15 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/8321/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/8321/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпап.ЮА" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
16.06.2025 керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпап.ЮА" (надалі - ТОВ "Інтерпап.ЮА", Товариство) Сухачов Олександр Станіславович, діючи від імені та в інтересах вказаного Товариства, звернувся з вищезазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100619/2 від 16.12.2024.
Мотивуючи цей позов, заявник вказує на обставини порушення права на безперешкодне митне оформлення товару в порядку ст. 49 Митного кодексу України за основним методом внаслідок безпідставних, як на його думку, висновків митного органу про заниження митної вартості товару (папір не крейдований офсетний, що використовуються для писання та друкування без вмісту волокон одержаних механічним та хімікомеханічним шляхом) під час його митного оформлення при ввезенні на територію України, внаслідок чого збільшилося податкове зобов'язання позивача зі сплати ПДВ у сумі 3920,56 грн, тоді як надані до митниці документи кореспондуються між собою, містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, підтверджують числові значення митної вартості (її складових) і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
04.07.2025 Львівською митницею надано відзив, за змістом якого представник заперечує проти задоволення позову. Вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товарів, які ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, містять невідповідності та відсутні належні відомості, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Львівською митницею відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 МК України надана вимога декларанту стосовно надання додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів. Декларантом надано прайс-лист підприємства-виробника товару від 04.12.2024 №10000574, висновок Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі Укрпапір від 16.12.2024 №352. Інших документів, які спростовують розбіжності, виявлені митним органом з боку декларанта не надано, а тому митна вартість не могла бути визначена за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно зі статтею 57 МК України. У зв'язку з неможливістю послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України застосовано резервний метод (стаття 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №2 слугувала МД №UA209230/2024/112308 від 29.11.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 0,912 EUR/кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось (а.с. 48-57).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 клопотання представника Львівської митниці щодо розгляду справи з повідомленням сторін залишено без задоволення.
Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористався.
Розгляд справи, згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд здійснює в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Інтерпап.ЮА" зареєстроване у статусі юридичної особи 12.07.2019, про що в Реєстрі вчинено запис за №1588102000008166. Основним видом економічної діяльності Товариства є: 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення. Засновниками (учасниками) юридичної особи є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), розмір частки статутного капіталу - 11070000,00 грн; ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), розмір частки статутного капіталу 180000,00 грн. Кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи є ОСОБА_1 , а керівником - Сухачов О.С. (а.с. 17).
05.05.2023 між ТОВ "Інтерпап.ЮА" (покупець) в особі директора ОСОБА_2 та компанією "ММ Board & Paper Sales GmbH", Австрія (продавець) в особі керуючого директора Томаса Кратохвіль та довіреного представника Томаса Верка було укладено контракт №ММ05052023 (а.с. 82 - а.с. 85), за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець - купити папір (далі - товар) (пункт 1.1 контракту). Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість Товару також вказуються у відповідності до Інвойса, Проформа Інвойса, які є невід'ємною частиною контракту. У разі розбіжностей між Інвойсом та Проформа Інвойсом, Інвойси мають переважну силу (пункт 1.2 контракту). Ціни на Товар встановлюються в Євро та умовах FCA-Фабрика відповідно до Інкотермс 2020, погоджуються та вказуються у Проформах Інвойсах до цього Контракту, які є його невід'ємною частиною (пункт 2.1 контракту). У разі зміни ціни на Товар після підписання цього Контракту продавець зобов'язаний надіслати покупцеві письмове повідомлення про зміну ціни не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати запровадження нової ціни. Покупець зобов'язаний письмово повідомити згоду чи незгоду з новою ціною не пізніше 5 календарних днів із дати отримання повідомлення. Це не впливає на будь-які погоджені механізми коригування ціни (пункт 2.3 контракту). Поставка Товару здійснюється на умовах FCA-Фабрика відповідно до Інкотермс 2020. Поставка Товару здійснюється партіями. Партією товару вважається кількість товару, що відвантажується у відповідності до товаросупровідної документації (пункти 3.1, 3.2 контракту). Продавець вказує передбачувану дату виконання замовлення (партії) у Підтвердженні Замовлення (пункт 3.3 контракту). Терміни поставки окремої партії Товару можуть бути змінені за згодою сторін та зазначені у відповідному Підтвердженні Замовлення. Датою поставки Товару покупцеві вважається дата заповнення CMR (пункти 3.4., 3.5. контракту). Не пізніше одного дня з дати відвантаження Товару продавець зобов'язаний надіслати на електронну адресу покупця наступні документи: - копія CRM; - копія Інвойсу (розрахунок відвантаженого товару); - копія пакувального листа; - копія експортної накладної (пункт 3.9 контракту). Товар, проданий відповідно до умов цього Контракту, відвантажується після отримання 100% попередньої оплати від покупця (пункт 5.1 контракту).
На виконання умов контракту з метою розмитнення придбаного товару Товариством подано до митного органу електронну митну декларацію №24UA209230118016U5 від 15.12.2024 (а.с. 63-64), згідно з якою позивач ввозить на територію України:
- папір некрейдований офсетний, що використовується для писання та друкування без вмісту волокон одержаних механічним та хіміко-механічним способом, зольність 18-22%, згідно з технічними характеристиками паперу, білизна складає 154 СІЕ, не гофрований, не перфорований, одношаровий в аркушах без водяних знаків та малюнків: SPEED-E щільність 80 г/м2 формат 600 х 840 мм - 4838 кг.
До митної декларації Товариством було додано: контракт, рахунок (інвойс), пакувальний аркуш, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR), заявку-договір з експедитором, рахунок на оплату від експедитора, довідку про транспортні витрати.
За результатами аналізу наданих документів митницею було надіслано декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.
На вимогу митного органу декларантом додатково надано - експертний висновок від Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі "УкрПапір" від 16.12.2024 №352 та прайс-лист №10000574 від 04.12.2024 (звороти а.с. 86, 70, 73).
Під час здійснення митного оформлення було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне:
- розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 756 км, а вартість 53000 грн - що становить 70,11 грн/км, відстань по території України 76 км, а вартість 21500 грн - що становить 282,89 грн/км).
Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі - Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об'єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань.
Таким чином, очевидним є факт, що рахунок про транспортні витрати від 12.12.2024 №СФ-0000527 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу.
- згідно наданої до митного контролю CMR від 12.12.2024 №3100004874 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється ФОП ОСОБА_3 , разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 12.12.2024 №СФ-0000527, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ФОП ОСОБА_4 . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;
- відповідно до вимог п. 1.2 зовнішньоекономічного контракту від 05.05.2023 №ММ05052023 визначено, що асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару вказується відповідно до інвойсу та Проформи інвойсу, які є невід'ємними частинами цього договору. Проте Проформу-інвойс, декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди;
- відповідно до вимог п. 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 05.05.2023 №ММ05052023 визначено, що товар проданий відповідно до умов цього контракту відвантажується після отримання 100 % попередньої оплати від Покупця.
Також відповідно до інформації, яка наведена у інвойсі від 12.12.2024 №1020018444, встановлено термін оплати за товар що імпортується - до 12.12.2024. Проте банківський платіжний документ, який свідчить про факт оплати товару, що імпортується, декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди;
- відповідно до вимог п. 8.1 зовнішньоекономічного контракту від 05.05.2023 №ММ05052023 визначено, що страховка є опцією (відповідно до умов поставки, зазначених у пункті 3.1 контракту) і має бути формальна Покупцем. Проте у розрахунку митної вартості товару відсутня інформація про складові щодо страхової премії, сплаченої Покупцем під час доставки товару, що суперечить положенням даної угоди;
- митна декларація країни відправлення від 12.12.2024 №24PL322010000G3ZB7 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.
З посиланням на обставини ненадання до митного оформлення документів, з яких можливо впевнитись у заявленій митній вартості, та неспростування виявлених невідповідностей, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100619/2 від 16.12.2024.
Позивач не погодився з правомірністю мотивів відмови у митному оформленні за основним методом, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (надалі - МК України, в редакції чинній на день прийняття митної декларації митним органом).
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною четвертою статті 58 МК України установлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною п'ятою цієї ж норми, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).
Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Системний аналіз положень статті 54 МК України свідчить на користь висновку про те, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, можуть бути лише обставини наявності передбачених законодавцем випадків, а саме: якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
У ході митного оформлення у спірних відносинах відповідач вказав на обставини того, що:
- розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 756 км, а вартість 53000 грн - що становить 70,11 грн/км, відстань по території України 76 км, а вартість 21500 грн, що становить 282,89 грн/км). Тож, як на переконання митного органу, рахунок про транспортні витрати від 12.12.2024 №СФ-0000527 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу;
- згідно з наданою до митного контролю CMR від 12.12.2024 № 3100004874 у графах 16 та 23 перевізником товару значиться ФОП ОСОБА_3 , тоді як до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 12.12.2024 №СФ-0000527, згідно з якою доставку товару здійснювала ФОП ОСОБА_4 . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом до митного органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення та відповідно й числового значення рівня митної вартості товару;
- відповідно до п. 1.2 контракту, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару вказується відповідно до інвойсу та Проформи інвойсу, які є невід'ємними частинами цього договору. Проте Проформу-інвойс не надано до митного органу;
- відповідно до п. 5.1 контракту, товар, проданий відповідно до умов цього контракту, відвантажується після отримання 100 % попередньої оплати від Покупця. Відповідно до інформації, яка наведена в інвойсі від 12.12.2024 №1020018444, термін оплати за товар що імпортується - до 12.12.2024. Проте банківський платіжний документ, який свідчить про факт оплати товару, що імпортується, декларантом не надано;
- відповідно до вимог п. 8.1 контракту, страховка є опцією (відповідно до умов поставки, зазначених у пункті 3.1 контракту) і має бути оформлена покупцем. Проте у розрахунку митної вартості товару відсутня інформація про складові страхової премії, сплаченої Покупцем під час доставки товару;
- митна декларація країни відправлення від 12.12.2024 №24PL322010000G3ZB7 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.
Однак суд визнає необґрунтованими доводи відповідача, наведені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, з приводу того, що в наданих до митного оформлення документах є розбіжності, або в них відсутні відомості, що підтверджували б числові значення складових митної вартості. Відповідно до п. 1.2. контракту №ММ05052023, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість Товару вказуються у відповідності до Інвойса, Проформа Інвойса, які є невід'ємною частиною Контракта. У разі розбіжностей між Інвойсом та Проформа Інвойсом, Інвойси мають переважну силу. Декларантом до митної декларації були надані інвойси №1020018444, №1020018445, №12.12.2024, в яких чітко визначено ціну товару. Враховуючи вказані в інвойсах суми вартості товару декларантом було визначено у митній декларації вартість задекларованого товару. Із вказаних документів можна чітко встановити вартість товару, ці документи не містять інформації, яка б містила розбіжності щодо ціни товару.
Твердження відповідача про те, що згідно з умовами контракту позивач мав здійснити 100% оплату, однак доказів цього не надав, жодним чином не свідчить про наявність розбіжностей щодо вартості товару, а порядок здійснення оплати (передплата чи післясплата) стосуються комерційних домовленостей позивача та його контрагента. Відсутність платіжної інструкції про оплату станом на час відвантаження товару жодним чином не свідчить про те, що вартість товару у такому разі зміниться на момент фактичної сплати.
З приводу посилань відповідача на те, що розмір транспортних витрат (автомобільного перевезення) не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу, суд зазначає таке.
Суд відкидає як безпідставні твердження відповідача щодо того, що розмір транспортних витрат (автомобільного перевезення) не відповідає Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65, оскільки такий нормативний акт містить лише рекомендаційний характер, що підтверджується пунктом 2 цих же Методичних рекомендацій, де зазначено, що Рекомендації можуть застосовуватись для цілей планування, ведення обліку і калькулювання собівартості перевезень вантажів і пасажирів, робіт і послуг, пов'язаних з транспортним процесом, як на транспортних підприємствах, так і на інших підприємствах, що виконують зазначені роботи (послуги), незалежно від форм власності і підпорядкування, але з врахуванням технологічних і організаційних особливостей кожного підприємства.
Крім того, чинним законодавством не встановлені обмеження щодо мінімальної чи максимальної вартості міжнародних вантажних перевезень. Незгода митного органу без надання детального обґрунтування та відповідних розрахунків вартості транспортних витрат не може бути підставою для подальшого коригування митної вартості товару.
Враховуючи вищевказане, суд відкидає зауваження відповідача щодо того, що розмір транспортних витрат (автомобільного перевезення) не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу, оскільки обґрунтування цього судження не доведено митним органом.
З приводу посилань митного органу на те, що згідно з наданою до митного контролю CMR від 12.12.2024 №3100004874 у графах 16 та 23 перевізником товару є ФОП ОСОБА_3 , однак до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 12.12.2024 №СФ-0000527, згідно з якою виконавцем є ФОП ОСОБА_4 , суд зазначає таке.
З документів, наданих декларантом для митного оформлення, слідує, що Товариством понесені витрати з перевезення товару по території України, у зв'язку з чим до митної вартості були включені фактично понесені позивачем витрати у розмірі 80000,00 грн за рахунком-фактурою про транспортні витрати від 12.12.2024 №СФ-0000527.
Зі змісту вказаних вище документів можна чітко встановити, що транспортні витрати по маршруту: м. Квідзин (Польща) - митний кордон становлять саме 80000,00 грн.
Крім того суд зауважує, що у договорі-заявці від 09.12.2024 поряд з інформацією про перевізника товарів ФОП ОСОБА_4 відображена також й інформація про власника транспортних засобів - перевізника ФОП ОСОБА_3 .
Саме цим і пояснюється зазначення у гр. 16 та 23 CMR печаток та реквізитів ФОП ОСОБА_3 , при цьому довідку про транспортно-експедиційні витрати видано саме ФОП ОСОБА_4 .
