15 травня 2026 р. Справа № 520/12425/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: П'янової Я.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 (головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В.) у справі № 520/12425/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив:
- скасувати накази Головного управління Національної поліції в Харківській області №295 про застосування дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 від 03.06.2022; №288 о/с про звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 з посади поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області,
- поновити його на попередній посаді;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за вимушений прогул та судові витрати.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 позов задоволено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі № 520/12425/22 залишено без змін.
За наслідками касаційного перегляду, постановою Верховного Суду від 23.01.2025 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №520/12425/22 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 адміністративну справу прийнято до розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про уточнення (зміну) позовних вимог в яких він просив:
- скасувати накази Головного управління Національної поліції України в Харківській області:
№ 295 від 03.06.2022 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ГУНП в Харківській області" в частині застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
№288 о/с від 14.06.2022 "По особовому складу" в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області зі служби в поліції з 14.06.2022;
№ 34 о/с від 29.01.2025 "По особовому складу" в частині скасування:
- пункту наказу Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 29.12.2023 за №551 о/с в частині поновлення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, вважати його звільненим за п.6 ч.1 ст.77 у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України "Про Національну поліцію", з 14.06.2022;
- пункту наказу Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 03.04.2024 за № 143 о/с в частині скасування пункту наказу Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 14.06.2022 за № 288 о/с в частині звільнення за п.6 ч.1 ст.77 у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України "Про Національну поліцію", старшого сержанта поліції ОСОБА_1 /НОМЕР_3/ поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Харківській області , з 14.06.2022, без виплати грошового забезпечення з 01.05.2022 по 03.06.2022, з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2022 по 14.06.2022 у кількості 16 діб, із сумою відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, - 1393,30 грн.;
- поновити на службі в Національній поліції України старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 15.06.2022;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Харківській області нарахувати та виплатити старшому сержанту поліції ОСОБА_1 поліцейському з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області:
грошове забезпечення за період з 01 травня 2022 року по 14 червня 2022 року;
середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 15.06.2022 по 29.12.2023 та за період з 29.01.2025 по день поновлення на роботі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано накази Головного управління Національної поліції України в Харківській області:
№ 295 від 03.06.2022 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ГУНП в Харківській області" в частині застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
№ 288 о/с від 14.06.2022 "По особовому складу" в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області зі служби в поліції з 14.06.2022;
№ 34 о/с від 29.01.2025 "По особовому складу" в частині скасування:
- пункту наказу ГУНП в Харківській області від 29.12.2023 за № 551 о/с в частині поновлення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, вважати його звільненим за п.6 ч.1 ст.77 у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України "Про Національну поліцію", з 14.06.2022;
- пункту наказу ГУНП в Харківській області від 03.04.2024 за № 143 о/с в частині скасування пункту Наказу ГУНП в Харківській області від 14.06.2022 за № 288 о/с в частині звільнення за п.6 ч.1 ст.77 у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України "Про Національну поліцію" старшого сержанта поліції ОСОБА_1 /НОМЕР_3/ поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, з 14.06.2022, без виплати грошового забезпечення з 01.05.2022 по 03.06.2022, з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2022 по 14.06.2022 у кількості 16 діб, із сумою відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, - 1393,30 грн.
Поновлено на службі в Національній поліції України старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 15.06.2022.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період вимушеного прогулу з 30.01.2025 по 11.11.2025 у розмірі 211 655,25 грн.
Рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 допущено до негайного виконання.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Головне управління Національної поліції України в Харківській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просило його скасувати в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належну оцінку матеріалам службового розслідування, які підтверджують невиконання позивачем наказу начальника Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області у строк до 30.04.2022 евакуюватися на підконтрольну Україні територію та прибути за місцем дислокації підрозділу для несення служби та виконання своїх функціональних обов'язків, а також відсутність його на службі в період з 01.05.2022 до 03.06.2022.
Наголошує, що позивач займав посаду поліцейського та у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України мав брати участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Разом з тим, ОСОБА_1 під час повномасштабного вторгнення на територію України, нехтуючи Присягою, порушуючи обов'язок служити Українському народу, сумлінно виконувати свої службові обов'язки, визначені ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" прийняв рішення не з'являтися на службу, самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на ГУНП в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України.
За своєю формою, змістом та суттю таке діяння явно та очевидно належить до кола чітко визначених законом дисциплінарних проступків поліцейського.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, а рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі, просив скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 07.11.2015 проходив службу в Національній поліції, з 01.02.2021 - на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності Куп'янського РВП ГУ НП в Харківській області.
За загальновідомою інформацією, розміщеною в мережі Інтернет у відкритому доступі, Куп'янська міська територіальна громада, зокрема й місто Куп'янськ, знаходилися під окупацією рф з 27 лютого до 10 вересня 2022 року (деякі населенні пункти до 17 вересня 2022 року).
09.05.2022 до ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_2 про те, що ним 28.04.2022 підлеглим працівникам надано усний наказ у строк до 30.04.2022 евакуюватися на підконтрольну Україні територію та прибути за місцем дислокації підрозділу, для несення служби та виконання своїх функціональних обов'язків, в тому числі ОСОБА_1 поліцейському з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області. Проте, з 01.05.2022 по 03.06.2022 окремі поліцейські Куп'янського РВП, в тому числі і позивач, до евакуйованого підрозділу для проходження служби не прибули, відсутні на службі та відповідно до виконання своїх функціональних обов'язків не приступили.
10.05.2022 ГУ НП в Харківській області прийнято Наказ № 610 "Про призначення та проведення службового розслідування", з метою з'ясування обставин, викладених у рапорті начальника Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області від 09.05.2022, за наслідками якого прийнято висновок службового розслідування від 03.06.2022. (т.2 а.с. 4-10).
Під час службового розслідування відповідачем опитано керівників Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області.
Опитаний начальник Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_2 повідомив, що він з 24.02.2022 перебував на неокупованій території, постійно, поки була можливість, підтримував телефонний зв'язок з підлеглими, які залишились на окупованій території. 28.04.2022 надав наказ своїм підлеглим, щоб вони всіма можливими шляхами виходили на неокуповану військами РФ територію. До свого пояснення полковник поліції ОСОБА_2 додав список особового складу з номерами мобільних телефонів, за якими він телефонував своїм підлеглим.
Опитаний під час проведення службового розслідування заступник начальника Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_3 підтвердив відомості з приводу того, що він також на виконання наказу полковника поліції ОСОБА_2 телефонував поліцейським, які перебувають на непідконтрольній території, щоб останні з 28.04.2022 евакуювались на підконтрольну територію України.
Аналогічне пояснення у ході проведення службового розслідування надав начальник ВПД № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_4 .
Службовим розслідуванням установлено, що з 01 травня по 03 червня 2022 року позивач безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, не виконав усний наказ керівників щодо необхідності у строк до 30 квітня 2022 року вийти з окупованих територій та прибути за місцем дислокації підрозділу для проходження служби, виконання своїх функціональних обов'язків, тим самим скоїв прогул, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, а також вчинив інші дисциплінарні проступки, що виразилося у порушені: пунктів 1, 2, 4, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, в частині невиконання зобов'язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, ознайомившись і знаючи закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки, їх не виконав; не дотримався правил внутрішнього розпорядку, не виконав накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, не сприяв керівникові в організації дотримання службової дисципліни; пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII, у частині недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, непрофесійного виконання своїх службових обов'язків; вимог частини другої статті 19 Конституції України, частини першої статті 8 Закону, діяв не у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тим самим, вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції.
За висновком службового розслідування ОСОБА_1 порушено вимоги частини першої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23, частини другої статті 24 Закону № 580-VIII, частини другої статті 19 Конституції України, пунктів 1, 2, 4, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 2 абзацу першого наказу Національної поліції України від 08 квітня 2022 року № 242, пункту 1 Наказу ГУНП в Харківській області від 15 серпня 2016 року № 818 та визнано за необхідне застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Наказом ГУНП в Харківській області від 03.06.2022 за № 295 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
В наказі зазначено про вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022, тим самим скоївши прогули.
Наказом ГУНП в Харківській області від 14.06.2022 за № 288 о/с ОСОБА_1 звільнено за пунктом 6 ч.1 ст. 77 Закону № 580-VIII (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту).
Позивач, вважаючи накази, прийняті щодо нього протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення відповідачем не враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, а тому наказ про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції, а також в частині звільнення позивача зі служби в поліції є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст.308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 за № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Стаття 18 Закону №580-VIII визначає обов'язки поліцейських, зокрема, поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Згідно зі ст.19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі по тексту - Дисциплінарний статут).
