Справа № н/560/10394/25
15 травня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Полонського сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 560/10394/25 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Полонського сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,,
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 560/10394/25 адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задоволено; визнано протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Полонського сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, у видачі ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ; зобов'язано Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Полонського сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області оформити та видати ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Полонського сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області звернулося до суду із заявою про перегляд рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 560/10394/25 за нововиявленими обставинами.
Як на нововиявлені обставини заявник посилається на те, що після відкриття провадження у справі № 560/10394/25, але до ухвалення рішення від 12.01.2026, ОСОБА_2 самостійно зверталася до Полонського сектору із заявами-анкетами щодо оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки та паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Зокрема, заявник зазначає, що ОСОБА_2 30.07.2025 звернулася із заявою-анкетою щодо оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки, за результатами чого оформлено паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_1 від 13.08.2025, який, за твердженням заявника, отримано 20.08.2025.
Стверджує, що надалі, 20.08.2025, ОСОБА_2 звернулася із заявою-анкетою щодо обміну паспорта у зв'язку зі зміною інформації, внесеної до паспорта, за результатами чого оформлено паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 від 22.08.2025, який, за твердженням заявника, отримано 29.08.2025.
Також заявник зазначає, що 13.12.2025 ОСОБА_2 звернулася із заявою-анкетою щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та 27.12.2025 отримала паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 .
Крім того, заявник посилається на те, що під час оформлення біометричних документів ОСОБА_2 надала згоду на обробку персональних даних із використанням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, у зв'язку з чим їй сформовано унікальний номер запису в Реєстрі № 2008051910642.
УДМС також зазначає, що 05.03.2026 ОСОБА_2 звернулася до Полонського сектору із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі виконавчого листа у справі № 560/10394/25, однак під час перевірки цієї заяви працівником територіального підрозділу ДМС було встановлено, що заявниця має чинний паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 .
На думку заявника, зазначені обставини є істотними, оскільки свідчать про документування ОСОБА_2 паспортом громадянина України у формі ID-картки, надання нею згоди на обробку персональних даних засобами Єдиного державного демографічного реєстру та відсутність правових підстав для оформлення їй паспорта громадянина України у формі книжечки як особі, яка документується вперше.
Ухвалою суду від 14.04.2026 заяву УДМС залишено без руху.
На виконання ухвали суду від 14.04.2026 заявник подав заяву про усунення недоліків, до якої долучив платіжну інструкцію № 196 від 14.04.2026 про сплату судового збору в сумі 1816,80 грн, копії заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а також докази, які, на думку заявника, підтверджують наявність нововиявлених обставин.
Ухвалою суду від 23.04.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за заявою Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Полонського сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі № 560/10394/25 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Полонського сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії; ухвалено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження; призначене судове засідання на 15.05.2026 р. о 11:00 год.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Від представниці заявника надійшла заява про розгляд справи № 560/10394/25 в письмовому провадженні за матеріалами справи. Просить заяву про перегляд рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 560/10394/25 за нововиявленими обставинами задовольнити та скасувати вказане рішення суду з підстав, вказаних у цій заяві.
Причини неявки інших учасників справи невідомі.
Виходячи з положень ч. 9 ст. 205, ч. 2 ст. 368 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні.
Дослідивши заяву про перегляд рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 560/10394/25 за нововиявленими обставинами, матеріали справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
За частиною четвертою статті 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 363 КАС України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
Згідно з частиною першою статті 365 КАС України, заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
За частиною першою статті 368 КАС України, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Відповідно до частини першої статті 369 КАС України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.
Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, приймає постанову.
Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, саме на заявника покладено обов'язок доведення всієї сукупності умов, необхідних для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Так, Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - у редакції станом на 12.01.2026 року) визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Відповідно до частини першої статті 4 цього Закону, Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб'єктів для функціонування Реєстру об'єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи.
За частиною першою статті 10 цього Закону, внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".
У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним. Якщо особу не буде ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи, строк якої не перевищує двох місяців. У разі неможливості встановити особу протягом зазначеного строку особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи, прийняття відповідного рішення суду документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються.
