Справа № 560/3946/26
15 травня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, підставою якого вказує порушення відповідачем норм законодавства, що регулює порядок нарахування/виплати грошового забезпечення/інших належних виплат при проходженні військової служби.
Частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Пунктом 4 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Нормами законодавства визначено, що обов'язок провести повний розрахунок при звільненні військовослужбовця виникає у тієї військової частини, з якої особу було звільнено/виключено, тобто якою виданий наказ про звільнення або виключення зі списків особового складу (припинені службові правовідносини) Отже, саме вона є належним суб'єктом, якщо розрахунок проведений несвоєчасно, так як відповідальність за затримку розрахунку пов'язана не з бухгалтерською функцією, а з фактом припинення служби. Грошове забезпечення військовослужбовцю виплачується тією військовою частиною, в якій він фактично проходить/проходив службу на момент виникнення відповідного обов'язку з нарахування та виплати, і така обставина не змінюється у зв'язку з подальшим переведенням до іншої військової частини.
У позові позивач зазначає, що з 21.01.2020 по 05.02.2020 він перебував на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_3 , з 05.02.2020 по 14.08.2020 - у військовій частині НОМЕР_4 . Водночас, у прохальній частині позову просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення з 29.01.2020 по 14.08.2020. Отже, позивач зазначає, що до 05.02.2020 перебував на забезпеченні у в/ч НОМЕР_3 . Проте у прохальній частині він вимагає стягнути кошти з в/ч НОМЕР_4 починаючи з 29.01.2020. Тобто за період з 29.01.2020 по 05.02.2020 він просить зобов'язати в/ч НОМЕР_4 виплатити грошове забезпечення за час, коли він ще фактично перебував на обліку в іншій військовій частині (в/ч НОМЕР_3 ).
Також у позові позивач зазначає, що у період з 02.09.2022 по 21.11.2023 він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_5 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_3 та військової частини НОМЕР_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_5 №337 від 21.11.2023 позивач був виключений зі списків особового складу частини та всіх видів її забезпечення.
Водночас, у прохальній частині позову він просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити перерахунок та виплату йому основних та додаткових видів грошового забезпечення з 02.09.2022 по 01.10.2022, та зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплату йому основних та додаткових видів грошового забезпечення з 01.10.2022 по 19.05.2023.
Отже, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач фактично ототожнює різні військові частини та органи військового управління як суб'єктів відповідальності за один і той самий період служби, що ускладнює встановлення належного відповідача у кожному конкретному спірному періоді.
Аналіз змісту позовної заяви свідчить про наявність явних внутрішніх суперечностей між описовою та прохальною частинами позову щодо визначення спірних періодів та пов'язаних із ними суб'єктів владних повноважень.
Наведені обставини вказують на недотримання позивачем вимог п. 4 частини 5 статті 160 КАС України, оскільки викладені у позові вимоги не є чіткими, містять взаємовиключні часові проміжки та не узгоджуються з визначеним колом відповідачів.
Водночас, обов'язок чіткого та однозначного визначення змісту позовних вимог, спірних періодів, належних відповідачів, на яких покладається відповідальність за оскаржувані дії чи бездіяльність, а також підтвердження цього доказами, покладений саме на позивача або його представника, у разі його наявності. Чіткість та достатня конкретизація позовних вимог є передумовою для належного формування предмета доказування у справі та ухвалення законного і зрозумілого судового рішення, яке може бути виконане в майбутньому. Зважаючи на те, що усунення вказаних недоліків шляхом самостійного переформатування позовних вимог судом виходить за межі завдань адміністративного судочинства, позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Суд володіє повноваженнями щодо офіційного з'ясування обставин, однак не повинен самостійно або замість позивача уточнювати позовні вимоги, замість позивача визначати спірні періоди та співвідносити їх з тими чи іншими доказами, або у інший спосіб "виправляти" недоліки змісту позовної заяви, якщо він є незрозумілим або суперечливим.
Відповідно до частин 13 - 15 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відтак, позивачу необхідно привести зміст позовної заяви у відповідність до вимог закону, чітко розмежувати позовні вимоги за кожним із періодів служби, узгодивши їх із конкретними відповідачами, які у цей період здійснювали (або мали здійснювати) нарахування грошового забезпечення, зазначивши конкретні докази, які це підтверджують; усунути часове накладення за період з 29.01.2020 по 05.02.2020 або обґрунтувати вимогу до в/ч НОМЕР_4 за цей час; чітко обґрунтувати вимоги щодо остаточного розрахунку при звільненні з урахуванням того, який саме орган ніс зобов'язання з фінансового забезпечення на дату виключення зі списків.
Керуючись частиною 13 статті 171, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя І.С. Козачок