Згідно ч.1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Стаття 12 Дисциплінарного статуту визначає, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Згідно ст.ст. 14, 15, 19 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За змістом ст. 26 Дисциплінарного статуту в період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Відповідно до ст.27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Виклик, який надіслано поштовим зв'язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
Згідно зі ст.29 Дисциплінарного статуту в разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Статтею 30 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
У вимірі професійної діяльності працівника поліції принагідно вказати, що з аналізу положень Закону №580-VIII та Дисциплінарного статуту слідує, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у ст.13 Дисциплінарного статуту.
Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну).
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед у перевірці, чи прийняте таке рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Наведене вище узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 620/4545/22 та від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а.
Відповідно до ст.1 Закону №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з ч.4 ст.8 Закону №580-VIII під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону №389-VIII.
Статтею 24 Закону №580-VIII установлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості. У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
На основі вказаних нормативних положень можна зробити висновок, що законодавством прямо передбачено обов'язок працівників поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України, її територіальної цілісності та під час дії правового режиму воєнного стану брати участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану та в цілому виконувати обов'язки щодо охорони прав і свобод людини, честі держави, тощо.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ключову роль у спірних правовідносинах має зв'язок між державою і поліцейським, який в світлі специфіки виконуваної функції є носієм частини її суверенної влади, що відображено в змісті Присяги поліцейського та набуває особливого значення в особливий період, зокрема, із введенням в державі правового режиму воєнного стану через повномасштабне вторгнення.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Наведене вище узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 19.03.2026 року у справі №520/834/24.
З урахуванням наведеного позивач, як поліцейський, який склав Присягу на вірність Українському народові та сумлінність виконання службових обов'язків, керуючись положеннями Закону №580-VIII та Дисциплінарного статуту, мав у своїх діях і поведінці слідувати змісту Присяги та, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов'язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу безпосереднього керівника.
Колегія суддів зазначає, що особливістю спірних правовідносин є те, що позивача - поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнено зі служби в поліції під час дії правового режиму воєнного стану за порушення службової дисципліни, що виразилось у неприбутті до місця дислокації підрозділу для подальшого проходження служби, відсутності на службі з 01 травня по 03 червня 2022 року та невиконання своїх функціональних обов'язків.
Згідно ч. 3 статті 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Приписами п. 30 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.
У разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Згідно п.28 та п.130 статті 2 Закону України "Про електронні комунікації" електронна комунікація (телекомунікація) - передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою технічних засобів електронних комунікацій: технічні засоби електронних комунікацій - обладнання, у тому числі із встановленим програмним забезпеченням, станційні та лінійні споруди, призначені для організації електронних комунікаційних мереж.
Отже, особа, яка проводить службове розслідування та здійснює ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання до позивача застосованого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів поліції не зобов'язана впевнитись, чи призвело використання електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника до комунікації з особою відносно якої проводиться перевірка - а саме отримання ним відповідного наказу та дати такого отримання.
Відповідно до п.7 ст.1-1 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Так, загальновідомими обставинами є те, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, №259/2022 від 18 квітня 2022 року, №341/2022 від 17 травня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року воєнний стан було продовжено і він діє і станом на час розгляду даної справи судом.
Куп'янська міська територіальна громада, зокрема й місто Куп'янськ, знаходилися під окупацією рф з 27 лютого до 10 вересня 2022 року (деякі населенні пункти до 17 вересня 2022 року).
Судом встановлено, що позивач на час введення воєнного стану проходив службу в м. Куп'янськ Харківської області на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності Куп'янського РВП ГУ НП в Харківській області.
Підставою для проведення службового розслідування слугував рапорт від 09.05.2022 начальника Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_2 , в якому зазначено про відсутність позивача на службі без поважних причин.
В якості доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді безпідставної відсутності на службі в період з 01.05.2022 по 03.06.2022 відповідач надав висновок службового розслідування, рапорт ОСОБА_2 , акти огляду електронної комунікації та про відмову від надання письмових пояснень.
