про залишення позову без розгляду
14 травня 2026 р. м. Чернівці Справа №600/5549/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарство "СГТ Полонина-Агро" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасувати рішення,-
Фермерське господарство "СГТ Полонина-Агро" (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.11.2023 р. за № 10031147/36755235, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної за №2 від 12 жовтня 2023 року, подану фермерським господарством «СГТ Полонина-Агро» (код ЄДРПОУ 36755235);
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2023 р. за №85985/36755235/2;
- зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 12 жовтня 2023 року, подану фермерським господарством «СГТ Полонина-Агро» (код ЄДРПОУ 36755235) станом на день фактичного подання для реєстрації.
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.11.2023 за №10031145/36755235, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної за №1 від 11 жовтня 2023 року, подану фермерським господарством «СГТ Полонина-Агро» (код ЄДРПОУ 36755235);
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2023 р. за №85863/36755235/2;
- зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №за №1 від 11 жовтня 2023 року, подану фермерським господарством «СГТ Полонина-Агро» (код ЄДРПОУ 36755235) станом на день фактичного подання для реєстрації;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.11.2023 року за №10031146/36755235, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної за № 3 від 18.10.2023 року, подану фермерським господарством «СГТ Полонина-Агро» (код ЄДРПОУ 36755235);
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2023 року за№85864/36755235/2;
- зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за № 3 від 18.10.2023 року подану фермерським господарством «СГТ Полонина-Агро» (код ЄДРПОУ 36755235) станом на день фактичного подання для реєстрації.
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.11.2023 за №10031148/36755235, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної за №4 від 20.10.2023 року, подану фермерським господарством «СГТ Полонина-Агро» (код ЄДРПОУ 36755235);
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2023 року за №85930/36755235/2;
- зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за №4 від 20.10.2023 року, подану фермерським господарством «СГТ Полонина-Агро» (код ЄДРПОУ 36755235) станом на день фактичного подання для реєстрації.
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.11.2023 року за №10031141/36755235, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної за №5 від 30.10.2023 року, подану фермерським господарством «СГТ Полонина-Агро» (код ЄДРПОУ 36755235);
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2023 р. від 85986/36755235/2;
- зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за №5 від 30.10.2023 року, подану фермерським господарством «СГТ Полонина-Агро» (код ЄДРПОУ 36755235) станом на день фактичного подання для реєстрації.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду надійшло клопотання представника Державної податкової служби України в якому просить залишити позовну заяву без розгляду. Клопотання обґрунтовано тим, що твердження позивача, щодо впливу введення обставин введення воєнного стану, відключень світла, обстрілів тощо на можливість звернення до суду до відповідачів є безпідставними та неповажними в якості причин пропуску. Окрім того, директором підприємства не надано підтверджуючих документів проходження лікування в період з вересня 2023 року по листопад 2025 року. Так, при цьому представником позивача надано документи щодо періодичності проходження директором підприємства лікування, однак вказане не спростовує строки пропуску звернення до суду.
До суду надійшло клопотання представника Головного управління ДПС у Чернівецькій області про залишення позовної заяви без розгляду. Вказує, що позивач обґрунтував причини де зазначив, що про відмову у реєстрації податкових накладних йому стало відомо лише у жовтні 2025 року. Так, з наданої позивачем медичної документації вбачається, що директор ФГ «СГТ Полонина-Агро» ОСОБА_1 у період з вересня 2023 року по квітень 2025 року з різною періодичністю проходив лікування у медичних закладах у тому числі в стаціонарі.
Документів, які б підтверджували проходження лікування ОСОБА_1 у період з квітня по листопад 2025 року до суду не надано.
Звертаємо увагу, що проходження лікування не позбавляло можливості директора позивача подавати податкову звітність, реєструвати податкові накладні, подавати скарги до комісії територіального рівня, пояснення щодо суті господарських операцій, що підтверджується витягами з ЄРПН, рішеннями комісії та податковою звітністю, яка підписана Спіжавкою Георгієм Георгійовичем, тощо.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду позовну заяву Фермерського господарство "СГТ Полонина-Агро" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення залишено без руху, з підстав пропущення строку звернення до суду.
Представником позивача подано клопотання в якій вказує, що про оскаржувані рішення позивачу стало відомо лише в листопаді 2025 року. З урахуванням викладеного зазначає, що позивачем не пропущено строки звернення.
Надаючи оцінку доводам позивача, суд виходить з наступного
Згідно частиною 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із позовної заяви, позивач заявив позовні вимоги щодо оскарження рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.11.2023 р. за № 10031147/36755235, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної за №2 від 12 жовтня 2023 року, від 28.11.2023 за №10031145/36755235, від 28.11.2023 року за №10031146/36755235, від 28.11.2023 за №10031148/36755235, від 28.11.2023 року за №10031141/36755235
Окрім того згідно матеріалів справи вбачається що позивач просить скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2023 р. за №85985/36755235/2, від 15.12.2023 р. за №85863/36755235/2, від 15.12.2023 року за№85864/36755235/2, від 15.12.2023 року за №85930/36755235/2, від 15.12.2023 р. від 85986/36755235/2.
У даній справі позивач звернувся після спливу 20 місяців строку звернення.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У сфері оподаткування права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).
Відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми ст.56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За п.56.19 ст.56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 року у справі №500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (ч.2 ст.122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (ч.4 ст.122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (п.56.19 ст.56 ПК України).
Розглянувши доводи, надані позивачем на обґрунтування поважності причин пропущення ним строку звернення до суду з даним позовом суд звертає увагу на наступне.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
В постанові від 16 травня 2024 року по справі №420/28753/23 Верховний Суд вказав, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 грудня 2022 року по справі №990/102/22 зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Перевіривши наведене позивачем обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд знаходить його таким, що у повному обсязі ґрунтується на суб'єктивному ставленні позивача до наведених ним обставин. Водночас, зазначені доводи жодним чином не можуть сприйматись як об'єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача та дійсно унеможливили звернення до суду у більш стислі строки.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Такий підхід відповідає усталеній і послідовній практиці Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №990/102/22, постанови Верховного Суду від 23.07.2024 по справі №320/21139/23, від 30.07.2024 по справі №420/6964/24).
Суд зауважує, що позивачем не надано до суду жодних доказів, як саме введення воєнного стану вплинули на роботу підприємства, зокрема з урахуванням того, що зазначені обставини є загальними як для суду, так і для всіх учасників судового процесу, проте у більшості випадків не заважають дотриманню процесуальних строків, визначених КАС України.
Отже, надані докази не підтверджують наявність обставин, що ускладнювали або унеможливлювали своєчасне звернення до суду з цим позовом саме позивача.
Суд зазначає, що було взято до уваги період перебування директора ФГ "СГТ Полонина - Агро" на лікарняному з урахуванням медичних документів, наданих представником позивача з урахування періодів з 29.11.2023 по 11.12.2023, з 10.01.2024 по 19.01.2024, з 27.02.2024 по 28.02.2024, з 04.04.2024 по 12.04.2024, з 23.10.2024 по 01.11.2024, з 20.01.2025 по 29.01.2025, з 26.02.2025 по 10.03.2025, який складає 67 днів.
Суд прийняв до уваги вказані докази поважності причини пропуску строку звернення до суду. Водночас, вказаний період складає тільки 2 з половиною місяці.
Водночас, як зазначалось судом пропуск строку звернення до суду складає понад 2 місяців, а з урахуванням вказаного періоду 18 місяців.
За таких обставин, суд вважає, що причини пропущення строку звернення до суду, наведені позивачем у заяві не є поважними.
Будь-яких інших причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б можна було визнати поважними, позивач не вказав, а суд не встановив.
Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).
Як було зауважено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.10.2022 у справі №9901/462/21 (провадження № 11-101заі22), згідно практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду (порушення статті 6 Конвенції).
Натомість безпідставне поновлення таких строків може свідчити про порушення принципу правової визначеності, як невід'ємної складової принципу верховенства права.
Так, правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права. У питаннях визначення строків одразу закладена певна суперечність між інтересами однієї сторони, яка наполягає на безумовному застосуванні процесуальних строків, та інтересами іншої сторони, яка вважає, що строк варто поновити; умовний конфлікт між принципом правової визначеності та принципом права на судовий захист, обидва з яких є елементами принципу верховенства права.
Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень. Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об'єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки (пункти 47-48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №160/6211/21).
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Крім цього, згідно частин тринадцятої та п'ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Оскільки після відкриття провадження у справі судом встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом і позивачем у клопотанні наданому на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, не наведено поважних причин його пропуску, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись статтями 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Визнати неповажними причини строку звернення до адміністративного суду з позовом Фермерського господарство "СГТ Полонина-Агро" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень.
2. Позовну заяву Фермерського господарство "СГТ Полонина-Агро" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без розгляду.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя І.В. Маренич