ЄДРПОУ 00707892)), а також копії трудових книжок вказаних осіб.
З досліджених трудових книжок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд встановив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно трудової книжки серія НОМЕР_2 , 07.04.1990 прийнятий на роботу в колгосп "Червоний оскіл" механізатором ОТД№1, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно трудової книжки серія НОМЕР_3 , 15.08.1983 прийнятий в колгосп "Червоний оскіл", 09.01.1998 звільнений за власним бажанням.
Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення ГУПФУ в Тернопільській області про відмову в призначенні пенсії, за доданими документами до страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи у колгоспі «Червоний Оскіл» з 10.04.1990 по 31.12.1999 згідно письмових показань свідків зареєстрованих в реєстрі приватним нотаріусом №4254 та №4705, оскільки підтвердження свідками виконання мінімуму трудової участі в колгоспі вищезазначеним Порядком не передбачене.
В трудовій книжці НОМЕР_4 запис про даний період роботи відсутній. Згідно даних ЄДРПОУ 00707892 КСП «Червоний Оскіл» зареєстрований 05.03.1994, даний період роботи можливо зарахувати до страхового стажу згідно показань свідків.
Указано, що заявнику необхідно звернутися до сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою, в якій зазначає період роботи, назву підприємства, установи, організації, їх місце знаходження, посаду, на якій працював, та дані про двох свідків.
Надаючи оцінку вказаним висновкам відповідача, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, (далі - Порядок № 22-1, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при прийманні документів орган, що призначає пенсію, зокрема:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу проводить орган, що призначає пенсію, при прийманні документів заявника. При цьому орган, що призначає пенсію, зобов'язаний перевірити зміст і належне оформлення наданих документів, а у разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу та повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Опитування свідків для підтвердження стажу проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 № 18-1 (далі - Порядок № 18-1, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 12 Порядку № 18-1, територіальні органи Пенсійного фонду України надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.
Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, територіальний орган Пенсійного фонду України запрошує та опитує свідка.
Якщо свідок проживає (перебуває) в іншій адміністративно-територіальній одиниці України, ніж та, в якій проживає (перебуває) заявник, територіальний орган Пенсійного фонду України звертається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка для його опитування.
Запрошення свідку надсилається протягом трьох робочих днів з дня звернення заявника до територіального органу Пенсійного фонду України (з дня одержання запиту територіальним органом Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка).
Запрошення свідка, який проживає на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, для його опитування здійснюється заявником. Опитування проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, який обирає свідок.
Результати опитування свідка оформляються Актом опитування свідка (додаток 3).
Акт опитування свідка та завірені територіальним органом Пенсійного фонду України копії документів про його роботу за час, щодо якого він підтверджує роботу заявника, протягом трьох робочих днів з дня опитування надсилаються до територіального органу Пенсійного фонду України, який надіслав запит.
Колегія суддів зазначає, що надані позивачем до територіального органу Пенсійного фонду України письмові показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 містили всю необхідну інформацію, на необхідності надання якої посилається відповідач в оскаржуваному рішенні про відмову в призначенні пенсі, зокрема, дані двох свідків, їх місце знаходження, назву підприємства та посаду, яку займав позивач, а також період роботи, який можуть підтвердити свідки.
Проте територіальним органом Пенсійного фонду, до якого звернувся позивач за призначенням пенсії, не було здійснено опитування свідків для підтвердження стажу згідно із пунктом 12 Порядку № 18-1 та не було роз'яснено про необхідність звернення з окремою заявою про опитування свідків, що, у свою чергу, наведеними вище положеннями Порядків № 22-1, № 637 та № 18-1 взагалі не передбачено.
Вказаним обставинам не було надано оцінки відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії.
При цьому колегія суддів зазначає, що за наведених обставин, відповідач, відповідно до положень п. 12 Порядку № 18-1, не був позбавлений можливості звернутися із запитом до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідків (м. Харків) щодо їх опитування.
Так, відповідно до п. 4.3 розділу IV Порядку № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Отже, строк прийняття рішення за результатами розгляду заяви про призначення пенсії може бути продовжений для проведення додаткової перевірки умов праці заявника та інших відомостей.
Проте, у рішенні ГУ ПФ України в Тернопільській області № 204050008898 від 30.10.2023, прийнятому за результатами розгляду заяви позивача від 24.10.2023 про призначення пенсії, не зазначено про вчинення будь-яких дій з метою опитування свідків, письмові показання яких надав позивач.
За встановлених судом обставин, колегія доходить висновку, що бездіяльність органу, що полягає у не проведенні опитування свідків, інформацію про яких надав позивач, не може позбавляти позивача права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним трудового стажу, який в свою чергу за відсутності трудової книжки та підтверджуючих документів підприємств може бути зарахований на підставі показань свідків.
Враховуючи викладене та зважаючи на відсутність доказів опитування в установленому законодавством порядку органом, що призначає пенсію, свідків для підтвердження стажу роботи позивача, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про те, що факт роботи позивача в колгоспі "Червоний оскіл" (згодом - КПС "Червоний оскіл" (код ЄДРПОУ: 00707892)) в період з 07.04.1990 по 31.12.1999, є підтвердженим та підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу позивача, передчасним.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про зарахування до страхового та пільгового стажу періоду роботи позивача в колгоспі "Червоний оскіл" (згодом - КПС "Червоний оскіл" (код ЄДРПОУ: 00707892)) з 07.04.1990 по 31.12.1999 відповідач повинен вжити заходів з метою опитування свідків для підтвердження стажу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 № 18-1.
Щодо спірного періоду про зарахування з 01.10.2008 по 31.12.2018 пільгового стажу, суд зазначає таке.
Статтею 1 Закону №1058 визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.
Згідно з частиною 1 статті 21 Закону №1058 персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) у період з 01.10.2008 по 31.12.2018 позивачем сплачувались страхові внески.
З копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 27.10.1984 року встановлено, що запис під №13 містить відомості про те, що 01.10.2008 позивач трактористом-машиністом ТОВ "Чарівний Лан", запис №14 - 02.03.2018 - назву професії "Тракторист-машиніст" було змінено на "Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва" для приведення у відповідність до Національного класифікатора України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", а також запис під №15 про те, що 14.02.2020 року позивач звільнений за згодою сторін по п.1 ст.36 КЗпП України. Вказані записи скріплені печаткою підприємства, а також містять відомості щодо посадовою особи, якою вони вчинені, у т.ч. містять підставу їх внесення з зазначенням номерів та дати наказів.
Отже, трудова книжка позивача містить усі відомості про період роботи, професію та посаду позивача, характер виконуваної ним роботи, що визначають його право на пенсію на пільгових умовах за період його роботи з 01.10.2008 по 31.12.2018. У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для неврахування позивачу вказаних періодів роботи до пільгового стажу роботи.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.10.2023 №204050008898 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових вимогах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV є протиправним, а тому таке рішення належить скасувати.
Як установлено частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно з Рішенням ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання ГУПФУ в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 24.10.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 01.10.2008 по 31.12.2018, з урахуванням правових висновків суду у даній справі.
Разом з тим, вважає, що вимога позивача ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи з 07.04.1990 по 31.12.1999 підлягає частковому задоволенню, шляхом зобов'язання відповідача розглянути питання про зарахування до страхового та пільгового стажу періоду роботи позивача в колгоспі "Червоний оскіл" (згодом - КПС "Червоний оскіл" (код ЄДРПОУ: 00707892)) з 07.04.1990 по 31.12.1999, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, викладених в мотивувальній частині цієї постанови.
При цьому колегія суддів наголошує, що розгляд питання про зарахування до страхового та пільгового стажу періоду роботи позивача в колгоспі "Червоний оскіл" (згодом - КПС "Червоний оскіл" (код ЄДРПОУ: 00707892)) з 07.04.1990 по 31.12.1999 має передувати повторному розгляду заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 24.10.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" із зарахуванням до пільгового стажу період роботи з 01.10.2008 по 31.12.2018.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи в колгоспі "Червоний оскіл" (згодом - КПС "Червоний оскіл" (код ЄДРПОУ: 00707892)) з 07.04.1990 по 31.12.1999, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Щодо решти вимог позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 по справі № 520/3479/24 - скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі "Червоний оскіл" (згодом - КПС "Червоний оскіл" (код ЄДРПОУ: 00707892)) з 07.04.1990 по 31.12.1999.
Ухвалити в цій частині постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області розглянути питання про зарахування до страхового та пільгового стажу періоду роботи позивача в колгоспі "Червоний оскіл" (згодом - КПС "Червоний оскіл" (код ЄДРПОУ: 00707892)) з 07.04.1990 по 31.12.1999, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, викладених в мотивувальній частині цієї постанови.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 по справі № 520/3479/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова