15 травня 2026 року справа № 580/3920/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому, з урахуванням редакції позову від 28.04.2026, просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 26.10.2025 № 810 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_2 .
Ухвалою від 04 травня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду залишив без руху позовну заяву для усунення недоліків позову недоліки шляхом надання суду підтвердження зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України сплаченого відповідно до платіжної інструкції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 16.04.2026 № 159 судового збору в розмірі 1331,20 грн.
В ухвалі суддя вказав, що до адміністративного позову, який сформований в системі «Електронний суд» 16.04.2026 (вх. № 20431/26 від 17.04.2026 Черкаського окружного адміністративного суду) представниця позивача додала платіжну інструкцію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 16.04.2026 № 159 про сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 1331,20 грн. Разом з тим, інформація про зарахування сплаченого відповідно до платіжної інструкції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 16.04.2026 № 159 судового збору в розмірі 1331,20 до спеціального фонду Державного бюджету України станом на 04.05.2026 відсутня.
На виконання ухвали від 04 травня 2026 року представниця позивача подала заяву, у якій просить приєднати до матеріалів справи платіжну інструкцію № 159 від 16.04.2026 з печаткою відділення банку та відкрити провадження у справі. У заяві представниця позивача вказала, що ні позивач ні його представник не є розпорядниками спеціального рахунку Державної казначейської служби, а тому доступу до такого рахунку не мають. Платіж здійснений в системі оплати судового збору без внесення реквізитів «вручну». Також, варто зауважити, що позивач має обов'язок сплатити судовий збір, але не несе відповідальності за належне чи неналежне його зарахування з огляду на вказані вірні реквізити та те, що кошти не повернулись на рахунок назад як помилково сплачені. Вказана в ухвалі ситуація, імовірно, стала можливою через зарахування платежу по коду платника (адвокатського бюро), а не по коду позивача, який зазначений в призначенні платежу або навпаки. Окрім того, квитанція, яку формує система електронного суду не передбачає внесення відомостей в графу «Фактичний платник» , власне як і не містить такої графи.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суддя повторно зазначає, що відповідно до ч. 10 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Суддя повторно здійснив перевірку зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в розмірі 1331,20 грн відповідно до платіжної інструкції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 16.04.2026 № 159 та з'ясував, що ані за РНОКПП позивача, ані за кодом ЄДРПОУ адвокатського бюро судовий збір за вказаною платіжною інструкцією не зарахований.
Покликання представниці позивача у заяві про те, що ні позивач ні його представник не є розпорядниками спеціального рахунку Державної казначейської служби, а тому доступу до такого рахунку не мають, суддя вважає помилковими, адже відсутність доступу до спеціального рахунку не є перешкодою для звернення до органу Державної казначейської служби із заявою щодо підтвердження зарахування сплаченого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суддя також вважає помилковими покликання представниці позивача на те, що позивач має обов'язок сплатити судовий збір, але не несе відповідальності за належне чи неналежне його зарахування з огляду на вказані вірні реквізити та те, що кошти не повернулись на рахунок назад як помилково сплачені, адже ч. 10 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює обов'язок суду залишити позовну заяву без руху, якщо відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Під час вирішення питання щодо можливості продовження строку на усунення недоліків, суддя зазначає таке.
Згідно частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Частиною 6 статті 121 КАС України встановлено, що про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
З урахуванням встановлених обставин суддя доходить висновку про можливість продовження процесуального строку для усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті недоліки шляхом надання суду підтвердження зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України сплаченого відповідно до платіжної інструкції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 16.04.2026 № 159 судового збору в розмірі 1331,20 грн.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяВасиль ГАВРИЛЮК