Справа № 560/8279/26
15 травня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплати ОСОБА_1 з 25.03.2021 по 11.01.2024 грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 25.03.2021 по 11.01.2024 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Ухвалою судді від 12.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення та наданням доказів поважності причин пропуску в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 11.01.2024;
- доказів на підтвердження позовних вимог.
14.05.2026 від позивача до суду надійшло клопотання про поновлення строків позовної давності, в якому зазначено, що перебіг строку звернення до суду у спорах щодо виплати грошового забезпечення пов'язаний не з фактом звільнення, а з моментом, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права. Таким моментом, на думку позивача, є день отримання письмового повідомлення про суми нарахованого та виплаченого грошового забезпечення відповідно до статті 110 КЗпП України та статті 30 Закону України "Про оплату праці". Однак відповідач такого повідомлення позивачу не надсилав, а тому строк звернення до суду не міг розпочати свій перебіг.
Позивач також посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 25.09.2025 у справі № 340/1472/25 та від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, відповідно до якої початок перебігу строку звернення до суду слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, а застосування строку позовної давності без дослідження факту ознайомлення позивача з розміром та складовими грошового забезпечення є передчасним.
Надаючи оцінку поданому клопотанню та доводам, зазначеним у ньому, суд враховує таке.
Суд погоджується із загальним підходом, викладеним у постановах Верховного Суду від 25.09.2025 у справі № 340/1472/25 та від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, згідно з яким початок перебігу строку звернення до суду у спорах щодо виплати грошового забезпечення слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Разом з тим, суд зауважує, що наведена правова позиція Верховного Суду не звільняє позивача від обов'язку доведення обставин, якими він обґрунтовує поважність пропуску строку.
Натомість позивач, посилаючись на те, що відповідач не повідомляв її про розмір та складові нарахованого грошового забезпечення, жодних доказів на підтвердження цих обставин до суду не надала. Зокрема, матеріали позовної заяви не містять обґрунтування чи будь-яких доказів того:
- з якого саме моменту позивач дізналася або могла дізнатись про порушення свого права;
- що вона зверталась до відповідача з метою отримання відомостей про нараховане та виплачене грошове забезпечення;
- що відповідач безпідставно ухилявся від надання таких відомостей або відмовив у їх наданні.
Суд наголошує, що сам лише факт відсутності письмових повідомлень про виплати, на який посилається позивач, не є беззаперечним свідченням того, що вона була позбавлена можливості дізнатись про порушення свого права. Позивач не навела жодних пояснень щодо того, яким чином складалась ситуація з отриманням нею відомостей про грошове забезпечення протягом тривалого спірного періоду - з 25.03.2021 по 11.01.2024, та чому вона не вживала жодних заходів для з'ясування стану його нарахування та виплати.
Окремо суд звертає увагу на те, що ухвалою від 12.05.2026 позовну заяву залишено без руху, зокрема, у зв'язку з ненаданням позивачем доказів на підтвердження позовних вимог. Однак і після отримання зазначеної ухвали позивач обмежилась лише поданням клопотання про поновлення строку, не надавши жодного доказу на підтвердження позовних вимог по суті.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Наведення правових позицій судових інстанцій без їх підкріплення конкретними доказами у справі не може вважатись належним виконанням цього процесуального обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вищенаведене, суддя вважає за доцільне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (частина 4 статті 161 КАС України).
Керуючись статтями 121, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів, з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя В.К. Блонський