Особа, стосовно якої відсутня інформація в наявних базах даних та картотеках заяв (або доступ до яких відсутній) розпорядника Реєстру або яку неможливо ідентифікувати, подає оригінали (у разі їх відсутності - копії) документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, та інші документи, у тому числі з фотокарткою (приписне свідоцтво, військовий квиток, посвідчення водія, пенсійне посвідчення тощо). Перевірка інформації про особу та поданих документів здійснюється за даними наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі з отриманням фотографічного зображення обличчя особи.
Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов'язані надавати достовірну інформацію про особу у строк, встановлений у запиті розпорядника Реєстру.
Під час процедури встановлення особи така особа запрошується для надання пояснень шляхом вручення, направлення або передачі запрошення з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про адміністративну процедуру". Пояснення надаються у формі опитування, у тому числі під відеозапис, та фіксуються засобами Реєстру, що мають функцію фото-, відеозапису.
За результатами процедури встановлення особи складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Матеріали опитування та акт встановлення особи вносяться до ВІС розпорядника Реєстру.
У разі проведення процедури встановлення особи строк оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну документа продовжується на строк проведення процедури.
Розпорядник Реєстру в межах повноважень, визначених цим Законом, та виключно для цілей ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів має право отримувати інформацію з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, в обсязі інформації про особу, встановленому частиною першою статті 7 цього Закону. Розпорядник Реєстру в межах повноважень, визначених цим Законом та Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", має право отримувати інформацію з реєстрів територіальних громад. Доступ до інформації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах".
Мовою ведення Реєстру є українська мова.
Внесення до Реєстру імені особи, місця народження, проживання чи місця перебування особи та внесення до документів імені особи та місця народження здійснюється безоплатно українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації. На письмове прохання особи внесення імені латинськими літерами може бути виконано відповідно до його написання у раніше виданих документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, виданих компетентними органами України, або в документах, що підтверджують факт народження, зміну імені (у тому числі у разі укладання або розірвання шлюбу), виданих компетентними органами іноземної держави та легалізованих в установленому порядку. Відображення імені іноземців та осіб без громадянства українською мовою здійснюється у зворотному порядку.
Найменування полів для внесення інформації про особу та реквізитів у зоні візуальної перевірки документів заповнюються українською та англійською мовами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту першого частини першої статті 13 цього Закону, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII «Про затвердження Положення про паспорт громадянина України» затверджене Положення про паспорт громадянина України (далі - у редакції станом на 12.01.2026 року).
Згідно з пунктом 1 цього Положення, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Документом, що посвідчує особу громадянина України за кордоном і при перетинанні державного кордону України, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон або дипломатичний і службовий паспорти, посвідчення особи моряка і проїзний документ дитини. Ці документи виготовляються і оформляються відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України на підставі рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO, Doc. № 9303).
Відповідно до пункту 3 цього Положення, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
За пунктами 5, 6, 8 цього Положення, паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок.
Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт".
На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України".
На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою.
Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються.
Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних до паспорта, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина.
На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор, згоди або незгоди на посмертне донорство анатомічних матеріалів.
На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється.
Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - у редакції станом на 12.01.2026 року) затверджені зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
Пунктом 2 цієї постанови запроваджені із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру: з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII; з 1 листопада 2016 р. оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» затверджений Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - у редакції станом на 12.01.2026 року).
Згідно з пунктом 1 розділу І Тимчасового порядку № 456, цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу III Тимчасового порядку № 456, для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає заяву.
Отже, з аналізу пункту 1 частини другої статті 361 КАС України випливає, що для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявник повинен довести одночасне існування таких умов: обставина існувала на час розгляду справи та ухвалення судового рішення; ця обставина не була встановлена судом; вона є істотною для правильного вирішення спору; вона не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Верховний Суд у постанові від 24.01.2025 у справі № 160/19568/23 зазначив, що нововиявленими є фактичні обставини, які мають істотне значення, об'єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі особам, які брали участь у справі, та суду. Також Верховний Суд звернув увагу на необхідність розмежування нововиявлених обставин і нових доказів, оскільки сам по собі факт подання нових доказів після ухвалення судового рішення не означає існування нововиявлених обставин.
За таких обставин, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не є повторним розглядом справи по суті, не є способом усунення недоліків процесуальної поведінки сторони та не може підміняти апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення.
У цій справі УДМС посилається на те, що після відкриття провадження у справі № 560/10394/25, але до ухвалення рішення від 12.01.2026, ОСОБА_2 була документована паспортом громадянина України у формі ID-картки, паспортом громадянина України для виїзду за кордон, а також отримала унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Суд враховує, що частина наведених заявником фактів за часом передувала ухваленню рішення від 12.01.2026.
Водночас, сама лише обставина існування відповідних фактів до ухвалення судового рішення не є достатньою для висновку про їх нововиявлений характер.
Для застосування пункту 1 частини другої статті 361 КАС України необхідно встановити не лише те, що відповідні обставини існували на час ухвалення рішення, а й те, що вони не були і не могли бути відомі заявнику.
Ключовим у цій справі є питання, чи могли обставини документування ОСОБА_2 паспортом громадянина України у формі ID-картки та паспортом громадянина України для виїзду за кордон бути відомі відповідачу на час розгляду справи.
Із поданих самим заявником матеріалів убачається, що відповідні заяви-анкети щодо оформлення паспортних документів подавалися до Полонського сектору УДМС у Хмельницькій області.
Саме Полонський сектор приймав документи, здійснював перевірку поданих заяв, оформлення та видачу документів, на які УДМС посилається як на нововиявлені обставини.
Отже, зазначені відомості виникли не поза сферою діяльності відповідача, а в межах діяльності того самого територіального підрозділу ДМС, в особі якого Управління ДМС у Хмельницькій області було відповідачем у справі № 560/10394/25.
Наведені заявником обставини не є такими, що перебували поза сферою його службового відання або були об'єктивно недоступними для встановлення під час первісного розгляду справи.
Водночас, неналежна організація внутрішнього документообігу чи обміну інформацією між структурними підрозділами та посадовими особами суб'єкта владних повноважень не може свідчити про об'єктивну неможливість знання таким суб'єктом обставин, які виникли в межах діяльності його територіального підрозділу.
Довід УДМС про те, що представнику сектору юридичного забезпечення не було відомо про документування ОСОБА_2 паспортом громадянина України у формі ID-картки та паспортом громадянина України для виїзду за кордон, не свідчить про те, що ці обставини об'єктивно не могли бути відомі самому відповідачу як суб'єкту владних повноважень.
Суд вказує на те, що відповідачем у справі є не окремий представник юридичного підрозділу, а Управління ДМС у Хмельницькій області в особі Полонського сектору.
Тому внутрішня організація доступу до інформації, обмеження доступу окремих працівників до Реєстру, неналежна внутрішня комунікація між структурними підрозділами чи неповідомлення юридичного підрозділу про факти, які виникли в діяльності територіального підрозділу, не можуть бути прирівняні до об'єктивної неможливості знання цих обставин заявником у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.
Суд також враховує, що заявник є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує повноваження у сфері оформлення та видачі паспортних документів.
Саме тому обставини, пов'язані з прийняттям цим органом заяв-анкет, оформленням паспортних документів і внесенням інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, перебували або принаймні мали перебувати у сфері службового відання відповідача.
У той же час, посилання УДМС на те, що ОСОБА_2 та її законний представник не повідомили суд і відповідача про оформлення ID-картки та паспорта для виїзду за кордон, не змінює оцінки суду.
Обов'язок доведення підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами покладено саме на заявника.
При цьому, обставини, на які посилається заявник, виникли внаслідок дій того ж територіального підрозділу ДМС, а тому, не можуть розцінюватися як такі, що об'єктивно не могли бути відомі відповідачу.
Окремо суд оцінює довід заявника про звернення ОСОБА_2 05.03.2026 до Полонського сектору із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі виконавчого листа.
Зазначена обставина виникла після ухвалення рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.01.2026.
