Справа № 420/40456/25
15 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат з лікуванням «АІФА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат з лікуванням «АІФА» (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про розгляд повідомлення про втрату (знищення чи зіпсуття) первинних документів № 47184/6/15-32-07-05-06 від 14.11.2025 р. яким відмовлено ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА», у застосуванні положень пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області повторно розглянути повідомлення 16.10.2025 № № 102082/6 про втрату, знищення документів ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» в результаті бойових дій (в порядку підпункту 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.09.2025 року між ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» (Орендар) та ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) укладено договір оренди приміщення №2. Згідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначене у цьому Договорі та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату. Адреса приміщення, що орендується: Україна, м. Татарбунари, вул. Центральна, 38. Загальна площа орендованого приміщення 15 кв м. (п.1.2, 1.3 Договору). Дане приміщення знаходиться у тимчасовій споруді торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності за адресою: м. Татарбунари, вул. Центральна, 38, Білгород-Дністровського району Одеської області. Підставою для розміщення тимчасової споруди (мала архітектурна форма для здійснення підприємницької діяльності) (ТС) є паспорт прив'язки ТС. Паспорт прив'язки ТС включає, зокрема, місцезнаходження ТС. Власник тимчасових споруд - ФОП ОСОБА_1 . На плані паспорту прив'язки групи тимчасових споруд торговельного, побутового та іншого призначення для здійсненя підприємницької діяльності 2011 р., а саме на технічному плані, помічене як «Торгівельна зала №3». Приміщення було поділено між двома Орендарями: ФОП ОСОБА_2 (15 кв.м.) та ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» (15 кв.м.). Відповідно до п. 2.1. Договору, мета оренди приміщення - для розміщення офісу.
23.09.2025 року в результаті обстрілу збройними силами території України з застосуванням балістичних ракет відбувся вибух на території розташованої за адресою: м. Татарбунари, вул. Центральна, 38а, Білгород-Дністровського району Одеської області. Окрім іншого, в результаті пожежі знищено групу тимчасових споруд. Таким чином, внаслідок ворожого обстрілу, орендоване ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА», приміщення було пошкоджено, виникла пожежа, знищено меблі та бухгалтерські документи. Зокрема, були знищені в наслідок пожежі від ракетного удару наступні документи: 1 . Фінансові та первинні облікові документи: Рахунки-фактури, інвойси, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, прибуткові накладні та ТТН на доставку товарів, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих та отриманих послуг ), касові документи, банківські виписки, відомості нарахування амортизації, акти списання продуктів, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, звіти виробництва за зміну, меню-вимоги, специфікації та технологічні карти, договора, оборотно-сальдові виписки, тощо; 2. Кадрові документи: Трудові договори та накази: про прийняття на роботу, про переведення, про відпустки, про звільнення, про сумісництво, суміщення, тимчасове виконання обов'язків, про відрядження; особові картки працівників (форма П -2), трудові книжки , відомості про трудову діяльність; штатний розпис та посадові (робочі) інструкції правила внутрішнього трудового розпорядку ,табель обліку робочого часу, відомості про облік відпусток, лікарняних, прогулів тощо , графік відпусток, розрахункові відомості (зарплата, лікарняні, премії, відпускні), тощо.
Позивач вказує, що факт пожежі встановлено Актом про пожежу Білгород-Дністровського районногоуправління цивільного захисту населення та превентивної діяльності від 23.09.2025 року. 23.09.2025 року Білгород-Дністровським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області відкрито кримінальне провадження №12025162240001307 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 438 КК України. 09.10.2025 року ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» звернулось до Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області із заявою про визнання потерпілим у даній справі.
У зв'язку із зазначеним, позивач звернувся до Головного управління ДПС в Одеській області із листом від 16.10.2025, яким надано повідомлення про втрату, знищення документів ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» в результаті бойових дій (в порядку підпункту 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України). До повідомлення про втрату, знищення документів ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» в результаті бойових дій надано перелік документів, що були знищені, копія договору оренди нерухомого майна від 01.09.2025 року № 2, копія витягу з ЄРДР від 23.09.2025 року, акт про пожежу.
