15 травня 2026 рокуСправа №160/6189/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області, відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.02.2026 №046150012674 про відмову ОСОБА_1 , в переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2;
- ???зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 зі зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-5/2018 (746/15) від 23 січня 2020 року №1-p/2020 з 10.02.2026.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач 10.02.2026 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 18.02.2026 №046150012674 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з недосягненням позивачем пенсійного віку на дату звернення та відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач звертає увагу, що Конституційним Судом України прийнято Рішення від 23.01.2020 №1-р/2020, пунктом першим резолютивної частини якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункт «б» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХII) зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015. Пунктом 3 цього Рішення визначено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-XII, яка була чинна до 01.04.2015, в наступній редакції: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах». Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи - жінкам. На переконання позивача, вона має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 зі зменшенням пенсійного віку, внаслідок чого рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 18.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
27.03.2026 представник ГУ ПФУ в Одеській області надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 10.02.2026 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою щодо переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). За наслідками розгляду заяви та наданих документів відповідачем винесено рішення про відмову у призначенні пенсії №046150012674 від 18.02.2026, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку 55 років та за відсутності необхідного стажу - 25 років. Стаж заявниці складає 22 роки 8 місяців 16 днів, вік - 52 роки, що не дає права на даний вид перерахунку. Щодо посилань позивача на Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, відповідач зауважує, що зазначеним Рішенням Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015, якими вносились зміни до Закону №1788-ХІІ. Проте, станом на момент виникнення спірних правовідносин (дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії), положення Закону №1788-ХІІ не застосовувались при призначенні пенсій на пільгових умовах. Єдиним законом, який регулював питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах був Закон №1058-IV. Враховуючи викладене, посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 є безпідставними, оскільки зазначене рішення впливає виключно на Закон №1788-ХІІ, який не застосовувався при прийнятті спірного рішення.
02.04.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.02.2026 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
За принципом екстериторіальності заяву передано для розгляду до ГУ ПФУ в Одеській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області №046150012674 від 18.02.2026 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії. В обґрунтування відмови зазначено, що відповідно до пункту 2 статті 13 Закону №1788-ХІІ працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Стаж заявниці складає 22 роки 8 місяців 16 днів, вік - 52 роки, що не дає права на даний вид перерахунку.
Позивач, не погодившись з відмовою відповідача у переході з пенсії по інвалідності на пенсії за віком на пільгових умовах, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
03.10.2017 Верховною Радою України ухвалено Закон № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон №2148-VIII), що доповнив Закон №1058-ІV, розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим, на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2020 у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20.
З огляду на зазначене, право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 особа має при досягненні 50 років, за наявності стажу роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на роботах, віднесених до Списку №2.
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що станом на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії (10.02.2026) позивач досягла 52-річного віку, стаж заявниці складає 22 років 8 місяців 16 днів.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 містяться такі записи, зокрема:
Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «КРИВОРІЖСТАЛЬ»
№8: 10.09.1999 - прийнята у агломераційний цех №2 машиністом крану (крановик);
№9: Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «КРИВОРІЖСТАЛЬ» перетворено з 08.04.2004 на ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «КРИВОРІЖСТАЛЬ»;
№10: 23.04.2004 - переведена в агломераційному цеху №2 машиністом крану (крановиком) 4 розряду;
№11: ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «КРИВОРІЖСТАЛЬ» перетворено з 12.01.2006 на ВАТ «МІТТАЛ СТІЛ КРИВИЙ РІГ»;
№15: ВАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» перетворено з 28.04.2011 на ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ»;
№16: 29.08.2014 - звільнена за ініціативою працівника ст. 38 КЗпП України.
Відповідно до довідки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» про підтвердження наявного трудового стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24.10.2023 №1451-1483 ОСОБА_2 працювала повний робочий день на ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» в агломераційному цеху №2, виробництво: агломерація:
- з 10.09.1999 до 15.01.2003 - машиністом крана (кранівником), що передбачено Списком №2 розділом ІІ підрозділом «а» позицією 203000а-13790 згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»;
- з 16.01.2003 до 29.08.2014 - машиністом крана (кранівником), що передбачено Списком №2 розділом ІІ підрозділом «а» позицією 2а зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Всього за вказаними періодами відпрацьовано за Списком №2 - 14 років 11 місяців 19 днів.
У довідці також міститься інформація про атестацію робочих місць.
Водночас, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач зазначених обставин не врахував та безпідставно застосував до спірних правовідносин положення пункту 2 статті 13 Закону №1788-ХІІ у редакції, яка передбачає право на призначення пенсії за Списком №2 після досягнення 55-річного віку.
Так, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію після досягнення 55 років та за наявності відповідного страхового і спеціального стажу.
Однак, відповідачем не було враховано правову позицію, викладену у Рішенні Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, яким визнано неконституційними зміни щодо підвищення пенсійного віку для окремих категорій осіб, які мають право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.
З урахуванням зазначеного, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону №1788-ХІІ у редакції, чинній до внесення змін Законом №213-VIII, тобто в частині визначення права жінок на призначення пенсії за Списком №2 після досягнення 50-річного віку за наявності необхідного страхового та спеціального стажу.
На підставі частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вказані критерії суд приходить до висновку, що рішення відповідача винесено необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; упереджено; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Отже, рішення ГУ ПФУ в Одеській області №046150012674 від 18.02.2026 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком, є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідність ОСОБА_1 документів для перерахунку пенсії була досліджена відповідачем поверхнево, неповно та не всебічно, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням висновків суду.
За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1331,20 грн, що підтверджується до платіжною інструкцією №1.565117835.1 від 09.03.2026.
Отже, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 20987385) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.02.2026 №046150012674 про відмову ОСОБА_1 в переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 зі зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-5/2018 (746/15) від 23.01.2020 №1-p/2020 з 10.02.2026.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар