Справа № 560/5021/26
15 травня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області , Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
Позивач звернувся в суд з позовом до Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника Хмельницького районного управління Національної поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькі області від 27.02.2026 року №235 Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників поліції відділення №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області.
Ухвалою суду від 01.04.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 23.04.2026 залучено Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 40108824, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7), як другого відповідача по справі 560/5021/26.
30.04.2026 Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області надіслало до суду клопотання про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Клопотання обґрунтоване тим, що позивач був ознайомлений з оскаржуваним наказом про застосування дисциплінарного стягнення 27.02.2026, що підтверджується відповідною відомістю про ознайомлення. Відтак, на думку відповідача, саме з цієї дати розпочався перебіг 15-денного строку звернення до адміністративного суду, визначеного статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідач зазначає, що позов подано лише 27.03.2026, тобто після спливу встановленого законом строку, а наведені позивачем причини його пропуску не є поважними, оскільки не свідчать про наявність об'єктивно непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду. У зв'язку з цим відповідач просить залишити позовну заяву без розгляду на підставі частини третьої статті 123 та пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.
Ухвалою суду від 23.04.2026 суд позовну заяву ОСОБА_1 залишено без рухуу та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.
Представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що позивач хоча і був ознайомлений з оскаржуваним наказом 27.02.2026, однак відповідачем не було забезпечено можливості належного ознайомлення із його змістом, зокрема не надано копії наказу та не дозволено здійснити його фотокопіювання.
Крім того, вказано, що під час ознайомлення позивачу не було надано повного обсягу матеріалів службового розслідування, що унеможливило належну оцінку підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності та підготовку обґрунтованого адміністративного позову.
Зазначає, що з метою отримання копій наказу та матеріалів службового розслідування представником позивача 03.03.2026 направлено адвокатський запит до відповідача, відповідь на який надано лише електронною поштою. У подальшому, у зв'язку з необхідністю підтвердження попередньої бездоганної служби позивача, 20.03.2026 представником позивача подано адвокатський запит щодо надання службової характеристики, яку отримано лише 27.03.2026.
Також представник позивача звертає увагу на те, що позивач проходить службу в органах Національної поліції України в умовах дії воєнного стану, що, як вказує представник, супроводжується підвищеним службовим навантаженням та обмеженням можливостей для своєчасної реалізації процесуальних прав.
На думку представника позивача, наведені обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач діяв добросовісно, вживав необхідних заходів для отримання документів та підготовки позову, а пропуск строку був зумовлений обставинами, що не залежали від його волі.
Дослідивши подану представником ОСОБА_1 заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, матеріали справи, суд зазначає про таке.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення до адміністративного суду протягом 15 днів з дня ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Як встановлено судом та не заперечується самим позивачем, з оскаржуваним наказом начальника Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 27.02.2026 №235 «Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників поліції відділення №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області» позивач був ознайомлений 27.02.2026, що підтверджується відповідною відомістю про ознайомлення.
При цьому суд звертає увагу, що у графі «Примітка» відомості про ознайомлення відсутні будь-які зауваження чи заперечення позивача щодо неналежного ознайомлення із наказом, ненадання його копії, відсутності можливості здійснення фотокопіювання чи інших обставин, які б свідчили про порушення процедури ознайомлення із оскаржуваним наказом.
Відтак, саме з 27.02.2026 розпочався перебіг встановленого законом строку звернення до адміністративного суду із даним позовом.
Разом з тим, до суду із позовною заявою позивач звернувся лише 27.03.2026, тобто після спливу строку, встановленого статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Ухвалою суду від 23.04.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску та надання відповідних доказів.
На виконання вимог ухвали суду представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Оцінюючи наведені представником позивача доводи, суд виходить із такого.
Представник позивача посилається на те, що під час ознайомлення із наказом позивачу не було надано його копії та не дозволено здійснити фотокопіювання, а також не надано матеріалів службового розслідування, у зв'язку з чим виникла необхідність звернення із адвокатськими запитами для отримання відповідних документів та службової характеристики позивача.
Разом з тим, суд зазначає, що сам по собі факт ненадання копії наказу чи матеріалів службового розслідування не свідчить про неможливість звернення особи до суду у встановлений законом строк.
Суд звертає увагу, що позивач був обізнаний як про факт притягнення його до дисциплінарної відповідальності, так і про зміст оскаржуваного наказу саме 27.02.2026, а відтак, з цієї дати мав реальну можливість реалізувати своє право на судовий захист.
При цьому, твердження представника позивача про неналежне ознайомлення із наказом спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, відомістю про ознайомлення, у якій позивач власноруч поставив підпис та не зазначив жодних зауважень щодо порядку чи повноти такого ознайомлення.
Крім того, відсутність у позивача копії наказу не позбавляла його можливості звернутися до суду із позовною заявою в межах установленого строку із подальшим витребуванням необхідних доказів у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Також суд зазначає, що отримання додаткових документів, у тому числі матеріалів службового розслідування чи службової характеристики, є правом сторони та може бути спрямоване на належне обґрунтування позовних вимог, однак не змінює моменту, з якого особа дізналася про порушення своїх прав та не впливає на початок перебігу строку звернення до суду.
Суд також враховує, що вже 03.03.2026 представником позивача було направлено адвокатський запит щодо надання копій наказу та матеріалів службового розслідування, що свідчить про обізнаність позивача щодо наявності підстав для оскарження спірного наказу та про початок вчинення ним дій, спрямованих на захист своїх прав.
Водночас, звернення із адвокатськими запитами та очікування відповідей на них не зупиняє та не перериває перебігу процесуального строку звернення до суду.
Щодо посилань представника позивача на необхідність отримання службової характеристики, суд зазначає, що такі дії були спрямовані на збирання додаткових доказів на підтвердження позиції позивача, однак не свідчать про існування об'єктивних та непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду.
Аналогічно, посилання представника позивача на проходження служби в органах Національної поліції України в умовах воєнного стану та підвищене службове навантаження суд оцінює критично, оскільки такі обставини мають загальний характер та самі по собі не підтверджують наявності реальних перешкод для звернення до суду у встановлений законом строк.
При цьому, жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість звернення позивача до суду у період з 27.02.2026 по 14.03.2026 з причин, що не залежали від його волі, матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховний Суд, викладеної у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть визнаватися лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Саме лише посилання на необхідність отримання додаткових доказів, очікування відповідей на адвокатські запити чи бажання більш ґрунтовно підготувати позов не є обставинами, які об'єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду.
Суд також враховує, що реалізація права на звернення до суду у межах установленого строку залежала виключно від волевиявлення позивача, а тому несвоєчасне звернення до суду зумовлене саме його процесуальною поведінкою.
Встановлення процесуальних строків законом має на меті забезпечення принципу юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінування учасників адміністративного процесу щодо своєчасного вчинення процесуальних дій.
При цьому, право на звернення до суду не є абсолютним та може бути обмеженим встановленням процесуальних строків звернення до суду.
Суд звертає увагу, що за змістом частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин і правових підстав, суд дійшов висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними у розумінні положень статті 123 КАС України, оскільки не підтверджують наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод для своєчасного звернення до суду.
Враховуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.
Керуючись частиною 15 статті 171, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя Є.В. Печений