15 травня 2026 року Справа № 160/6201/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
13.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047150027652 від 25.12.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2 періоди роботи: з 19.01.2012 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» та з 01.04.2017 року по 10.01.2018 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2 з врахуванням за Списком 2 періодів роботи: з 19.01.2012 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» та з 01.04.2017 року по 10.01.2018 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти»;
- стягнути на мою користь витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,21 грн.
Ухвалою суду від 18.03.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 18.03.2026 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:
- звернення позивача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах;
- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047150027652 від 25.12.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
- відомості/інформацію щодо зарахування/незарахування спірних періодів роботи позивача;
- інформацію /підстави прийнятої відмови та всі наявні докази щодо суті спору.
03.04.2026 року відповідачем до суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 15.05.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії Пенсійного органу порушують право позивача на достатній рівень пенсійного забезпечення.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Ухвалою суду від 18.03.2026 року відкрито провадження в цій адміністративній справі, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ухвалою суду від 18.03.2026 року, відповідачу було запропоновано надати відзив на позовну заяву позивача по справі.
Відповідачем отримано вказану вище ухвалу суду, що також підтверджується матеріалами справи.
Згідно із ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.02.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058).
За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії №047150027652 від 21.02.2025 року, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії та зазначено наступне. Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років. Вік заявника 57 років. Страховий стаж особи становить 25 років 2 місяці 4 дні. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи на території російської федерації з 29.01.1990 року - 13.05.2000 року, у зв'язку із припиненням з 01.01.2023 року росією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року. Також в заяві про призначення пенсії відсутня інформація про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації.
Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 протиправним, позивач звернулася до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року у справі № 160/11180/25 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047150027652 від 21.02.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 29.01.1990 року по 31.12.1993 року у виробничому об'єднанні Єлабузький завод легкових автомобілей та з 01.01.1994 року по 13.05.2000 року в Єлабузькому підприємстві теплових мереж, розташованих на території російської федерації.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) дослідити наявність підстав для зарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу за списком №2 періоди роботи позивача з 19.01.2012 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю “Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356) та з 01.04.2017 року по 10.01.2018 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Промислові ремонти» (ЄДРПОУ 40799891), з урахуванням відомостей наявних у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 25.07.1986 року, зазначивши причини незарахування в разі їх наявності.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 13.02.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2 згідно з пунктом “б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VІІІ, на підставі рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року із зменшенням пенсійного віку відповідно до законодавства, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.12.2025 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року в адміністративній справі № 160/11180/25 змінено, виклавши абзац 5 резолютивної частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року в такій редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з урахуванням висновків суду в цій справі».
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
На виконання вказаних судових рішень відповідач розглянув повторно заяву позивача від 13.02.2025 року та рішенням №047150027652 від 25.12.2025 року відмовив позивачеві у призначені пільгової пенсії за Списком №2 у зв'язку з відсутністю пільгового стажу.
Так, згідно рішення №047150027652 від 25.12.2025 року, відповідач вказує про те, що загальний страховий стаж (з урахуванням періоду роботи в рф з 29 01.1990 по 31 12.1993 та з 01.01.1994 по 13.05.2000) складає 35 років 2 місяці 13 днів. Пільговий стаж за Списком №2 - відсутній.
Враховуючи наведене позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Встановлено, що Пенсійний орган незарахував до Списку №2 періоди роботи з 19.01.2012 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356) та з 01.04.2017 року по 10.01.2018 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» (ЄДРПОУ 40799891), у зв'язку із чим позивач звернулась до відповідача із відповідним зверненням.
У відповідь на таке звернення щодо причин не зарахування пільгового стажу позивач отримала лист про розгляд звернення від 02.03.2026 року. За повідомленням відповідача причиною незарахування періодів роботи з 19.01.2012 року по 31.03.2017 року та з 01.04.2017 року по 10.01.2018 року до Списку №2 є відсутність довідки уточнюючій пільговий характер роботи в ці періоди.
Позивач вважає, що рішення №047150027652 від 25.12.2025 року прийнято без повного з'ясування усіх обставин справи та без дослідження в повному обсязі документів про призначення пенсії, без урахування відомостей наявних у трудовій книжці, тому позивач висушена звернутись до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
У відповідності до статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення право на пенсію за віком мають: жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Згідно статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
За частиною 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII), працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до пункту 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Отже, право на передбачену частиною 3 статті 14 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV- не менше 20 років.
Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2, 27 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Ведення трудових книжок у вказаний період здійснювалось відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного комітету праці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (надалі - Інструкція № 162).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.
Пунктами 2.25 та 2.26 Інструкції № 162 визначено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, "Звільнений за згодою сторін", п.1 ст.29 КЗпП РСФСР".
Також пунктом 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 "Про трудові книжки працівників і службовців".
Згідно пункту 18 вказаної Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Суд вказує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17.
Також Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Щодо незарахування до пільгового стажу за Списком 2 періоду роботи з 19.01.2012 року по 31.03.2017 року в ТОВ «Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356).
Згідно записів трудової книжки 19.01.2012 позивача прийнято до ТОВ «Промисловий ремонт» машиністом крану (керування козловим краном в/п понад 5 до 25 т.) 5 розряду на виробничу дільницю по ремонту механічного устаткування, про що зроблено запис №34 в трудовій книжці з посиланням на наказ про прийняття на роботу.
Позивач працювала до 31.03.2017 року, та у подальшому її було звільнено у зв'язку з переведенням до ТОВ «Промислові ремонти», згідно з п.5 ст.36 КЗпП України, про що зроблено запис №35 у трудовій книжці.
Посада, місце роботи яку позивач займала в ТОВ «Промисловий ремонт» відноситься до Списку 2 постанови КМУ №36 від 16.01.2003 року та постанови КМУ №461 від 24.06.2016 року, які діяли у відповідний період роботи.
Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 (надалі - Порядок), атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років, результати атестації використовуються для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.
На виконання вимог законодавства ТОВ «Промисловий ремонт» було проведено атестацію робочих місць за умовами праці відповідно до наказів: №1/29 від 09.08.2010 року, №1/133о від 31.07.2015 року та 1/174о від 07.10.2016 року.
Про проведену атестацію робочого місця та про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2 на посаді машиніста крану в моїй трудовій книжці були зроблено відповідні записи, що у вказаний період за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 із посиланням на витяги з наказів №1/29 від 09.08.2010 року, №1/133о від 31.07.2015 року та №1/174о від 07.10.2016 року.
Вказані в трудовій книжці записи про пільговий стаж в період роботи в ТОВ «Промисловий ремонт» зроблено відповідно до абз.4, 5 п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993 року, де зазначено, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно до індивідуальних відомостей позивача про застраховану особу (Форма ОК-5) у розділі «Відомості по спеціальному стажу» містяться відомості, що позивач мала безпосередньо спеціальний стаж на підприємстві ТОВ «Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356) з кодом підстави обліку спецстажу - ЗП301ЗБ1, що визначає: Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників та з посиланням на відповідні накази про атестацію робочого місця, кількість днів в особливих умовах праці, що дають право на пільги.
Код для обліку спеціального стажу зазначається відповідно до Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 року.
Зазначені дані в індивідуальних відомостях застрахованої особи у сукупністю з трудовою книжкою, вказують на те, що позивач у спірний період працювала повний робочий день в шкідливих і важких умовах, та наявність у неї права на пільгову пенсію за спірні періоди за Списком 2, з посиланням на код спеціального стажу (ЗП301ЗБ1), наказ про атестацію, кількість днів в особливих умовах праці, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Щодо незарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.04.2017 року по 10.01.2018 року в ТОВ «Промислові ремонти» (ЄДРПОУ 40799891).
Встановлено, що 01 квітня 2017 року позивачу було з ТОВ «Промисловий ремонт» прийнято до ТОВ «Промислові ремонти» машиністом крану (козлового) 5 розряду на дільницю по ремонту устаткування №3, про що зроблено відповідний запис №36.
Пропрацювала на цій посаді в ТОВ «Промислові ремонти» до 10.01.2018 року, коли позивача було звільнено за власним бажанням, згідно ст.38 КЗпП України, запис в трудовій книжці №37.
У зазначений період роботи в ТОВ «Промислові ремонти» роботодавцем була проведена атестація робочого місця за умовами праці відповідно до наказу №1/67о від 30.06.2017 року та підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 2 за займаною посадою.
Про проведену атестацію робочого місця та про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 2 в ТОВ «Промислові ремонти» в трудовій книжці позивача було зроблено відповідний запис, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 2 з посиланням на витяг з наказу про атестацію №1/67о від 30.06.2017 року.
Посада машиніста крану та роботи, які позивач виконувала в період роботи в ТОВ «Промислові ремонти» передбачені Списком 2 розділ І, підрозділ І Постанови КМУ №461 від 24.06.2016 року.
Записи в трудовій книжці зроблено відповідно до абз.4,5 п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993 року, коли працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Тобто, це означає що роботодавець зробив записи в трудовій книжці з врахуванням всіх умов необхідних для виникнення у особи права на пенсію на пільгових умовах, а саме, що посада віднесена до Списку, що проведена атестація робочих місць та повної зайнятості працівника у шкідливих умовах праці, за повноту і достовірність яких він несе відповідальність.
Означені записи про підтвердження пільгового характеру роботи в трудовій книжці не оскаржено та в судовому порядку недійсним не визнано.
Також, на підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 2, позивачем було надано довідку №1/5/07 від 19.02.2018 року.
Відповідно до вказаної довідки, в зазначений період роботи позивач повний робочий день працювала в ТОВ «Промислові ремонти» в виробництві «Гірничі роботи» за професією машиніст козлового крана на дільниці по ремонту устаткування №3, що передбачена Списком 2, розділ 1, підрозділ 1 Постанови КМУ №461 від 24.06.2016р.
Підстава для видачі довідки: особова картка, технологічний процес, штатний розпис, накази про прийом, переміщення, картка обліку фактично відробленого часу. Атестація робочого місця - наказ №1/67о від 30.06.2017 року.
Також, було надано відповідачу Виписку з наказу по ТОВ «Промислові ремонти» №1/67о від 30.06.2017 року «Про підтвердження результатів атестації робочих місць за умовами пратті», відповідно до якого посада атестована за Списком 2 та підтверджено право на пенсію за Списком 2.
Таким чином, враховуючи, що у трудовій книжці, довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії №1/5/07 від 19.02.2018 року, витязі з наказу про атестацію №1/67о від 30.06.2017 року містяться фактичні дані про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 2, відповідач передчасно дійшов висновку про незарахування періоду роботи з 01.04.2017 року по 10.01.2018 року в ТОВ «Промислові ремонти» до стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком 2.
Таким чином, враховуючи наведене, слід дійти висновку, що відповідач дійшов передчасного висновку щодо відмови позивачеві у призначенні пільгової пенсії.
Також, слід вказати про те, що Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону №1058-IV).
Отже, територіальний орган Пенсійного фонду може скористатись своїм правом перевірки даних трудової книжки позивача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047150027652 від 25.12.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 періоди роботи: з 19.01.2012 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» та з 01.04.2017 року по 10.01.2018 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з врахуванням за Списком №2 періодів роботи: з 19.01.2012 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» та з 01.04.2017 року по 10.01.2018 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти».
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 1331,20 гривень.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 15.05.2026 року.
Суддя В.В. Ільков