Справа № 420/36430/25
14 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКЛОГІСТИК" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАКЛОГІСТИК" звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.09.2025 №ОПШ053000 на суму 34000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що оскаржуваною постановою до Товариства з обмеженою відповідальністю " ТРАКЛОГІСТИК " застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 34000 гривень за порушення статті 34, 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" та вимоги ЄУТР при перевезенні вантажу згідно з CMR №UA0000066 (перевізник не забезпечив водія документами, а саме: відсутня інформація по режиму праці та відпочинку водія на паперовому носії за 07.08.2025), відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини 1 статті 60 цього ж Закону.
На переконання представника позивача, оскаржувана постанова є протиправною з огляду на таке.
Так, представник позивача стверджує, що абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344 передбачає відповідальність саме за відсутність на момент перевірки визначених законом документів, а не їх використання. Такими документами згідно п. 3.3 Інструкції № 385 в даному випадку мали бути картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа. Таким чином, оскільки у водія позивача на момент перевірки хоч і була відсутня роздруківка роботи цифрового тахографа за день перевірки, проте, за наявності у останнього діючої картки водія констатувати недотримання позивачем вимог ст. 53 Закону №2344 в цьому випадку немає підстав.
Таким чином, позивач вважає, що відповідачем в порушення норм вказаного закону притягнуто до відповідальності позивача за порушення, яке він не вчиняв, та застосовано санкцію за нормою, яка не підлягала застосуванню (абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-II).
Ухвалою від 03.11.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесена оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн за допущення порушення позивачем статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки на момент перевірки відсутня роздруківка режимів праці та відпочинку на паперовому носії інформації з цифрового тахографа. Вказане є безумовною підставою для притягнення автомобільного перевізника до відповідальності, тому просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник позивача просить задовольнити позов у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 07.08.2025 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області було зупинено транспортний засіб VOLVO/DENNISON з номерним знаком НОМЕР_1 / НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
Із інформації, зазначеної у наданій СМR UA0000066, здійснювалось мультимодальне перевезення, у графі 16 «Перевізник» значиться - ТОВ «ТРАКЛОГІСТИК», у графі 17 «Наступний перевізник» містяться дані судна (місто Стамбул), а згідно пункту 2 «Отримувач» міститься інформація, що отримувачем вантажу є іноземна особа (Західна Африка).
Під час перевірки транспортного засобу виявлено відсутність інформації про режим праці та відпочинку водія на паперовому носії інформації за 07.08.2025.
Водієм зазначено про те, що закінчувалось паливо та він хотів досягти заправки для відпочинку.
Таким чином, під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ (виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону), а саме: відсутня інформація про режим праці та відпочинку водія на паперовому носії інформації за 07.08.2025.
Відсутність усіх необхідних документів, визначених положеннями Закону № 2344-ІІІ, на момент проведення рейдової перевірки, знайшла своє відображення в акті від 07.08.2025 ОАР № 035324.
На підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 07.08.2025 ОАР № 035324 Відділом державного нагляду (контролю) в Одеській області винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.09.2025 № ОПШ 053000, якою до позивача за порушення ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» на підставі абз.6 ч.1 ст.60 Закону застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34 000 грн.
Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті (Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103)
Відповідно до підпункту 15, 27 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, передбачена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).
Згідно з статті 5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
При здійсненні міжнародних перевезень вантажів, водій, перевізник мають дотримуватись статті 53 Закон №2344-ІІІ яка встановлює вимоги по організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів.
Відповідно до ч.3 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.
У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої тахографи (ч.7 ст.53 цього Закону).
Згідно з ч.8 ст.53 вказаного Закону водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Таким чином, автомобільні перевізники мають обов'язок забезпечити, а водії пред'явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення. Крім того, на водіїв покладається обов'язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Відповідно до п.1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затв. наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010р., картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).
Пунктом 3.3 розділу ІІІ цієї Інструкції передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до п.3.5 розділу ІІІ зазначеної Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Окрім цього, 11.10.2005 р. набув чинності Закон України № 2819-IV від 07.09.2005р. «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)».
20.12.2010 р. набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Отже, норми ЄУТР розмежовують такі документи як «реєстраційний листок» та «роздруківка».
Зокрема, частиною 8 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. У свою чергу, для цифрових тахографів не використовуються щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія; для цього приладу необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.
Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов'язок з забезпечення, а на водія - пред'явлення для перевірки відповідних документів та додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт при здійсненні міжнародних перевезень (зокрема, встановлено обов'язок водіїв роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв).
Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що долучені до матеріалів адміністративного позову документи не свідчать про пред'явлення роздруківки на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія на момент складання акта про проведення перевірки.
Щодо дотримання режиму праці та відпочинку водій транспортного засобу ОСОБА_1 в Акті № 035034 від 07.08.2025 пояснив, що в нього закінчувалося пальне, а тому від хотів доїхати до АЗС і там відпочити.
Суд також бере до уваги доводи відповідача про те, що без картки водія неможливо встановити його режим праці та відпочинку. Особиста карта водія потрібна, щоб користуватися цифровим тахографом, що встановлений у транспортному засобі, який виконує перевезення пасажирів/вантажів з метою фіксування інформації про режим праці та відпочинку водія. За відсутності у слоті тахографа особистої картки водія, інформація про режим праці та відпочинку водія не буде фіксуватися і відображатись в роздруківці режиму праці та відпочинку водія, а отже і порушуватимуться чинні вимоги законодавства у сфері автомобільного транспорту. Роздруківка даних роботи тахографа - це роздруківка з особистої картки водія яка використовувалась в цифровому тахографі на паперовому носії яка містить інформацію про режим роботи та відпочинку цього водія транспортного засобу Роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв з відображенням зафіксованої інформації про роботу та відпочинок водія неможлива за відсутності особистої картки водія у слоті цифрового тахографа. Суть перевірки полягає у дослідженні дотримання режиму праці та відпочинку КОНКРЕТНИМ ВОДІЄМ під час його робочої зміни та протягом 28 попередніх днів. Тобто, виконати дію щодо друку роздруківки (у разі невикористання водієм індивідуальної карти водія протягом певного періоду часу) є можливим, але інформацію, яка саме і підлягає перевірці (дотримання водієм режиму праці та відпочинку) вона містити не буде.
Таким чином, всупереч зазначених вище норм, позивач, який є перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», не забезпечив водія роздруківкою на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія.
Крім цього, виявлене правопорушення є похідним від обов'язку перевізника забезпечити водія усіма необхідними документами для здійснення перевезення вантажів.
Цей обов'язок встановлений п. 3.5 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385.
У постанові від 29.01.2020 у справі 814/1460/16 Верховний Суд сформулював висновок, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень ретроспективно, тобто на момент їх вчинення.
Таким чином, порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт знайшло своє підтвердження в акті перевірки від 07.08.2025 ОАР № 035324.
Як встановлено з акту перевірки від 07.08.2025 ОАР № 035324, що під час здійснення перевезення вантажу у водія вказані документи були відсутні. Тобто, посадовими особами Укртрансбезпеки констатовано відсутність документів, визначених ст. 53 Закону №2344-ІІІ.
Законом України «Про автомобільний транспорт» передбачена наступні санкції за відсутність документів з обліку режиму праці та за порушення обліку режиму праці, зокрема:
абз. 6 ч.1 ст.60 Закону «Про автомобільний транспорт» передбачає штраф 34 000 грн. за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Нормами даної статті чітко визначено, що перевізники несуть відповідальність за відсутність документів, визначених, зокрема ст. 53 Закону, саме на момент перевірки.
Відсутність визначених законом документів під час здійснення перевезення вантажу вже є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу до перевізника.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак зважаючи на зафіксовані в акті перевірки порушення, а саме: відсутність у водія під час здійснення перевірки роздруківки на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія, за наслідками розгляду справи відповідачем правомірно та обґрунтовано винесено оскаржувану постанову від 16.09.2025.
На думку суду, вказана постанова винесена відповідачем в межах наданих йому повноважень, із дотриманням процедури розгляду справи та прийняття та у відповідності до норм Закону України «Про автомобільний транспорт», Порядку №1567.
Адміністративно-господарський штраф, накладений на позивача постановою від 16.09.2025 №ОПШ053000 на суму 34000 грн, відповідає встановленому абзацом шостим частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ розміру.
Суд вважає, що оскаржувана постанова відповідає й іншим вимогам ч.2 ст.2 КАС України, що висуваються до рішення суб'єкта владних повноважень.
Решта доводів позивача висновків суду не спростовують, а тому не беруться судом до уваги.
Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Понесені позивачем судові витрати слід віднести за рахунок позивача у зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКЛОГІСТИК" (адреса: 67668, Одеська обл., Одеський р-н, с. Великий Дальник, пров. Тираспільський 1, буд. 3, код ЄДРПОУ 44798776) до Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.09.2025 №ОПШ053000 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів
.