Так, за висновками службового розслідування, ОСОБА_5 не виконав усний наказ керівника від 28.04.2022 щодо необхідності у строк до 30.04.2022 евакуюватися на підконтрольну Україні територію та прибути до місця дислокації підрозділу для несення служби, з 01.05.2022 по 03.06.2022 без поважних причин був відсутній на службі, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
В якості доказів доведення до позивача наказу від 28.04.2022 відповідач врахував покази керівників позивача, які повідомляли про обов'язок підлеглих, в тому числі позивача, покинути окуповану територію країни в строк до 30.04.2022.
Так, начальник Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 до свого пояснення додав список особового складу з номерами мобільних телефонів, за якими він телефонував своїм підлеглим.
Колегія суддів зазначає, що зазначені докази не є достатніми в підтвердження факту доведення до відома позивача наказу від 28.04.2022, оскільки не містять відомостей що керівництво Куп'янського РВП ГУНП - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 безпосередньо спілкувалися з позивачем в цей період. Інших доказів доведення до відома позивача наказу від 28.04.2022 матеріали справи не містять.
Під час службового розслідування дисциплінарною комісією, 20.05.2022 з використанням засобів електронної комунікації здійснений виклик, зокрема, ОСОБА_5 за допомогою: смс - повідомлень месенджерів "Ватсап" , "Вайбер", "Телеграм" та на електронну адресу всіх поліцейських, які перебувають на тимчасово окупованій рф території, було запрошено 23.05.2022 до УГІ ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Студентська, 5/6, м. Харків, для надання письмових пояснень (т.2, а.с.173-182).
За змістом акта про відмову від надання пояснень від 23.05.2022 за №385, зокрема позивач, надав рапорт про бажання звільнитися із лав поліції за власним бажанням та замість того, щоб прибути до УГІ ГУНП в Харківській області через "Ватсап", "Вайбер", "Телеграм", смс повідомлення та електронною поштою надав свої пояснення та рапорти (т.2, а.с.183).
До матеріалів службового розслідування долучено скріншот із застосунку "Телеграм", з якого вбачається отримання повідомлення від абонента з мобільним номером " НОМЕР_1 " про бажання звільнитись зі служби в поліції за сімейними обставинами або за власним бажанням у зв'язку з неможливістю прибути до м. Харків.
Разом з тим, жодних доказів належності вищевказаного номеру телефону саме ОСОБА_5 матеріали службового розслідування не містять і відповідачем таких не надано.
В свою чергу, як у позовній заяві, так і в інших процесуальних документах ОСОБА_5 вказував інший номер телефону, а саме: НОМЕР_2 .
Натомість, жодними доказами у справі не підтверджено направлення позивачем рапортів до ГУ НП про бажання звільнитись зі служби в поліції за номером телефону НОМЕР_2 .
Більш того, наведені в цьому акті обставини спростовуються актом про відмову від надання пояснень від 23.05.2022 року №386, за змістом якого станом на 23.05.2022 позивач не прибув до УГІ ГУНП в Харківській області, про поважні причини свого неприбуття не повідомив, пояснення не надав у рамках проведення службового розслідування. У зв'язку з цим відповідно до абз.3 ч.3 ст.27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейських Куп'янського РВП в Харківській області, відносно яких проводиться службове розслідування, вважати такими, що відмовилися від надання пояснень (т.2, а.с.184).
Крім того, матеріали службового розслідування не містять жодних доказів отримання ОСОБА_6 повідомлень від уповноважених осіб Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області про необхідність у строк до 30.04.2022 евакуюватись на підконтрольну Україні територію та з'явитись до підрозділу поліції для виконання службових обов'язків.
Натомість, ОСОБА_6 під час судового розгляду вказував, що 24.02.2022 знаходився за місцем несення служби у м. Куп'янськ Харківської області та виконував накази свого безпосереднього керівництва.
Під час окупації міста Куп'янськ він разом із родиною декілька разів намагався покинути окуповану територію України, проте невдало через розміщення блок-постів з військовими РФ, які не пропускали їх на підконтрольну Україні територію та в подальшому - у зв'язку з відсутністю фінансової можливості.
Зазначав, що протягом усього часу перебування на окупованій території намагався повідомити керівництво про неможливість повернення на підконтрольну територію України, втім, через відсутність телефонного та інтернет-зв'язку йому це не вдалось.
Під час знаходження на окупованій території, він мав змогу здійснювати комунікацію з іншими колегами по службі в місці свого проживання особисто , при цьому засоби телефонного та інтернет зв'язку не працювали.
Про наказ щодо необхідності виїхати до 30.04.2022 на підконтрольну територію України, з'явитися до ГУНП в Харківській області 23.05.2022 для надання пояснень його не повідомлено ні усно, ні за допомогою смс повідомлень, ні листами на електронну пошту .
Зауважив, що наприкінці травня (після 23.05.2022) - початку червня 2022 року до нього приїхала колега по службі в Куп'янському районному відділі поліції - ОСОБА_7 , яка повідомила про необхідність надання ГУ НП в Харківській області пояснень про причини, з яких він не виїхав на підконтрольну ЗСУ територію України та у випадку не надання таких пояснень - його буде звільнено зі служби в поліції.
У зв'язку з цим, він написав пояснення, в яких повідомив ГУ НП про труднощі у переміщенні на підконтрольну Україні територію та через неможливість надати пояснення особисто відповідачу, передав їх ОСОБА_7 , яка пообіцяла виїхати в місцевість, де є інтернет-зв'язок та відправити до ГУ НП в Харківській області.
Після виїзду з окупованої території він пройшов позитивно опитування спеціалістом -поліграфологом із застосуванням семиканального поліграфа «Рубікон», будь-якої інформації, яка б свідчила про його співпрацю зі збройними силами РФ не виявлено, про що складено довідку спеціаліста-поліграфолога від 15.03.2023.
Наголосив, що під час перебування на окупованій території об'єктивно існувала загроза як його життю, так і ризик бути затриманим представниками окупаційної влади, проте позивач вживав всіх можливих заходів щодо евакуації на підконтрольну територію України та одразу, як вдалося залишити окуповану територію, він з'явився до ГУ НП у Харківській області для подальшого проходження служби.
На підтвердження відсутності мобільного зв'язку та Інтернету на території Куп'янської міської територіальної громади Харківської області в період її окупації, зокрема, з 07.04.2022 по 10.09.2022, працюючих відділень поштового зв'язку та банківських установ у м. Куп'янськ позивачем надано довідку Куп'янської міської військової адміністрації № 12818 від 03.10.2023 (т.2 а.с. 232).
Крім того, під час службового розслідування капітан поліції ОСОБА_8 у поясненнях від 25.05.2022 зазначив, що після окупації м. Куп'янськ йому не було відомо безпечного маршруту виходу з окупованої території, від начальника Куп'янського РВП ОСОБА_2 стало відомо, що у окупантів можуть бути списки співробітників поліції Куп'янського РВП, тому зустрівся, зокрема, з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і обговорив необхідність виїзду з м. Куп'янськ до м. Харків, ОСОБА_10 сказав, що він знає маршрут. Також ОСОБА_8 вказав, що після виїзду до м Харків 24.04.2022 до нього на зв'язок виходили інші поліцейські, зокрема ОСОБА_5 , оскільки теж хотіли виїхати з окупованої території, проте не змогли скористатися тим же маршрутом для виїзду - військові рф перестали випускати населення з окупованої території. (т.2, а.с.52-53).
Пояснення капітана поліції ОСОБА_8 узгоджуються з поясненнями майора поліції ОСОБА_11 , який описав маршрут виїзду та зазначив, що виїзд здійснювався з сім'єю на автомобілі, що належить тещі через блокпости окупаційних військ; після виїзду доповів керівництву РВП (т.2, а.с.74-75).
Натомість, відповідачем не спростовано обставин, викладених позивачем та реальну можливість останнього отримати наказ начальника Куп'янського РВП від 28.04.2022, враховуючи відсутність на території м. Куп'янськ мобільного зв'язку та Інтернету, не надано доказів наявності у позивача можливості евакуюватися з окупованої території у період з 01.05.2022 по 03.06.2022, тобто доказів відсутності на службі без поважних причин.
Пояснення начальника Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 , заступника начальника Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 достеменно не свідчать доведення до ОСОБА_6 усного наказу щодо негайного виходу з окупації в строк до 30.04.2022 з огляду на відсутність доказів спілкування вказаних осіб саме з позивачем, зокрема, виписок телефонних дзвінків з відомостями, що фіксують період часу спілкування.
Щодо скріншотів переписки з месенджерів "WhatsApp", "Viber", "Telegram", актів огляду засобу електронної комунікації, колегія суддів зазначає, що з них достеменно неможливо встановити чи отримані вони адресатами та чи серед вказаних адресатів є позивач.
Направлення відповідачем на електронну пошту ОСОБА_6 виклику з запрошенням прибути 23.05.2022 до ГУНП в Харківській області для надання письмових пояснень в рамках службового розслідування також не є належним доказом відсутності позивача на службі без поважних причин з огляду на відсутність доказів отримання ним відповідного повідомлення.
Водночас, колегія суддів враховує, що позивач намагався повідомити керівництво ГУ НП в Харківській області про неможливість покинути окуповану територію шляхом надання власноруч написаних пояснень, переданих через іншого працівника поліції.
Тобто, незважаючи на відсутність належних доказів доведення уповноваженими особами відповідача до відома ОСОБА_6 наказу від 28.04.2022, проведення відносно нього службового розслідування та необхідність з'явитись до ГУ НП 20.05.2022 для надання пояснень, позивач вчиняв дії як з метою найшвидшого переміщення на підконтрольну Україні територію, так і повідомлення керівництва про причини відсутності на службі.
Колегія суддів зазначає, що правова оцінка правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на такому:
(1) чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
(2) чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
(3) чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
(4) чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
З огляду на зазначене, обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.
Так, підставою для видання відповідачем оспорюваних наказів слугували матеріали службового розслідування, призначеного на підставі рапорту начальника Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_2 від 09.05.2022 року, з метою перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни поліцейськими Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області.
У висновку дисциплінарної комісії, затвердженому начальником ГУНП в Харківській області від 03.06.2022, зазначено, що під час службового розслідування встановлено, що з 01 травня по 03 червня 2022 року окремі поліцейські Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, в тому числі позивач, безпідставно були відсутні на службі без поважних причин, не виконали усний наказ керівників щодо необхідності у строк до 30.04.2022 року вийти з окупованих територій та прибути за місцем дислокації підрозділу для проходження служби та виконання своїх функціональних обов'язків, тим самим скоїли прогули, а також не взяли участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, чим допустили порушення Присяги поліцейського, що є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції.
З огляду на це дисциплінарна комісія у висновку констатувала, що поліцейські Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, у тому числі позивач, вчинили дисциплінарний проступок, який виразився у порушенні вимог частини першої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23, частини другої статті 24 Закону № 580-VIII, пункту 2 абзацу першого Наказу Національної поліції України від 08 квітня 2022 року № 242, пункту 1 Наказу ГУНП в Харківській області від 15 серпня 2016 року №818.
В контексті наведеного вище, колегія суддів зазначає, що не є спірним той факт, що станом на початок повномасштабного вторгнення рф на територію України та в подальшому, у тому числі з 01 травня по 03 червня 2022 року, позивач знаходився на окупованій території Куп'янської міської територіальної громади.
Як зазначає позивач, він не мав можливості виїхати на підконтрольну Україні територію, оскільки існував ризик для життя і здоров'я його та членів сім'ї.
З матеріалів справи слідує, що службове розслідування за фактами невиходу на службу без поважних причин з 01 травня по 03 червня 2022 року в умовах воєнного стану поліцейськими Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області проводилось відносно близько 160 поліцейських, у т.ч. позивача.
Оцінюючи обставини, на які вказав Верховний Суд в постанові від 23.01.2025 , під час нового розгляду справи судом встановлено, що висновок службового розслідування від 03.06.2022 не містить переліку причин та умов, що призвели до вчинення проступку, доказів отримання позивачем наказу від 28.04.2022 щодо необхідності залишити окуповану територію до 30.04.2022, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, відомості, що характеризують позивача, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу позивача, ступінь його вини, попередню поведінку позивача, його ставлення до служби, а також причин невиходу на службу ОСОБА_1 у розрізі його індивідуальних обставин.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач з незалежних від нього причин, був позбавлений можливості прибути за місцезнаходженням ГУНП в Харківській області у м. Харків.
В силу приписів ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком може вважатись лише винна, протиправна дія чи бездіяльність поліцейського.
Відтак, враховуючи, що до суду не надано доказів належного повідомлення та ознайомлення позивача із наказами про необхідність прибуття до відповідного підрозділу та відсутність доказів можливості залишення останнім окупованої території, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вина позивача матеріалами службового розслідування не встановлена, а дисциплінарна комісія у цьому конкретному випадку не здійснила всебічного, повного та об'єктивного дослідження та встановлення обставин діяння позивача як поліцейського, а відтак до дисциплінарної відповідальності його притягнуто незаконно.
Колегія суддів наголошує, що не вихід працівників на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов'язаних з ними обставин, зокрема перебування на тимчасово окупованій території, не свідчить беззаперечно про їх відсутність на службі без поважних причин.
Зазначене обумовлено необхідністю збереження життя та здоров'я таких працівників та їх сімей і не може вважатися як відсутність на роботі без поважних причин.
Висновки службового розслідування фактично зроблені лише з урахуванням пояснень керівників поліцейських, відносно яких проводилось службове розслідування, без надання належної оцінки доводам позивача, без з'ясування всіх обставин, відсутності доказів фіксації неявки позивача на службі, без врахування особи позивача, ступеня його вини, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, його попередньої поведінки, ставлення до служби.
Колегія суддів уважає загальновідомим той факт, що після початку окупації територіальної громади Куп'янського району, були відсутні будь-які офіційно визнані гуманітарні коридори, які б надавали можливість позивачу безпечно та без ризику для життя покинути окуповану територію. Більш того, позивач як працівник державного органу України, знаходячись в окупації, перебував в постійній небезпеці та під тиском окупаційної адміністрації, відмовився співпрацювати з незаконними квазіутвореннями, що свідчить про свідому громадянську позицію та відданість Присязі поліцейського.
За відсутності в матеріалах справи жодних доказів того, що позивач співпрацював з окупантами та здійснював колабораційну діяльність, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за відсутність на роботі без поважних причин та визначення в якості неповажної причини перебування на окупованій території явно свідчить про незаконність та однобічність висновків службового розслідування та незаконність оскаржуваних наказів.
Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наказ відповідача №295 від 03.06.2022 р. "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ГУНП в Харківській області" в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а також наказ відповідача №288 о/с від 14.06.2022 р. "По особовому складу" в частині звільнення позивача зі служби в поліції з 14.06.2022, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Враховуючи те, що наведені вище накази підлягають скасуванню, відтак і наказ, прийнятий відповідачем в зв'язку з прийняттям Верховним Судом постанови від 23.01.2025 також підлягає скасуванню, а саме: наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області № 34 о/с від 29.01.2025 "По особовому складу" в частині скасування: пункту наказу відповідача від 29.12.2023 року № 551 о/с в частині поновлення позивача на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, вважати його звільненим за п.6 ч.1 ст.77 у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, Закону України "Про Національну поліцію", з 14.06.2022; пункту наказу відповідача від 03.04.2024 за №143 о/с в частині скасування пункту наказу відповідача від 14.06.2022 за №288 о/с в частині звільнення за п.6 ч.1 ст.77 у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, Закону України "Про Національну поліцію" позивача, з 14.06.2022, без виплати грошового забезпечення з 01.05.2022 по 03.06.2022, з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2022 по 14.06.2022 у кількості 16 діб, із сумою відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, - 1393,30 грн.
Відповідно ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З огляду на наведене вище, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про поновлення позивача на службі в Національній поліції України старшого сержанта поліції поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 15.06.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Оскільки за наслідками судового розгляду судом прийнято рішення про поновлення позивача на посаді, також на користь позивача підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988).
Пунктом 2 Постанови №988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І цього ж Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Зі змісту Порядку №260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин та діяв на час звільнення позивача, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
У свою чергу п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Таким чином, при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача, правильним є обчислення календарних днів для обрахунку грошового забезпечення.
Враховуючи дату звільнення позивача зі служби та прийняття судом рішення про поновлення на посаді, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 30.01.2025 по 11.11.2025 (день ухвалення судом першої інстанції про поновлення позивача на посаді) у сумі 211 655 грн. 25 коп.
Доводів щодо незгоди зі здійсненим судом розрахунком середнього грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу відповідачем в апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, врахуванню у даній справі підлягають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції вище та які є релевантними до спірних відносин у даній справі.
Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення в частині задоволення позову без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення ст.139 КАС України, відсутні правові підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №520/12425/22 в частині задоволення позову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Я.В. П'янова А.О. Бегунц