Тому вона за своєю природою не може бути нововиявленою обставиною у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, оскільки не існувала на час розгляду справи та ухвалення рішення суду, яке заявник просить переглянути.
Щодо доводів УДМС про те, що оформлення ОСОБА_2 ID-картки та паспорта для виїзду за кордон свідчить про надання нею згоди на обробку персональних даних і формування УНЗР, суд зазначає таке.
Такі обставини можуть мати значення для матеріально-правової оцінки спору про наявність або відсутність у особи права на оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки після документування паспортом громадянина України у формі ID-картки.
У цьому контексті суд бере до уваги постанову Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 160/1/21, у якій Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для видачі особі паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки, зокрема, у зв'язку з установленим фактом самостійного звернення такої особи із заявою-анкетою щодо внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та отримання паспорта громадянина України у формі ID-картки.
Також суд бере до уваги постанову Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 420/26651/23, у якій Верховний Суд розмежував ситуації осіб, які не надавали згоди на обробку персональних даних засобами Реєстру, та осіб, які вже були документовані паспортом громадянина України у формі ID-картки з внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.
Водночас, наведені правові висновки Верховного Суду стосуються вирішення спору по суті, тобто оцінки матеріального права особи на оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки за наявності вже оформленого паспорта громадянина України у формі ID-картки.
Натомість, у цьому провадженні суд вирішує інше процесуальне питання: чи відповідають наведені УДМС обставини критеріям нововиявлених обставин, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України.
Тому навіть, якщо обставини документування ОСОБА_2 паспортом громадянина України у формі ID-картки та паспортом громадянина України для виїзду за кордон потенційно могли мати значення для вирішення первісного спору, це саме по собі не доводить їх нововиявленого характеру.
Для перегляду судового рішення заявник повинен був довести, що такі обставини не були і не могли бути йому відомі під час розгляду справи.
Водночас, таких доказів заявник не надав.
Крім того, суд враховує, що в межах розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не здійснюється повторний розгляд адміністративної справи по суті.
Суд не перевіряє заново всі обставини первісного спору, не переоцінює правову позицію суду, викладену в рішенні суду від 12.01.2026, і не вирішує питання, чи було це рішення правильним з огляду на правові висновки, які могли бути використані під час апеляційного або касаційного перегляду.
Суд виходить з того, що процедура перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами спрямована виключно на врахування таких істотних фактичних обставин, які існували на час ухвалення рішення, однак не були і не могли бути відомі заявнику та суду.
У цій справі заявник фактично посилається на обставини, які: частково існували до ухвалення рішення від 12.01.2026, але виникли в межах діяльності того самого територіального підрозділу ДМС, в особі якого відповідач брав участь у справі; частково виникли після ухвалення рішення від 12.01.2026; стосуються не існування нововиявлених обставин, а правової оцінки наслідків уже оформленої ID-картки для можливості оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки.
За таких обставин і правових підстав, суд дійшов висновку, що заявник не довів наявності всієї сукупності умов, передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України.
Обставини оформлення на ім'я ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі ID-картки, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, надання згоди на обробку персональних даних та формування УНЗР не можуть бути визнані такими, що не могли бути відомі відповідачу на час розгляду справи, оскільки вони виникли в межах діяльності Полонського сектору ДМС, в особі якого Управління ДМС у Хмельницькій області брало участь у справі як відповідач.
Обставина звернення ОСОБА_2 05.03.2026 із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки виникла після ухвалення рішення від 12.01.2026, а тому не є нововиявленою.
Інші доводи заявника стосуються не існування нововиявлених обставин, а правової оцінки наслідків уже оформленої ID-картки для можливості оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, тобто фактично спрямовані на повторну оцінку матеріально-правових підстав спору.
З урахуванням викладеного підстав для скасування рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 560/10394/25 за нововиявленими обставинами немає.
Керуючись статтями 72, 77, 90, 248, 256, 293, 295, 361, 363, 365, 368, 369 КАС України, суд
У задоволенні заяви Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Полонського сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 560/10394/25 - відмовити.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 560/10394/25 залишити в силі.
Копію ухвали суду направити сторонам, до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя Є.В. Печений