За результатами розгляду повідомлення, ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення Рішення про розгляд повідомлення про втрату (знищення чи зіпсуття) первинних документів № 47184/6/15-32-07-05-06 від 14.11.2025 року, яким відмовлено ТОВ "Пансионат з лікуванням "АІФА", у застосуванні положень пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
В обґрунтуванні відмови відповідач зазначає, наступні підстави: в порушення пп. 63.3 ст. 63 Кодексу, та невиконання п. 8.1, п. 8.4, п. 8.5 «Порядок обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» протягом 10 робочих днів після взяття офісного приміщення за адресою м. Татарбунари, вул. Центральна, 38, не подав «Заяву про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність» (за формою 20-ОПП ); відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру Іпотек за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) значиться закінчений будівельний об'єкт - комплекс , готель , реєстраційний №3216784151040 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 827 м, державна реєстрація ОНМ від 06.10.2025 номер запису про право власності № 61840141 (опис: готель А -II, пральня Б, сарай Г, сарай Д, гараж Е , дворові споруди 1-2).
Позивач уважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даною позовною заявою.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає наступне.
Так, позивач вказує, що неподання заяви за формою 20-ОПП може бути лише підставою для нарахування штрафу за неподання заяви, однак не може бути причиною відмови у застосуванні п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податковий кодекс України . Адже, податковий орган не заперечує того, що ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА», дійсно провадить свою діяльність за адресою м. Татарбунари, вул. Центральна, 38, а лише зазначає про недотримання вимоги про офіційне сповіщення про це податкової.
Щодо висновків відповідача про невідповідність типів об'єктів, площ та адрес пошкоджених об'єктів, позивач зазначає, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вноситься інформація виключно щодо об'єктів нерухомого майна. Натомість, позивач орендував приміщення, що знаходиться у торговельному павільйоні ОСОБА_1 , яке є тимчасовою спорудою і розміщене за адресою АДРЕСА_1 , згідно до паспорту прив'язки, як це і передбачено законодавством. З урахуванням зазначеного, інформації відносно цих споруд в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, апріорі бути не може, згідно до закону, вона туди не вноситься. Згідно до зазначеного Акту про пожежу, «пожежа відбулась у торговельному павільйоні ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Причина пожежі - влучання боєприпасів (ракет) та їх уламків, внаслідок ведення бойових дій. Внаслідок пожежі знищено торговельний павільйон по радіусу 200 кв м.». Згідно до Витягу з ЄДРСР: « 23.09.2025 в результаті обстрілу збройними силами території України з застосуванням балістичних ракет відбувся один вибух на території розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та один вибух, в результаті якого було пошкоджено будівлю готелю… Також в результаті вибуху було пошкоджено будівлю центру надання адміністративних послуг Татарбунарської міської ради (м. Татарбунари, вул. Центральна, 38), відділення Укрпошти ( АДРЕСА_2 ), п?ятиповерхова будівля офісні приміщення ( АДРЕСА_2 ), будинок культури (м. Татарбунари, вул. Центральна, 27), приміщення магазину-бару «Ізюминка» (м. Татарбунари, вул. Центральна, 40), групи тимчасових споруд ( знищені результаті пожежі), також пошкоджено вікна в будівлях навколо, пошкоджено три легкові автомобілі, які були розташовані на території готелю.». Таким чином, внаслідок ворожого удару не лише нерухоме майно ФОП ОСОБА_1 пошкоджено, а і тимчасові споруди - торговельні павільйони знищено, що так само належали ФОП ОСОБА_1 . При цьому, на відміну від нерухомого майна, що було частково зруйновано, тимчасові споруди були повністю знищені внаслідок пожежі від влучання боєприпасу.
Ухвалою від 08.12.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/40456/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
23.12.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.
В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області (1502. Ізмаільська ДПІ) юридична адреса: 66833, Одеська область, Березівський район, село Старі Маяки, вул. Центральна, буд. 11. В наданих копіях документів, а саме в договорі оренди приміщення від 01.09.2025 № 2 зазначено, що ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» (Орендар) орендує приміщення за адресою: м. Татарбунари, вул. Центральна, буд 38, загальна площа приміщення, що орендується 15 кв.м. у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (Орендодавець). Згідно інформаційних баз даних ДПС встановлено, що в порушення пп. 63.3 ст.63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами) (далі - ПКУ), п. 8.1, п. 8.4, п. 8.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 за № 1562/20300 ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» протягом 10 робочих днів після взяття офісного приміщення за адресою м. Татарбунари, вул. Центральна, буд. 38 не подало Заяву про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язанi з оподаткуванням або через якi провадиться дiяльнiсть (за формою 20-ОПП). Наявні відомості про об'єкти оподаткування ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА»: буфет за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Татарбунари, вул. Князева, буд. 5; комплекс за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, село Врублівці, вул. Польова 1; земельна ділянка за адресою: Україна, Одеська обл., Кiлiйський р-н, с. Приморське, вул. Курортна, буд. 139; буфет за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Татарбунари, вул. Барінова, буд. 10. Відповідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС по ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є відомості про об'єкти оподаткування, а саме: БАР "ЗУСТРІЧ" за адресою м. Татарбунари, вул. Центральна буд. 38, стан об'єкта оподаткування: експлуатується (дата взяття на облік 18.10.2018, дата внесення змін 30.09.2021). Приміщення яке відповідно до договору оренди від 01.09.2025 № 2 надається в оренду ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА», площею 15 кв.м. в відомостях про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язанi з оподаткуванням або через якi провадиться дiяльнiсть відсутне.
Також відповідач вказує, що згідно інформації зазначеної в копії отриманого Акту про пожежу від 23.09.2025 Головного управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області ДСНС України Білгород-Дністровське районне управління цивільного захисту та превентивної діяльності, зазначена адреса пожежі: Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Татарбунари, вул. Центральна, 38 та зазначено, що пожежею знищено торгівельний павільйон на площі 200 м2. У наданій копії витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань зазначено, про вибух на території розташованою за адресою: м. Татарбунари, вул. Центральна, 38 А, Білгород-Дністровського району Одеської області та пошкоджено будівлю центру надання адміністративних послуг Татарбунарської міської ради (м. Татарбунари, вул. Центральна, 38), відділення Укрпошти (м. Татарбунари, вул. Центральна, 23), п'ятиповерхова будівля офісні приміщення (м. Татарбунари, центральна, 40), групи тимчасових споруд (знищені в результаті пожежі), пошкоджені три легкові автомобілі, які розташовані на території готелю. Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) значиться закінчений будівельний об'єкт - комплекс, готель, реєстраційний № 3216784151040 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 827 м2, державна реєстрація ОНМ від 06.10.2025 номер запису про право власності №61840141 (опис: готель А-ІІ, пральня Б, сарай Г, сарай Д, гараж Е, дворові споруди 1- 2).
Вище зазначена інформація, на думку відповідача, свідчить про невідповідність даних наданих в документах ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА», а саме відсутність інформації щодо об'єктів оподаткування сторін зазначених в договорі оренди приміщення від 01.09.2025 №1 в інформаційно-комунікаційних системах ДПС за основним місцем обліку платників податків. Невідповідність типів об'єктів, площ та адрес пошкоджених об'єктів згідно даних Головного управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області ДСНС України, Білгород-Дністровське районне управління цивільного захисту та превентивної діяльності, Єдиного реєстру досудових розслідувань з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, який містить інформацію про зареєстроване право власності у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (орендодавець). Враховуючи викладене, Головне управління ДПС в Одеській області відмовило ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА», у застосуванні положень пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, про що прийнято рішення про розгляд повідомлення про втрату (знищення чи зіпсуття) первинних документів від 14.11.2025 № 47184/6/15-32-07-05-06.
Також відповідач зауважує, що що п. 44.5 статті 44 ПК України установлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрат, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Кодексу для подання податкової звітності. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом 1 п. 44.5 ст. 44 ПКУ, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв'язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.
26.12.2025 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 05.01.2026 року суд задовольнив клопотання представника позивача про розгляд справи № 420/40456/25 за правилами загального позовного провадження; ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 20.01.2026 року.
В підготовче засідання, призначене на 20.01.2026 року, з'явилася представник відповідача. Представник позивача в підготовче засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомленний належним чином та завчасно.
Ухвалою суду від 20.01.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 17.02.2026 року.
Судове засідання, призначене на 17.02.2026 року, відкладено на 03.03.2026 року у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
В судове засідання, призначене на 03.03.2026 року, з'явилася представник відповідача. Представник позивача в підготовче засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомленний належним чином та завчасно.
Суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 03.03.2026 року, відклав судове засідання на 01.04.2026 року.
В судове засідання, призначене на 01.04.2026 року, з'явилися представники сторін У судовому засіданні 01.04.2026 року під час розгляду справи по суті сторони у вступному слові надали свої пояснення щодо змісту та підстав своїх вимог і заперечень щодо предмета позову.
Представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.
У судовому засіданні 01.04.2026 року суд з'ясував думку учасників справи щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 01.04.2026 року, суд задовольнив клопотання учасників справи та на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Пансіонат з лікуванням «АІФА» зареєстроване як юридична особа та має статус платника податку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Пансіонат з лікуванням «АІФА» (код ЄДРПОУ 38543296) звернулося до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області з повідомлення про втрату, знищення документів ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» в результаті бойових дій (в порядку підпункту 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).
В повідомленні зазначено, що ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» орендувало нерухоме майно на підставі договору від 01.09.2025 року №2, яке знаходиться за адресою: м. Татарбунари, вул. Центральна, 38. В наслідок незаконних військових дій Російської федерації 23.09.2025 року орендоване приміщення було пошкоджено, виникла пожежа, в наслідок якої було знищено меблі та бухгалтерські документи, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 438 КК України. Для внесення даних про кримінальне правопорушення до ЄРДР ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» до поліції подана заява 09.10.2025 року. 23.09.2025 року було відкрите кримінальне провадження № 12055162240001307, в яке об'єднані всі заяви про злочин від потерпілих.
До повідомлення про втрату, знищення документів ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» в результаті бойових дій надано перелік документів, що були знищені, копію договору оренди нерухомого майна від 01.09.2025 року №2, копію витягу з ЄРДР від 23.09.2025 року, акт про пожежу.
Головне управління ДПС в Одеській області прийнято рішення про розгляд повідомлення про втрату (знищення чи зіпсуття) первинних документів від 14.11.2025 № 47184/6/15-32-07-05-06, яким відмовлено ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА», у застосуванні положень пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Вказане рішення мотивовано наступним:
«За результатами засідання Комісії з питань розгляду повідомлень про втрату та/або неможливості вивезення первинних документів із території, на яких ведуться (велися) бойові дії, та з територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації встановлено наступне:
В наданих копіях документах, а саме в договорі оренди приміщення від 01.09.2025№ 2 зазначено, що ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» (Орендар) орендує приміщення за адресою: м. Татарбунари, вул. Центральна, буд 38, загальна площа приміщення, що орендується 15 кв.м. у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (Орендодавець).
Згідно інформаційних баз даних ДПС встановлено, що в порушення пп. 63.3 ст.63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами) (далі - ПКУ), п. 8.1, п. 8.4, п. 8.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 за № 1562/20300 ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» протягом 10 робочих днів після взяття офісного приміщення за адресою м. Татарбунари, вул. Центральна, буд. 38 не подало Заяву про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (за формою 20-01111). Наявні відомості про об'єкти оподаткування ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА»: буфет за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Татарбунари, вул. Князева, буд. 5; комплекс за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, село Врублівці, вул. Польова 1; земельна ділянка за адресою: Україна, Одеська обл., Кілійський р-н, с. Приморське, вул. Курортна, буд. 139; буфет за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Татарбунари, вул. Барінова, буд. 10.
Відповідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС по ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є відомості про об'єкти оподаткування, а саме: БАР "ЗУСТРІЧ" за адресою м. Татарбунари, вул. Центральна буд. 38, стан об'єкта оподаткування: експлуатується (дата взяття на облік 18.10.2018, дата внесення змін 30.09.2021). Приміщення яке відповідно до договору оренди від 01.09.2025 № 2 надається в оренду ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА», площею 15 кв.м. в відомостях про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відсутнє.
Згідно інформації зазначеної в копії отриманого Акту про пожежу від 23.09.2025 Головного управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області ДСНС України Білгород-Дністровське районне управління цивільного захисту та превентивної діяльності, зазначена адреса пожежі: Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Татарбунари, вул. Центральна, 38 та зазначено, що пожежею знищено торгівельний павільйон на площі 200 м2.
У наданій копії витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань зазначено, про вибух на території розташованою за адресою: м. Татарбунари, вул. Центральна, 38 А, Білгород-Дністровського району Одеської області та пошкоджено будівлю центру надання адміністративних послуг Татарбунарської міської ради (м. Татарбунари, вул. Центральна, 38), відділення Укрпошти (м. Татарбунари, вул. Центральна, 23), п'ятиповерхова будівля офісні приміщення (м. Татарбунари, центральна, 40), групи тимчасових споруд (знищені в результаті пожежі), пошкоджені три легкові автомобілі, які розташовані на території готелю.
Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) значиться закінчений будівельний об'єкт - комплекс, готель, реєстраційний № 3216784151040 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 827 м2, державна реєстрація ОНМ від 06.10.2025 номер запису про право власності № 61840141 (опис: готель А-ІІ, пральня Б, сарай Г, сарай Д, гараж Е, дворові споруди 1-2).
Вище зазначена інформація свідчіть про невідповідність даних наданих в документах ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА», а саме відсутність інформації щодо об'єктів оподаткування сторін зазначених в договорі оренди приміщення від 01.09.2025 №1 в інформаційно-комунікаційних системах ДПС за основним місцем обліку платників податків. Невідповідність типів об'єктів, площ та адрес пошкоджених об'єктів згідно даних Головного управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області ДСНС України, Білгород-Дністровське районне управління цивільного захисту та превентивної діяльності, Єдиного реєстру досудових розслідувань з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, який містить інформацію про зареєстроване право власності у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (орендодавець).».
Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.).
У силу обов'язків, закріплених у ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
На виконання пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Відповідно до пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень ст. 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред'явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості із зазначенням реквізитів).
Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв'язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від'ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків зобов'язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Платники податків, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
Втрата документів, що не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, бойових дій, не надає права платнику податків застосовувати положення пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України покладається на контролюючий орган. Платник податків, який безпідставно застосував положення пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену ПК України та іншими законами України.
У разі відмови у застосуванні положень пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що у разі, якщо платник податків втратив (у зв'язку зі знищенням чи зіпсуттям) первинні документи або останні знаходяться на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих РФ територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади, зокрема, такий суб'єкт господарювання зобов'язаний повідомити про ці обставини податковий орган.
Суд зазначає, що для реалізації положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України законодавцем встановлено такий алгоритм дій: подання платником до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення або втрату первинних документів; зазначення в повідомленні обставин, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкових (звітних) періодів, а також загального переліку первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Аналогічний правозастосування викладено в постанові Верховного суду від 21 серпня 2025 року у справі № 160/12774/24.
При цьому, заява платника податків про втрату документів, не потребує будь-яких доказів, зокрема документів, актів, фото, відео, свідчень очевидців та ін. Діє презумпція правдивості заяви платника податків, доти поки не буде спростовано протилежне. У разі незгоди з можливістю застосування до платника податків положень п. 69.28, саме контролюючий орган повинен надавати докази на підтвердження своєї позиції. У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
З аналізу положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України убачається, що законодавцем запроваджено спеціальний правовий механізм захисту платників податків у випадку втрати (знищення, зіпсуття) первинних документів або неможливості їх вивезення у зв'язку з веденням бойових дій чи тимчасовою окупацією території України.
Метою зазначеної норми є недопущення покладення негативних податкових наслідків на платника податків у випадку, коли втрата документів спричинена обставинами, які об'єктивно не залежать від його волі, а саме збройною агресією російської федерації проти України та пов'язаними з нею бойовими діями.
Відповідно до абзаців 1-3 підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платник податків у разі втрати первинних документів подає до контролюючого органу повідомлення із зазначенням обставин такої втрати та переліку документів.
При цьому абзацом 8 вказаної норми передбачено, що контролюючий орган може відмовити у застосуванні спеціальних правил лише у випадку, якщо доведе, що втрата документів не пов'язана з бойовими діями чи тимчасовою окупацією.
Отже, саме на контролюючий орган покладено обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Такий підхід узгоджується із приписами частини другої статті 77 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень саме відповідач зобов'язаний довести правомірність прийнятого рішення.
Конструкція підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачає презумпцію добросовісності платника податків, а контролюючий орган не вправі перекладати на платника обов'язок доказування обставин, які законом прямо не передбачені.
06.12.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», згідно із якою, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Водночас, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309 втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій №376 від 28.02.2025 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Відповідно до п. 1.6 п. 1 розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії» Переліку, Татарбунарська міська територіальна громада є територією можливих бойових дій з 26.05.2025.
Між сторонами немає спору, що зазначений позивачем населений пункт є територією, на якій ведуться бойові дії.
Надаючи оцінку підставам, за якими контролюючим органом відмовлено позивачу у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 01.09.2025 року між ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» (Орендар) та ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) укладено договір оренди приміщення №2. Згідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначене у цьому Договорі та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату. Адреса приміщення, що орендується: АДРЕСА_1 . Загальна площа орендованого приміщення 15 кв м. (п.1.2, 1.3 Договору). Дане приміщення знаходиться у тимчасовій споруді торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для розміщення тимчасової споруди (мала архітектурна форма для здійснення підприємницької діяльності) (ТС) є паспорт прив'язки ТС. Паспорт прив'язки ТС включає, зокрема, місцезнаходження ТС. Власник тимчасових споруд - ФОП ОСОБА_1 . На плані паспорту прив'язки групи тимчасових споруд торговельного, побутового та іншого призначення для здійсненя підприємницької діяльності 2011 р., а саме на технічному плані, помічене як «Торгівельна зала №3». Приміщення було поділено між двома Орендарями: ФОП ОСОБА_2 (15 кв.м.) та ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» (15 кв.м.). Відповідно до п. 2.1. Договору, мета оренди приміщення - для розміщення офісу.
Судом досліджено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 12025162240001307, дата реєстрації провадження: 23.09.2025, згідно з яким: « 23.09.2025 в результаті обстрілу збройними силами території України з застосуванням балістичних ракет відбувся один вибух на території розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та один вибух, в результаті якого було пошкоджено будівлю готелю та загинула одна особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Придавлено плитою перекриття). Також в результаті вибуху було пошкоджено будівлю центру надання адміністративних послуг Татарбунарської міської ради (м. Татарбунари, вул. Центральна, 38), відділення Укрпошти (м. Татарбунари, вул. Центральна, 23), п?ятиповерхова будівля офісні приміщення (м. Татарбунари, вул. Центральна, 25), будинок культури (м. Татарбунари, вул. Центральна, 27), приміщення магазину-бару «Ізюминка» (м. Татарбунари, вул. Центральна, 40), групи тимчасових споруд (знищені результаті пожежі), також пошкоджено вікна в будівлях навколо, пошкоджено три легкові автомобілі, які були розташовані на території готелю. Також в результаті обстрілу відбувся вибух на території бази відпочинку «Мандарин» та «Золотий колос» по вул. Радісна на курорті Росєйка Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.».
Відповідно до акту про пожежу від 23.09.2025 зазначено, що повідомлення про пожежу надійшло 23.09.2025 о 01 год 14 хв., яку ліквідовано 23.09.2025 о 03 год. 16 хв. Адреса пожежі: Одеської обл., Білгород-Дністровський р-н, м. Татарбунари, вул. Центральна, 38. Пожежею знищено торгівельний павільйон на площі 200 кв.м. Причина пожежі: влучання боєприпасів (ракет) та їх уламків, внаслідок ведення бойових дій.
Позивачем до контролюючого органу подано повідомлення від 16.10.2025 року про втрату документів у результаті бойових дій, до якого долучено: перелік знищених документів; копію договору оренди приміщення від 01.09.2025 №2; копію витягу з ЄРДР; акт про пожежу.
Наданими документами підтверджується факт ракетного обстрілу території м. Татарбунари 23.09.2025 року, виникнення пожежі та знищення групи тимчасових споруд, у тому числі торговельного павільйону, в якому позивач орендував приміщення.
Отже, матеріалами справи підтверджується причинно-наслідковий зв'язок між бойовими діями та знищенням приміщення, в якому знаходився офіс позивача.
Натомість відповідач, приймаючи спірне рішення, фактично не спростував зазначених обставин та не навів доказів того, що втрата документів не пов'язана з бойовими діями.
Підставою для відмови відповідач визначив:
- неподання позивачем форми 20-ОПП;
- відсутність у інформаційних базах ДПС відомостей про відповідний об'єкт;
- невідповідність типу та характеристик об'єкта даним державних реєстрів.
Однак суд зазначає, що жодна із наведених обставин не передбачена підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України як підстава для відмови у застосуванні спеціальних правил.
Неподання форми 20-ОПП, навіть у разі підтвердження такого порушення, може бути підставою для застосування до платника податків відповідальності, передбаченої податковим законодавством, однак саме по собі не свідчить про відсутність факту втрати документів унаслідок бойових дій та не спростовує обставин, викладених у повідомленні позивача.
Крім того, суд звертає увагу, що положення підпункту 69. 28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не ставлять можливість застосування спеціальних правил у залежність від належного виконання платником податків обов'язку щодо подання повідомлення за формою 20-ОПП.
Також безпідставними є посилання відповідача на невідповідність відомостей державних реєстрів щодо нерухомого майна.
Як встановлено судом, позивач орендував приміщення у тимчасовій споруді торговельного призначення, розміщеній на підставі паспорта прив'язки тимчасової споруди, а не об'єкт нерухомого майна.
За своєю правовою природою тимчасова споруда не є нерухомим майном у розумінні цивільного законодавства, а тому відомості щодо неї не підлягають внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відтак, відсутність у державному реєстрі інформації про торговельний павільйон не спростовує факту його існування, експлуатації та знищення внаслідок ракетного удару.
Суд також враховує, що як акт про пожежу, так і витяг з ЄРДР прямо містять відомості про знищення групи тимчасових споруд унаслідок бойових дій, що кореспондується із поясненнями позивача щодо місця зберігання документів.
Суд критично оцінює доводи відповідача щодо відсутності доказів здійснення позивачем господарської діяльності у приміщенні за адресою: м. Татарбунари, вул. Центральна, 38, а також щодо недоведеності факту зберігання у ньому первинних документів.
Положення підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не містять вимоги щодо обов'язкового підтвердження платником податків фактичного ведення господарської діяльності у приміщенні, в якому знаходились документи, а також не встановлюють вичерпного переліку доказів, якими має підтверджуватись місце їх зберігання.
Предметом дослідження у межах процедури, передбаченої підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, є встановлення наявності причинно-наслідкового зв'язку між бойовими діями та втратою документів, а не перевірка повноти виконання платником податків усіх обов'язків податкового обліку.
Крім того, суд враховує, що позивачем надано договір оренди приміщення від 01.09.2025 року та акт приймання-передачі приміщення, а матеріалами справи підтверджено факт знищення групи тимчасових споруд за відповідною адресою внаслідок ракетного удару.
При цьому жодної оцінки наданим позивачем документам, на підтвердження вказаних у повідомленні обставин, контролюючий орган у спірному рішенні не надав та не зазначив про те, які заходи ним були вжиті задля перевірки обставин, вказаних у повідомленні.
Тобто, контролюючий орган жодним чином не спростував повідомлення платника податків, не надав належної оцінки наданим документам, лише поставив під сумнів вказану у повідомленні платника податків інформацію без здійснення належної перевірки такої. При цьому контролюючим органом задля усунення сумнів не було витребувано у позивача або його контрагента ФОП ОСОБА_1 пояснень та доказів, що стосуються здійснення господарської діяльності та зберігання документів за вказаною позивачем адресою.
Відповідачем не надано жодного належного доказу, який би свідчив про фіктивність договору оренди, відсутність доступу позивача до приміщення або неможливість перебування у ньому документів позивача.
Натомість доводи відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях та формальному посиланні на відсутність інформації у базах даних ДПС, що саме по собі не є достатнім доказом недостовірності повідомлення платника податків.
Слід також зазначити, що платник податків має право самостійно визначати місце зберігання первинних документів, тож відповідач повинен був перевірити порядок обліку та фінансування витрат щодо придбання товаро-матеріальних цінностей, нарахування та виплату заробітної плати, ведення кадрової документації за цією адресою, чого зроблено не було.
Таким чином, відповідачем не доведено обставин, які відповідно до абзацу 8 підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України могли б бути підставою для відмови у застосуванні спеціальних правил.
Натомість оскаржуване рішення ґрунтується на формальному підході та висновках, які не стосуються предмету доказування у межах процедури, передбаченої підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Оскільки у цьому випадку діє презумпція правдивості повідомлення платника податків про втрату документів, вона може бути спростована лише наданням контролюючим органом переконливих доказів на спростування цього повідомлення, доведенням того, що платник податків зловживає своїм правом, та втратив документи за обставин, що не пов'язані з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, бойових дій.
Натомість контролюючий орган дійшов передчасного висновку приймаючи рішення про відмову у рахуванні повідомлення позивача про втрату первинних документів, оскільки жодним чином не спростував повідомлення платника податків, не надав належної оцінки наданим документам, лише поставив під сумнів вказану у повідомленні платника податків інформацію без здійснення належної перевірки такої. У спірному рішенні відповідач не зазначив про те, які заходи ним вжиті задля перевірки обставин, вказаних у повідомленні.
Відтак суд доходить висновку, що рішення ГУ ДПС в Одеській області від 14.11.2025 №47184/6/15-32-07-05-06 прийняте не на підставі та не у спосіб, визначені законом, є необґрунтованим, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути повідомлення позивача, суд зазначає наступне.
За змістом статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень повторно розглянути питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Оскільки вирішення питання щодо застосування положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України належить до компетенції контролюючого органу, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути повідомлення ТОВ «Пансіонат з лікуванням «АІФА» від 16.10.2025 року з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії»). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривні.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява була направлена до суду представником позивача через систему «Електронний суд».
Таким чином, ставка судового збору за подання вказаного позову немайнового характеру становить 2422,40 грн (3028,00 * 0,8).
Однак, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн, на підтвердження чого надано платіжну інструкцію № 4478 від 02.12.2025 року.
З огляду на викладене, оскільки ставка судового збору за подання вказаного позову немайнового характеру в даному випадку становила 2422,40 грн, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. належить стягнути на його користь з відповідача.
Разом з тим, позивачем при подачі позову здійснено помилково сплату судового збору в розмірі 3633,60 грн (6056,00 - 2422,40).
Згідно з п. 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Таким чином, суд роз'яснює позивачу про необхідність звернення до суду з клопотання про повернення помилково сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат з лікуванням «АІФА» (вул. Шкільна, 181, м. Ізмаїл, Одеська область, 68601, код ЄДРПОУ 38543296) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд повідомлення про втрату (знищення чи зіпсуття) первинних документів № 47184/6/15-32-07-05-06 від 14.11.2025 року.
Зобов'язати Головного управління ДПС в Одеській області повторно розглянути повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат з лікуванням «АІФА» про втрату, знищення документів в результаті бойових дій (в порядку підпункту 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України) від 16.10.2025 року вх. № 102082/6 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат з лікуванням «АІФА» (вул. Шкільна, 181, м. Ізмаїл, Одеська область, 68601, код ЄДРПОУ 38543296) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.05.2026 року.
Суддя Г. В. Лебедєва