За викладених обставин доводи відповідача з приводу неможливості визначення витрат на транспортно-експедиційні послуги, що включені до митної вартості товару, суд визнає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
З приводу посилань відповідача на те, що відповідно до вимог п. 1.2 контракту асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару вказується відповідно до інвойсу та Проформи інвойсу, які є невід'ємними частинами цього договору, проте Проформу-інвойс декларантом до митного органу не надано, суд зазначає наступне.
Контрактом визначено, що асортимент, кількість, ціна та загальна вартість Товару також вказуються у відповідності до Інвойса, Проформа Інвойса, які є його невід'ємною частиною контракта. У разі розбіжностей між Інвойсом та Проформа Інвойсом, Інвойси мають переважну силу (пункт 1.2 контракту)
Тобто, контракт містить саме зазначення "у відповідності до Інвойса, Проформа Інвойса", а не "у відповідності до Інвойса та Проформа Інвойса", що передбачає варіативність відповідної умови контракту, яка визначає асортимент, кількість, ціну та загальну вартість Товару. Окрім того, контрактом чітко визначено, що "У разі розбіжностей між Інвойсом та Проформа Інвойсом, Інвойси мають переважну силу".
Позивачем до митного органу було надано саме Інвойси, які мають переважну силу, на підставі яких сторони узгодили ціну товару.
З приводу посилань відповідача на п. 5.1 контракту, відповідно до якого товар відвантажується після отримання 100 % попередньої оплати від Покупця, позаяк відповідно до інформації, яка наведена в інвойсі від 17.12.2024 №1020018601, встановлено термін оплати за товар що імпортується - до 17.12.2024, тоді як банківський платіжний документ, який свідчить про факт оплати товару, декларантом не надано, суд повторює, що вказана обставина не може впливати на зміну числових значень складових митної вартості товарів (в цьому випадку фактурної вартості). Навпаки, ця обставина може впливати виключно на господарські відносини між позивачем як покупцем та продавцем товару.
Так, у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №815/329/17, від 19.11.2024 у справі №420/23588/23, суд наголошував на тому, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом.
Оцінюючи доводи відповідача стосовно п. 8.1 контракту, яким визначено, що страховка є опцією (відповідно до умов поставки, зазначених у пункті 3.1 контракту) і має бути оформлена покупцем. Однак у розрахунку митної вартості товару відсутня інформація про складові щодо страхової премії, сплаченої покупцем під час доставки товару, суд звертає увагу на приписи статті 627 Цивільного кодексу України, якою закріплено принцип свободи договору, за яким сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, як зазначив представник позивача, страхування товару не здійснювалося, а тому розрахунок вартості не містить даних про страхування.
Стосовно посилань відповідача на відсутність у митній декларації країни відправлення будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, суд зазначає таке.
Митна декларація країни відправлення, з урахуванням статті 53 МК України, є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів і не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено в частині другій статті 53 МК України. Зазначений документ не є тим документом, яким підтверджується правильність визначення митної вартості товару, відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України. Відповідно у позивача взагалі відсутній обов'язок їх надання. Тому навіть відсутність зазначеного документу не може бути підставою для сумнівів стосовно правильності визначення декларантом заявленої митної вартості та/або для витребування додаткових документів для її підтвердження.
Законодавець у статті 53 МК України навів вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, серед яких відсутня декларація країни відправлення.
До того ж зазначений документ жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товару.
Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про те, що документи, подані позивачем з метою митного оформлення товару згідно зі згаданою вище МД, не містили розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, натомість відображали усі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тому у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що подані декларантом для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості.
Відповідачем не доведено фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв'язку з придбанням товарів, заниження їх вартості в інший спосіб.
Доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, які не підтверджені документально.
За сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 11.11.2021 у справі №808/1411/17, від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Тож формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Митним органом під час коригування митної вартості застосовано резервний метод визначення митної вартості шляхом використання числових значень МД № UA209230/2024/112308 від 29.11.2024.
Однак, суду така МД не надана, що не дає достатніх підстав ототожнювати визначену у такій декларації митну вартість товарів.
До того ж, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.
Беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100619/2 від 16.12.2024 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, прийнято без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, за відсутності підстав для його прийняття.
За таких обставин це рішення суд визнає протиправним, у зв'язку з чим скасовує його, а позов - задовольняє у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Тож сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в особі Львівської митниці.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпап.ЮА" у справі №440/8321/25 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100619/2 від 16.12.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпап.ЮА" судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпап.ЮА" (код ЄДРПОУ 43111452; вул. Соборності, буд. 72, кім. 308, м. Полтава, 36014).
Відповідач: Львівська митниця (код ЄДРПОУ ВП 43971343; вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун